21 жовтня 2019 року Справа № 280/4528/19 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Новікової І.В., розглянувши питання про залишення позовної заяви без розгляду у справі ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69057, м.Запоріжжя, пр.Соборний, 158-Б) про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії,
16 вересня 2019 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі - відповідач), в якому позивач просить суд:
визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не поновлення пенсії позивачу;
визнати протиправним та скасувати рішення про відмову у поновленні пенсії позивачу викладене в листі відповідача від 13.03.2019 та зобов'язати відповідача вчинити певні дії - провести поновлення виплати позивачу пенсії з 22.12.2014, відповідно до норм Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з проведенням індексації і компенсацією втрати частини доходів.
Суд, дослідивши матеріали адміністративної справи, дійшов висновку про наявність підстав для залишення без розгляду позовної заяви в частині позовних вимог про поновлення виплати пенсії з 22.12.2014 по 11.03.2019, з огляду на наступне.
Відповідно до ч.1 ст.122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Згідно ч.2 ст.122 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Частиною 4 статті 123 КАС України передбачено, що якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Суд зазначає, що рішенням Конституційного Суду України від 7 жовтня 2009 р. №25-рп/2009 положення п.2 ст.49 та друге речення ст.51 Закону №1058щодо припинення виплати пенсії на весь час проживання (перебування) пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційним).
Зазначені положення Закону №1058-ІV втратили чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України вказаного Рішення.
Отже, з дня набрання чинності Рішенням №25-рп/2009 виникли підстави для поновлення конституційного права особи на виплату пенсії, виплата якої була зупинена на підставі положень зазначеного Закону. З цього часу Управління ПФУ мало відновити виплату пенсії громадянам України, які виїхали на постійне місце проживання за кордон.
Проте наявність обов'язку у відповідача відновити виплату пенсії не позбавляє позивача необхідності щодо захисту свого права. Отже, після прийняття та опублікування Рішення №25-рп/2009 та не відновлення виплати пенсії позивачу, позивач повинен був дізнатися про порушення свого права, а відтак і розпочався відлік строку звернення до суду.
Поновлення права на виплату пенсії здійснюється не автоматично, а передбачає виконання ряду процедурних дій, пов'язаних з поновленням виплати, серед яких: подання заяви про поновлення виплати з дотриманням строків звернення, наявність документів, які підтверджують факт призначення пенсії, припинення її виплати чи право на поновлення її виплати.
Суд зазначає, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.
Рішенням Конституційного Суду України №17-рп/2011 від 13 грудня 2011 року визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків, обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач просить суд поновити виплату раніше призначеної пенсії починаючи з 22.12.2014, проте, позивач з даним позовом звернувся до суду 12 вересня 2019 року (дата подачі позову до відділення поштового зв'язку).
Суд зазначає, що виплати пенсії носять періодичний (щомісячний) характер, що тому позивач про порушення своїх прав, якщо вважав неправомірним дії відповідача щодо припинення виплати пенсії та протиправне не поновлення виплати такої, мав реальну можливість та повинен був дізнаватися.
Досліджуючи обставини пропуску позивачем строку звернення до суду з даним позовом та надані на їх обґрунтування докази, поважних причин пропуску строку, суд не встановив.
Таким чином, враховуючи дату звернення позивача до суду, суд дійшов висновку, що права позивача підлягають захисту в межах шестимісячного строку, тобто з 12 березня 2019 року.
Згідно правової позиції викладена в постановах Верховного Суду України від 08 грудня 2015 року (справи №21-5653а15) та від 08.06.2016 року (справа №505/2135/14-а) до вказаних правовідносин слід застосувати положення ст.99, 100 КАС України. Підстав для відступу від цієї позиції Верховним Судом не встановлено.
Крім того, відповідно до ч.5 ст.242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Аналогічні правові висновку щодо застосування строків звернення до суду викладені в постановах Верховного Суду від 08.08.2019 по справі №426/7157/16-а, від 10.07.2018 по справі №404/6317/16-а.
Відповідно до п.8 ч.1 ст.240 КАС України, суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо: з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення без розгляду позовних вимог ОСОБА_2 про зобов'язання вчинити певні дії за період 22.12.2014 по 11.03.2019.
Керуючись ст.ст. 122, 123, 240, 241, 248, 256 КАС України, суд
Залишити без розгляду позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії за період 22.12.2014 по 11.03.2019.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 15-денний строк з дня її підписання.
Суддя І.В. Новікова