24 жовтня 2019 року м. Київ № 810/3336/18
Суддя Київського окружного адміністративного суду Панченко Н.Д., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
до Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області, в якому просить суд:
- визнати противною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області щодо не врахування при проведенні перерахунку пенсії секретності у розмірі 10%, надбавки за особливо важливі завдання у розмірі 50% та премії у розмірі 10%, які позивач отримував до перерахунку пенсії та зобов'язати відповідача перерахувати та виплатити пенсію з урахуванням зазначених складових починаючи з 01.01.2018 враховуючи проведені раніше виплати;
- визнати протиправними дії позивача щодо виплати лише 50% суми підвищення пенсії та зобов'язати виплачувати 100% суми такого підвищення перерахованої згідно зі ст. 63 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, постановою КМУ від 30.08.2017 № 704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб” та постановою КМУ від 21.02.2018 № 103 “Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб”, починаючи з 01.01.2018.
В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що в травні 2018 року ГУ ПФУ у Київській області, на підставі довідки ліквідаційної комісії Головного управління МВС України в Київській області № К/7633 від 23.03.2018, було проведено перерахунок пенсії ОСОБА_1 з урахуванням статті 63 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, постанови КМУ від 30.08.2017 № 704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб” та постанови КМУ від 21.02.2018 № 103 “Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб”.
Грошове забезпечення позивача, відповідно до наведеної довідки, складалось з: посадового окладу - 4230 грн., окладу за військовим (спеціальним) званням - 1340 грн. та надбавки за стаж служби 40% - 2228 грн. Проте, до проведеного перерахунку пенсії, в грошовому забезпечені заявника також було враховано: секретність 10% - 99 грн., надбавка за особливо важливі завдання 50% - 724,75 грн. та премія 25% - 247,50 грн. Позивач вважає не включення окремих складових грошового забезпечення, які були враховані при попередньому перерахунку, в проведений в травні 2018 року перерахунок пенсії, протиправною бездіяльністю з боку ГУ ПФУ у Київській області, оскільки в такий спосіб порушено права позивача на гідне державне пенсійне забезпечення.
Крім того, вказує, що поетапна виплата підвищення, яке відбулось після проведення перерахунку пенсії у травні 2018 року у відсотковому співвідношенні є протиправною дією з боку ГУ ПФУ у Київській області, оскільки Закон України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” не містить положень про відстрочення виплати на тривалий час перерахованої пенсії.
Ухвалою суду від 16.10.2018 відкрито спрощене позовне провадження у справі без виклику сторін та проведення судового засідання і запропоновано відповідачу протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі подати відзив на позовну заяву, а у разі його не подання у встановлений судом строк, справа буде вирішена за наявними матеріалами.
ГУ ПФУ у Київській області, в межах встановленого судом строку, подано відзив на позов, в якому позовні вимоги не визнало та просило відмовити у їх задоволенні з урахуванням того, що при здійсненні перерахунку пенсії, діяло в межах чинного законодавства, зокрема, керувалось Положенням про головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, яке затверджене постановою правління Пенсійного фонду України від 22.12.2014 № 28-2, Порядком проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, що затверджено постановою КМУ від 13.02.2008 № 45 (далі - Порядок № 45), відповідно до пункту 5 якого під час перерахунку пенсій використовуються такі види грошового забезпечення, як посадовий оклад, оклад за військовим (спеціальним) званням та відсоткова надбавка за вислугу років на момент виникнення права на перерахунок пенсії за відповідною або аналогічною посадою та військовим (спеціальним) званням.
Крім того, відповідачем зазначено, що до кола його повноважень не входить підготовка довідок про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії особам, на яких поширюється дія Порядку № 45, оскільки на підставі пунктів 2 та 3 цього Порядку такими повноваженнями наділені державні органи, зокрема військові комісаріати, які на підставі списків, складених за формою та переданих до такого державного органу головними управліннями ПФУ, готують довідки про розмір грошового забезпечення. Також ГУ ПФУ у Київській області вказало, що в силу положень статті 117 Конституції України відповідач зобов'язаний дотримуватись норм, закріплених у постанові КМУ № 103 від 21.02.2018.
