Іменем України
25 жовтня 2019 рокуСєвєродонецькСправа № 360/4279/19
Луганський окружний адміністративний суд у складі судді Чернявської Т.І., розглянувши у письмовому провадженні справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Вольф Тетяни Леонідівни, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю «Росвен Інвест Україна», про визнання протиправними та скасування постанови від 09 серпня 2019 року ВП № 59757474 про відкриття виконавчого провадження та від 28 серпня 2019 року ВП № 59757474 про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника,
В провадженні Луганського окружного адміністративного суду на розгляді перебуває адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 (далі - позивач) до Приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Вольф Тетяни Леонідівни (далі - відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю «Росвен Інвест Україна» (далі - третя особа), в якому позивач просить:
- визнати протиправною та скасувати постанову Приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Вольф Тетяни Леонідівни від 09 серпня 2019 року ВП № 59757474 про відкриття виконавчого провадження, відкритого на підставі виконавчого напису від 16 липня 2019 року № 2192 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Росвен Інвест Україна» заборгованості у розмірі 22132,18 грн;
- визнати протиправною та скасувати постанову Приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Вольф Тетяни Леонідівни від 28 серпня 2019 року ВП № 59757474 про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка отримує дохід у Луганському обласному відділенні Фонду соціального захисту інвалідів, прийнятої у виконавчому провадженні ВП № 59757474, відкритому Приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Вольф Тетяною Леонідівною.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що 05 вересня 2019 року до установи, в якій вона працює, надійшла постанова Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Вольф Тетяни Леонідівни від 28 серпня 2019 року про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника у виконавчому провадженні ВП № 59757474, відкритому відносно позивача 09 серпня 2019 року на підставі виконавчого напису Приватного нотаріуса Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчика Володимира Вікторовича від 16 липня 2019 року № 2192, про що позивач дізналася 06 вересня 2019 року. Про відкриття зазначеного виконавчого провадження позивачу до 06 вересня 2019 року нічого не було відомо, виконавчий напис нотаріуса позивач також не отримувала. Крім того, позивач не має відносин та зобов'язань перед Товариством з обмеженою відповідальністю «Росвен Інвест Україна».
09 вересня 2019 року позивачем на адресу Приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Вольф Тетяни Леонідівни направлено заяву з проханням відновити порушене право на ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження ВП № 59757474 та надіслати на адресу її проживання належним чином засвідчені копії матеріалів виконавчого провадження ВП № 59757474. Але, до цього часу позивач не отримала ані документів з виконавчого провадження, ані будь-якої відповіді на її заяву. Також, 23 вересня 2019 року бухгалтером установи, в якій працює позивач, на електронну пошту відповідача було надіслано лист з проханням надіслати виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, оскільки позивач працює в бюджетній установі і органи казначейства в таких випадках вимагають надати їм виконавчий документ. Відповідь до цього часу не надійшла.
Позивач зазначає, що вимоги до виконавчого документа визначені статтею 4 Закону України «Про виконавче провадження». При цьому, відповідно до пункту 10 частини четвертої вказаної статті Закону виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред'явлення, якщо виконавчий документ пред'явлено не за місцем виконання або не за підвідомчістю.
Частиною першою статті 5 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».
Місце виконання рішення згідно з пунктом 10 розділу III Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року за № 512/5, визначається відповідно до вимог, встановлених статтею 24 Закону України «Про виконавче провадження».
Відповідно до частини другої статті 24 Закону України «Про виконавче провадження» приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи за місцем проживання, перебування боржника - фізичної особи, за місцезнаходженням боржника - юридичної особи або за місцезнаходженням майна боржника. Виконавчі дії у виконавчих провадженнях, відкритих приватним виконавцем у виконавчому окрузі, можуть вчинятися ним на всій території України.
Позивач народилася в місті Рубіжному Луганської області, з 28 грудня 1991 року зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , та постійно до цього часу проживає за адресою своєї реєстрації, що підтверджується довідкою від 27 вересня 2019 року № 39098, виданою Центром адміністративних послуг загального відділу Рубіжанської міської ради Луганської області, а також інформацією про місце проживання, зазначеною в паспорті громадянина України. Разом з тим, спірні постанова про відкриття виконавчого провадження від 09 серпня 2019 року ВП № 59757474 та постанова про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника від 28 серпня 2019 року винесені Приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Вольф Тетяною Леонідівною всупереч вищевказаних норм права.
Крім того, в супровідному листі Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Вольф Тетяни Леонідівни від 28 серпня 2019 року, постанові про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника від 28 серпня 2019 року зазначено місце проживання позивача: АДРЕСА_2 та місце роботи: Луганське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів (вул. Слов'янська, буд. 28, м. Рубіжне, Луганська область, 93000). Тобто, інформація про місце проживання та місце роботи позивача відома відповідачу. Майна в місті Києві позивач також не має.
