про залишення позовної заяви без руху
25 жовтня 2019 року м. Київ 320/5834/19
Суддя Київського окружного адміністративного суду Журавель В.О., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Києво-Святошинського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області про визнання протиправним та скасування постанови,
24 жовтня 2019 р. до Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) з позовом до Києво-Святошинського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області про визнання протиправним та скасування постанови.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст.ст. 160, 161, 172 цього Кодексу; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 287 КАС України учасники виконавчого провадження мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою ... якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 287 КАС України позовну заяву може бути подано до суду: у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів
Як убачається з ч. 1 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 оскаржує постанови державного виконавця Києво-Святошинського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області Ткачука Б.В. від 23 жовтня 2018 р. у виконавчому провадженні № 51764593 про накладення штрафу у розмірі 21 850 грн. 51 коп., тобто після закінчення десятиденного строку на звернення з такою позовною заявою.
Разом з позовною заявою ОСОБА_1 було додано заяву про поновлення строку звернення до суду. Вказану заяву обґрунтовано тим, що лише 16 жовтня 2019 р. після ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження № 51764593 стало відомо про оскаржувану постанову. Зазначає, що засобами поштового зв'язку цю постанову не отримував.
При цьому, суд зазначає, що ОСОБА_1 не надає жодного доказу на підтвердження наведених обставин. Водночас, суд наголошує на тому, що копія розписки про ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження ОСОБА_2 від 16 жовтня 2019 р., що були надані до позовної заяви не є належним доказом того, коли позивач дізнався або мав дізнатись про спірну постанову від 23 жовтня 2018 р.
Суддя звертає увагу, що у спірній постанові вказано (п.6), що її копія направляється боржнику. Будь-які докази стосовно способу направлення ОСОБА_1 вказаної постанови органом державної виконавчої служби у матеріалах позовної заяви відсутні. Разом з тим, наявність вказаної постанови та супровідного листа до неї у матеріалах позовної заяви може свідчити і про пересилання цих документів поштою. При цьому позивачем конверт із цим поштовим відправленням до матеріалів позовної заяви не додано.
Відсутнє й інше листування органу ДВС із заявником, яке може свідчити про наявність у боржника у виконавчому провадженні (заявника у цьому позові) інформації щодо спірної постанови.
Крім того, суд звертає увагу на наступне. Право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.
Рішенням Конституційного Суду України № 17-рп/2011 від 13 грудня 2011 року визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків, обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.
Суд вважає, що заявником не наведено доказів, які б підтверджували наявність будь-яких об'єктивних чи суб'єктивних обставин, що позбавляли заявника можливості звернутися до суду у визначені законом строки з відповідним позовом до відповідача, якщо позивач вважав, що діями чи бездіяльністю відповідача порушуються його права та законні інтереси.
Аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 20 грудня 2018 року у справі №357/6560/17.
Відповідно до вимог ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
З урахуванням викладеного суддя дійшов висновку щодо необхідності залишення даної позовної заяви без руху з наданням часу ОСОБА_1 для подачі документів на підтвердження поважності причин пропуску строку звернення до суду.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 123 КАС України якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Окрім цього, положеннями ч. 1 ст. 161 КАС України встановлено, що до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.
Відповідно до вимог ч. 4 ст. 161 КАС України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Згідно з вимогами ч. 1 та 2 ст. 94 КАС України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.
Як убачається з ч. 4 ст. 94 КАС України копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.
Однак, всупереч вимог вказаних норм КАС України, ОСОБА_1 до позовної заяви додав копії документів, які не засвідчені, як це встановлено Національним стандартом України ДСТУ 4163-2003 "Уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації". Зокрема, згідно з пунктом 5.27 Національного стандарту України ДСТУ 4163-2003 "Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації", затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 7 квітня 2003 р. № 55, відмітку про засвідчення копії документа складають зі слів "Згідно з оригіналом", назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціали та прізвища, дати засвідчення копії і проставляють нижче реквізиту "підпис". Така відмітка проставляється на кожному аркуші засвідченої копії документа.
Згідно з вимогами ч.ч. 1, 2 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст.ст. 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
За таких обставин суддя вважає за необхідне залишити без руху позовну заяву ОСОБА_1 з наданням часу для усунення зазначених недоліків.
Указані недоліки повинні бути усунені шляхом подання до суду:
- письмові пояснення, текст якої буде містити підстави та обґрунтування пропуску строку на звернення до суду, визначеного ст. 287 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі необхідності - обґрунтоване клопотання про поновлення строку звернення до адміністративного суду з цим адміністративним позовом та докази щодо дати отримання позивачем оскаржуваної постанови (конверт, матеріали листування з органом ДВС тощо);
- копії документів, що додані до позовної заяви, які мають бути засвідчені, відповідно до Національного стандарту України ДСТУ 4163-2003 "Уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації" для суду та відповідача.
Керуючись ст.ст. 160, 161, 169, 171, 243, 248, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя
1. Позовну заяву ОСОБА_1 до Києво-Святошинського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області про визнання протиправним та скасування постанови, - залишити без руху.
2. Установити позивачеві десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії даної ухвали.
3. Роз'яснити позивачеві, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
4. Копію ухвали надіслати позивачеві.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Журавель В.О.