25 жовтня 2019 року м. Житомир справа № 240/10094/19
категорія 112030100
Житомирський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Єфіменко О.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України про визнання дій протиправними, визнання протиправним та скасування пункту протоколу, зобов'язання вчинити певні дії,
встановив:
До Житомирського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 , із позовом в якому просить:
- визнати протиправними дії Міністерства оборони України щодо не призначення одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням інвалідності II групи, внаслідок поранення, отриманого під час виконання обов'язків військової служби;
- визнати протиправним і скасувати пункт 32 протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум №69 від 31.05.2019;
- зобов'язати Міністерство оборони України призначити та виплатити одноразову грошову допомогу у зв'язку із настанням інвалідності II групи, внаслідок поранення, пов'язаного із виконанням обов'язків військової служби, відповідно до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».
В обгрунтування позовних вимог зазначив, що Житомирською обласною медико - соціальною комісією №2 за результатами первинного огляду з 22.12.2016 встановлено йому другу групу інвалідності, причинами якої стали поранення/контузія, та захворювання, пов'язані з виконанням обов'язків військової служби, при перебуванні в країнах, де велися бойові дії, у зв'язку із чим набув право на отримання одноразової грошової допомоги. Вказав, що з метою отримання такої виплати звернувся із відповідними документами до Житомирського обласного військового комісаріату, однак отримав відмову у її призначенні. Підставами для відмови слугував факт відсутності документу, що свідчить про причини та обставини поранення (травми, каліцтва), який передбачений п.11 Порядку призначення та виплати одноразової грошової допомоги, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №975 від 25.12.2013.
Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду від 27.08.2019 прийнято до провадження позовну заяву та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику учасників справи. Встановлено відповідачу строк для подання відзиву.
23.09.2019 до суду надійшов відзив на позовну заяву №1089 від 19.09.2019 (а.с.29-32), в якому представник відповідача просить відмовити у задоволенні позовних вимог. Вказав, на відсутність підстав для призначення та виплати одноразової грошової допомоги, оскільки відсутні документи, які підтверджують причини та обставини поранення. Крім того наголошує, що спеціалісту у галузі судово-медичної експертизи, який проводив обстеження позивача не надано документів щодо обставин справи та первинної медичної документації, дані отримання травми встановлені лише зі слів позивача.
Розгляд справи здійснюється у порядку письмового провадження.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.
Встановлено, що ОСОБА_1 , з 9 листопада 1973 року був призваний на військову службу та 1 листопада 1975 року звільнений з військової служби, відповідно до наказу №305, а також позивач проходив військову службу у строк з 14.08.1978 до 25.10.1983, що підтверджується копією військового квитка НОМЕР_1 , який міститься в матеріалах справи (а.с.12).
З висновку спеціаліста у галузі судово - медичної експертизи №2701/ж від 15.11.2016, у 1974 році (зі слів позивача) під час бойових дій в Єгипті отримав осколкові поранення голови, обох рук та правої ноги (а.с.19).
Відповідно до витягу Центральної військово-лікарської комісії МО України, поранення (контузія) та захворювання пов'язані з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні країнах, де велись бойові дії (а.с.17).
Згідно довідки Житомирської обласної МСЕК №2 серія 12 ААБ №901354 від 28.12.2016 за результатами первинного огляду з 22.12.2016 позивачу встановлено третю групу інвалідності, внаслідок поранення/контузія, та захворювання, пов'язаних з виконанням обов'язків військової служби, при перебуванні в країнах, де велися бойові дії (а.с.4).
Позивач вважає, що має право на призначення одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням 2 групи інвалідності, тому звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_1 із заявою про призначення такої виплати та копіями підтверджуючих документів.
Листом ІНФОРМАЦІЯ_1 №2171 від 11.02.2019 позивачу повернуто документи на доопрацювання та повідомлено про необхідність додати до поданого комплекту документів витяг з наказу командира військової частини про виключення заявника зі списків військової частини, з посиланням на вимоги наказу Міністерства оборони України №530 від 14.08.2014.
Позивач, вважаючи протиправними дії посадових осіб ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо повернення документів на доопрацювання, 04.03.2019 повторно подав заяву про призначення та виплату одноразової грошової допомоги, при цьому вказавши, що наказом Міністерства оборони України №530 від 14.08.2014, який визначає перелік документів, які подаються для отримання компенсаційних виплат не передбачено подання витягу із наказу командира військової частини про виключення заявника зі списків особового складу частини. Позивачем до заяви додано копії: довідки Житомирської обласної МСЕК серія 12 ААБ №901354; витяг із протоколу ЦВЛК №4819, висновку судово-медичної експертизи №2701/ж, послужного списку; військового квитка НОМЕР_1 ; паспорту; ідентифікаційного коду довіреності.
У зв'язку із наполяганням позивача на прийняті поданої заяви разом із додатками, Житомирським обласним військовим комісаріатом прийнято такі документи та надіслано на опрацювання Департаменту фінансів Міністерства оброни України. Командування Житомирського обласного військового комісаріату вважало, що станом на 17.11.2016 ОСОБА_1 не мав права на отримання зазначеної допомоги у розмірі 200 - кратному прожитковому мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, у зв'язку із відсутністю довідки про обставини отримання травми (а.с.23).