Таким чином, позивач вважає, що відповідачем не дотримано вимог статті 24 Закону України «Про виконавче провадження» та без достатніх на те правових підстав відкрито виконавче провадження не за місцем проживання, перебування боржника - фізичної особи або знаходження її майна, а в іншому виконавчому окрузі.
Також позивач зазначає, що відповідачем порушено її право на ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження, відкритого відносно неї.
З урахуванням викладеного, позивач просить визнати протиправними та скасувати оскаржувані постанови.
Приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Вольф Тетяна Леонідівна адміністративний позов не визнала, про що 24 жовтня 2019 року через відділ діловодства та обліку звернень громадян (канцелярію) за вхідним реєстраційним № 53592/2019 подала відзив на позовну заяву від 18 жовтня 2019 року б/н, в якому у задоволенні позовних вимог просить відмовити (арк. спр. 143-147).
Заперечуючи проти позову, відповідач зазначила, що за приписами частини першої статті 19 Закону «Про виконавче провадження» право вибору пред'явлення виконавчого документа для примусового виконання до органу державної виконавчої служби або до приватного виконавця, якщо виконання рішення відповідно до статті 5 цього Закону віднесено до компетенції і органів державної виконавчої служби, і приватних виконавців, належить стягувачу.
Частиною першою статті 24 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що право вибору місця відкриття виконавчого провадження між кількома органами державної виконавчої служби, що можуть вчиняти виконавчі дії щодо виконання рішення на території, на яку поширюються їхні функції, належить стягувачу. Згідно з частиною другою статті 24 Закону України «Про виконавче провадження» приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи за місцем проживання, перебування боржника - фізичної особи, за місцезнаходженням боржника - юридичної особи або за місцезнаходженням майна боржника.
Відповідно до статті 190 Цивільного кодексу України майном як особливим об'єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов'язки. Статтею 179 Цивільного кодексу України зазначено, що річчю є предмет матеріального світу, щодо якого можуть виникати цивільні права та обов'язки. Дана позиція також підтверджується листом - роз'ясненням Міністерства юстиції України від 11 червня 2018 року № 23123/16620-33-18/20.5.1.
За приписами пункту 3.1 статті 3 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» визначено, що кошти існують у готівковій формі (формі грошових знаків) або у безготівковій формі (формі записів на рахунках у банках). Згідно з частинами 6.1, 6.2 статті 6 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» банки мають право відкривати рахунки резидентам України (юридичним особам, їх відокремленим підрозділам, фізичним особам), нерезидентам України (юридичним особам-інвесторам, представництвам юридичних осіб в Україні та фізичним особам). Особи, визначені в пункті 6.1 цієї статті, мають право відкривати рахунки в будь-яких банках України відповідно до власного вибору для забезпечення своєї господарської діяльності і власних потреб. Частинами 7.1, 7.1.4, 7.1.5 статті 7 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» визначено, що банки мають право відкривати своїм клієнтам вкладні (депозитні), поточні рахунки, рахунки умовного зберігання (ескроу) та кореспондентські рахунки. Особливості режимів функціонування вкладних (депозитних), поточних рахунків, рахунків умовного зберігання (ескроу) та кореспондентських рахунків визначаються нормативно-правовими актами Національного банку України та договорами, що укладаються клієнтами та обслуговуючими їх банками. Зарахування коштів на рахунок клієнта здійснюється як шляхом внесення їх у готівковій формі, так і шляхом переказу коштів у безготівковій формі з інших рахунків.
В частині четвертій статті 24 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавець має право вчиняти виконавчі дії щодо звернення стягнення на доходи боржника, виявлення та звернення стягнення на кошти, що перебувають на рахунках боржника у банках чи інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитарних установах на території, на яку поширюється юрисдикція України. Отже, відповідач робить висновок про те, що грошові кошти у формі записів на рахунках у банках є майном у розумінні статті 190 Цивільного кодексу України. Вищевказана позиція також висвітлена в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 10 вересня 2018 року по справі № 905/3542/15.
Стягувачем було надано заяву про примусове виконання рішення із зазначенням місця знаходження майна боржника (грошових коштів) - карткового рахунку № НОМЕР_1 , відкритого в Товаристві з обмеженою відповідальністю «Росвен Інвест Україна», який розташований за адресою: м. Київ, вул. Щорса, буд. 36-Б. Тобто, ОСОБА_1 є власником карткового рахунку № НОМЕР_1 та наявних на цьому рахунку грошових коштів, що підтверджується довідкою Товариства з обмеженою відповідальністю «Росвен Інвест Україна».
