ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"24" жовтня 2019 р. справа № 300/1668/19
м. Івано-Франківськ
Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Скільський І.І., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовною заявою Державної архітектурно-будівельної інспекції України в особі структурного підрозділу Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції в Івано-Франківській області до ОСОБА_1 про знесення самочинної збудованої господарської будівлі та веранди, -
Державна архітектурно-будівельна інспекція України в особі структурного підрозділу Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції в Івано-Франківській області (далі - позивач) звернулася в суд з адміністративним позовом до ОСОБА_1 (далі - відповідач) про знесення самочинної збудованої господарської будівлі та веранди, що знаходяться по АДРЕСА_1 .
Позовні вимоги мотивовані тим, що на підставі звернення громадянки ОСОБА_2 від 27.11.2018 щодо законності виконання будівельних робіт за адресою: АДРЕСА_1 проведено перевірку відповідача та встановлено факт недотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час реконструкції житлового будинку за вказаною адресою, а саме зблоковано господарську будівлю та веранду з фасадної сторони житлового будинку без дозвільних документів, чим забудовником порушено п.1 ч.71 ст.34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності». За результатами перевірки складено акт від 29.11.2018, протокол про адміністративне правопорушення від 29.11.2018, припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 29.11.2018. Вказаним приписом зобов'язано усунути виявлене порушення шляхом реєстрації повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об'єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта або привести земельну ділянку в попередній стан в термін до 29.12.2018. Враховуючи факт виявленого порушення 06.12.2018 постановою по справі про адміністративне правопорушення №209/1009/m.6/2018 ОСОБА_1 притягнено до відповідальності у вигляді штрафу, передбаченого ч.4 ст.96 КУпАП.
Крім того, головним інспектором будівельного нагляду Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції в Івано-Франківській області у період з 29.01.2019 по 06.02.2019 проведено позаплановий захід державного архітектурно-будівельного контролю щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності в частині виконання вимог припису від 29.11.2018, за результатами якого складено акт від 06.02.2019, протокол про адміністративне правопорушення від 06.02.2019. В ході позапланової перевірки встановлено, що вимоги припису від 29.11.2018 виконані не були, керуючись ч.1 ст.188-42 КУпАП постановою по справі про адміністративне правопорушення від 19.02.2019 №12/1009/m.6/2019 ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено штраф у сумі 5100,00 гривень. Оскільки позивачем використано всі можливі заходи, передбачені чинним законодавством, просить суд прийняти рішення про знесення самочинного будівництва.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду відкрито провадження у даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 20.09.2019 залучено до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_2 .
Відповідач - ОСОБА_1 не скористався своїм правом на подання відзиву на позовну заяву. Копію ухвали суду про відкриття провадження у справі отримав, що підтверджується повернутим на адресу суду рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с.62).
Від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - ОСОБА_2 на адресу суду 03.10.2019 надійшли письмові пояснення. За змістом своїх пояснень ОСОБА_2 зазначила, що ОСОБА_1 ігнорує закон, приписи уповноважених органів виконавчої влади та порушує права ОСОБА_2 як суміжного власника домоволодіння по АДРЕСА_1 ще з 2013 року.
Суд, розглянувши у відповідності до вимог статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, дослідивши в сукупності письмові докази, якими сторони обґрунтовують позовні вимоги та заперечення на позов, встановив таке.
На підставі звернення ОСОБА_2 від 27.11.2018, Управлінням Державної архітектурно-будівельної інспекції в Івано-Франківській області видано наказ №1130-П/1009/1.5/2018 від 27.11.2018 «Про проведення планового заходу» на об'єкті будівництва: ведення будівельних робіт по АДРЕСА_1 (а.с.14, 15).
Відповідно до направлення для проведення перевірки від 27.11.2018 №1130/1009/m.7/2018 Управлінням Державної архітектурно-будівельної інспекції в Івано-Франківській області в період з 27.11.2018 по 29.11.2018 проведено позапланову перевірку щодо дотримання замовником ОСОБА_1 вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час реконструкції житлового будинку: АДРЕСА_1 , за результатами якої складено акт №1130/1008/m.8/2018 від 29.11.2018 (а.с. 17-24).
