25 жовтня 2019 року м. Чернігів Справа № 620/2535/19
Чернігівський окружний адміністративний суд у складі судді Падій В.В., розглянувши, за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області (далі - ГУ ПФУ в Чернігівській області), в якому просить суд:
- визнати протиправними дії ГУ ПФУ в Чернігівській області щодо відмови провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 з 26.06.2019 пенсії, відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», 65% суми грошового забезпечення, з урахуванням грошового забезпечення за останні 24 місяці перед звільненням, основних та додаткових щомісячних та одноразових видів виплат, з яких було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та податки, у тому числі: індексації, щомісячної додаткової грошової винагороди у сумі 81465,83 грн., відповідно до довідки від 24.07.2018 №602, виданої Військовою частиною НОМЕР_1 Міністерства оборони України та довідки від 12.07.2018 №61/693, виданої Військовою частиною НОМЕР_2 Міністерства оборони України;
- зобов'язати ГУ ПФУ в Чернігівській області провести ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії з 26.06.2019, виходячи з 65% суми грошового забезпечення, з урахуванням грошового забезпечення за останні 24 місяці перед звільненням, основних та додаткових щомісячних та одноразових видів виплат, з яких було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та податки, у тому числі: індексації, щомісячної додаткової грошової винагороди у сумі 81465,83 грн., відповідно до довідки від 24.07.2018 №602, виданої Військовою частиною НОМЕР_1 Міністерства оборони України та довідки від 12.07.2018 №61/693, виданої Військовою частиною НОМЕР_2 Міністерства оборони України.
Обґрунтовуючи вимоги, позивачем зазначено, що при обчисленні пенсії враховуються заробітна плата, а також усі види грошового забезпечення, яке особи одержували перед звільненням зі служби. Також зазначив, що щомісячна додаткова грошова винагорода є додатковим видом грошового забезпечення та носить щомісячний характер, а тому повинна враховуватись при обчисленні пенсії. Крім того звертає увагу суду, що не врахування індексації при обрахунку пенсії за вислугу років призводить до застосування для визначення розміру пенсії знеціненого грошового забезпечення. Враховуючи наведене, вважає дії відповідача щодо відмови провести перерахунок його пенсії протиправними.
Ухвалою судді Чернігівського окружного адміністративного суду Падій В.В. від 30.08.2019 відкрито провадження у даній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами, встановлено відповідачу 15-денний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позов або заяви про визнання позову.
Відповідачем, в установлений судом строк, подано до суду відзив на позов, у якому останній проти позовних вимог заперечив у повному обсязі та просив у їх задоволенні відмовити, оскільки органи Пенсійного фонду не наділені повноваженнями самостійно визначати розмір грошового забезпечення, що враховується для призначення та перерахунку пенсій. До їх функцій належать виключно питання призначення (перерахунку) і виплати пенсій. Розмір складових грошового забезпечення для призначення та перерахунку пенсій визначається виключно уповноваженим органом, про що видається довідка встановленої форми в кожному конкретному випадку окремо. Довідка для перерахунку пенсії позивача з урахуванням спірних виплат в установленому порядку до головного управління від уповноваженого органу не надходила. Враховуючи зазначене, вважає, що позовні вимоги щодо перерахунку та виплати пенсії з урахуванням індексації та щомісячної додаткової грошової винагороди не підлягають задоволенню і є передчасними.
Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає задоволенню повністю з наступних підстав.
Так, судом встановлено, що позивач проходив війську службу у Військових частинах НОМЕР_1 та НОМЕР_2 , з 23.06.2017 отримує пенсію за вислугу років, у відповідності до статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», у розмірі 65% грошового забезпечення, яку виплачує ГУ ПФУ в Чернігівській області.