Відповідно, в даному випадку порушення Закону України «Про виконавче провадження» відсутнє, оскільки майно боржника (грошові кошти) перебуває у м. Києві, а відповідно до статті 24 Закону України «Про виконавче провадження» приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи за місцем проживання, перебування боржника - фізичної особи, за місцезнаходженням боржника - юридичної особи або за місцезнаходженням майна боржника. Чинною редакцією Закону України «Про виконавче провадження» не передбачено проведення виконавчих дій, спрямованих на перевірку наявності грошових коштів або майна до відкриття виконавчого провадження. Виконавець відкриває виконавче провадження на підставі заяви стягувача, в якій стягувач має право зазначити будь-які відомості, що ідентифікують боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення (рахунок боржника, місце роботи чи отримання ним інших доходів, конкретне майно боржника та його місце знаходження тощо). Надання стягувачем доказів на підтвердження зазначеної в заяві інформації не вимагається.
Виходячи з наведеного, приватний виконавець має право приймати виконавчі документи за місцезнаходженням грошових коштів боржника, у тому числі коштів, які знаходяться на рахунках боржника в банках та інших фінансових установах. Таким чином, оскільки до відповідача надійшов виконавчий документ, у якому зазначено, що місцезнаходження майна боржника у межах виконавчого округу м. Києва, у приватного виконавця не було підстав для повернення виконавчого документа стягувачу у зв'язку із пред'явленням не за місцем виконання.
Також відповідач зазначила, що приватним виконавцем відповідно до вимог статті 28 Закону України «Про виконавче провадження» позивачу було надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження від 09 серпня 2019 року № 59757474 рекомендованим поштовим відправленням за № 0209408395590 на адресу, що зазначена у виконавчому документі. 17 серпня 2019 року лист з постановою про відкриття виконавчого провадження від 09 серпня 2019 року № 59757474 було повернуто Укрпоштою у зв'язку із неврученням під час доставки листа. Таким чином, права позивача не були порушені, оскільки приватним виконавцем було виконано вимоги статті 28 Закону України «Про виконавче провадження», відповідно до якої боржник вважається повідомленим про відкриття виконавчого провадження з моменту направлення відповідної постанови на адресу боржника.
Оскільки у прохальній частині заяви про примусове виконання рішення стягувач зазначив про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника без застосування заходів примусового звернення стягнення на його майно та без перевірки його майнового стану за місцем проживання (перебування), приватним виконавцем, керуючись статтею 48 Закону України «Про виконавче провадження», направлено запит до Пенсійного фонду України задля здійснення перевірки майнового стану боржника. 12 серпня 2019 року від Пенсійного фонду України було отримано відповідь на запити та встановлено, що ОСОБА_1 отримує дохід від Луганського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів. На підставі отриманої інформації приватним виконавцем 28 серпня 2019 року було винесено постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника. Отже, резюмує відповідач, постанова про звернення стягнення на заробітну плату боржника від 28 серпня 2019 року винесена приватним виконавцем відповідно до норм Закону України «Про виконавче провадження», а стягнення заробітної плати з боржника є правомірним.
З огляду на вищезазначене, Приватний виконавець Вольф Тетяна Леонідівна просить у задоволенні позовних вимог відмовити.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю «Росвен Інвест Україна» 24 жовтня 2019 року через відділ діловодства та обліку звернень громадян (канцелярію) за вхідним реєстраційним № 53596/2019 подало пояснення від 17 жовтня 2019 року за № 17/10-1, в яких у задоволенні позовних вимог просить відмовити (арк. спр. 157-159).
У поясненнях від 17 жовтня 2019 року за № 17/10-1 третя особа вказала, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Росвен Інвест Україна» набуло права вимоги до позивача щодо погашення заборгованості за кредитним договором на підставі договору факторингу від 26 січня 2018 року № 142/К, укладеного між Публічним акціонерним товариством «Дельта Банк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Росвен Інвест Україна», про факт відступлення права вимоги позивача повідомлено шляхом надсилання 08 лютого 2018 року на адресу реєстрації повідомлення про відступлення.
З посиланням на положення статті 24 Закону України «Про виконавче провадження», статей 179, 190 Цивільного кодексу України, пункт 1.27 статті 1, пункт 3.1 статті 3, пункти 7.1, 7.1.4, 7.1.5 статті 7 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», третя особа зазначила, що приймаючи постанову про відкриття виконавчого провадження від 09 серпня 2019 року № 59757474, відповідач керувалась тим, що кошти позивача, які знаходяться на картковому рахунку, відкритому в Акціонерному товаристві «ОТП Банк», є майном, фактичним місцезнаходженням якого є адреса фінансової установи, у даному випадку - Відділення «Печерське» Акціонерного товариства «ОТП Банк», яке розташоване за адресою: м. Київ, вул. Є. Коновальця, буд. 44.
Підсумовуючи наведене, третя особа вважає, що відповідач правомірно прийняла виконавчий документ на виконання за місцезнаходженням грошових коштів позивача в межах виконавчого округу м. Києва, а тому підстави для задоволення позовної заяви відсутні.
