16 жовтня 2019 року Справа № 280/2968/19 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сіпаки А.В., при секретарі судового засідання Гопки Л.І.
за участю:
представника позивача - Мельнікова О.А.
представника відповідача - Куранової С.Г.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Співдружність Авіа Буд" (вул.Офіцерська, буд. 32, м. Запоріжжя, 69068, код ЄДРПОУ 34535784)
до Головного управління ДФС у Запорізькій області (пр. Соборний, буд. 166, м.Запоріжжя, 69107, код ЄДРПОУ 39396146)
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Співдружність Авіа Буд» (далі - ТОВ «Співдружність Авіа Буд», позивач) звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління ДФС у Запорізькій області (далі ГУ ДФС у Запорізькій області, відповідач), в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 30.05.2019 № 0007261407, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за жовтень 2018 року на суму 180120 грн. та застосовано штрафні санкції на суму 90060 грн.
На обґрунтування позовних вимог зазначає, що фактично висновок відповідача грунтується на тому, що реальність здійснення господарської операції між позивачем та ТОВ Компанія «Лідертрейд» в жовтні 2018 року не підтверджено, оскільки перевезення фактично не відбувались. Відповідач вважає, що господарські операції не спричинили реальних правових наслідків, з огляду на те, що такі операції не відбувались та мають формальних характер, оскільки ТОВ «Компанія «Лідертрейд» не має трудових та матеріальних ресурсів для проведення господарських операцій. З такими висновками позивача не згодний, вважає їх необгрунтованими, оскільки надані позивачем документи не мають дефектів форми, змісту або походження. На підтвердження фактичного придбання товару свідчать копії первинних документів. Автомобіль TOYOTA COROLLA, яким здійснювались перевезення, перебуває в оренді позивача на підставі нотаріально посвідченого договору оренди автомобіля.
Що стосується складського приміщення за адресою: м. Запоріжжя, вул. Кольорова, 5, яке використовується ТОВ «Компанія «Лідертрейд», то дане приміщення ТОВ «Компанія «Лідертрейд» орендує у фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 .
Вказує на те, що надані до перевірки документи по взаємовідносинах з ТОВ «Компанія «Лідертрейд» є достатніми доказами, які вказують на реальний зміст господарських операцій. Просить позов задовольнити.
Ухвалою судді від 25.06.2019 відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначене на 23 липня 2019 року. Відповідачу запропоновано у 15-денний строк з дня отримання ухвали надати відзив на позовну заяву.
Відповідач адміністративний позов не визнав, 18 липня 2019 року надав до суду відзив, відповідно до якого вказує, що порушення виникли внаслідок не надання до перевірки паспортів (сертифікатів) якості, що унеможливлює встановлення походження товарів. Крім того, ГУ ДФС у Запорізькій області опрацьовано зібрану податкову інформацію щодо ТОВ «Компанія «Лідертрейд» та складено Узагальнену податкову інформацію від 28.03.2019 № 96/08-01-14-09/41257130 за звітний період декларування ПДВ жовтень 2018 року. Згідно з якою встановлено відсутність трудових ресурсів (1 особа), основних засобів, фактичного підтвердження походження товарів по ланцюгу придбання, а отже, відсутність реального здійснення господарських операцій задекларованих ТОВ «Компанія «Лідертрейд» в податковій звітності з жовтень 2018 року. Згідно з даними Єдиного реєстру податкових накладних встановлено відсутність реєстрації контрагентами - постачальниками ТОВ «Компанія «Лідертрейд» податкових накладних з номенклатурою: вироби з пліти гранітної Покостовського родовища, що підтверджує відсутність фактичного придбання підприємством такого товару.
Крім того, позивачем до перевірки надано договір № 5/12 від 02.01.2018, згідно якого ТОВ «Компанія «Лідертрейд» орендує у фізичної особи ОСОБА_1 нежитлове приміщення площею 70 кв.м. В умовах договору передбачено сплачувати орендну плату кожного місяця, однак згідно податкових розрахунків форми № 1 ДФ за 1-4 квартали 2018 року виплати на користь ОСОБА_1 на протязі 2018 року не здійснювалися.
