25 жовтня 2019 року справа № 580/2903/19
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Гараня С.М., розглянувши у письмовому провадженні в спрощеному позовному провадженні без виклику сторін в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання неправомірними дій та зобов'язання вчинити дії,
20 вересня 2019 року до Черкаського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , далі-позивач) з адміністративним позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (18000, м. Черкаси, вул. Смілянська, 23, далі-відповідач), в якому просить:
- визнати неправомірними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області щодо відмови у призначенні позивачу пенсії за віком із зниженням пенсійного віку, як ліквідатору наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, відповідно до ч.1 ст.55 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” (розпорядження 232730003041 від 09.07.2019);
- зобов'язати Головне Управління Пенсійного фонду України в Черкаській області призначити позивачу пенсію за віком із зменшенням пенсійного віку, як ліквідатору наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, відповідно до ч.1 ст.55 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” та виплачувати пенсію з дня звернення із заявою про призначення пенсії до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, а саме з 10.04.2019;
- встановити судовий контроль за виконанням Головним управлінням Пенсійного фонду України в Черкаській області судового рішення, зобов'язавши його подати у встановлений судом строк звіт про його виконання.
Обгрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що 10.04.2019 надав відповідачеві заяву та необхідні документи для призначення пенсії із зменшенням пенсійного віку на 10 років, як учаснику ліквідації наслідків на ЧАЕС, а саме: копії посвідчення учасника ліквідації наслідків на ЧАЕС 2 категорії, трудову книжку, копії довідок № 36 від 31.08.1995 та № 2 від 26.07.1995, які підтверджують період ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС. Проте, відповідач листом від 11.07.2019 № 62509/03-02 повідомив позивачу про відмову у призначенні пенсії із зменшенням пенсійного віку на 10 років, оскільки немає підтвердження його участі у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС в зоні відчуження.
Ухвалою суду від 25.09.2019 відкрито спрощене провадження у справі відповідно до ст.263 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідач проти позову заперечив, 15.10.2019 надав відзив на позовну заяву, у якому позовні вимоги не визнав, просив у їх задоволенні відмовити повністю, оскільки на запит ГУПФУ у Черкаській області про перевірку документів, що підтверджують участь позивача у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС від Головного управління Пенсійного фонду України м. Києва та Міністерства інфраструктури України надійшла відповідь про те, що відсутні первинні документи, на підставі яких видані довідки про участь позивача у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС в с. Залісся.
Дослідивши подані суду письмові докази, суд встановив таке.
Позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області із заявою про переведення його на пенсію за віком як учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС відповідно до ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». До вказаної заяви позивачем додано копію посвідчення учасника ліквідації наслідків на ЧАЕС 2 категорії, копією трудової книжки, копії довідок № 36 від 31.08.1995 та № 2 від 26.07.1995, які підтверджують період ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.
Проаналізувавши надані документи, Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області прийняло рішення про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком, відповідно до ст.55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» із зменшенням пенсійного віку на 10 років, про що надано відповідь від 11.07.2019 № 62509/03-02 та прийнято розпорядження № 232730003041 від 09.07.2017, оскільки на запит відповідача про перевірку документів, що підтверджують участь позивача у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС від Головного управління Пенсійного фонду України м. Києва та Міністерства інфраструктури України надійшла відповідь про те, що відсутні первинні документи, на підставі яких видані довідки про участь позивача у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС в с. Залісся.
Не погоджуючись із зазначеною відмовою, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає таке.
В силу ст.46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Відповідно до ч.1 ст.55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого ст.26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", за наявності відповідного страхового стажу, зменшеного на кількість років зменшення пенсійного віку, але не менше 15 років страхового стажу. Зокрема, встановлено, що учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які працювали у зоні відчуження з моменту аварії до 01.07.1986 незалежно від кількості робочих днів, а з 01.07.1986 по 31.12.1986 - не менше 5 календарних днів, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку до 10 років.
Із аналізу наведеної правової норми вбачається, що право на пільгове зменшення пенсійного віку мають особи, які в установленому законом порядку набули статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та працювали визначену кількість днів у зоні відчуження.
Згідно із ч.1 ст.15 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" підставами для визначення статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС є період роботи (служби) у зоні відчуження, що підтверджено відповідними документами.
Відповідно до пункту 5 Порядку видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.01.1997 №51, учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які працювали у зоні відчуження з 01.07.1986 до 31.12.1986 від 1 до 5 календарних днів, у 1987 році - від 1 до 14, у 1988-1990 роках - не менше 30 календарних днів, на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або на їх будівництві - не менше 14 календарних днів у 1986 році видаються відповідні посвідчення.
В пункті 10 Порядку уточняється на підставі яких документів видається посвідчення. Зокрема, встановлено, що посвідчення видаються учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС на підставі одного з таких документів: а) посвідчення про відрядження в зону відчуження; б) військового квитка і довідки командира військової частини або архіву про участь у ліквідації наслідків аварії у зоні відчуження; в) довідки про підвищену оплату праці в зоні відчуження (із зазначенням кількості днів і населеного пункту).