Ухвалою від 04 жовтня 2019 року, з урахуванням ухвали від 04 жовтня 2019 року про виправлення описок у судовому рішенні, позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху та запропоновано позивачу протягом 10-ти (десяти) календарних днів з дати отримання даної ухвали усунути недоліки позовної заяви шляхом надання суду заяви про залучення третьої особи на стороні відповідача з обґрунтуванням підстав такого залучення, заяви про поновлення строку звернення до суду з обґрунтуванням та документальним підтвердженням наявності поважних причин пропуску строку звернення до суду з цією позовною заявою та оригіналу документа про сплату судового збору в розмірі 768,40 грн (арк. спр. 33-34, 35).
Ухвалою від 15 жовтня 2019 року відкрито провадження у справі; залучено до участі у справі Товариство з обмеженою відповідальністю «Росвен Інвест Україна» як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача; призначено справу до судового розгляду у відкритому судовому засіданні на 22 жовтня 2019 року о 15 год. 30 хв.; визначено, що справа розглядатиметься з урахуванням особливостей провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, встановлених статтями 268-272, 287 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України); зобов'язано Приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Вольф Тетяну Леонідівну у строк до 21 жовтня 2019 року надати для приєднання до справи в належним чином засвідченій копії першу-третю сторінки паспорту та сторінку з інформацією про зареєстроване місце проживання, довідку про присвоєння реєстраційного номеру облікової картки платника податків, матеріали виконавчого провадження ВП № 59757474, в рамках якого винесено постанови від 09 серпня 2019 року ВП № 59757474 про відкриття виконавчого провадження та від 28 серпня 2019 року ВП № 59757474 про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника; зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю «Росвен Інвест Україна» у строк до 21 жовтня 2019 року надати суду у належним чином засвідченій копії виконавчий напис Приватного нотаріусу Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчиком Володимиром Вікторовичем від 16 липня 2019 року № 2192 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Росвен Інвест Україна» заборгованості в сумі 22132,18 грн та заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Росвен Інвест Україна», подану Приватному виконавцю виконавчого округу м. Києва Вольф Тетяні Леонідівні про примусове виконання виконавчого напису Приватного нотаріусу Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчиком Володимиром Вікторовичем від 16 липня 2019 року № 2192 (арк. спр. 1-5).
Ухвалою від 22 жовтня 2019 року за неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, та за неподання таких доказів без поважних причин стягнуто з Приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Вольф Тетяни Леонідівни штраф у сумі 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 1921,00 грн (арк. спр. 99-100).
Ухвалою від 22 жовтня 2019 року, з урахуванням ухвали від 23 жовтня 2019 року про виправлення описок у судовому рішенні (арк. спр. 101-102, 107):
витребувано від Приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Вольф Тетяни Леонідівни в належним чином засвідчених копіях: першу-третю сторінки паспорту та сторінку з інформацією про зареєстроване місце проживання; довідку про присвоєння реєстраційного номеру облікової картки платника податків; матеріали виконавчого провадження ВП № 59757474, в рамках якого винесено постанови від 09 серпня 2019 року ВП № 59757474 про відкриття виконавчого провадження та від 28 серпня 2019 року ВП № 59757474 про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника, зобов'язавши Приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Вольф Тетяну Леонідівну надати суду витребувані докази для приєднання до справи у строк до 24 жовтня 2019 року;
витребувано від Товариства з обмеженою відповідальністю «Росвен Інвест Україна» в належним чином засвідченій копії довідку про розрахунковий рахунок боржника, яка була додана до заяви від 22 липня 2019 року № 22/07/19-948 про примусове виконання рішення, зобов'язавши Товариство з обмеженою відповідальністю «Росвен Інвест Україна» надати суду витребуваний доказ для приєднання до справи у строк до 24 жовтня 2019 року;
відкладено судове засідання у справі до 24 жовтня 2019 року до 15 год. 30 хв.
24 жовтня 2019 року через відділ діловодства та обліку звернень громадян (канцелярію) за вхідними реєстраційними №№ 53590 НОМЕР_2 , 53592/2019 від Приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Вольф Тетяни Леонідівни надійшла незасвідчена копія матеріалів виконавчого провадження ВП № 59757474, копія паспорту та довідки про присвоєння реєстраційного номеру облікової картки платника податків приватному виконавцю (арк. спр. 121-141) та відзив на позовну заяву від 18 жовтня 2019 року б/н, до якого додані незасвідчені копії зазначених у додатку документів (арк. спр. 143-156а).
За приписами частини першої статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
За частиною другою статті 72 КАС України визначені частиною першою цієї статті дані встановлюються, зокрема, такими засобами як письмові докази.