Ухвалою суду від 15.11.2018, за наслідками розгляду клопотання представника ГУ ПФУ у Київській області про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відмовлено.
Дослідивши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.
Як вбачається із матеріалів справи та не заперечується учасниками справи, позивачу призначено пенсію за вислугу років, відповідно до статей 12, 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб”, у розмірі 50% грошового забезпечення.
Ліквідаційною комісією Головного управління МВС України в Київській області видано довідку на ім'я ОСОБА_1 № К/7633 від 23.03.2018 для проведення перерахунку пенсії з урахуванням Порядку № 45. Згідно вказаної довідки, складовими грошового забезпечення були: посадовий оклад - 4230 грн.; оклад за військове звання - 1340 грн.; процентна надбавка за вислугу років 40% - 2228 грн.
На виконання вимог постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 “Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб”, ГУ ПФУ у Київській області проведено перерахунок пенсії позивача з 01.01.2018 з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, організації, вищі навчальні заклади), що визначені станом на 1 березня 2018 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб”.
Порівнюючи наявні в матеріалах справи перерахунки пенсії ОСОБА_1 , у спірному періоді, суд встановив, що вони сформовані з різних складових, зокрема:
- при здійсненні перерахунку розміру пенсії станом на 01.12.2015, були враховані наступні складові грошового забезпечення: посадовий оклад - 990 грн.; оклад за військовим званням - 125 грн.; процентна надбавка за вислугу років 30% - 334,50 грн.; секретність 10% - 99 грн.; надбавка за особливо важливі завдання 50% - 724,75 грн.; премія 25% - 247,75 грн.;
- при здійсненні перерахунку пенсії, що проведений станом на 01.05.2018, були враховані наступні складові грошового забезпечення: посадовий оклад - 4230 грн.; оклад за військове звання - 1340 грн.; процентна надбавка за вислугу років 40% - 2228 грн.
З урахуванням проведеного перерахунку пенсії позивача станом на 01.05.2018, яке застосовано з 01.01.2018 на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103, розмір пенсії ОСОБА_1 збільшився на 1220,31 грн., з урахуванням 50% підвищення від обрахованої суми у 2440,62 грн.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, застосовуючи нормативно-правові акти, чинні на момент виникнення спірних правовідносин, суд виходить з такого.
Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, є Закон України № 2262-ХІІ “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”.
Стаття 51 Закону № 2262-ХІІ визначає, що при настанні обставин, які тягнуть за собою зміну розміру пенсій, призначених військовослужбовцям строкової служби та їх сім'ям, перерахунок цих пенсій провадиться відповідно до строків, встановлених частиною четвертою статті 45 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”.
Перерахунок пенсій, призначених особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців.
Перерахунок пенсій у зв'язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.
Відповідно до частини третьої - четвертої статті 63 Закону № 2262-ХІІ, перерахунок пенсій особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України (міліції), які мають право на пенсійне забезпечення або одержують пенсію на умовах цього Закону, здійснюється з урахуванням видів грошового забезпечення, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством для поліцейських.
Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Призначення та перерахунок пенсії є різними за змістом, підставами та механізмом проведення, порядком обчислення грошового забезпечення (складові, періоди які враховуються) та відповідно врегульовані різними нормами законодавства.
Водночас, згідно з частиною другою статті 51 Закону № 2262-ХІІ, перерахунок пенсій, призначених особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Відповідно до пункту 4 Порядку № 45, перерахунок пенсії здійснюється на момент виникнення такого права, а не на момент призначення пенсії, та регламентовано нормами закону, чинного на час такого перерахунку.
