Справа № 560/2341/19
іменем України
15 жовтня 2019 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Блонського В.К.
за участю:секретаря судового засідання Василевської К.В. позивача ОСОБА_1 , представника відповідача Клюцука В.П.
розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, в якому просить:
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу по списку № 2 1 рік 6 місяців 5 днів за період з 21.08.1992 року по 28.02.1994 року;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області дорахувати ОСОБА_1 до страхового стажу 3 роки 2 місяці 18 днів з урахуванням коефіцієнту 1,5 за час роботи в районах Крайньої Півночі з 25.07.1984 року 01.01.1991 року;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області призначити ОСОБА_1 пільгову пенсію за віком по Списку № 2 з 26.02.2019 року (з часу досягнення 56 річного віку виникнення права на пенсійне забезпечення).
Позивач підставою позову вказує порушення відповідачем вимог Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що за його підрахунками, наявний страховий стаж становить 41 рік 10 місяців 21 день, при цьому пільговий стаж за Списком №2 становить 11 років 06 місяців 05 днів. Позивач вважає, що має право на пільгову пенсію за віком по досягненню 56 років, тому ІНФОРМАЦІЯ_2 звернувся до територіального управління Пенсійного фонду України Хмельницької області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Позивачу відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2, у зв'язку із відсутністю необхідного пільгового стажу роботи, про що повідомлено листом №21614/03 від 27.06.2019 року.
Періоди роботи з 21.08.1992 року по 13.09.1993 року та з 20.09.1993 року по 28.02.1994 року неправомірно не зараховано відповідачем до пільгового стажу позивача, оскільки атестація робочих місць в Російській Федерації до 01.09.2008 року не проводилась. Крім того зазначає, що з 25.07.1984 року по 01.01.1994 року працював у районах крайньої Півночі, тому зазначений період роботи підлягає пільговому обчисленню з кратністю один рік за півтора.
Не погоджуючись з рішенням відповідача щодо відмови у призначенні пільгової пенсії та вважаючи його протиправним, позивач звернувся до суду з даним позовом за захистом своїх прав.
Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 29.07.2019 року позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про зобов'язання вчинити дії, залишено без руху.
Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 05.08.2019 року відкрито провадження у даній адміністративній справі за правилами загального позовного провадження, та призначено підготовче засідання.
Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 17.09.2019 року закрито підготовче провадження у даній справі, та призначено її до судового розгляду.
Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю, та надав суду пояснення за змістом даного адміністративного позову.
Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав повністю, та надав суду пояснення згідно поданого відзиву на даний адміністративний позов.
В обґрунтування відзиву зазначив, що в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 позивачу було відмовлено у зв'язку з недостатністю необхідного пільгового стажу роботи, тому у діях пенсійного органу відсутня будь - яка протиправність.
Позивачу відмовлено у зарахуванні періоду роботи з 21.08.1992 року по 28.02.1994 року, у зв'язку з відсутністю атестації робочого місця. Оскільки необхідними умовами для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах відповідно до пункту 2 частини 2 статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" є встановлення факту перебування особи на посаді, що включена до Списку №2, за умови документального підтвердження зайнятості працівника за відповідною професією за результатами атестації умов праці. Крім того період роботи позивача з 25.07.1984 року по 01.01.1991 року не зараховано до страхового стажу позивача в пільговому обчисленні з кратністю один рік за півтора, у зв'язку із відсутністю трудових договорів.
За таких обставин просить суд відмовити у задоволенні позову.
Суд, заслухавши пояснення позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, вважає, що у задоволенні позову необхідно відмовити з наступних підстав.
В судовому засіданні встановлено, що позивач - ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , у зв 'язку із досягненням ІНФОРМАЦІЯ_2 віку 56 років, звернувся до Головного управлінні Пенсійного фонду України в Хмельницькій області із заявою про призначення пенсії за віком за Списком №2.