Відповідно до статті 94 КАС України:
Письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору (частина перша);
Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього (частина друга);
Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством (частина четверта);
Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення (частина п'ята);
Якщо подано копію (електронну копію) письмового доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал письмового доказу. Якщо оригінал письмового доказу не поданий, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (електронної копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги (частина шоста).
Відповідно до вимог пунктів 5.26, 5.27 Національного стандарту України Уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації «Вимоги до оформлювання документів» (ДСТУ 4163-2003), затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 7 квітня 2003 року № 55, відмітка про засвідчення копії документа складається зі слів «Згідно з оригіналом», назви, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії. Підпис відповідальної особи на документі засвідчують відбитком печатки організації. Згідно з пунктом 4.5 ДСТУ 4163-2003 у документах, що їх оформлюють на двох і більше сторінках, реквізити 26 - відбиток печатки, 27 - відмітка про засвідчення копії проставляють після тексту (21).
За частиною дев'ятою статті 79 КАС України копії доказів (крім речових доказів), що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи. Суд не бере до уваги відповідні докази у разі відсутності підтвердження надсилання (надання) їх копій іншим учасникам справи, крім випадку, якщо такі докази є у відповідного учасника справи або обсяг доказів є надмірним, або вони подані до суду в електронній формі, або є публічно доступними.
Чинним процесуальним законодавством встановлено вимоги, за умови дотримання яких докази є допустимими, при цьому обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Окремими положеннями статей 79 та 94 КАС України визначено особливості використання як засобів доказування письмових доказів (копій та оригіналів), а також особливості їх подання до суду та учасникам справи.
Важливою вимогою використання копії письмового доказу як допустимого доказу у справі є її належне засвідчення та передчасне надсилання іншим учасникам справи.
Надані Приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Вольф Тетяною Леонідівною матеріали виконавчого провадження ВП № 59757474 не засвідчені в установленому законом порядку - відсутня відмітка про засвідчення копій документів відповідно до вимог пунктів 5.26, 5.27 Національного стандарту України Уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації «Вимоги до оформлювання документів» (ДСТУ 4163-2003), затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 7 квітня 2003 року № 55, що унеможливлює їх використання як письмових доказів на підтвердження обставин, що входять до предмету доказування у цій справі.
У судові засідання учасники справи не прибули, про дату, час і місце судового розгляду повідомлені належним чином в порядку, визначеному статтею 268 КАС України (арк. спр. 63-72, 103-106, 108-113). Позивач заявою від 22 жовтня 2019 року б/н просила розглянути справу за її відсутності (арк. спр. 90), відповідач та третя особа причини неявки у судове засідання суду не повідомили.
Частиною четвертою статті 287 КАС України визначено, що адміністративна справа з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця вирішується судом протягом десяти днів після відкриття провадження у справі.
Відповідачем у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби є відповідний орган державної виконавчої служби, а у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності приватного виконавця - приватний виконавець (частина третя статті 287 КАС України).
Відповідно до частини першої статті 268 КАС України у справах, визначених статтями 273-277, 280-283, 285-289 цього Кодексу, щодо подання позовної заяви та про дату, час і місце розгляду справи суд негайно повідомляє відповідача та інших учасників справи шляхом направлення тексту повістки на офіційну електронну адресу, а за її відсутності - кур'єром або за відомими суду номером телефону, факсу, електронною поштою чи іншим технічним засобом зв'язку.
Учасник справи вважається повідомленим належним чином про дату, час та місце розгляду справи, визначеної частиною першою цієї статті, з моменту направлення такого повідомлення працівником суду, про що останній робить відмітку у матеріалах справи, та (або) з моменту оприлюднення судом на веб-порталі судової влади України відповідної ухвали про відкриття провадження у справі, дату, час та місце судового розгляду (частина друга статті 268 КАС України).
Згідно з частиною третьою статті 268 КАС України неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.
Відповідно до частини дев'ятої статті 205 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Оскільки учасники справи про дату, час і місце судового розгляду повідомлені належним чином і відсутня потреба заслухати свідка чи експерта, суд вважає за можливе розглянути справу у письмовому провадженні на підставі наявних у ній доказів.
Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-76, 90 КАС України, судом встановлено таке.
Позивач - ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_3 ) є боржником у виконавчому провадженні ВП № 59757474, яке перебуває на виконанні у Приватного виконавця Вольф Тетяни Леонідівни.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Росвен Інвест Україна» (ідентифікаційний код 37616221, місцезнаходження: 03126, м. Київ, Солом'янський район, бульвар Вацлава Гавела, буд. 6) є стягувачем у виконавчому провадженні ВП № 59757474, яке перебуває на виконанні у Приватного виконавця Вольф Тетяни Леонідівни.
ОСОБА_2 Леонідівна (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 , місцезнаходження: АДРЕСА_4 ) є приватним виконавцем у виконавчому окрузі м. Києва, про що свідчить інформаційна довідка з Єдиного реєстру приватних виконавців України від 24 жовтня 2019 року за № НОМЕР_5 (арк. спр. 170-171).