Тому, проведення перерахунку пенсій відповідних категорій громадян з моменту виникнення права на такий перерахунок, а не з моменту призначення пенсії, є правомірними діями пенсійних органів.
Відповідно до пункту 7 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 № 393 “Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей” перерахунок пенсій, призначених відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, проводиться на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пунктів 1, 2, 3 Порядку № 45 пенсії, призначені відповідно до Закону №2262-ХІІ, у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 “Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб” (надалі - Постанова № 103) постановлено перерахувати пенсії, призначені згідно із Законом № 2262-ХІІ до 01.03.2018 (крім пенсій, призначених згідно із Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським), з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби, що визначені станом на 01.03.2018 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб”.
Пенсійний фонд України після прийняття Кабінетом Міністрів України рішення щодо перерахунку пенсій та отримання відповідного повідомлення від Мінсоцполітики повідомляє своїм головним управлінням в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі (далі - головні управління Пенсійного фонду України) про підстави для проведення перерахунку пенсій та про необхідність підготовки списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку (далі - списки), та надсилає відповідну інформацію Міноборони, МВС, Національній поліції, Мін'юсту, Мінінфраструктури, СБУ, Службі зовнішньої розвідки, ДФС, Управлінню державної охорони, Адміністрації Держспецзв'язку, Адміністрації Держприкордонслужби, ДСНС.
Головні управління Пенсійного фонду України у десятиденний строк з моменту надходження зазначеного повідомлення складають списки за формою згідно з додатком 1 та подають їх органам, які уповноважені рішеннями керівників державних органів (далі - уповноважені органи) видавати довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії.
На підставі списків уповноважені органи готують довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, для кожної особи, зазначеної в списку, за формою згідно з додатками 2 і 3 (далі - довідки) та у місячний строк подають їх головним управлінням Пенсійного фонду України.
Довідки видаються державним органом, з якого особи були звільнені із служби, якщо інше не передбачено цим Порядком.
Відповідно до пункту 4 Порядку № 45, перерахунок пенсії здійснюється на момент виникнення такого права і проводиться у строки, передбачені частинами другою і третьою статті 51 Закону № 2262-ХІІ. Якщо внаслідок перерахунку розмір зменшується, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі.
Згідно з пунктом 5 Порядку № 45, під час перерахунку пенсій використовуються такі види грошового забезпечення, як посадовий оклад, оклад за військовим (спеціальним) званням та відсоткова надбавка за вислугу років на момент виникнення права на перерахунок пенсії за відповідною або аналогічною посадою та військовим (спеціальним) званням.
Особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) перерахунок пенсії з 1 січня 2016 року проводиться з розміру грошового забезпечення за прирівняною посадою поліцейського, враховуючи оклади за посадою, спеціальним званням, відсоткову надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, за січень 2016 року відповідно до постанови КМУ від 11.11.2015 № 988 “Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції”.
Розмір премії визначається у середніх розмірах, що фактично виплачені за відповідною посадою (посадами) поліцейського за січень 2016 року. Подальші перерахунки здійснюються з урахуванням складових грошового забезпечення, передбачених абзацом першим цього пункту.
Тобто, підставою для перерахунку пенсії є довідка встановленої форми, видана уповноваженим органом.
Під час розгляду справи судом встановлено, що рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.03.2019, в адміністративній справі № 826/3858/18, визнано протиправними та нечинними пункти 1, 2 постанови КМУ від 21.02.2018 № 103 “Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб” та зміни до пункту 5 і додатку 2 Порядку № 45. Зобов'язано Кабінет Міністрів України невідкладно після набрання рішенням суду законної сили опублікувати резолютивну частину рішення суду про визнання нормативно-правового акта протиправним та нечинним в окремій його частині у виданні, в якому було офіційно оприлюднено нормативно-правовий акт.
Відповідно до частини другої статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018 набрало законної сили 05.03.2019.
