про відкриття спрощеного провадження в адміністративній справі
без проведення судового засідання
25 жовтня 2019 року м. Київ № 320/5769/19
Суддя Київського окружного адміністративного суду Дудін С.О., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Бориспільської міської державної адміністрації Київської області про визнання незаконним та скасування рішення, визнання протиправною відмову та зобов'язання вчинити певні дії,
До Київського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 з позовом до Управління соціального захисту населення Бориспільської міської державної адміністрації Київської області, у якому позивачка просить суд:
- визнати незаконним та скасувати рішення Управління соціального захисту населення Бориспільської міської ради Київської області про відмову у призначені допомоги ОСОБА_1 при народженні дитини;
- визнати протиправною відмову Управління соціального захисту населення Бориспільської міської ради Київської області у нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 допомоги при народженні дитини на сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ;
- зобов'язати Управління соціального захисту населення Бориспільської міської ради Київської області призначити та здійснити виплату ОСОБА_1 державної допомоги при народженні дитини, сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за її заявою.
До позовної заяви позивачкою додано заяву про звільнення від сплати судового збору з підстав скрутного фінансового становища, розглянувши яку суд зазначає таке.
Відповідно до частини другої статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Частиною першою статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Згідно із частиною першою статті 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті (ч.2 ст. 8 Закону).
Вказані норми встановлюють можливість полегшення судом тягаря судових витрат для осіб з низьким рівнем достатку. Положення статей спрямовані на те, щоб судові витрати не були перешкодою для доступу до суду малозабезпечених осіб, і слугують гарантуванню принципу рівності всіх осіб у правах щодо доступу до суду незалежно від майнового стану.
Таким чином, за обґрунтованим клопотанням, вирішуючи питання про відкриття провадження в адміністративній справі, суд може звільнити позивача від сплати судового збору, зменшити його розмір, відстрочити або розстрочити його сплату.
У позовній заяві (клопотанні) сторона повинна навести обставини, які свідчать про її незадовільне (скрутне) матеріальне становище, та надати суду відповідні докази.
Суд зазначає, що звільнення від сплати судового збору, його відстрочення чи розстрочення є правом, а не обов'язком суду, при цьому суд, вирішуючи це питання, враховує майновий стан сторони.
Пленум Вищого адміністративного суду України Постанові від 23 січня 2015 року №2 "Про практику застосування адміністративними судами положень Закону України від 8 липня 2011 року № 3674-VI "Про судовий збір" зазначив, що визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати.
Позивачка, обґрунтовуючи необхідність звільнення її від сплати судового збору, зазначила про те, що вона знаходиться у відпустці по догляду за дитиною до 3 років, не має ніяких доходів та перебуває на повному утриманні своїх родичів, а тому не має можливості здійснити сплату судового збору за звернення з позовною заявою до суду.
Суд зазначає, що відповідно до положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та прецедентну практику Європейського суду з прав людини, зокрема, рішення від 19 червня 2001 року у справі «Креуз проти Польщі», сплата судових витрат не повинна перешкоджати доступу до суду, ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права, та має переслідувати законну мету.
Так, Європейський суд з прав людини зазначив, що для того, щоб гарантувати справедливий баланс між підтримкою нормального функціонування судової системи і захистом інтересів заявника при поданні позову до суду, внутрішньодержавні суди звільняють від сплати державного мита заявників, які можуть підтвердити свій поганий фінансовий стан (Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Шишков проти Росії» («Shishkov v. Russia») від 20 лютого 2014 року).
Слід зазначити, що у низці рішень Європейського суду з прав людини закріплено, що право на справедливий судовий розгляд може бути обмежено державою, лише якщо це обмеження не завдає шкоди самій суті права.
На підставі зазначеного, приймаючи до уваги наведені позивачкою обставини та враховуючи її статус внутрішньо переміщеної особи, що підтверджується довідкою Управління соціального захисту населення Бориспільської міської ради Київської області від 06.12.2016 №3249002677, суд дійшов висновку, що з метою недопущення обмеження права позивачки на судовий захист, її заява про звільнення від сплати судового збору підлягає задоволенню.
Спір виник із публічно-правових відносин та відповідно до статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України належить до юрисдикції адміністративних судів і підлягає розгляду у порядку адміністративного судочинства.
Позовна заява відповідає вимогам, встановленим статтями 160, 161 та 172 Кодексу адміністративного судочинства України, та подана з дотриманням правил підсудності особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність.
Підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України, немає.
Відповідно до положень статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України справа підлягає розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.
До позовної заяви позивачкою додано заяву про поновленння пропущеного строку звернення до суду.
Обґрунтовуючи вказану заяву, позивачка зазначила про те, що у грудні 2016 року вона звернулась до відповідача із заявою про нарахування та виплату допомоги при народженні дитини та допомоги по догляду за дитиною до 3-х років, однак отримала лише усну відмову, без оформлення рішення у письмовій формі.
Позивачка зазначила, що про підстави прийняття спірного рішення їй стало відомо лише з листа Управління соціального захисту населення Бориспільської міської ради Київської області від 01.10.2019 №5-8134, направленого у відповідь на адвокатський запит представника позивачки.
Відповідно до частини першої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Абзацом 1 частини другої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Предметом позову у цій справі є оскарження рішення Управління соціального захисту населення Бориспільської міської ради Київської області про відмову у призначені допомоги ОСОБА_1 при народженні дитини.
У заяві про поновлення пропущеного строку звернення до суду позивачка зазначила, що їй було відомо про відмову у призначені та виплаті допомоги при народжені дитини у грудні 2016 року, однак письмове рішення з викладеними мотивами відмови у призначенні допомоги вона не отримувала від відповідача.