Виконавчим написом від 16 липня 2019 року за № 2192, вчиненим приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчиком Володимиром Вікторовичем, звернено стягнення з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_3 , яка є боржником за кредитним договором від 12 грудня 2013 року № 002-12405-121213, укладеним з Публічним акціонерним товариством «Дельта Банк», правонаступником усіх прав та обов'язків якого є Товариство з обмеженою відповідальністю «Росвен Інвест Україна» (ідентифікаційний код 37616221, місцезнаходження: 03126, м. Київ, Солом'янський район, бульвар Вацлава Гавела, буд. 6, реквізити: р/р НОМЕР_1 в АТ «ОТП Банк» м. Київ, МФО 300528), у розмірі простроченої кредитної заборгованості за період з 26 січня 2018 року по 03 липня 2019 року в сумі 21632,18 грн та плати за вчинення виконавчого напису нотаріусом в розмірі 500,00 грн, які підлягають стягненню з боржника на користь стягувача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Росвен Інвест Україна» (арк. спр. 163).
Отримавши виконавчий напис нотаріуса від 16 липня 2019 року за № 2192, Товариство з обмеженою відповідальністю «Росвен Інвест Україна» звернулось до Приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Вольф Тетяни Леонідівни з заявою від 22 липня 2019 року за № 22/07/19-948, в якій просило розпочати примусове виконання рішення на підставі виконавчого напису, вчиненого приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчиком Володимиром Вікторовичем за № 2192 від 16 липня 2019 року, про стягнення з боржника ОСОБА_1 коштів у розмірі 22132,18 грн та у випадку встановлення доходу боржника, звернути стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника без застосування заходів примусового звернення стягнення та його майно та без перевірки його майнового стану за місцем проживання (перебування) боржника та грошові суми, стягнуті з боржника, перераховувати за наступними реквізитами: отримувач ТОВ «Росвен Інвест Україна», р/р НОМЕР_1 , МФО 300528, банк отримувача АТ «ОТП Банк», код ЄДРПОУ 37616221, призначення платежу: погашення боргу за виконавчим написом № 2192 від 16 липня 2019 року, боржник ОСОБА_1 , код НОМЕР_3 (арк. спр. 164).
В заяві від 22 липня 2019 року за № 22/07/19-948 про примусове виконання рішення Товариство з обмеженою відповідальністю «Росвен Інвест Україна» зазначило про місцезнаходження майна боржника (грошових коштів) - картковий рахунок для погашення заборгованості № НОМЕР_1 , відкритий у відділенні «Печерське» АТ «ОТП Банк», МФО 300528, яке розташовано за адресою: м. Київ, вул. Євгена Коновальца, буд. 44.
На підставі заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Росвен Інвест Україна» від 22 липня 2019 року за № 22/07/19-948 про примусове виконання рішення Приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Вольф Тетяною Леонідівною винесена постанова від 09 серпня 2019 року ВП № 59757474 про відкриття виконавчого провадження з виконання виконавчого напису від 16 липня 2019 року за № 2192, вчиненого приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчиком Володимиром Вікторовичем, про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості в розмірі 22132,18 грн, про що свідчить Інформація про виконавче провадження ВП № 59757474 від 22 жовтня 2019 року та постанова про відкриття виконавчого провадження від 09 серпня 2019 року ВП № 59757474 з Автоматизованої системи виконавчого провадження (арк. спр. 91-93, 94-95).
Постановою від 28 серпня 2019 року ВП № 59757474 про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію та інші доходи боржника звернено стягнення на доходи ОСОБА_1 , що отримує дохід у Луганському обласному відділенні Фонду соціального захисту інвалідів, у розмірі 20 відсотків відрахувань із доходів боржника та визначенням загальної суми, яка підлягає стягненню з боржника за виконавчим провадженням, у розмірі 24845,40 грн (сума боргу - 22132,18 грн, витрати на проведення виконавчих дій - 500,00 грн, основна винагорода виконавця - 2213,22 грн) (арк. спр. 20, 91-93, 96-97).
Згідно з довідкою від 27 вересня 2019 року за № 39098 про склад сім'ї або зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб станом на 27 вересня 2019 року, виданою Центром надання адміністративних послуг загального відділу Рубіжанської міської ради Луганської області, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 28 грудня 1991 року зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 (арк. спр. 24).
Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта від 23 жовтня 2019 року за № 185946165 за ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , права власності, інших речових прав, іпотек, обтяжень не зареєстровано (арк. спр. 114).
Вирішуючи адміністративний позов по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги і заперечення учасників справи, суд виходить з такого.
Особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця визначає стаття 287 КАС України.