Однак, скасування з 05.03.2019 в судовому порядку пунктів 1, 2 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 не впливає на результат розгляду цієї справи по суті, оскільки алгоритм дій державних органів під час проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону № 2262-ХІІ, передбачений у постанові Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 № 45, не змінився у зв'язку з прийняттям постанови від 21.02.2018 р. № 103.
Так, Порядок № 45 в редакції до внесення змін постановою КМУ від 21.02.2018 № 103 також передбачав, що на підставі списків уповноважені органи готували для перерахунку пенсії довідки про розмір грошового забезпечення кожної особи, зазначеної в списку, за формою згідно із додатком 2 та у місячний строк подавали їх головним управлінням Пенсійного фонду України. Головні управління Пенсійного фонду України здійснювали перерахунок пенсії на підставі довідок, що надійшли від обласних військових комісаріатів, в яких визначено розмір грошового забезпечення для такого перерахунку. Форма довідки про розмір грошового забезпечення кожної особи, зазначеної в списку, в тому числі складові грошового забезпечення, визначалася у додатку 2 Порядку № 45.
Слід зазначити, що відповідно до пункту 9 Порядку № 45, відповідач має право перевіряти правильність складення довідок щодо формального змісту, однак правом самостійно визначати складові та розмір грошового забезпечення осіб, пенсії яких підлягають перерахунку, відповідач не має.
Водночас предметом цього спору є правильність перерахунку пенсії відповідачем - ГУ ПФУ у Київській області. Питання врахування у складі грошового забезпечення додаткових видів грошового забезпечення, могло б бути предметом спору про визнання протиправними дій ліквідаційної комісії Головного управління МВС України в Київській області щодо складення довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії позивача без врахування складових, про включення яких просить заявник, та не може бути розглянуто межах цієї адміністративної справи.
Судом встановлено, що ліквідаційною комісією Головного управління МВС України в Київській області на виконання вимог зазначених приписів було підготовлено та направлено до ГУ ПФУ у Київській області довідку № К/7633 від 23.03.2018 про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії ОСОБА_1 та яка була використана відповідачем для такого на 01.05.2018.
Як слідує з даної довідки грошове забезпечення, за відповідною до посади позивача посадою, становить: посадовий оклад - 4230 грн.; оклад за військове звання - 1340 грн.; процентна надбавка за вислугу років 40% - 2228 грн.
Суд звертає увагу, що пенсійний орган є суб'єктом, на якого покладений обов'язок призначення та перерахунку пенсій на підставі наданих йому підприємствами, установами та організаціями довідок про розмір грошового забезпечення пенсіонерів, які і містять види грошового забезпечення та відповідну їх суму, що враховується під час призначення/перерахунку пенсії.
Тобто, відповідач не виконує та не має права виконувати функцію щодо визначення складових грошового забезпечення та їх сум, а керується лише зазначеними у відповідній довідці показниками.
Відтак, у разі незгоди пенсіонера із складовими грошового забезпечення, Пенсійний орган не є належним відповідачем, оскільки у такому випадку позовні вимоги мають бути скеровані суб'єкту оформлення та видачі довідки про розмір грошового забезпечення, у даному випадку, ліквідаційній комісії Головного управління МВС України в Київській області.
За наведених обставин вимоги позивача щодо неврахування при перерахунку позивачеві пенсії на 01.05.2018 секретності у розмірі 10%, надбавки за особливо важливі завдання у розмірі 50% та премії у розмірі 10%, які позивач отримував до перерахунку пенсії та зобов'язання ГУ ПФУ у Київській області перерахувати та виплатити пенсію у запропонований позивачем спосіб, починаючи з 01.01.2018, є безпідставними та не підлягають задоволенню.
Відносно позовних вимог визнати протиправними дії позивача щодо виплати лише 50% суми підвищення пенсії та зобов'язати виплачувати 100% суми такого підвищення перерахованої згідно зі статті 63 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, постановою КМУ від 30.08.2017 № 704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб” та постановою КМУ від 21.02.2018 № 103 “Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб”, починаючи з 01.01.2018, суд зазначає наступне.