Вказаною перевіркою встановлено порушення замовником ОСОБА_1 норм п.1 ч.1 ст.34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», в результаті чого здійснено реконструкцію житлового будинку (приблоковано господарську будівлю та веранду з фасадної сторони) за адресою: АДРЕСА_1 .
За результатами проведеної перевірки позивачем 29.11.2018 складено протокол про адміністративне правопорушення, припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил (а.с.25-27).
Постановою по справі про адміністративне правопорушення від 06.12.2018 за №209/1009/m.6/2018 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст.96 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 4250,00 гривень (а.с.28-29).
Крім того, на виконання вимог припису гр. ОСОБА_1 , відповідно до статті 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», статті 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», пункту 7 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 року №553, Управлінням Державної архітектурно-будівельної інспекції в Івано-Франківській області видано наказ «Про проведення позапланового заходу» від 10.01.2019 за №8-П/1009/1.5/2019 (а.с.30).
Відповідно до направлення для проведення позапланового заходу від 10.01.2019 за №8/1009/m.7/2019 Управлінням Державної архітектурно-будівельної інспекції в Івано-Франківській області в період з 29.01.2019 по 06.02.2019 проведено позаплановий захід державного архітектурно-будівельного контролю щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності в частині виконання замовником ОСОБА_1 , вимог припису від 29.11.2018, за результатами якого складено акт від 06.02.2019 №8/1009/М.8/2019 (а.с.32-40).
Перевіркою встановлено порушення замовником ОСОБА_1 вимог абз.4 п.14 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 №553 та невиконання вимог припису від 29.11.2018, а саме не надано документів, на підставі яких виконуються будівельні роботи, що унеможливлює встановити законність таких робіт, та відповідність їх будівельним нормам, стандартам і правилам (а.с.39).
За наслідками проведеної перевірки позивачем складено протокол про адміністративне правопорушення від 06.02.2019 (а.с.41-42).
Відповідно до постанови Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції в Івано-Франківській області від 19.02.2019 за №12/1009/m6/2019 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.188-42 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 5100,00 гривень (а.с.43-44).
Суд зазначає, що станом на момент подання вказаного позову, вище перелічені постанови, приписи та протоколи, винесені Інспекцією є чинними та не скасованими.
У зв'язку із не виконанням відповідачем в установленні строки, вимог встановлених у приписі, позивач звернувся з даним позовом до суду.
При вирішенні вказаного спору суд виходив з такого нормативно-правового регулювання спірних правовідносин.
Законом України «Про архітектурну діяльність» визначено правові та організаційні засади здійснення архітектурної діяльності і спрямований на формування сприятливого життєвого середовища, досягнення естетичної виразності, економічної доцільності і надійності будинків, споруд та їх комплексів.
Згідно із положеннями ст. 10 Закону України «Про архітектурну діяльність» для забезпечення під час забудови територій, розміщення і будівництва об'єктів архітектури додержання суб'єктами архітектурної діяльності затвердженої містобудівної та іншої проектної документації, вимог вихідних даних, а також з метою захисту державою прав споживачів будівельної продукції здійснюється в установленому законодавством порядку державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд.
Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюють органи державного архітектурно-будівельного контролю, що визначені статтею 6 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».
Суд зазначає, що відповідно до положень статті 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.
Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється на об'єктах будівництва у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.
Позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.
Підставами для проведення позапланової перевірки є: 1) подання суб'єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об'єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням; 2) необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об'єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів; 3) виявлення факту самочинного будівництва об'єкта; 4) перевірка виконання суб'єктом містобудування вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю; 5) вимога головного інспектора будівельного нагляду центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, про проведення перевірки за наявності підстав, передбачених законом; 6) звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності; 7) вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.
Посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право, зокрема: 1) безперешкодного доступу до місць будівництва об'єктів та до об'єктів, що підлягають обов'язковому обстеженню; 2) складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону; 3) у разі виявлення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, містобудівних умов та обмежень, затвердженого проекту або будівельного паспорта забудови земельної ділянки видавати обов'язкові для виконання приписи щодо: а) усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил; б) зупинення підготовчих та будівельних робіт.
Вказані положення кореспондуються із приписами положень пункту 11 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженогопостановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року № 553.