Згідно записів копії трудової книжки НТ- І НОМЕР_2 позивач у період з 29.03.1982 року по 22.04.1982 року працював на посаді головного маркшейдера в Заіграєвському кар'єроуправлінні ВО "Росмінералсировина", з 26.04.1982 року по 27.04.1984 року проходив службу в рядах Радянської Армії, з 25.07.1984 року працював на посаді помічника бурильника в ВАТ "Аганнафтогазгеологія", 23.10.1984 року переведений на посаду геолога районної інженерно технологічної служби, 15.02.1985 року переведений на посаду помічника бурильника 4-го розряду, 25.10.1991 року переведений на посаду бурильника 5-го розряду центральної інженерно-технологічної служби, 12.03.1993 року переведений на тимчасову посаду помічником бурового майстра, 13.09.1993 року звільнений за переведенням до Нафтогазодобувного управління "Заполярнафта", 20.09.1993 року прийнятий на посаду помічника бурильника 5-го розряду до ВО "Ноябрськнафтогаз" НГДУ "Заполярнафта" за переводом, 03.03.1994 року переведений на посаду майстра цеху капітального підземного ремонту свердловин, 27.04.1998 року звільнений із займаної посади.
До пільгового стажу роботи позивача за Списком №2 пенсійним органом зараховано такі періоди роботи, а саме: з 29.03.1982 року по 22.04.1982 року, з 25.07.1984 року по 22.10.1984 року, з 15.02.1985 року по 21.08.1992 року, період проходження військової служби з 26.04.1982 року по 27.04.1984 року, що в цілому становить 09 років 10 місяців 03 дні, про що позивача повідомлено листом №21614/19 від 27.06.2019 року.
Відповідач відмовив позивачу у врахуванні до пільгового стажу періоду роботи з 21.08.1992 року по 28.02.1994 року у зв'язку з відсутністю атестації робочого місця.
Період роботи з 25.07.1984 року по 01.01.1994 року в районах прирівняних до районів Крайньої Півночі зараховано відповідачем до стажу роботи позивача, що дає право на пенсію без застосування пільгового обчислення.
З такою позицією відповідача позивач не погодився, вважає таку відмову протиправною, а тому звернувся до суду із даним адміністративним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Статтями 8, 9 Конституції України регламентовано, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.
Відповідно до пункту 2 частини 2 статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах.
За відсутності страхового стажу, встановленого абзацом першим цього пункту, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності на дату досягнення віку, встановленого абзацами першим і третім - тринадцятим цього пункту, страхового стажу з 1 квітня 2018 року по 31 березня 2019 року - не менше 27 років у чоловіків.
Працівникам, які не мають стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п'ятнадцятим - двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону :чоловікам - на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи.
Відповідно до пункту 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637 (далі - Порядок №637), основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
За приписами пунктів 3, 20 порядку №637 за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи. Коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
Період трудового стажу позивача з 21.08.1992 року по 28.02.1994 року належним чином підтверджено записами трудової книжки, внесеними відповідно до вимог трудового законодавства, а відтак не потребує підтвердження іншими первинними документами.
Відповідно до пункту 3 Порядку застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 №383 (далі - Порядок №383), при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що були чинними на період роботи особи.
До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.92 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.92 року.
Аналіз вказаних вище норм вказує на те, що при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію, умовами зарахування до пільгового стажу певного періоду роботи на відповідній посаді або за професією є включення цієї посади або професії до списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, що діяли в період такої роботи до 21.08.1992 року та за умови підтвердження документами відповідних умов праці і за результатами атестації робочих місць після 21.08.1992 року.
Атестація робочих місць здійснюється на підприємствах, в організаціях та установах незалежно від форм власності і господарювання згідно з Порядком проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 01 серпня 1992 року № 442 та розробленими на виконання цієї постанови Методичними рекомендаціями для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженими постановою Міністерства праці України від 01 вересня 1992 року № 41.
Відповідно до зазначених нормативних актів основна мета атестації полягає у регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації права на здорові й безпечні умови праці, пільгове забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.
Позивач у період з 21.08.1992 року по 28.02.1994 року працював у ВАТ "Аганнафтогазгеологія" Головтюменьгеології, а саме: з 21.08.1992 року на посаді бурильника, з 12.03.1993 року помічником бурового майстра, з 20.09.1993 року по 28.02.1994 року помічником бурильника.