Відповідно до преамбули Закону № 2262-ХІІ, держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв'язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.
На момент призначення пенсії, частина третя (четверта) статті 63 Закону № 2262-ХІІ була викладена у наступній редакції: усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку зі зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством. Перерахунок пенсій здійснюється на момент виникнення права на перерахунок пенсій і провадиться у строки, встановлені частиною другою статті 51 цього Закону.
Законом України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України” від 06.12.2016 № 1774-VIII частину 4 статті 63 Закону № 2262-ХІІ викладено у такій редакції: "усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій" (набрання чинності з 01.01.2017).
З огляду на викладене, починаючи з 01.01.2017 законодавцем змінено правові підстави перерахунку пенсії військовослужбовцям та віднесено до повноважень Кабінету Міністрів України визначати умови, порядок проведення перерахунку пенсії та встановлювати розміри проведених виплат.
Приписами вказаного Закону, Кабінету Міністрів України було надано повноваження визначати порядок та умови перерахунку пенсії. Згідно зі статтею 117 Конституції України, Кабінет Міністрів України в межах своєї компетенції видає постанови і розпорядження, які є обов'язковими до виконання.
Постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" затверджено тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу згідно та схеми тарифних розрядів за основними типовими посадами.
Зазначене постанова є базовою для проведення перерахунку пенсій окремих категорій громадян, з підстав передбачених у Постанові № 103.
Постанова № 103 є нормативно-правовим актом, який з огляду на положення частини 4 статті 63 Закону № 2262-ХІІ є обов'язковим у застосуванні органами пенсійного фонду при здійсненні обчислення перерахунку та виплати пенсії відповідній категорії осіб, на яких спрямована дія цієї постанови.
Відповідно до пункту 2 Постанови № 103, виплату перерахованих відповідно до пункту 1 цієї постанови підвищених пенсій (з урахуванням доплат до попереднього розміру пенсій, підвищень, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством (крім підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, що визначені законом) проводити з 1 січня 2018 року у таких розмірах: з 1 січня 2018 року - 50 відсотків; з 1 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року - 75 відсотків; з 1 січня 2020 року - 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 1 березня 2018 року.
Виплата перерахованих пенсій мала відбуватись поетапно починаючи з 1 січня 2018 року у таких розмірах: з 1 січня 2018 року - 50 відсотків; з 1 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року - 75 відсотків; з 1 січня 2020 року - 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 1 березня 2018 року. Органи пенсійного фонду проводили перерахунок пенсій на підставі довідок про складові оновленого грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, які підлягали видачі відповідними міністерствами та відомствами.
Таким чином, нормативний підхід до розуміння норм права, що регулюють відносини перерахунку і виплати пенсій на умовах норм Закону № 2262-ХІІ, дає можливість суду зробити висновок, що зі зміною правового регулювання підстав проведення перерахунку пенсії Кабінету Міністрів України делеговано право встановлювати умови, порядок та розміри пенсійних виплат при перерахунку пенсії військовослужбовців, які фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України, що узгоджується з функціями Уряду України, визначеними в пунктах 2, 3 статті 116 Конституції України.
Враховуючи вищевикладене, дії ГУ ПФУ у Київській області щодо проведення виплати пенсії у розмірі 50% суми підвищення пенсії, визначеного станом на 1 березня 2018 року, не можуть вважатися протиправними, оскільки такий перерахунок проведено на виконання Постанови № 103, що кореспондується з приписами частини 4 статті 63 Закону № 2262-ХІІ в частині наданого Уряду права встановлювати такі умови перерахунку пенсії.
Також суд зазначає, що відповідач при проведенні перерахунку та виплати пенсії позивачу не мав правових підстав для не врахування та не застосування до спірних правовідносин положення норм статті 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" та Постанови № 103, та у інший спосіб здійснювати таку виплату перерахованої пенсії.