Як вбачається з матеріалів справи, під час обчислення розміру пенсії позивачу, до складу грошового забезпечення не було включено індексацію та щомісячну додаткову грошову винагороду у сумі 81465,83 грн., відповідно до довідки від 24.07.2018 №602, виданої Військовою частиною НОМЕР_1 Міністерства оборони України, та довідки від 12.07.2018 №61/693, виданої Військовою частиною НОМЕР_2 Міністерства оборони України (а.с.33-36).
26.06.2019 позивач звернувся до відповідача з заявою про перерахунок його пенсії, відповідно до довідки від 24.07.2018 №602 та довідки від 12.07.2018 №61/693, з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди (а.с.16-17).
Листом від 05.07.2019 №2538/02/Щ-12 ГУ ПФУ в Чернігівській області відмовлено позивачу у здійсненні такого перерахунку, у зв'язку з тим, що чинним законодавством України, яке регулює спірне питання, не передбачено обчислення пенсії з розміру додаткових виплат, що мають компенсаційний характер, у тому числі щомісячної додаткової грошової винагороди (а.с.18-20).
Вважаючи протиправними дії відповідача щодо відмови у здійсненні перерахунку пенсії, позивач звернувся до суду з позовом за захистом своїх прав та інтересів.
Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи, суд застосовує джерела правового регулювання у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, та зважає на наступне.
Так, у відповідності до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення, створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Відповідно до частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
В Україні визнається і діє принцип верховенства права; Конституція України має найвищу юридичну силу, її норми є нормами прямої дії, а тому органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (стаття 8, частина друга статті 19 Основного Закону України).
В рішенні від 06.07.1999 № 8-рп/99 у справі за конституційним поданням Міністерства внутрішніх справ України щодо офіційного тлумачення положень статті 5 Закону України «Про статус ветеранів військової служби і ветеранів органів внутрішніх справ та їх соціальний захист» (справа про ветеранів органів внутрішніх справ) Конституційний Суд України прямо зазначив, що служба в органах внутрішніх справ має ряд специфічних властивостей (служба в правоохоронних органах держави пов'язана з ризиком для життя і здоров'я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей), що повинно компенсуватись наявністю підвищених гарантій соціальної захищеності, тобто комплексом організаційно-правових та економічних заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян як під час проходження служби в органах внутрішніх справ, так і після звільнення у запас або у відставку.
Громадяни мають бути впевненими у своїх законних очікуваннях, а також в тому, що набуте ними на підставі чинного законодавства право, його зміст та обсяг буде ними реалізовано.
Частиною 1 статті 9 Закону України від 20.12.1991 №2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон №2011-XII) встановлено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Згідно з частинами 2, 3 статті 9 Закону №2011-ХІІ до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.
Таким чином, до складу грошового забезпечення військовослужбовців входять чотири види складових: 1) посадовий оклад; 2) оклад за військовим званням; 3) щомісячні додаткові види грошового забезпечення; 4) одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Частиною 1 статті 15 Закону №2011-ХІІ визначено, що пенсійне забезпечення військовослужбовців після звільнення їх з військової служби провадиться відповідно до Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон №2262-ХІІ).
Однією з умов пенсійного забезпечення військовослужбовців є визначення видів грошового забезпечення, які враховуються при обчисленні пенсій.
Так, частиною 3 статті 43 Закону №2262-ХІІ визначено, що пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пункту 7 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 №393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей» пенсії обчислюються з таких видів грошового забезпечення: відповідних окладів за посадою, військовим (спеціальним) званням (для осіб рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту щомісячної надбавки за спеціальне звання) та відсоткової надбавки за вислугу років у розмірах, установлених за останньою штатною посадою, займаною перед звільненням; щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення, крім щомісячних надбавок (доплат), установлених особам, які мають право на пенсію за вислугу років згідно із законодавством і залишені за їх згодою та в інтересах справи на службі) та премії. Розмір щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням. Середня сума щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається шляхом ділення на 24 загальної суми цих видів грошового забезпечення за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням.