У період роботи позивача на зазначених посадах діяли Списки №1, 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників на роботах з шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затверджені: постановою Ради Міністрів СССР від 22.08.1956 №1173 Про затвердження списків виробництв, цехів, професій та посад, робота на яких дає право на державну пенсію на пільгових умовах та у пільгових розмірах; постановою Кабінету Міністрів СССР від 26.01.1991 №10 Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад та показників, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення.
До розділу XIII (мовою оригіналу) "Бурение, добыча и переработка нефти и газа, переработка угля и сланца" Списку № 2 виробництв, цехів, професій і посад з тяжкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженою постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956, входять: "Бурильщики и их помощники".
До розділу XII (мовою оригіналу) "Бурение, добыча и переработка нефти, газа и газового конденсата, переработка угля и сланца" Списку № 2 виробництв, цехів, професій і посад з тяжкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженою постановою Кабінету Міністрів СССР від 26.01.1991 №10, входять: (позиція 2130100а-11297) "бурильщики эксплуатационного и разведочного бурения скважин на нефть и газ", (позиція 2130200а-11292) "бурильщики капитального ремонта скважин".
Записи у трудовій книжці позивача, довідки уточнюючого характеру АТ "Газпромнафта-Ноябрькнафтогаз", підтверджують, що у період з 21.08.1992 року по 28.02.1994 року позивач працював на посадах віднесених до Списку №2.
Оскільки позивач у період з 21.08.1992 року по 28.02.1994 року працював на посадах віднесених до списку №2 на підприємстві, яке знаходиться на території Російської Федерації, суд зазначає наступне.
13.03.1992 року набула чинності Угода про гарантії прав громадян держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення. Статтею 1 зазначеної угоди встановлено, що пенсійне забезпечення громадян держав - учасниць цієї Угоди та членів їхніх сімей здійснюється за законодавством держави, на території якої вони проживають.
Згідно із статтею 6 зазначеної Угоди призначення пенсій громадянам держав - учасниць Угоди проводиться за місцем проживання. Для встановлення права на пенсію, в тому числі пенсію на пільгових умовах і за вислугу років, громадянам держав - учасниць Угоди враховується трудовий стаж, набутий на території будь-якої з цих держав, а також на території колишнього СРСР за час до набуття чинності цією Угодою.
14.01.1993 року набула чинності угода між Урядом України і Урядом Російської Федерації про трудову діяльність і соціальний захист громадян України і Росії, які працюють за межами кордонів своїх країн.
Відповідно до статті 6 зазначеної угоди працівники Сторони виїзду, які працюють на території Сторони працевлаштування, користуються правами та виконують обов'язки, що встановлені трудовим законодавством Сторони працевлаштування (включаючи питання трудових відносин, колективних договорів, оплати праці, режиму робочого часу та часу відпочинку, охорони та умов праці та інші). Трудовий стаж, включаючи стаж, який обчислюється у пільговому порядку, і стаж роботи за спеціальністю, набутий у зв'язку з трудовою діяльністю на територіях обох Сторін, взаємно визначається Сторонами. Обчислення стажу здійснюється згідно з законодавством Сторони, на території якої відбувалась трудова діяльність.
Статтею 7 даної Угоди встановлено, що питання пенсійного забезпечення регулюються Угодою про гарантії прав громадян держав-учасниць співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13 березня 1992 року та двосторонніми угодами в цій галузі.
15.01.1993 року набула чинності Тимчасова угода між Урядом України і Урядом Російської Федерації про гарантії прав громадян, які працювали в районах Крайньої Півночі та місцевостях, які прирівняні до районів Крайньої Півночі в галузі пенсійного забезпечення. Статтею 1 Тимчасової угоди встановлено, що громадяни Сторін, що домовляються, які пропрацювали не менше 15 календарних років у районах Крайньої Півночі або не менше 20 календарних років у місцевостях, які прирівняні до районів Крайньої Півночі, незалежно від місця їх постійного проживання на території обох держав мають право на пенсію по старості (за віком) чоловіки - по досягненні 55 років і при загальному стажі роботи не менше 25 років.