Відповідно до частини першої статті 287 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Спірні правовідносини врегульовані Законом України від 2 лютого 2016 року № 1404-VIII «Про виконавче провадження» (далі - Закон № 1404) та Законом України від 2 червня 2016 року № 1403-VIII «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» (далі - Закон № 1403).
За визначенням статті 1 Закону № 1404 (тут і надалі посилання на норми Закону № 1404 наводяться в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Частиною першою статті 5 Закону № 1404 регламентовано, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».
Згідно з пунктом 3 частини першої статті 3 Закону № 1404 відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: виконавчих написів нотаріусів.
Частиною першою статті 19 Закону № 1404 встановлено, що право вибору пред'явлення виконавчого документа для примусового виконання до органу державної виконавчої служби або до приватного виконавця, якщо виконання рішення відповідно до статті 5 цього Закону віднесено до компетенції і органів державної виконавчої служби, і приватних виконавців, належить стягувачу.
Пунктом 1 частини першої статті 26 Закону № 1404 визначено, що виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону за заявою стягувача про примусове виконання рішення.
Відповідно до частини третьої статті 26 Закону № 1404 у заяві про примусове виконання рішення стягувач має право зазначити відомості, що ідентифікують боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення (рахунок боржника, місце роботи чи отримання ним інших доходів, конкретне майно боржника та його місцезнаходження тощо), рахунки в банківських установах для отримання ним коштів, стягнутих з боржника, а також зазначає суму, яка частково сплачена боржником за виконавчим документом, за наявності часткової сплати.
Відповідно до пункту 10 частини четвертої статті 4 Закону № 1404 виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред'явлення, якщо виконавчий документ пред'явлено не за місцем виконання або не за підвідомчістю.
Частиною першою статті 25 Закону № 1403 (тут і надалі посилання на норми Закону № 1403 наводяться в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що виконавчим округом є територія Автономної Республіки Крим, області, міста Києва чи Севастополя.
Згідно з частиною другою статті 25 Закону № 1403 приватний виконавець має право приймати до виконання виконавчі документи, місце виконання яких відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» знаходиться у межах Автономної Республіки Крим, області або міста Києва чи Севастополя, у яких розташований його виконавчий округ.
Виконавчі дії у виконавчих провадженнях, відкритих приватним виконавцем у виконавчому окрузі, можуть вчинятися ним на всій території України (частина шоста статті 25 Закону № 1403).
Згідно з частиною другою статті 24 Закону № 1404 приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи за місцем проживання, перебування боржника - фізичної особи, за місцезнаходженням боржника - юридичної особи або за місцезнаходженням майна боржника. Виконавчі дії у виконавчих провадженнях, відкритих приватним виконавцем у виконавчому окрузі, можуть вчинятися ним на всій території України.
Аналіз наведених норм законодавства дає підстави для висновку, що Закон № 1404 визначає вимоги (критерії) до місця відкриття приватним виконавцем виконавчого провадження. При цьому право приватного виконавця відкривати виконавче провадження обмежується виконавчим округом, на території якого приватний виконавець здійснює діяльність та відомості щодо якого внесені та містяться у Єдиному реєстрі приватних виконавців України. Якщо місце проживання, перебування боржника - фізичної особи та місцезнаходження боржника - юридичної особи або місцезнаходження майна боржника розташовано в окрузі, в якому приватний виконавець здійснює діяльність та відповідно на яку розповсюджуються відповідна компетенція цього приватного виконавця, він має право прийняти до виконання відповідні виконавчі документи та відкрити виконавче провадження з їх примусового виконання.
Відповідно до частини четвертої статті 24 Закону № 1404 виконавець має право вчиняти виконавчі дії щодо звернення стягнення на доходи боржника, виявлення та звернення стягнення на кошти, що перебувають на рахунках боржника у банках чи інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитарних установах на території, на яку поширюється юрисдикція України.
Відповідно до частини другої статті 48 Закону № 1404 стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах.
Частиною першою статті 190 Цивільного кодексу України визначено, що майном як особливим об'єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов'язки.
Річчю є предмет матеріального світу, щодо якого можуть виникати цивільні права та обов'язки (частина перша статті 179 Цивільного кодексу України).
Таким чином, наявність самого рахунку в банку, за відсутності на ньому жодних коштів чи цінностей, не породжує цивільні права та обов'язки. Сам рахунок без наявності на ньому коштів не може бути власністю громадянина, оскільки саме матеріальні цінності, майно, кошти можуть бути об'єктом стягнення, а не рахунок у банку, який є засобом, механізмом, способом безготівкового здійснення розрахунків, отримання готівки чи інший спосіб розпорядження коштами, що на ньому знаходяться за волевиявленням власника цих коштів.
З огляду на викладене, наявність рахунку в банку може бути підставою для відкриття виконавчого провадження за місцем знаходження банку лише за умови наявності коштів боржника на цьому рахунку.