Таким чином Закон №2262-ХІІ, який визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення, зокрема осіб, звільнених з військової служби, та має на меті реалізацію цими особами, конституційного права на державне пенсійне забезпечення і спрямований на встановлення єдності умов та норм пенсійного забезпечення зазначеної категорії громадян України, передбачає включення до грошового забезпечення, з розміру якого обчислюється пенсія, лише щомісячні основні види грошового забезпечення, до яких належать: посадовий оклад, оклад за військовим званням, процентна надбавка за вислугу років, а також щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії.
Тобто при обчисленні пенсії не враховується такий складовий елемент грошового забезпечення як одноразові додаткові види грошового забезпечення, зокрема щорічні, щоквартальні, разові додаткові види грошового забезпечення, крім щомісячних, або тих, що виплачуються раз на місяць.
Факт сплати єдиного внеску не є безумовною підставою для включення виплати, з якої цей внесок утримано, до грошового забезпечення, з розміру якого обчислюється пенсія, та має значення лише для включення до цього грошового забезпечення його видів з переліку, визначеного статтею 43 Закону №2262-ХІІ, який є вичерпним.
Аналогічна правова позиція висловлена і Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 06.02.2019 у справі №522/2738/17, висновки якого, в силу вимог частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, суд враховує при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.
Як вбачається з довідки від 24.07.2018 №602, виданої Військовою частиною НОМЕР_1 Міністерства оборони України, та довідки від 12.07.2018 №61/693, виданої Військовою частиною НОМЕР_2 Міністерства оборони України, позивачу з червня 2015 року по травень 2017 року нараховано щомісячну додаткову грошову винагороду у сумі 81465,83 грн. та з червня 2015 року по грудень 2015 року - індексацію грошового забезпечення у сумі 6791,56 грн. (а.с.21-22).
Враховуючи наведене, отримувані позивачем, згідно з вищевказаними довідками, щомісячна додаткова грошова винагорода за період з червня 2015 року по травень 2017 року у сумі 81465,83 грн., з якої утримувався єдиний внесок, та індексація грошового забезпечення мають бути включені до складу грошового забезпечення, з якого здійснюється обчислення пенсії, відтак, розмір призначеної позивачу пенсії підлягає перерахунку.
Суд відхиляє посилання відповідача у відзиві на позов на той факт, що розмір складових грошового забезпечення для призначення та перерахунку пенсій визначається виключно уповноваженим органом, про що видається довідка встановленої форми в кожному конкретному випадку окремо, а до головного управління довідка для перерахунку пенсії позивача з урахуванням спірних виплат в установленому порядку від уповноваженого органу не надходила, оскільки в даному випадку позивач звернувся до пенсійного органу із заявою про перерахунок пенсії за вислугу років з доданими до неї довідками, що підтверджує розмір фактично отриманих у складі грошового забезпечення сум доплат та сплату з них єдиного соціального внеску, які не враховані пенсійним органом під час призначення пенсії позивачу, які, на переконання суду, можуть бути підставою для перерахунку пенсії позивача, враховуючи наступне.
Відповідно до статті 63 Закону №2262-XII перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку. Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.
Аналогічні норми викладені в пункті 23 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 № 3-1 та зареєстрованого Міністерством юстиції України 15.02.2007 за №135/13402 (далі - Порядок №3-1), відповідно до якого перерахунок раніше призначених пенсій проводиться органами, що призначають пенсії, в порядку, установленому статтею 63 цього Закону. Пенсіонери подають органам, що призначають пенсії, додаткові документи, які дають право на підвищення пенсії.
Відповідно до пункту 4 Порядку №3-1 заява про переведення з одного виду пенсії на інший, про перерахунок пенсії подається до органу, що призначає пенсію, заявником за місцем проживання, а при необхідності - його законним представником за місцем проживання.