Частина 1-4 ст. 7 Закону України «Про архітектурну діяльність» встановлено, що проект об'єкта архітектури розробляється під керівництвом або з обов'язковою участю головного архітектора проекту та/або головного інженера проекту, які мають відповідний кваліфікаційний сертифікат. Проект об'єкта архітектури завіряється підписом і скріплюється особистою печаткою головного архітектора проекту та/або головного інженера проекту, які мають кваліфікаційний сертифікат. Проектна документація на будівництво об'єктів, розроблена відповідно до містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, не підлягає погодженню з відповідними органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, органами охорони культурної спадщини, державної санітарно-епідеміологічної служби і природоохоронними органами.
При цьому, як передбачено положеннями ч.1 ст.9 Закону України «Про архітектурну діяльність» будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об'єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, державних стандартів, норм і правил у порядку, визначеному Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності».
Як передбачено положеннями ч. 5ст. 26 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» проектування та будівництво об'єктів здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок у такому порядку:
1) отримання замовником або проектувальником вихідних даних;
2) розроблення проектної документації та проведення у випадках, передбачених статтею 31 цього Закону, її експертизи;
3) затвердження проектної документації;
4) виконання підготовчих та будівельних робіт;
5) прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів;
6) реєстрація права власності на об'єкт містобудування.
Згідно із положеннями ч. 1ст. 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» замовник має право виконувати будівельні роботи після подання замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю - щодо об'єктів будівництва, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1), та щодо об'єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта та які не потребують отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об'єктів будівництва, затвердженим Кабінетом Міністрів України. Форма повідомлення про початок виконання будівельних робіт та порядок його подання визначаються Кабінетом Міністрів України. Видачі замовнику органом державного архітектурно-будівельного контролю дозволу на виконання будівельних робіт - щодо об'єктів, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками або підлягають оцінці впливу на довкілля згідно із Законом України «Про оцінку впливу на довкілля».
Виконання будівельних робіт без відповідного документа, передбаченого цією статтею, вважається самочинним будівництвом і тягне за собою відповідальність згідно із законом. (ч. 7 ст.1 ст.34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»).
Пунктом 5 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року № 466 встановлено, що будівельні роботи можуть виконуватися замовником після отримання документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або договору суперфіцію та: - подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт - щодо об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1) та об'єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта; - видачі замовнику дозволу на виконання будівельних робіт - щодо об'єктів, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів із середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками.
Згідно п. 3.25а* ДБН 360-92** «Планування і забудова сільських і міських поселень», відстань між житловими будинками та господарськими будівлями і спорудами слід приймати відповідно до санітарних норм за таблицею 3.2а, але не менше протипожежних норм згідно з таблицею 1 додатка 3.1.
Відповідно до статті 38 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» у разі виявлення факту самочинного будівництва об'єкта, перебудова якого з метою усунення істотного відхилення від проекту або усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб, істотного порушення будівельних норм є неможливою, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю видає особі, яка здійснила (здійснює) таке будівництво, припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил з визначенням строку для добровільного виконання припису.
У разі якщо особа в установлений строк добровільно не виконала вимоги, встановлені у приписі, орган державного архітектурно-будівельного контролю подає позов до суду про знесення самочинно збудованого об'єкта та компенсацію витрат, пов'язаних з таким знесенням.
За рішенням суду самочинно збудований об'єкт підлягає знесенню з компенсацією витрат, пов'язаних із знесенням об'єкта, за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) таке самочинне будівництво.
У разі неможливості виконання рішення суду особою, яка здійснила таке самочинне будівництво (смерть цієї особи, оголошення її померлою, визнання безвісно відсутньою, ліквідація чи визнання її банкрутом тощо), знесення самочинно збудованого об'єкта здійснюється за рішенням суду за рахунок коштів правонаступника або за рішенням органу місцевого самоврядування за рахунок коштів місцевого бюджету та в інших випадках, передбачених законодавством.
Виконання рішення суду, що набрало законної сили, щодо знесення самочинно збудованого об'єкта здійснюється відповідно до Закону України «Про виконавче провадження».
При цьому, як передбачено приписами статті 376 Цивільного кодексу України якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок.
У разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил суд за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування може постановити рішення, яким зобов'язати особу, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову.