Наведена постанова КМУ № 103 від 21.02.2018 у встановленому законом порядку такою, що суперечить Конституції України або вимогам закону на дату виникнення спірних правовідносин не визнавалась та не скасовувалась, була діючою на момент виникнення таких правовідносин, та такою, що підлягала обов'язковому застосуванню в межах спірних правовідносин.
Вказана правова позиція узгоджується з практикою Верховного Суду, зокрема, в ухвалі від 02.05.2018 по справі № 818/1076/18.
Водночас, Верховний Суд розглянувши зразкову справу № 160/3586/19, ухвалив рішення від 6 серпня 2019 року в якому прийшов до висновку, що у зв'язку із скасуванням пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103 рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 12 грудня 2018 року у справі № 2826/3858/18, яке залишено без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 5 березня 2019 року, обмеження щодо часткової виплати суми підвищення до пенсії скасовано.
Суд звертає увагу, що вказаними пунктами 1, 2 постанови Кабінету Міністрів України № 103 врегульовані строки виплати пенсій, а не порядок проведення перерахунку.
У зв'язку з чим, питання строків виплати доплат до пенсії за результатами проведеного перерахунку, тобто, частини пенсії особи, а також розмірів такої доплати, не охоплюються поняттям “порядок проведення перерахунку пенсії”.
Статтею 1 Першого Протоколу до Конвенції кожній фізичній або юридичні особі гарантовано право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Право на виплати у сфері соціального забезпечення було включено до змісту статті 1 Першого протоколу до Конвенції вперше у рішенні від 16 грудня 1974 року у справі “Міллер проти Австрії”, де Суд встановив принцип, згідно з яким обов'язок сплачувати внески у фонди соціального забезпечення може створити право власності на частку активів, які формуються відповідним чином. Позиція Суду була підтверджена і в рішенні “Гайгузус проти Австрії” від 16 вересня 1996 року, якщо особа робила внески у певні фонди, в тому числі пенсійні, то такі внески є часткою спільних коштів фонду, яка може бути визначена у будь-який момент, що, у свою чергу, може свідчити про виникнення у відповідної особи права власності.
У пунктах 21, 24 рішення у справі “Федоренко проти України” від 01.06.2006, Європейський суд з прав людини, здійснюючи прецедентне тлумачення статті 1 Першого Протоколу до Конвенції сформулював правову позицію про те, що право власності може бути “існуючим майном” або “виправданими очікуваннями” щодо отримання можливості ефективного використання права власності чи “законними сподіваннями” отримання права власності.
В розумінні статті 1 Першого Протоколу до Конвенції, позивач, отримуючи пенсію відповідно Закону № 2262-ХІІ, мав законні сподівання на своєчасне здійснення перерахунку пенсії у визначених законодавством випадках та виплату перерахованої пенсії без будь-яких обмежень.
Таким чином, враховуючи, що п. 1, 2 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 “Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб” були чинним на момент з 01.01.2018 по 04.03.2019, виплата пенсії, з урахуванням 100% суми підвищення пенсії підлягає саме з 05.03.2019.
Аналогічна правова позиція висловлена Шостим апеляційним адміністративним судом по справі 320/587/19 та підтримана Верховним Судом.
Відповідно до частини 2 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог, проте суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Положення статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України цілком кореспондуються з положеннями частини 2 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Конституційний Суд України у Рішенні від 30.01.2003 N 3-рп/2003 у справі про розгляд судом окремих постанов слідчого та прокурора зауважив, що "правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах" (абзац десятий пункту 9 мотивувальної частини).