Відповідачем не надано суду доказів наявності у позивача на час відкриття спірного виконавчого провадження рахунку та наявності коштів в банку, розташованого в м. Києві.
Також суд зазначає, що рахунок № НОМЕР_1 , відкритий у відділенні «Печерське» АТ «ОТП Банк», яке розташовано за адресою: м. Київ, вул. Євгена Коновальца, буд. 44, МФО 300528, зазначений у виконавчому написі від 16 липня 2019 року за № 2192, вчиненому приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчиком Володимиром Вікторовичем, та в заяві Товариства з обмеженою відповідальністю «Росвен Інвест Україна» від 22 липня 2019 року за № 22/07/19-948 про примусове виконання рішення, є рахунком стягувача, на який мають надходити кошти для погашення кредитної заборгованості боржника, а не рахунком боржника, на якому акумулюються кошти вкладника, внаслідок чого такі кошти не можуть вважатися майном особи.
З огляду на викладене, суд доходить висновку, що оскаржувані постанови приватного виконавця прийняті з перевищенням наданих законом повноважень, адже жодна з підстав, визначених законом для відкриття виконавчого провадження на території міста Києва, була відсутня. Як наслідок, такі постанови носять протиправний характер та підлягають скасуванню.
Посилання відповідача на правовий висновок Верховного Суду, викладений в постанові від 10 вересня 2018 року по справі № 905/3542/15, не може бути прийнята судом при розгляді даної справи, оскільки вказана постанова прийнята щодо інших правовідносин і в ній Верховним Судом надана оцінка правовідносинам щодо правомірності дій приватного виконавця з виконання ухвали суду про вжиття заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на кошти, що належать боржнику та знаходяться на його банківських рахунках, а не щодо відкриття виконавчого провадження за місцезнаходженням карткового рахунку боржника за відсутністю доказів про наявність на цьому рахунку грошових коштів.
Щодо посилання відповідача на лист-роз'яснення Міністерства юстиції України від 11 червня 2018 року № 23123/16620-33-18/20.5.1, суд зазначає таке.
Відповідно до частин першої, другої статті 7 КАС України суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України.
Лист-роз'яснення Міністерства юстиції України від 11 червня 2018 року № 23123/16620-33-18/20.5.1 не є нормативно-правовим актом, має виключно рекомендаційний характер для застосування в роботі, зокрема, приватними виконавцями, не є джерелом права, а тому не може бути застосований при розгляді даної справи.
За встановлених в цій справі фактичних обставин та з урахуванням правового регулювання спірних правовідносин, суд дійшов висновку, що основні (суттєві) аргументи позовної заяви є обґрунтованими, обраний позивачем спосіб судового захисту відповідає об'єкту порушеного права та у спірних правовідносинах є достатнім, необхідним та ефективним, внаслідок чого позовні вимоги слід задовольнити повністю.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з такого.
Згідно з частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
З огляду на те, що позов підлягає задоволенню повністю, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути понесені ним і документально підтверджені судові витрати зі сплати судового збору за подання адміністративного позову в сумі 1536,80 грн (786,40 грн за позовну вимогу немайнового характеру про визнання протиправною та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження та 768,40 грн за позовну вимогу майнового характеру про визнання протиправною та скасування постанови про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника).
Керуючись статтями 2, 8, 9, 19, 20, 32, 77, 132, 139, 205, 241-246, 250, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_3 ) до Приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Вольф Тетяни Леонідівни (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 , місцезнаходження: АДРЕСА_5 . 6 АДРЕСА_6 ), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю «Росвен Інвест Україна» (ідентифікаційний код 37616221, місцезнаходження: 03126, м. Київ, Солом'янський район, бульвар Вацлава Гавела, буд. 6), про визнання протиправними та скасування постанови від 09 серпня 2019 року ВП № 59757474 про відкриття виконавчого провадження та від 28 серпня 2019 року ВП № 59757474 про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника задовольнити повністю.
Визнати протиправною та скасувати постанову Приватного виконавця Вольф Тетяни Леонідівни від 09 серпня 2019 року ВП № 59757474 про відкриття виконавчого провадження з виконання виконавчого напису від 16 липня 2019 року за № 2192, вчиненого приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчиком Володимиром Вікторовичем, про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості в розмірі 22132,18 грн.
Визнати протиправною та скасувати постанову Приватного виконавця Вольф Тетяни Леонідівни від 28 серпня 2019 року ВП № 59757474 про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію та інші доходи боржника ОСОБА_1 , що отримує дохід у Луганському обласному відділенні Фонду соціального захисту інвалідів.
Стягнути з Приватного виконавця Вольф Тетяни Леонідівни на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору в розмірі 1536,80 грн (одна тисяча п'ятсот тридцять шість грн 80 коп.).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 287 КАС України, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя Т.І. Чернявська