З матеріалів справи вбачається, що представник позивача, ОСОБА_4 , звернувся до Управління соціального захисту населення Бориспільської міської ради Київської області із адвокатським запитом від 19.09.2019, у якому просив надати роз'яснення щодо відмови у призначені та виплаті ОСОБА_1 допомоги при народженні дитини та надати копію спірного рішення.
Управління соціального захисту населення Бориспільської міської ради Київської області у листі від 01.10.2019 №5-834 повідомило представнику позивача, що ОСОБА_1 звернулась до відповідача із заявою від 26.12.2016 про призначення та виплату допомоги при народженні дитини, однак їй було відмовлено у призначенні та нарахуванні вказаної допомоги у зв'язку з пропуском ОСОБА_1 встановленого строку для звернення з відповідною заявою до Управління соціального захисту населення Бориспільської міської ради Київської області.
Таким чином, з матеріалів позовної заяви вбачається, що звернувшись 17.10.2019 до суду з даною позовною заявою, позивачкою пропущено шестимісячний строк звернення до суду.
Разом з тим, враховуючи те, що позивачка не отримувала копію спірного рішення на день звернення до суду, а про підстави відмови у призначенні допомоги при народженні дитини ОСОБА_1 стало відомо лише з листа Управління соціального захисту населення Бориспільської міської ради Київської області від 01.10.2019 №5-834, суд вважає за необхідне визнати поважними причини пропуску строку на звернення до суду з позовом та поновити позивачу строк звернення до суду.
Відповідно до частини шостої статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України про поновлення або продовження процесуального строку, відмову у поновленні або продовженні процесуального строку суд постановляє ухвалу, яка не пізніше наступного дня з дня її постановлення надсилається особі, яка звернулася із відповідною заявою.
До позовної заяви позивачем додано заяву про витребування доказів, у якій позивач просить суд витребувати від Управління соціального захисту населення Бориспільської міської ради Київської області справу про призначення допомоги ОСОБА_1 при народження дитини.
Відповідно до частин 1-2 статті 80 Кодексу адміністративного судочинства України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 79 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї. У клопотанні про витребування доказів повинно бути зазначено: 1) який доказ витребовується; 2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; 3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; 4) заходи, яких особа, що подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів, та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.
Згідно з пунктами 43, 47 Порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 р. N 1751, документи, необхідні для призначення державної допомоги сім'ям з дітьми, подаються особою, яка претендує на призначення допомоги, особисто.
Про призначення державної допомоги сім'ям з дітьми чи про відмову в її призначенні із зазначенням причини відмови та порядку оскарження цього рішення орган, що призначає і виплачує зазначену допомогу, видає чи надсилає заявникові письмове повідомлення протягом п'яти днів після прийняття відповідного рішення.
На кожного одержувача державної допомоги сім'ям з дітьми органом соціального захисту населення ведеться особова справа, в якій зберігаються документи, на підставі яких призначена допомога, а також розрахунки її розміру.
Враховуючи вказане, суд вважає за необхідне задовольнити заяву позивача та витребувати докази по справі, а саме: копію особової справи позивача.
Визнавши подані матеріали достатніми для прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі, керуючись статтями 171, 243, 248, 257, 259-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Звільнити ОСОБА_1 від сплати судового збору за звернення з позовною заявою до суду.
2. Поновити позивачу строк звернення до суду з даною позовною заявою.
3. Відкрити провадження в адміністративній справі.
Справа буде розглядатися одноособово суддею Дудіним С.О. за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
4. Витребувати від відповідача:
- копію Положення про Управління соціального захисту населення Бориспільської міської ради Київської області;
- копію заяви позивача про призначення допомоги при народженні дитини та доданих до неї документів;
- копію рішення про відмову у призначенні позивачу допомоги при народженні дитини;
- копію особової справи ОСОБА_1 ;
- копії всіх інших документів, на підставі яких було прийнято спірне рішення;
- копію листа від 01.10.2019 №5-834.
5. Повідомити учасникам справи, що відповідно до положень статті 94 КАС України копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
6. Роз'яснити учасникам судового процесу, що відповідно до положень статті 80 Кодексу адміністративного судочинства України за неподання без поважних причин доказів, витребуваних судом, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, визначені цим Кодексом, зокрема, штраф або тимчасове вилучення доказів для дослідження судом.
У разі неподання суб'єктом владних повноважень витребуваних судом доказів без поважних причин або без повідомлення причин суд, залежно від того, яке ці докази мають значення, може визнати обставину, для з'ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у її визнанні, або розглянути справу за наявними в ній доказами.
7. Роз'яснити учасникам судового процесу, що відповідно до положень статті 79 Кодексу адміністративного судочинства України копії доказів (крім речових доказів), що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи.
8. Запропонувати відповідачу протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі подати до суду відзив на позовну заяву та/або клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін.
Роз'яснити відповідачу, що відповідно до частин 3, 4 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України до відзиву мають бути додані документи, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи.
У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин справа буде вирішена за наявними матеріалами.
9. Запропонувати позивачеві протягом п'яти днів з дня отримання відзиву на позовну заяву подати до суду відповідь на відзив та/або клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін.
10. Запропонувати відповідачу подати до суду заперечення щодо наведених позивачем у відповіді на відзив пояснень, міркувань та аргументів протягом п'яти днів з дня отримання відповіді на відзив.
11. Роз'яснити учасникам справи про можливість отримання інформації по справі, що розглядається, на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за посиланням: http://adm.ko.court.gov.ua/sud1070/.
12. Копію ухвали суду надіслати (надати) учасникам справи (їх представникам).
Ухвала про відкриття провадження у справі набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена лише з підстав порушення судом правил підсудності до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення (підписання) ухвали.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII “Перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.
Суддя Дудін С.О.