У звязку з тим, що ТОВ «Компанія «Лідертрейд» за жовтень 2018 року оформлено первинні документи щодо надання товарів на ТОВ «Співдружність Авіа Буд» без їх реального здійснення просить в задоволенні позову відмовити повністю.
Ухвалою суду від 23.07.2019 було продовжено строк підготовчого засідання на відкладено розгляд справи на 10.09.2019.
Ухвалою від 23.07.2019 було відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідача про об'єднання справ в одне провадження.
Ухвалою суду від 10.09.2019 підготовче засідання було відкладено до 23.09.2019.
Протокольною ухвалою в підготовчому судовому засіданні 23.09.2019 підготовче провадження було закрито та призначено справу до судового розгляду на 16.10.2019.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, надав пояснення аналогічні викладеним у позові. Просить адміністративний позов задовольнити повністю.
Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечив, надавши пояснення, аналогічні викладеним у відзиві. Просить у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.
На підставі статті 243 КАС України в судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини рішення та оголошено про час виготовлення рішення у повному обсязі.
Розглянувши та дослідивши надані документи, заслухавши пояснення представників сторін, судом встановлені наступні обставини.
Судом встановлено, що у період з 16.04.2018 по 23.04.2018, відповідно до п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 та п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, п.п. 78.1.4 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Співдружність Авіа Буд» з питань дотримання вимог податкового законодавства України при визначенні показників, включених до декларації з податку на додану вартість за жовтень 2018 року по взаємовідносинам з ТОВ «Компанія «Лідертрейд», та показників фінансової звітності за 2018 рік з їх відображенням у декларації з податку на прибуток підприємств, результати якої викладені в акті перевірки № 250/08-01-14-07/34535784 від 03.05.2019.
За результатами перевірки відповідач дійшов висновку про порушення позивачем вимог п.п. 14.1.231 п. 14.1 ст. 14, п. 44.1 ст. 44, п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1, п. 200.2 ст. 200 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на додану вартість, який підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету за жовтень 2018 року у розмірі 180120 грн.
На підставі висновків акту перевірки № 250/08-01-14-07/34535784 від 03.05.2019 30 травня 2018 року відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0007261407, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податку на додану вартість на суму 180120 грн. та застосовано штрафні санкції на суму 90060 грн.
Вважаючи прийняте відповідачем рішення протиправним позивач звернувся до суду із даним позовом про його скасування.
Ураховуючи викладене, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України №2755-VI від 02.12.2010 (далі - ПК України). Зокрема ПК України визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства (абз. 1 п. 1.1 ст. 1 ПК України).
Згідно з пп. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 ПК України, господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.
Пунктом 44.1 ст.44 ПК України передбачено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Відповідно до пунктів 200.1 статті 200 Податкового кодексу України (далі по тексту ПК України) сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до державного бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.
Відповідно до пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
Згідно з п. 198.3 ст. ст. 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:
придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг;
придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи);
ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.
Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу. Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 1095 календарних днів з дати складення податкової накладної/розрахунку коригування.
Суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних/розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням строку реєстрації, включаються до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні/розрахунки коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, але не пізніше ніж через 1095 календарних днів з дати складення податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, у тому числі для платників податку, які застосовують касовий метод.
Згідно з п. 201.10 ст. 201 ПК України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.
Згідно з пунктом 201.8 статті201 ПК України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.
За змістом вищенаведених норм ПК України право платника податків на включення сум ПДВ до податкового кредиту обумовлено юридичним складом, до якого входять такі юридичні факти, як придбання цим платником податків товарів (робіт, послуг), основних фондів (необоротних активів) (щодо останніх, крім того, будівництво, спорудження, створення), призначених для використання в оподатковуваних операціях, що відповідають цілям його господарської діяльності; підтвердження обліковими, розрахунковими документами, зокрема щодо податкового кредиту - податковою накладною, виписаною постачальником - платником ПДВ, митною декларацією (іншими подібними документами, перелік яких встановлений п.201.11ст.201 Податкового кодексу України) сум витрат на придбання товару (робіт, послуг) та ПДВ, нарахованого (сплаченого) в ціні придбання товару (робіт, послуг).
Правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.
Для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, реєстрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків та зборів, ведення яких передбачено законодавством (п.44.1ст.44 ПК України).
Таким чином, аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції.
Отже, наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів, що є обов'язковою умовою для формування податкового кредиту.
При цьому, вищенаведені норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на податковий кредит, за можливу неправомірну діяльність його контрагента за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними.
Також, норми податкового законодавства не визначають місцезнаходження платника податку (контрагента) та його звітування до контролюючих органів як критерій правового статусу платника податків (позивача) щодо отримання податкової преференції у формі податкового кредиту.
Слід зазначити, що за змістом частини другої статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку.
Відповідно до частини першої статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Таким чином, відображення господарської операції у податковому обліку повинно здійснюватись відповідно до її реального економічного змісту на підставі первинних документів бухгалтерського обліку.
Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів для цілей ведення податкового обліку лише в разі фактичного здійснення господарської операції.
Згідно зі статтею 1 Закону України від 16.07.1999 р. N 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.
Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.
Матеріалами справи підтверджено, що між ТОВ Компанія «Лідертрейд» (постачальник) та ТОВ «Співдружність Авіа Буд» (покупець) 22.01.2018 було укладено договір поставки № 029.18, відповідно до умов якого постачальник на підставі заявки покупця та узгодженої специфікації, яка є додатком до договору і його невідємною частиною, зобовязується передати у власність покупця продукцію виробничо-технічного та будівельного призначення, в тому числі, але не виключно: металопрокат, електроди, спецодяг, засоби індивідуального захисту, лакофарбові вироби, металовироби, а покупець зобов'язується прийняти товар та своєчасно сплатити за нього певну грошову суму.
На виконання цього договору ТОВ «Компанія «Лідертрейд» поставило позивачу товар згідно з видатковими накладними від 16.10.2018 № Л-0000048, від 02.10.2018 №Л-00046/3, від 02.10.2018 №Л-00046/2, від 02.10.2018 №Л-00046/4, від 19.11.2018 № Л-000052, копії яких приєднані до матеріалів справи.
На операції з постачання товару відповідно до вище перерахованих видаткових накладних ТОВ «Компанія «Лідертрейд» виписало податкові накладні, що підтверджено актом перевірки.
Транспортування товару підтверджено товарно-транспортними накладними від 16.10.2018 № 48/1, від 02.10.2018 № 46/2, від 19.11.2018 № 52.
Як вбачається з матеріалів справи перевезення товару здійснювалось власним та орендованим транспортом позивача.
Так, відповідно до вищевказаних товарно-транспортних накладних перевезення здійснювалось автомобілями HYUNDAI д.н. АР1439СВ, TOYOTA COROLLA д.н. НОМЕР_1 .
Згідно довідки № 01/1306 від 13.06.2019 позивач на балансі станом на 13.06.2019 має з 17.06.2011 автомобіль HYUNDAI д.н. НОМЕР_2 , з 01.06.2006 автомобіль ЗИЛ бортовий д.н. НОМЕР_3 .
Що стосується автомобіля TOYOTA COROLLA д.н. НОМЕР_1 , то судом встановлено, що відповідно до нотаріально посвідченого договору найму (оренди) автомобіля та акту прийому-передачі від 29.01.2018 позивач орендує у гр. ОСОБА_2 вищевказаний автомобіль, відтак суд не бере до уваги посилання відповідача в акті перевірки на той факт, що даний транспортний засіб за ТОВ «Співдружність Авіа Буд» не значиться.
Придбаний товар позивач оплатив повністю у безготівковій формі, про що свідчать копії платіжних доручень, копії яких наявні у матеріалах справи і що не заперечується відповідачем.
