25 жовтня 2019 року справа № 340/1841/19
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді Брегея Р.І., розглянувши в м.Кропивницький в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін (у письмовому провадженні) адміністративний позов ОСОБА_1 до Кіровоградської митниці Державної фіскальної служби (далі - Митниця) про визнання протиправними та скасування рішення і картки відмови,
Позивач звернувся до суду з заявою до відповідача про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товару і картки відмови у прийнятті митної декларації від 08 липня 2019 року.
Зазначив, що Митниця не мала підстав відмовити у застосуванні такого методу визначення митної вартості товару як за ціною договору.
Пояснив, що надав документи, які встановлювали усі складові митної вартості товару.
Повідомив, що транспортний засіб не страхувався на території Польщі та переміщувався своїм ходом через митний кордон.
Відповідач заперечив щодо задоволення позову, подавши відзив на нього (а.с.42-45).
Зазначив, що позивач не надав висновку про вартісні характеристики товару, який підготовлений спеціалізованою організацією, та документів щодо сплати вартості автомобіля та його страхування.
Митниця стверджує, що це стало підставою застосування іншого методу визначення митної вартості товару (резервний метод).
Ухвалою суду від 21 жовтня 2019 року прийнято рішення про розгляд справи в порядку письмового провадження (а.с.87).
Суд, дослідивши матеріали справи, зробив висновок про задоволення позову з таких підстав.
Встановлені судом обставини і факти, що стали підставами звернення.
Так, 13 червня 2019 року на інтернет-ресурсі з продажу автомобілів у Республіці Польща «OTOMOTO.pl» з'явилось оголошення про продаж автомобіля «SKODA FABIA» (2014 року випуску) за ціною 13500 польських злотих (а.с.20-25).
19 червня 2019 року позивач у Республіці Польща придбав автомобіль «SKODA FABIA», реєстраційний номер WD4274F, 2014 року випуску, вартістю 13500 польських злотих (а.с.26-27).
ОСОБА_1 подав вантажно-митну декларацію від 03 липня 2019 року, акт про проведення огляду транспортного засобу від 28 червня того ж року та рахунок-фактуру від 19 червня того ж року (а.с.26, 28-31).
У акті огляду митним органом детально описано транспортний засіб.
Зазначено про наявність пошкоджень лакофарбового покриття, сколи по всьому кузову, вм'ятини на правому передньому крилі, лівій задній двері, лівій передній двері, задньому лівому крилі, капоті, решітці радіатора.
Продавцем виступила юридична особа.
У рахунку-фактурі зазначено про нульову ставку податку.
ОСОБА_1 . визначив митну вартість товару за ціною договору.
03 липня 2019 року Митниця звернулась до позивача з проханням надати товарний чек (квитанцію, інший еквівалентний по змісту документ, який підтверджує сплачену за товар суму), документи про оплату страхування, висновок про вартісні характеристики товару, підготовлені спеціалізованими організаціями, які мають відповідні повноваження (а.с.46).
05 липня 2019 року ОСОБА_1 надав підтвердження польським банком сплати коштів продавцю у сумі 13500 польських злотих, витяг з інтернет-оголошення про продаж автомобіля від 13 червня 2019 року (а.с.20-25, 34-35).
Позивач зазначив, що інших документів не існує (автомобіль не страхувався).
08 липня 2019 року Митниця прийняла рішення про коригування митної вартості товарів, використовуючи такий метод як резервний (а.с.15-16).
Митна вартість транспортного засобу склала 17273,06 польських злотих.
За основу взято вантажно-митну декларацію від 11 червня 2019 року №UA209190/2019/042691, згідно якої митна вартість автомобіля «SKODA FABIA» (2014 року випуску), котрий імпортувався з Республіки Польща, склала згадану величину.
Того ж дня відповідач оформив картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні пропуску товару (а.с.17-18).
Юридична оцінка, встановлених судом обставин і фактів справи.
Перш за все, приписами частини 2 статті 53 МК України встановлено вичерпний перелік документів, які декларант зобов'язаний подати митному органу для підтвердження митної вартості товару і обраний ним метод її визначення.
ОСОБА_1 обрав основний метод (за ціною договору).
Позивач надав вантажно-митну декларацію, рахунок-фактуру і акт огляду транспортного засобу митним органом.
ОСОБА_1 не надав платіжний документ, що підтверджує сплату коштів за товар.
Страхові документи подаються у випадку, коли здійснювалось страхування.