Так, документи, які подаються до Пенсійного фонду України та його управлінь для призначення пенсії, в тому числі на пільгових умовах, визначені в Порядку надання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженому постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1.
Згідно пп.5 п.2.1 згаданого порядку документами, які засвідчують особливий статус особи є посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та довідка про період (періоди) участі в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС за формою, затвердженою постановою Державного Комітету СРСР по праці та соціальних питаннях від 09.03.1988 №122, або довідка військової частини, у складі якої особа брала участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, або довідка архівної установи, або інші первинні документи, в яких зазначено період роботи, населений пункт чи об'єкт, де особою виконувались роботи з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС; посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи та довідка про період (періоди) проживання (роботи) на територіях радіоактивного забруднення, видана органами місцевого самоврядування (підприємствами, установами, організаціями) (при призначенні пенсії за віком із застосуванням норм ст.55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи").
З аналізу наведених норм права, суд дійшов висновку, що єдиним документом, що підтверджує статус потерпілого від Чорнобильської катастрофи, учасника ліквідації наслідків на Чорнобильській АЕС та надає право користування пільгами, встановленими Законом №796-ХІІ, зокрема призначення пенсії зі зменшенням пенсійного віку, встановленого для одержання державних пенсій, є посвідчення "Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС" або "Потерпілий від Чорнобильської катастрофи".
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом України в постановах від 21.11.2006 №21-1048во06 та від 04.09.2015 №690/23/15-а.
Крім наведеного, суд зазначає, що згідно ст.10 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", учасниками ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС вважаються громадяни, які безпосередньо брали участь у будь-яких роботах, пов'язаних з усуненням самої аварії, її наслідків у зоні відчуження у 1986-1987 роках незалежно від кількості робочих днів, а також тимчасово направлені або відряджені у зазначені строки для виконання робіт у зоні відчуження.
Основним документом, що визначає час виконання робіт з ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС безпосередньо в зоні відчуження, є довідка форми №122, що видається на підставі первинних документів лише тими підприємствами, установами, організаціями, у складі яких працівник безпосередньо виконував роботи з ліквідації аварії. Інший порядок підтвердження факту участі на роботах по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, чинним законодавством на даний час не передбачено.
Документами, що підтверджують періоди роботи в зоні відчуження можуть слугувати також: первинні довідки, первинний табель обліку робочого часу, дорожні листки та інші первинні документи, які містять відмітки підприємств, установ, організацій, в складі яких виконувались роботи та які були розташовані в зоні відчуження.
У виключних випадках для підтвердження періодів роботи по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС можуть прийматись виписки з особових рахунків про здійснення підвищеної оплати праці за умови, що в особових рахунках зазначено за скільки днів здійснено підвищену оплату.
Судом встановлено, що позивач має посвідчення ліквідатора наслідків аварії на Чорнобильській АЕС Серії НОМЕР_1 та він віднесений до 2 категорії осіб постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, а отже підстави вважати, що така особа не перебувала та не виконувала роботи у зоні відчуження об'єктивно відсутні.
Серед іншого, згідно довідок від 31.08.1995 № 36 та від 26.07.1995 № 2 виданих Київським обласним ремонтно-будівельним управлінням, позивач у період з 07.05.1986 по 17.05.1986 брав у участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС в с. Залісся.
Вказані документи є первинним і об'єктивно свідчить про перебування позивача в зоні відчуження.
Натомість, суд вважає, що на виконання умов Порядку, позивачем надано всі необхідні для призначення пенсії документи, які підтверджують, що він був безпосередньо зайнятий на роботах, які дають право на державну пенсію на пільгових умовах у відповідності до ст. 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" пенсії, а тому твердження відповідача, що позивачем не підтверджено первинними документами перебування в зоні відчуження є протиправними.
Згідно пп.1 п.1 ст.45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку: пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення з пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку. А отже, у відповідності до вищезазначеної норми Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" пенсія позивачу має бути призначена саме з 10.04.2019, тобто з дня його звернення.
Оцінивши наявні в матеріалах справи письмові докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими, а вимоги такими, що належить задовольнити.
Згідно з ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Щодо заявленого позивачем у позові клопотання про встановлення судового контролю за виконанням відповідачем судового рішення, зобов'язавши його подати у встановлений судом строк звіт про його виконання, суд зазначає про таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 382 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Оскільки встановлення судового контролю за виконанням рішення є правом суду, то з огляду на обставини справи суд не вбачає необхідності встановлювати судовий контроль за виконанням даного рішення.
Керуючись ст.ст. 2, 90, 139-143, 242-246, 250, 255, 371 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Визнати неправомірними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області щодо відмови у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком із зниженням пенсійного віку, як ліквідатору наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, відповідно до ч.1 ст.55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Зобов'язати Головне Управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (18000, м. Черкаси, вул. Смілянська, 23, ідентифікаційний код 21366538) призначити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) пенсію за віком із зменшенням пенсійного віку, як ліквідатору наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, відповідно до ч.1 ст.55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та виплачувати пенсію з дня звернення із заявою про призначення пенсії до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, а саме з 10.04.2019.
Копію рішення направити учасникам справи.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо її не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційного суду за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня підписання судового рішення.
Суддя С.М. Гарань