Системний аналіз зазначених норм права дозволяє дійти висновку, що підставою для вчинення дій, спрямованих на перерахунок раніше призначених пенсій, може бути як відповідна заява пенсіонера та додані до неї документи, так і рішення, прийняте Кабінетом Міністрів України, про що уповноважені органи повідомляють орган Пенсійного фонду України.
За таких обставин суд дійшов висновку, що подані позивачем довідки Військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України від 24.07.2018 №602 та Військової частини НОМЕР_2 Міністерства оборони України від 12.07.2018 №61/693 є підставою для перерахунку пенсії позивачу.
Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод як джерело права.
Згідно з частиною 1 статті 1 Першого протоколу до цієї Конвенції кожній фізичній або юридичній особі забезпечується право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
У свою чергу, як встановлено судом, позивач мав обґрунтовані та розумні сподівання на перерахунок пенсії за вислугу років у правильному розмірі.
При цьому, ухиляючись від здійснення перерахунку пенсії позивачу, відповідач невиправдано втручається у право позивача на мирне володіння належними йому грошовими коштами.
Такі дії свідчать про порушення відповідачем частини 1 статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.
Щодо дати, з якої відповідач повинен провести перерахунок пенсії позивачу, суд зазначає наступне.
Так, у відповідності до статті 63 Закону №2262-XII, перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.
Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.
При цьому суд враховує, що до ГУ ПФУ в Чернігівській області із заявою про перерахунок пенсії позивач звернувся 26.06.2019 (а.с.16-17) та саме з цієї дати просить суд зобов'язати відповідача провести перерахунок і виплату його пенсії, у зв'язку з чим перерахунок пенсії позивача, з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди та індексації, має бути проведений з 26.06.2019.
Відповідно до частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
При цьому відповідач не довів суду правомірності своїх дій у частині не проведення перерахунку пенсії позивача з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди та індексації.
При вирішенні даної справи судом також були враховані положення частини 2 статті 2 та частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України.
За таких обставин суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позову у повному обсязі.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, у відповідності до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, суд враховує, що позивач звільнений від сплати судового збору за подання позову, доказів понесення ним інших судових витрат суду не надано, тому судові витрати, що підлягають відшкодуванню, відсутні.
Керуючись статтями 227, 241-243, 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області щодо відмови провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 з 26.06.2019 пенсії, відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», виходячи з 65% суми грошового забезпечення, з урахуванням грошового забезпечення за останні 24 місяці перед звільненням, основних та додаткових щомісячних та одноразових видів виплат, з яких було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та податки, а саме: індексації, щомісячної додаткової грошової винагороди у сумі 81465 (вісімдесят одна тисяча чотириста шістдесят п'ять) грн. 83 коп., відповідно до довідки від 24.07.2018 №602, виданої Військовою частиною НОМЕР_1 Міністерства оборони України, та довідки від 12.07.2018 №61/693, виданої Військовою частиною НОМЕР_2 Міністерства оборони України.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області провести ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії з 26.06.2019, виходячи з 65% суми грошового забезпечення, з урахуванням грошового забезпечення за останні 24 місяці перед звільненням, основних та додаткових щомісячних та одноразових видів виплат, з яких було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та податки, а саме: індексації, щомісячної додаткової грошової винагороди у сумі 81465 (вісімдесят одна тисяча чотириста шістдесят п'ять) грн. 83 коп., відповідно до довідки від 24.07.2018 №602, виданої Військовою частиною НОМЕР_1 Міністерства оборони України, та довідки від 12.07.2018 №61/693, виданої Військовою частиною НОМЕР_2 Міністерства оборони України, з урахуванням раніше виплачених сум.
Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення суду може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду за правилами, встановленими статтями 293, 295 - 297 та підпунктом 15.5 пункту 15 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України, через Чернігівський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач: ОСОБА_1 (адреса для листування: АДРЕСА_1 ; адреса місця реєстрації: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_3 ).
Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області (вул. П'ятницька, 83-А, м. Чернігів, 14005, код ЄДРПОУ - 21390940).
Суддя В.В. Падій