25 жовтня 2019 року справа № 580/2656/19
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Тимошенко В.П.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Укртрансбезпеки у Черкаській області, Державної служби України з безпеки на транспорті про скасування постанови,
встановив:
23 серпня 2019 року до Черкаського окружного адміністративного суду звернулася ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) до Управління Укртрансбезпеки у Черкаській області (18000, м. Черкаси, вул. Хрещитик, 223, код ЄДРПОУ 39821750), Державної служби України з безпеки на транспорті (01135, м. Київ, проспект Перемоги, 14, код ЄДРПОУ 39821750), в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову Управління Укртрансбезпеки у Черкаській області від 11.06.2019 №113376 про застосування адміністративно-господарського штрафу в розмірі 1700,00 грн.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивачем зазначено, що на його думку оскаржувана постанова від 11.06.2019 №113376 суперечить чинному законодавству України, тому підлягає скасуванню. Також зазначив, що не був перевізником вантажу автомобілем, щодо якого відповідачі зафіксували порушення, та не займається діяльністю з перевезення вантажів. Наголошував, що автомобіль стосовно якого прийняте оскаржуване рішення наданий ним в оренду третій особі. Тому просив задовольнити позов.
Ухвалою суду від 28.08.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у даній справі. Встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання ухвали про відкриття провадження у справі.
В письмовому відзиві на адміністративний позов представник відповідача просив у його задоволенні відмовити повністю, зазначивши, що 24.04.2019 за результатами рейдової перевірки дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом було виявлено, що о 09 год. 55 хв. за допомогою водія ОСОБА_2 , який керував транспортним засобом марки ГАЗ д.н. НОМЕР_2 , надавались послуги з перевезення вантажів без оформлення документів, перелік яких передбачено ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме індивідуальної контрольної книжки водія, чим порушено вимоги вищезазначеного закону та наказу МТЗУ №340 від 07.06.2010.
На думку представника відповідача, той факт, що водій не надав офіційного документу про використання транспортного засобу на законних підставах наймачем (орендарем), свідчить про навмисне приховування факту передачі транспортного засобу його власником в найм (оренду) з метою ухилення від відповідальності за порушення вимог чинного законодавства.
Розгляд справи по суті відповідно до ч. 3 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) розпочато через п'ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі та проведено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд зазначає про таке.
01 жовтня 2018 року між ФОП ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_2 укладено договір оренди транспортного засобу №2 строком до 01 жовтня 2019 року. Цільовим використанням транспортного засобу є використання його виключно для перевезення орендарем хліба та хлібобулочних виробів виробництва ТОВ «Черкасихліб ЛТД».
Суд встановив, що 24.04.2019 уповноваженими особами відповідача на підставі направлення на перевірку від 22.04.2019 №004499 провели перевірку автомобіля марки ГАЗ номерний знак НОМЕР_2 , серія і номер свідоцтва про реєстрацію НОМЕР_3 , яким керувава водій ОСОБА_2 . Під час перевірки встановлено порушення ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» та наказу МТЗУ №340 від 07.06.2010, а саме у водія відсутня індивідуальна картка водія.
За наслідками розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт управління Укртрансбезпеки у Черкаській області прийняло оскаржувану постанову від 11.06.2019 серії №113376 про застосування до позивача адміністративно-господарського штрафу в сумі 1700,00 грн.
Надаючи оцінку оскаржуваному рішенню суд врахував, що ч.1 ст.48 Закону №2344-ІІІ, передбачено обов'язок автомобільних перевізників, водіїв мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.
На підставі абз.2 ч.2 ст.48 Закону №2344-ІІІ документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів для автомобільного перевізника є документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством.
Суд звернув увагу, що фінансові санкції були застосовані до позивача, як юридичної особи, що здійснювала перевезення вантажу вищевказаним автомобілем без оформлення документів, а саме: індивідуальної картки водія.
Однак, як встановлено судом вищевказаний автомобіль переданий в оренду ФОП ОСОБА_2 терміном на до 01 жовтня 2019 року на підставі договору оренди транспортного засобу №2 від 01.10.2018 та фактично переданий у користування останньому. Факт оренди транспортного засобу також підтверджується актом прийому-передачі відповідно до договору оренди транспортного засобу від 01 жовтня 2019 року.
Отже позивача спірним рішенням притягнено до відповідальності за проступок, вчинений іншою особою.
Абз.18 ч.1 ст.1 Закону № 2344-III визначено, що автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.
Відповідно до абз.5 п.1.4. розділу 1 Інструкції №385 перевізники - суб'єкти господарювання, які провадять діяльність у сфері надання послуг з перевезення пасажирів та/або вантажів автомобільним транспортом.
Ч.1 ст.60 Закону № 2344-III передбачено, що адміністративно-господарські штрафи застосовуються за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників.
Відповідно до абз.3 ч.1 ст. 60 Закону №2344-ІІІ надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону, карається штрафом у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Виходячи з підстав та предмету спору, системного аналізу положень чинного законодавства України та оцінки наявних у матеріалах справи доказів в сукупності, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення.
З приводу розподілу судових витрат суд зазначає таке.
Встановлено, що позивачем при подачі до суду позовної заяви сплачено судовий збір у розмірі 802, 80 грн, про, що свідчить квитанція № 18 від 23.08.2019.
Відповідно до ч.1, 4 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Суд звертає увагу, що при відповідно до підпункту 1 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 №3674-VI за подання до суду позову майнового характеру, який подано фізичною особою або фізичною особою - підприємцем сплачується судовий збір у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Таким чином, при зверненні до суду з даним позовом позивачу потрібно було сплати судовий збір у розмірі 768,40 грн, а тому стягненню з відповідача на користь позивача підлягає судовий збір у розмірі 768,40 грн.
Враховуючи, що позовну заяву задоволено в повному обсязі, суд приходить до висновку про необхідність стягнення з Державної служби України з безпеки на транспорті (просп. Перемоги, 14, м. Київ, 10135) сплачений судовий збір у сумі 768,40 грн на користь позивача.
Керуючись ст.ст. 2, 90, 139-143, 159, 242-246, 250, 255, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
вирішив:
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправною та скасувати постанову Управління Укртрансбезпеки у Черкаській області від 11.06.2019 №113376 про застосування адміністративно-господарського штрафу в розмірі 1700,00 грн.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з безпеки на транспорті (просп. Перемоги, 14, м. Київ, 10135, код ЄДРПОУ 39816845) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) 768 (сімсот шістдесят вісім) гривень 00 копійок судового збору.
Копію рішення направити сторонам.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення до суду апеляційної інстанції через Черкаський окружний адміністративний суд. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення у повному обсязі складене 25.10.2019.
Суддя В.П. Тимошенко