У випадках, коли законодавством однієї з Сторін, що домовляються, передбачені більш пільгові умови і норми пенсійного забезпечення громадян, які працювали у районах Крайньої Півночі і у місцевостях, які прирівняні до районів Крайньої Півночі, при призначенні пенсії по старості (за віком) на території даної держави застосовується чинне законодавство цієї Сторони.
Із змісту наведених Угод, укладених між Урядом України та Урядом Російської Федерації вбачається, що пенсія призначається за нормами законодавства країни, де проживає особа.
Згідно довідки АТ "Газпромнафта-Ноябрькнафтогаз" від №18/111/17815 від 28.11.2016 року, відповідно до якої позивач у період з 20.09.1993 року по 08.02.1994 року працював на посаді помічника бурильника капітального ремонту свердловин та з 09.02.1992 року по 28.02.1994 року на посаді бурильника капітального ремонту свердловин відомості про проведення атестації робочих місць відсутні. Відповідно до довідки ВАТ "Аганнафтогазгеологія" №43-АРХ від 20.02.2019 року за період роботи позивача з 23.10.1984 року по 13.09.1993 року атестація робочих місць на підприємстві не проводилась, оскільки порядок проведення атестації робочих місць за умовами праці затверджений Наказом РФ №569 від 31.08.2007 року та введений у дію з 01.09.2008 року. Зазначене свідчить, що у період роботи позивача з 21.02.1992 року по 28.02.1994 року атестація робочих не проводилась, посади позивача не були атестовані.
Пунктом 4 Постанови Ради Міністрів РСФСР від 02.10.1991 року №517 (мовою оригіналу) "О пенсиях на льготных условиях по старости (по возрасту) и за выслугу лет" встановлено керівникам підприємств (об'єднань), організацій забезпечити своєчасну підготовку до введення в дію Списків №1, 2. Провести атестацію робочих місць та прийняти необхідні міри для покращення умов праці.
На виконання зазначеної Постанови та з метою встановлення єдиного порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці Наказом Міністерства праці та зайнятості населення РРФСР від 08.01.1992 року №2 затверджено Інструкцію про порядок проведення атестації робочих місць за умовами праці, якою встановлено порядок проведення атестації робочих місць за умовами праці для проведення оздоровчих заходів та надання компенсацій за шкідливі та важкі умови праці.
Згідно роз'яснень Міністерства соціального забезпечення РРФСР від 15.05.1991 року №1-57-У (мовою оригіналу) "О порядке применения списков №1 и 2 производств, работ, профессий, должностей и показателей, которые дают право на пенсию по возрасту (по старости) на льготных условиях, утвержденных постановлением Кабинета Министор СССР от 26.01.1991 года №10" списки производств, работ, профессий, должностей и показателей, которые дают право на пенсию по возрасту на льготных условиях, должны применяться независимо от ведомственного подчинения и используемых форм собственности и хозяйствования на предприятиях и в организациях, а также в колхозах и других кооперативах. Работники, профессии и должности которых предусмотрены в Списках N 1 и 2, пользуются правом на пенсию по возрасту на льготных условиях, если условия их труда в период работы после введения в действие Закона СССР "О пенсионном обеспечении граждан в СССР" соответствуют условиям (показателям), указанным в Списках, что должно быть подтверждено результатами аттестации рабочих мест на предприятиях и в организациях.
Враховуючи викладене суд не бере до уваги пояснення позивача щодо відсутності законодавчого врегулювання питання проведення атестації робочих місць на території РФ до 01.09.2008 року та наданих ним в підтвердження пояснень довідок АТ "Газпромнафта-Ноябрькнафтогаз" від №18/111/17815 від 28.11.2016 року, ВАТ "Аганнафтогазгеологія" №43-АРХ від 20.02.2019 року, оскільки дане питання на території РФ у спірний період було врегульовано відповідними нормативно-правовими актами, тобто підприємства на яких працював позивач мали нормативне забезпечення для належного проведення атестації робочих місць, але такі атестації проведені не були.