Суд зауважує, що до матеріалів справи надано радіаційний сертифікат № 47 від 09.0.2017, виданий ТОВ «ТД Комета», та паспорт № 537-546 радіаційної якості сировини і будівельного матеріалу на гранодіорит Покостівського родовища на території Високопічської сільради Житомирського району Житомирської області, поставлений ТОВ «Компанія «Лідертрейд», що спростовує твердження відповідача про відсутність даних документів під час перевірки.
Разом з цим, оскільки вказані документи щодо якості товару у розумінні ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» не є первинними документами, ненадання їх під час перевірки не тягне за собою визнання безтоварними господарських операцій з поставки позивачеві товарів вищевказаними постачальниками.
Суд не бере до уваги посилання відповідача на те, що згідно з даними Єдиного реєстру податкових накладних встановлено відсутність реєстрації контрагентами - постачальниками ТОВ «Компанія «Лідертрейд» податкових накладних з номенклатурою: вироби з пліти гранітної Покостовського родовища, що підтверджує відсутність фактичного придбання підприємством такого товару із наступних підстав.
Відповідач в акті перевірки зазначає, що згідно ЄРПН встановлено реєстрацію контрагентами-постачальниками ТОВ «Компанія «Лідертрейд», а саме ТОВ «Валері-Опт» податкових накладних з номенклатурою ідентичною, зазначеній в податкових накладних, зареєстрованих на адресу позивача, що не відповідає дійсності, оскільки позивачем до суду надано видаткові накладні та податкові накладні на підтвердження придбання ТОВ «Компанія «Лідертрейд» виробів з плити від ПП ОСОБА_3 та іншого товару у ТОВ «Кінгспан-Україна».
Суд також критично відноситься до посилання відповідача щодо неможливості проведення поставки ТОВ «Компанія «Лідертрейд» з пункту навантаження за адресою: м. Запоріжжя, вул. Кольорова, 5, оскільки об'єкти нерухомості за вказаною адресою належать на праві власності ТОВ «Авторембуд», так як відповідно до наявного в матеріалах справи договору 5/1 від 0201.2018 ТОВ «Компанія «Лідертрейд» орендує нежитлове приміщення за вищезгаданою адресою у гр. ОСОБА_1 , яке належить останньому на праві приватної власності.
Суд не бере до уваги доводи податкового органу, що згідно з Податковим розрахунком сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб і сум утриманого з них податку (Форма № 1 ДФ) за 1-4 квартали 2018 року виплати на користь ОСОБА_1 за кодом 106 або за іншим кодом підприємством ТОВ «Компанія «Лідертрейд» на протязі 2018 року не здійснювалась, так як чинне законодавство не ставить умовою дійсності правочинів, а також виникнення податкових зобов'язань у платника податків в залежність від стану податкового обліку його контрагентів.
Відповідачем не надано суду доказів визнання правочинів, укладених між позивачем та його контрагентами у судовому порядку нікчемними, а також визнання недійними первинних бухгалтерських документів, що підтверджують їх виконання.
Посилання контролюючого органу на Узагальнену податкову інформацію, що наявна в інформаційно - аналітичних базах відносно контрагента позивача, як критерій оцінки реальності господарських операцій, є безпідставним оскільки така інформація не ґрунтується на безпосередньому аналізі первинних документів та не є належним доказом в розумінні процесуального Закону
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною другою статті 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з частинами першою та другою статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд, відповідно до статті 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності..
Отже, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не надав суду доказів, які спростовували б доводи позивача, а відтак, не довів правомірності свого рішення, а тому заявлені позивачем вимоги є такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до приписів частини першої статті 139 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись статтями 241, 243-246, 250 КАС України, суд,
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми “Р” від 30.05.2019 року №0007261407, винесене Головним управлінням ДФС у Запорізькій області.
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Співдружність Авіа Буд" (вул.Офіцерська, буд. 32, м. Запоріжжя, 69068, код ЄДРПОУ 34535784) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 166, код ЄДРПОУ 39396146) сплачену суму судового збору в розмірі 4052,70 грн.
Відповідно до статті 255 КАС України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до частини 1 статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 Перехідних положень КАС України рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Рішення складено у повному обсязі та підписано 25.10.2019.
Суддя А.В. Сіпака