Також Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання, пов'язані з реалізацією права на соціальний захист, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція України виокремлює певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, які відповідно до статті 17 Конституції України перебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, забезпечуючи суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, а саме: у Збройних Силах України, органах Служби безпеки України, міліції, прокуратури, охорони державного кордону України, податкової міліції, Управління державної охорони України, державної пожежної охорони, Державного департаменту України з питань виконання покарань тощо (рішення Конституційного Суду України від 6 липня 1999 року № 8-рп/99 у справі щодо права на пільги та від 20 березня 2002 року № 5-рп/2002 у справі щодо пільг, компенсацій і гарантій).
У зазначених рішеннях Конституційний Суд України вказав, що необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена насамперед тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави пов'язана з ризиком для життя і здоров'я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей.
Це повинно компенсуватися наявністю підвищених гарантій соціальної захищеності, тобто комплексу організаційно-правових економічних заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення.
Враховуючи положення частини 2 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, зміст спірних правовідносин, фактичні обставини справи та той факт, що окремі положення Постанови № 103 щодо розмірів виплат перерахованих пенсій втратили свою чинність лише в березні 2019 року, згадану правову позицію Конституційного Суду України, суд вважає за доцільне захисти право позивача на гідне державне пенсійне забезпечення шляхом зобов'язання відповідача виплачувати 100% суми підвищення перерахованої позивачу пенсії, починаючи з 05.03.2019.
Статтею 90 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Надаючи оцінку кожному окремому специфічному доводу всіх учасників справи, що мають значення для правильного вирішення адміністративної справи, суд застосовує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану в пункті 58 рішення у справі “Серявін та інші проти України” (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі “Руїс Торіха проти Іспанії” (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).
Наведена позиція ЄСПЛ також застосовується у практиці Верховним Судом, що, як приклад, відображено у постанові від 28.08.2018 по справі № 802/2236/17-а.
Згідно з частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Частинами першою та другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 244 Кодексу адміністративного судочинства України під час ухвалення рішення суд вирішує як розподілити між сторонами судові витрати. Зі змісту статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України слідує, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат у цій справі, суд виходить з такого.
За частиною третьою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до квитанцій № 68240 від 26.06.2018, що міститься в матеріалах справи, позивачем сплачено судовий збір в розмірі 704,40 грн.
Незважаючи на часткове задоволення позову суд дійшов висновку про відмову у стягненні витрат, пов'язаних із судовим збором, оскільки дії відповідача та його рішення не визнавались судом протиправними, оскільки на дату виникнення спірних правовідносин відповідач діяв у порядок та спосіб, що були визначені чинним законодавством.
Задовольняючи позовні вимоги позивача в частині зобов'язання відповідача виплачувати нараховану пенсію у розмірі 100%, починаючи з 05.03.2019 суд вийшов за межі позовних вимог, оскільки це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина.
Щодо питань відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, які пов'язані з розглядом справи, суд зазначає, що склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмету доказування у справі.
На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), розрахунок наданих послуг, документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).
Наявність документального підтвердження витрат на правову допомогу та їх розрахунок є підставою для задоволення вимог про відшкодування таких витрат.
Таку правову позицію висловила Велика Палата Верховного Суду у постанові від 20 вересня 2018 року по справі № 751/3840/15-ц.
Як слідує з матеріалів справи, у якості доказу надання професійної правничої допомоги представник позивача долучив ордер серії КВ № 411971 від 03.05.2018 та попередній розрахунок витрат на професійну правничу допомогу. Жодних інших доказів, в тому числі квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки матеріали справи не містять.
За наявних доказів та враховуючи мотиви часткового задоволення позовних вимог суд не вбачає підстав для повернення витрат на правову допомогу.
Керуючись статтями 9, 14, 90, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області (04071, Київська обл., м. Київ, вул. Ярославська, 40, код ЄДРПОУ 22933548) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити частково.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області виплачувати ОСОБА_1 пенсію у розмірі 100% суми підвищення пенсії, визначеної станом на 01.03.2018, починаючи з 05.03.2019.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII “Перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.
Повний текст рішення складено та підписано 24.10.2019.
Суддя Панченко Н.Д.