Крім того суд зазначає, що Верховний Суд у постановах від 23 січня 2018 року по справі № 732/2003/14, від 22 серпня 2019 року по справі №607/2864/15-а, від 18 січня 2019 року по справі №150/340/17, від 19 грудня 2018 року по справі №127/24725/16-а, від 05 червня 2018 року по справі №466/455/17, від 30 січня 2018 року по справі № 506/384/17 висловлював правову позицію стосовно відсутності законних підстав для виникнення права на зарахування до пільгового стажу періодів роботи та призначення пільгової пенсії за відсутності результатів атестації відповідного робочого місця за умовами праці.
Враховуючи встановлені обставини по справі, вимоги національного законодавства, зміст Угоди про гарантії прав громадян держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення щодо застосування національного законодавства при призначенні пенсії та правові позиції Верховного Суду, які передбачають, що обов'язковою умовою призначення пільгової пенсії за Списком №2 є наявність проведення атестації робочих місць, суд дійшов висновку, що відповідач правомірно відмовив позивачу у зарахуванні періоду роботи з 21.02.1992 року по 28.02.1994 року до пільгового стажу, що дає право на пенсію за списком №2, у зв'язку із відсутністю атестації робочих місць.
Щодо позовної вимоги про зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області призначити ОСОБА_1 пільгову пенсію за віком по Списку № 2 з 26.02.2019 року (з часу досягнення 56 річного віку - виникнення права на пенсійне забезпечення), суд зазначає наступне.
Як зазначалось вище умови призначення пенсії на пільгових умовах встановлено статтею 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Відповідно до пункту 2 частини 2 статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах.
За відсутності страхового стажу, встановленого абзацом першим цього пункту, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності на дату досягнення віку, встановленого абзацами першим і третім - тринадцятим цього пункту, страхового стажу з 1 квітня 2018 року по 31 березня 2019 року - не менше 27 років у чоловіків.
Працівникам, які не мають стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п'ятнадцятим - двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону: чоловікам - на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи.
Аналогічні норми закріплено пунктом "б" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" №1788-ХІІ від 05.11.1991 року.
Відповідно до частини 1 статті 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.
Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають зокрема особи за наявності страхового стажу з 1 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року - не менше 26 років.
Судом встановлено, що відповідачем до пільгового стажу роботи за Списком №2 позивачу зараховано періоди роботи, а саме: з 29.03.1982 року по 22.04.1982 року, з 25.07.1984 року по 22.10.1984 року, з 15.02.1985 року по 21.08.1992 року та період проходження військової служби з 26.04.1982 року по 27.04.1984 року, що в цілому становить 09 років 10 місяців 03 дні. Загальний страховий стаж позивача складає 38 років 08 місяців 06 днів.
Наявність у позивача зазначеного вище пільгового трудового стажу дає йому право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту 2 частини 2 статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" із зменшенням віку, передбаченого абзацом 1 частини 1 статті 26 цього Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи для чоловіків.
Так як, суд відмовив у зарахуванні до пільгового стажу позивача періоду роботи з 21.08.1992 року по 28.02.1994 року, а пільговий стаж позивача складає 09 років 10 місяців 03 дні, позивач має право на зменшення пенсійного віку визначеного абзацом 1 частини 1 статті 26 цього Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (60 років) на 3 роки - 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи для чоловіків, тобто після досягнення ним 57 років.
Оскільки на момент прийняття відповідачем рішення про відмову призначити позивачу пенсію за віком на пільгових умовах він не набув права на таку пенсію, то відповідно відсутні підстави для зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області призначити позивачу пільгову пенсію за віком з часу досягнення ним 56 років.
Щодо позовної вимоги про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області дорахувати до страхового стажу 3 роки 2 місяці 18 днів з урахуванням коефіцієнту 1,5 за час роботи в районах Крайньої Півночі з 25.07.1984 року по 01.01.1991 року, суд зазначає наступне.
Відповідно до пункту 5 розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» період роботи до 1 січня 1991 року в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі колишнього Союзу РСР, а також на острові Шпіцберген зараховується до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло до 1 січня 1991 року.
