про відмову у відкритті провадження в частині позовних вимог
23 жовтня 2019 р. м. Чернівці Справа № 824/1205/19-а
Суддя Чернівецького окружного адміністративного суду Брезіна Т.М., розглянувши матеріали позову ОСОБА_1 до Недобоївської об'єднаної територіальної громадив в особі Недобоївської сільської ради Хотинського району про визнання протиправними дії (бездіяльності), скасування рішенння, зобов'язання вчинити певні дії ,-
В поданому до суду адміністративному позові позивач просить суд прийняти рішення, яким:
- скасувати п.1. рішення Недобоївської сільської Ради № 763/44/19 від 09.09.2019 року;
- визнати протиправною бездіяльність Недобоївської сільської ради щодо не розгляду заяв під зареєстрованими номерами №273 від 14.08.2017 р., №299 від 08.09.2017 року та №221 від 17.10.2017 р.;
- визнати протиправними та незаконними дії Недобоївської сільської ради під час встановлення меж на земельній ділянці під час приватизації;
- зобов'язати Недобоївську сільську Раду на черговій сесії розглянути та додати незаконно вилучену земельну ділянку в розмірі 0,0091 га, яка згідно генерального плану села є частиною подвір'я і являється єдиною ділянкою за адресою АДРЕСА_1 ;
- зобов'язати в подальшому Недобоївську сільську раду при вирішенні питання організації під'їзду до господарства ОСОБА_2 чітко дотримуватися генерального плану забудови с Долиняни і не проектувати й не будувати будь-яких споруд чи мостів через природню межу, а саме через р.Черлену, що постійно розділяла два господарства АДРЕСА_2 та АДРЕСА_1 ;
- визнати незаконним самовільне будівництво бетонного моста ОСОБА_2 через р. ОСОБА_3 .
У відповідності до вимог п. 4 ч. 1 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності.
Відповідно до ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема у спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Отже, до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, які породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин, вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, якщо позивач вважає, що цими рішеннями, діями чи бездіяльністю його права чи свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації.
Водночас помилковим є застосування статті 19 КАС України та поширення юрисдикції адміністративних судів на усі спори, стороною яких є суб'єкт владних повноважень, оскільки при вирішенні питання про розмежування компетенції судів щодо розгляду адміністративних та цивільних, господарських справ недостатньо застосування виключно формального критерію - визначення суб'єктного складу спірних правовідносин. Визначальною ознакою для правильного вирішення спору є характер правовідносин, з яких виник спір. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 4 КАС України публічно-правовий спір - спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.
При цьому, суд звертає увагу, що публічно-правовим, вважається, зокрема, спір, у якому сторони правовідносин виступають одна щодо іншої не як рівноправні і в якому одна зі сторін виконує публічно-владні управлінські функції та може вказувати або забороняти іншому учаснику правовідносин певну поведінку, давати дозвіл на передбачену законом діяльність тощо.
Необхідною ознакою суб'єкта владних повноважень є здійснення ним публічно-владних управлінських функцій. Ці функції суб'єкт повинен виконувати саме в тих правовідносинах, у яких виник спір.
Водночас, приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення, як правило, майнового приватного права чи інтересу.
Відповідно до ч. 1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
З огляду на вказане, захисту у порядку адміністративного судочинства підлягають порушені права особи у публічно - правових відносинах, у яких відповідач реалізовує владні управлінські функції стосовно заявника. Однак, звертаючись до суду із позовною вимогою про визнання протиправними та незаконними дії Недобоївської сільської ради під час встановлення меж на земельній ділянці під час приватизації, позивач зазначає про порушення його прав, пов'язаних з набуттям права власності на земельну ділянку, а отже спір у цій частині позову не є публічно-правовим. При цьому, суд звертає увагу, що у правовідносинах, пов'язаних із наданням у власність чи користування земель комунальної власності, орган місцевого самоврядування виступає розпорядником (власником) такої земельної ділянки та є стороною цивільних правовідносин. У таких випадках, захист порушених прав повинен відбуватись в порядку цивільного судочинства.
Крім того, суд звертає увагу, що порядок визнання самочинно збудованих об'єктів нерухомості визначено Цивільним кодексом України та пов'язане із спором про право власності на вказане нерухоме майно. Оскільки, позовні вимоги про визнання незаконним самовільного будівництва бетонного моста ОСОБА_2 через р.Черлену, пов'язане із спором про право власності ОСОБА_2 на збудований міст через р.Черлену, позовні вимогив цій частині позову повинні розглядатись в порядку цивільного судочинства.
З вказаного слідує, що позовні вимоги про визнання протиправними та незаконними дії Недобоївської сільської ради під час встановлення меж на земельній ділянці під час приватизації та позовні вимоги про визнання незаконним самовільне будівництво бетонного моста ОСОБА_2 через р.Черлену, підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 170 Кодексу адміністративного судочинства України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Таким чином, суд дійшов висновку, що в цій частині подана позовна заява не підлягає розгляду адміністративним судом, а тому суд відмовляє у відкритті провадження в адміністративні справі.
На підставі наведеного та керуючись статтями 2, 4,19, 20, 171, 170, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя -
1. Відмовити у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Недобоївської об'єднаної територіальної громадив собі Недобоївської сільської ради Хотинського району, в частині позовних вимог: про визнання протиправними та незаконними дії Недобоївської сільської ради під час встановлення меж на земельній ділянці під час приватизації; про визнання незаконним самовільне будівництво бетонного моста ОСОБА_2 через р. ОСОБА_3 .
Згідно статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).
У відповідності до статей 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України ухвали суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку окремо від рішення суду повністю або частково. Апеляційна скарга на ухвалу подається до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд протягом п'ятнадцяти днів з дня її складання.
Суддя Т.М. Брезіна