Якщо проведення такої перебудови є неможливим або особа, яка здійснила (здійснює) будівництво, відмовляється від її проведення, таке нерухоме майно за рішенням суду підлягає знесенню за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) будівництво. Особа, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, зобов'язана відшкодувати витрати, пов'язані з приведенням земельної ділянки до попереднього стану.
Суд звертає увагу на те, що не зважаючи на отримання відповідачем копії ухвали про відкриття провадження у справі, відповідач відзиву на адресу суду не подав, доказів оскарження припису не надав, як і не надав суду доказів, що об'єкт по АДРЕСА_1 не є самочинним будівництвом, зокрема дозвільних документів, які надають право на виконання будівельних робіт.
Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що позивач правомірно заявив вимоги про знесення самочинно збудованої будівлі, оскільки відповідач в установлений термін добровільно не виконав вимоги, встановлені в приписі про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.
Отже, наявні всі підстави для зобов'язання ОСОБА_1 знести самочинно збудований об'єкт - здійснити знесення самовільно здійсненого будівництва господарської будівлі та веранди.
Аналогічного змісту позиція наведена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 жовтня 2018 року у справі № 826/12543/16, в якій ОСОБА_7 Верховного Суду зазначила, що:
«У зв'язку з виявленими порушеннями містобудівного законодавства 17 червня 2016 року Департаментом ДАБІ видано ОСОБА_7 як особі, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, припис № С-1706/4 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил та припис № С-1706/5 про зупинення підготовчих і будівельних робіт, які не відповідають вимогам законодавства, яких станом на 10 серпня 2016 року відповідач не виконав.
Вказані приписи Департаменту ДАБІ є чинними, відомості про їх оскарження відповідачем відсутні. Доказів про те, що відповідачем вживалися заходи з метою усунення зазначених у приписах порушень, ОСОБА_7 не надано.
Ураховуючи те, що відповідач без розроблення проектної документації та відповідних дозвільних документів з істотними порушеннями будівельних норм і правил провів будівництво багатоповерхового будинку на земельних ділянках, які не були відведені для цієї мети та мають інше цільове призначення, а також не виконав у встановлений строк вимоги приписів Департаменту ДАБІ про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил та про зупинення підготовчих і будівельних робіт, які не відповідають вимогам законодавства, ОСОБА_7 Верховного Суду на підставі положеньстатті 376 ЦК України вважає обґрунтованим висновок судів попередніх інстанцій про задоволення позовних вимог ДАБІ в особі Департаменту ДАБІ про зобов'язання ОСОБА_7 знести об'єкт самочинного будівництва.
При цьому відсутність у відповідача проектної документації, здійснення будівництва без отримання вихідних даних (містобудівних умов та обмежень забудови земельних ділянок, технічних умов, завдання на проектування) унеможливлює зобов'язання ОСОБА_7 провести перебудову об'єкта самочинного будівництва.».
Згідно з частиною 5статті 242 КАС Українипри виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Статтею 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачено, що висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
Відповідно дост. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цьогоКодексу, в межах позовних вимог.
Відповідно до ч.1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу, а суд згідност. 90 цього Кодексу, оцінюєдокази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Враховуючи викладене, суд робить висновок про обґрунтованість заявлених позовних вимог, а позов таким, що підлягає до задоволення.
Відповідно до ст. 139 КАС України підстави для розподілу судових витрат відсутні.
На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов Державної архітектурно-будівельної інспекції України в особі структурного підрозділу Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції в Івано-Франківській області, третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору ОСОБА_2 про знесення самовільно здійсненого будівництва господарської будівлі та веранди по АДРЕСА_1 - задовольнити повністю.
Зобов'язати ОСОБА_1 здійснити знесення самовільно здійсненого будівництва господарської будівлі та веранди по АДРЕСА_1 з компенсацією витрат, пов'язаних із знесенням цього будівництва за рахунок ОСОБА_1 .
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.
Відповідно до статей 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складання повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Учасники справи:
Позивач: Державна архітектурно-будівельна інспекція України в особі структурного підрозділу Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції в Івано-Франківській області (вул.І.Франка, 4, м.Івано-Франківськ, 76000, код ЄДРПОУ 37471912).
Третя особа: ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ).
Відповідач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ).
Суддя /підпис/ Скільський І.І.