25 жовтня 2019 р.м. ХерсонСправа № 540/1984/19
Херсонський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Бездрабка О.І., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Херсонського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені,
встановив:
Херсонське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів (далі - позивач, ФСЗ) звернулося з позовною заявою до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - відповідач), в якому просить стягнути з відповідача адміністративно-господарські санкції у розмірі 14004,55 грн. та пеню за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій у розмірі 2114,40 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідно ст.19 Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні" для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій, громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця. Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації, громадські організації осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю відповідно до нормативу, встановленого частиною першою статті 19 і забезпечують працевлаштування осіб з інвалідністю. При цьому виходячи з ч.5 ст.19 Закону № 875-ХІІ виконанням нормативу робочих місць вважається працевлаштування підприємством, установою, організацією осіб з інвалідністю, для яких це місце роботи є основним. Позивач вказує, що за робоче місце, призначене для працевлаштування осіб з інвалідністю і не зайняте особами з інвалідністю в 2018 році, відповідач до 16.04.2019 р. повинен був самостійно сплатити адміністративно-господарські санкції у розмірі 22004,55 грн. у відповідності до звіту за формою 10-ПІ № 2727 від 29.08.2019 р. за 2018 рік та розрахунку заборгованості по сплаті вищезгаданих санкцій. Крім того, нарахована пеня у сумі 2114,40 грн. У зв'язку із частковою сплатою адміністративно-господарських санкцій в розмірі 8000 грн. та нарахуванням пені, утворилась заборгованість в загальній сумі 16118,95 грн. Несплата вказаних санкцій завдає значної шкоди державним інтересам, не дозволяє в повній мірі створити особам з інвалідністю необхідні умови, які дають можливість вести повноцінний спосіб життя. На підставі викладеного, просить задовольнити позовні вимоги.
Ухвалою від 27.09.2019 р. відкрито спрощене провадження в адміністративній справі та надано п'ятиденний строк з дня вручення ухвали для подачі відзиву на позовну заяву.
Дану ухвалу отримано відповідачем 02.10.2019 р., однак станом на 25.10.2019 р. відзиву на позовну заяву від ФОП Ковалевича Е.В. не надійшло.
З урахуванням положень п.4 ч.1 ст.263 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи (в письмовому провадженні).
Дослідивши наявні у справі докази, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог виходячи з наступного.
Відповідно до ч.3 ст.18 Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні" від 21.03.1991 р. № 875-ХІІ (далі - Закон № 875-ХІІ), підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування осіб з інвалідністю, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Згідно ч.1 ст.19 Закону № 875-ХІІ для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.
Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно здійснюють працевлаштування осіб з інвалідністю у рахунок нормативів робочих місць виходячи з вимог статті 18 цього Закону (ч.3 ст.19 Закону № 875-ХІІ).
Частиною 5 статті 19 Закону № 875-ХІІ передбачено, що виконанням нормативу робочих місць у кількості, визначеній згідно з частиною першою цієї статті, вважається працевлаштування підприємством, установою, організацією, у тому числі підприємством, організацією громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичною особою, яка використовує найману працю, осіб з інвалідністю, для яких це місце роботи є основним.
Положеннями ч.1 ст.20 Закону № 875-ХІІ визначено, що підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих осіб з інвалідністю менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських організацій осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичних осіб, де працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських організацій осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю. Положення цієї частини не поширюється на підприємства, установи і організації, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.
Відповідно до ч.ч.2, 3 ст.181 Закону № 875-ХІІ рішення про визнання особи з інвалідністю безробітною і взяття її на облік для працевлаштування приймається центром зайнятості за місцем проживання особи з інвалідністю на підставі поданих нею рекомендації МСЕК та інших передбачених законодавством документів. Державна служба зайнятості здійснює пошук підходящої роботи відповідно до рекомендацій МСЕК, наявних у особи з інвалідністю кваліфікації та знань, з урахуванням її побажань.
Судом встановлено, що основним видом діяльності ФОП ОСОБА_1 є вирощування зернових та технічних культур, торгівля (КВЕД 01.11).
03.06.2019 р. ФОП ОСОБА_1 подано до Фонду соціального захисту інвалідів звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів за 2018 рік за формою № 10-ПІ, затвердженою наказом Міністерства праці України 10.02.2007 р. № 42, відповідно до якого у 2018 році середньооблікова кількість штатних працівників на підприємстві становила 11 осіб, норматив штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до вимог статті 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" - 1 особа, фактично не працювало жодної особи з інвалідністю. Середньорічна заробітна плата штатного працівника 44009,09 грн. Сума адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування відповідачем зазначена у розмірі 22004,54 грн.