У даному випадку об'єкт декларування не страхувався.
Таким чином, митний орган, з'ясувавши, що кошти за автомобіль сплачено, міг вимагати надання таких доказів.
Позивач їх надав.
ОСОБА_1 надав витяг з оголошення про продаж автомобіля від 13 червня 2019 року, яке розміщене на основному інтернет-ресурсі з продажу транспортних засобів Республіки Польща.
Згідно змісту оголошення вартість, придбаного автомобіля, становила 13500 польських злотих (а.с.20-25).
У документі, який видало АТ «Публічна Ощадна Каса Польський банк» 26 червня 2019 року, зазначено, що 19 числа того ж місяця і року позивач сплатив ТОВ «ЕРАДЕВЕЛОПЕР» 13500 польських злотих за придбання легкового автомобіля «SKODA FABIA» (рахунок-фактура ПДВ №94/2019) (а.с.84-85).
Такий рахунок-фактуру ОСОБА_1 подав до митного органу (а.с.82-83).
Отже, декларант виконав у повному обсязі обов'язок, що встановлено приписами згаданої норми права.
Подані документи не містили розбіжностей, ознак підробки, у них зазначались всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару (вартість автомобіля (транспортування та страхування не здійснювалось)) та суму коштів, яка сплачена за нього.
Тому, у Митниці не виникло права вимагати від позивача відповідно до приписів частини 3 статті 53 МК України висновку про вартісні характеристики товару, які підготовлені спеціальними організаціями, і страхового полісу.
Таким чином, у ОСОБА_1 не виникло обов'язку їх надати.
Варто проаналізувати і приписи статті 368 МК України, котрі встановлюють правила визначення вартості товарів, що переміщуються громадянами через митний кордон України, для цілей нарахування митних платежів.
Так, приписами цієї норми права встановлено наступне.
Для цілей оподаткування товарів, що переміщуються (пересилаються) громадянами через митний кордон України, застосовується фактурна вартість цих товарів, зазначена в касових або товарних чеках, ярликах, інших документах роздрібної торгівлі, які містять відомості щодо вартості таких товарів.
При визначенні фактурної вартості товарів, які переміщуються у несупроводжуваному багажі та вантажному відправленні, крім вартості самих товарів враховується вартість їх страхування та перевезення (фрахту) до моменту перетинання ними митного кордону України.
Особа, яка декларує товари, вправі довести достовірність відомостей, представлених для визначення їх фактурної вартості.
У разі наявності доказів недостовірності заявленої фактурної вартості товарів органи доходів і зборів визначають їх вартість самостійно, на підставі ціни на ідентичні або подібні (аналогічні) товари відповідно до вимог цього Кодексу.
Проаналізувавши цю норму права, суд зробив висновок, що доводити достовірність відомостей про товар, представлених для визначення їх фактурної вартості, є правом декларанта (громадянина).
Митний орган може визначити самостійно вартість товару лише у разі наявності доказів недостовірності заявленої фактурної вартості товару.
Такими доказами є обставини, що зазначені у приписах частини 3 статті 53 МК України, та ненадання декларантом додаткових документів, які б їх спростували.
У даному випадку таких підстав не існувало, що виключало обов'язок ОСОБА_1 надати експертний висновок про вартісні характеристики товару.
Тому, у Митниці не виникло підстав самостійно визначати митну вартість товару.
Підсумовуючи, суд зробив висновок про визнання протиправними рішення про коригування митної вартості товару та картки відмови у прийнятті митної декларації (порушення припису пункту 1 частини 2 статті 2 КАС України).
Отже, їх належить скасувати, а позов - задовільнити.
Судові витрати у справі складаються з судового збору в сумі 1536,80 грн. (а.с.3).
Суд розподіляє судові витрати відповідно до приписів частини 1 статті 139 КАС України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.139, 243-246, 257 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов задовільнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Кіровоградської митниці Державної фіскальної служби від 08 липня 2019 року №UA901000/2019/000215/2 про коригування митної вартості товару, який імпортувався ОСОБА_1 .
Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Кіровоградської митниці Державної фіскальної служби від 08 липня 2019 року №UA901010/2019/00288.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Кіровоградської митниці Державної фіскальної служби на користь ОСОБА_1 судові витрати в сумі 1536,80 грн.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Третього апеляційного адміністративного суду в апеляційному окрузі, що включає Дніпропетровську, Запорізьку та Кіровоградську області, протягом тридцяти днів з дня його складення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду Р.І. Брегей