Пільгове обчислення страхового стажу застосовується для осіб, які працювали в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, та на яких поширювалися пільги, передбачені для працюючих в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, відповідно до Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10 лютого 1960 року "Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі", постанови Ради Міністрів Союзу РСР від 10 лютого 1960 року № 148 "Про порядок застосування Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10 лютого 1960 року "Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі", Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 26 вересня 1967 року "Про розширення пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі".
Пільгове обчислення страхового стажу провадиться на підставі трудової книжки, або письмового трудового договору, або довідки, в яких зазначено період роботи в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, та користування пільгами, передбаченими вищезазначеними нормативно-правовими актами.
Отже підставою для застосування кратного обчислення стажу роботи в районах Крайньої Півночі можуть бути: або трудова книжка або письмовий трудовий договір або довідка, в якій зазначено період роботи в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі. Тобто один із перерахованих документів, а не їх сукупність.
Вказана правова позиція узгоджується з висновком Верховного Суду, викладеним у постановах від 7 червня 2018 року (справа №173/637/17), від 7 лютого 2018 року (справа №590/871/17), 17 травня 2019 року (справа №644/2182/17).
Статтею 2 Тимчасової Угоди між Урядом України та Урядом Російської Федерації про гарантії прав громадян, які працювали в районах Крайньої Півночі та місцевостях, які прирівняні до районів Крайньої Півночі встановлено, що при визначенні права на пенсію у відповідності із статтею 1 цієї Тимчасової Угоди застосовується Перелік районів Крайньої Півночі і місцевостей, які прирівняні до районів Крайньої Півночі, який діяв до 1 січня 1992 року.
Постановою Ради Міністрів СРСР від 03.01.1983 року №12 визначено місцевості прирівняні до районів Крайньої Півночі до яких, з поміж інших включено і Тюменську область - Ханти-Мансійський автономний округ.
Відповідно до статті 4 Тимчасової Угоди від 15.01.1993 року визначено, що при обчисленні пенсії або її частини, яка відповідає тривалості трудового стажу, виробленого в районах Крайньої Півночі або в місцевостях, які прирівняні до районів Крайньої Півночі, до 1 січня 1991 року, на підставі статті 1 цієї Тимчасової Угоди на території України визначення загального трудового стажу роботи, середньомісячного заробітку і розміру пенсії здійснюється згідно з її законодавством.
Позивач у період з 25.07.1984 року по 01.01.1991 працював у Аганській нафторозвідувальній експедиції, яка знаходиться в с.м.т. Новааганськ Нижнєвартовського району Тюменської області Ханти-Мансійського автономного округу-Югра, дана місцевість прирівняна до районів Крайньої Півночі, що підтверджується записами в трудовій книжці позивача та є достатнім для кратного обчислення стажу позивача. При цьому суд зазначає, що спору про те, що місцевість, де працював позивач у спірний період, прирівнюється до районів Крайньої Півночі, між сторонами не існує.
З огляду на зазначене суд дійшов висновку, про наявність правових підстав для пільгового обчислення трудового стажу позивача з 25.07.1984 року по 01.01.1991 року у районах прирівняних до Крайньої Півночі із застосуванням коефіцієнта кратності. Однак, оскільки судом встановлено, що позивач набуде права на призначення пільгової пенсії із досягненням ним 57 років, у зв'язку з чим суд відмовляє йому у призначенні пільгової пенсії за Списком №2, тому вимога позивача про зобов'язання відповідача дорахувати до страхового стажу 3 роки 2 місяці 18 днів, з урахуванням коефіцієнтом 1,5 за час роботи в районах Крайньої Півночі з 25.07.1984 року 01.01.1991 року, є передчасною та наразі задоволенню не підлягає.
Згідно з частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи вищевикладене, відповідачем спростовано, а позивачем не підтверджено правомірність заявлених позовних вимог, тому, в їх задоволенні слід відмовити.
Зі змісту приписів статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, відсутні підстави для розподілу судових витрат.
Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про зобов'язання вчинити дії, - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складене 24 жовтня 2019 року
Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_3 )
Відповідач:Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (вул. Герцена, 10,Хмельницький,Хмельницька область,29000 , код ЄДРПОУ - 21318350)
Головуючий суддя В.К. Блонський