Згідно п.4 ч.3 ст.50 Закону України "Про зайнятість населення" від 05.07.2012 р. № 5067-VI роботодавці зобов'язані, зокрема, своєчасно та в повному обсязі у порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, за погодженням з центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної політики у галузі статистики, подавати територіальним органам центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, інформацію про: попит на робочу силу (вакансії).
На виконання цієї норми наказом Міністерства соціальної політики України від 31.05.2013 р. № 316 затверджено Порядок подання форми звітності № 3-ПН "Інформація про попит на робочу силу (вакансії)". В контексті прийнятого Закону України "Про зайнятість населення" та затвердженого Порядку подання форми звітності № 3-ПН "Інформація про попит на робочу силу (вакансії)" на роботодавців покладено обов'язок подавати до відповідного центру зайнятості звітність форми № 3-ПН лише за наявності у роботодавця попиту на робочу силу (вакансії) не пізніше ніж через 3 робочі дні з дати відкриття вакансії.
Наведене свідчить про те, що обов'язок підприємства щодо створення робочих місць для осіб з інвалідністю не супроводжується його обов'язком підбирати і працевлаштовувати таких осіб на створені робочі місця. Такий обов'язок покладається на органи працевлаштування, що перелічені в ч.1 ст.18 Закону № 875-ХІІ.
Однак на підприємство покладається обов'язок створювати робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю та інформувати про таку кількість створених робочих місць органи працевлаштування.
Як вбачається з листа-відповіді Великоолександрівської районної філії Херсонського обласного центру зайнятості від 12.09.2019 р. № 21/05/02/373/19, ФОП ОСОБА_1 у 2018 році не інформував про створення робочих місць та вакантні посади, на яких може використовуватись праця осіб з інвалідністю; звітність за формою № 3-ПН "Інформація про попит на робочу силу (вакансії)" для працевлаштування осіб з інвалідністю не подавалась.
З наведеного слідує, що ФОП ОСОБА_1 не створено та не введено в дію місця для працевлаштування осіб з інвалідністю, а тому відповідачем не вжито заходів, щодо забезпечення працевлаштування осіб з інвалідністю, відповідно до встановленого нормативу.
Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку, що не інформування центру зайнятості про наявність вільних робочих місць для інвалідів, а саме неподання звіту за формою № 3-ПН про наявність вакансій для інвалідів державній службі зайнятості, є порушенням вищезгаданих норм та підставою для застосування адміністративно-господарських санкцій.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 15.08.2019 у справі № 812/579/17 (провадження № К/9901/18289/18).
Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки, викладені в постановах Верховного Суду.
Згідно з виписки по групі рахунків Фонду соціального страхування інвалідів, 19.09.2019 р. ФОП ОСОБА_1 сплатив адміністративно-господарські санкції в сумі 8000 грн., у зв'язку з чим залишок заборгованості становить 14004,55 грн.
Положеннями ч.2 ст.20 Закону № 875-ХІІ визначено, що порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.
Оскільки відповідачем порушено строки сплати адміністративно-господарських санкцій на 162 дні (з 16.04.2019 р. по 24.09.2019 р. включно), то Херсонським обласним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів підприємцю нараховано пеню в розмірі 2114,40 грн.
Згідно ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд, за змістом ст.90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ч.2 ст.73 КАС України).
З урахуванням викладеного, суд вважає, що позивачем доведено порушення ФОП Ковалевичем Е.В. вимог Закону № 875-ХІІ, а тому позов підлягає задоволенню.
Відповідно до ч.2 ст.139 КАС України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Оскільки під час розгляду даної справи свідки судом не залучались та судові експертизи не призначались, суд вважає за необхідне зазначити, що судові витрати понесені позивачем з відповідача не стягуються.
Керуючись ст.ст.9, 14, 73-78, 90, 139, 242-246, 250, 255, 263 КАС України, суд -
вирішив:
Позов Херсонського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (73003, м.Херсон, пров.Інженера Корсакова, 5а, код ЄДРПОУ 37959779) до фізичної особи-підприємця Ковалевича Едуарда ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені задовольнити.
Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 Едуарда Володимировича ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) на користь Херсонського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (73003, м.Херсон, пров.Інженера Корсакова, 5а, код ЄДРПОУ 37959779) адміністративно-господарські санкції у розмірі 14004 (чотирнадцять тисяч чотири) грн. 55 коп. та пеню за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій у розмірі 2114 (дві тисячі сто чотирнадцять) грн. 40 коп. (одержувач: УК у м.Херсоні/м.Херсон/50070000, код 37959779, МФО 899998, р/р 31219230021002, банк: Казначейство України (ЕАП)).
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому відповідно до пп.15.5 п.15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя Бездрабко О.І.
кат. 112020000