Надалі, пунктом 32 рішення комісії з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум (далі - комісія МОУ) від 31.05.2019 року №69 позивачу відмовлено в призначенні одноразової грошової допомоги, у зв'язку із відсутністю документів, які свідчать про обставини поранення.
На думку позивача, рішенням Міністерства оборони України про відмову у призначенні одноразової грошової допомоги порушено його право на соціальний захист та отримання належної одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням йому з 22.12.2016 при первинному огляді інвалідності 2 групи, пов'язаної із пораненням/контузією, та захворюванням, які виникли у зв'язку із виконанням обов'язків військової служби, при перебуванні в країнах, де велися бойові дії.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише, на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Приписами частини п'ятої статті 17 Конституції України обумовлено, що держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби здійснює Закон України "Про військовий обов'язок і військову службу" від 25.03.1992 № 2232-XII (далі - Закон № 2232-XII, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до ст.41 Закону № 2232-XII виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов'язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 № 2011-XII (далі - Закон 2011-XII).
Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей визначає Закон №2011-XII, а також встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.
Пунктом 4 частини другої статті 16 Закону №2011-XII, встановлено, що одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок причин, зазначених у цьому підпункті.
Статтею 16-4 Закону №2011-XII визначені підстави, за якими призначення і виплата одноразової грошової допомоги не здійснюються.
Зокрема, призначення і виплата одноразової грошової допомоги не здійснюються, якщо загибель (смерть), поранення (контузія, травма або каліцтво), захворювання, інвалідність або часткова втрата працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовця, військовозобов'язаного або резервіста є наслідком: вчинення ним злочину або адміністративного правопорушення; вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння; навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, іншої шкоди своєму здоров'ю або самогубства (крім випадку доведення особи до самогубства, встановленого судом; подання особою завідомо неправдивих відомостей для призначення і виплати одноразової грошової допомоги.
Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги визначається Кабінетом Міністрів України (ст.16-3 Закону №2011-XII).
На виконання вимог цієї статті Закону, Кабінет Міністрів України постановою від 25.12.2013 № 975 «Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві» затвердив Порядок № 975.
Пунктом 11 Порядку № 975 визначено, що військовослужбовець, військовозобов'язаний та резервіст, якому виплачується одноразова грошова допомога у разі настання інвалідності чи втрати працездатності без встановлення йому інвалідності, подає уповноваженому органу такі документи: заяву про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням інвалідності чи часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності; довідку медико-соціальної експертної комісії про встановлення групи інвалідності або відсотка втрати працездатності із зазначенням причинного зв'язку інвалідності чи втрати працездатності.
До заяви додаються копії: постанови відповідної військово-лікарської комісії щодо встановлення причинного зв'язку поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання; документа, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), зокрема про те, що воно не пов'язане із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження; сторінок паспорта з даними про прізвище, ім'я та по батькові і місце реєстрації; документа, що засвідчує реєстрацію фізичної особи у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, виданого органом доходів і зборів (для фізичної особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомила про це відповідний орган доходів і зборів та має відмітку в паспорті громадянина України, - копію сторінки паспорта з такою відміткою).
Проаналізувавши зазначені норми, суд дійшов висновку, що вказаним Порядком визначено порядок призначення та виплати одноразової грошової допомоги, передбаченої статтею 16-2 Закону №2011-XII.
Разом з тим, під час звернення особи до уповноваженого органу із заявою про призначення та виплату одноразової грошової допомоги, подання передбачених вказаним Порядком документів є обов'язковою умовою для призначення такої допомоги.
Слід вказати, що при розгляді поданих документів для призначення одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням інвалідності внаслідок поранення/контузії, та захворювання, пов'язаних із виконанням обов'язків військової служби, при перебуванні в країнах, де велися бойові дії, головним обов'язком уповноваженого органу є перевірка відсутності обмежень, встановлених у статті 16-4 Закону №2011-XII. Зокрема, коли інвалідність є наслідком вчинення особою дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп'яніння; навмисного спричинення собі тілесного ушкодження чи іншої шкоди своєму здоров'ю), оскільки за наявності таких фактів особа позбавляється права на отримання такої допомоги.
Порядком № 975 не визначено, який саме документ (військово-облікові документи, медична довідка, акт розслідування, архівна довідка, виписка з історії хвороби, тощо) повинна подати особа, яка звертається за отриманням одноразової грошової допомоги, на підтвердження обставин причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва).
Водночас, подання до Міноборони відповідного рішення військово-лікарської комісії про встановлення причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв, яким встановлено, що отримані особою поранення, травма, контузія, захворювання, пов'язані з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії, не виключає необхідності подання інших, зазначених у пункті 11 Порядку № 975, документів, що свідчать про причини та обставини поранення, травми, контузії та захворювання.
Як видно із копії витягу з протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум №69 від 31.05.2019, правовою підставою для відмови у призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги позивачу є відсутність документу, який свідчить про причин та обставини поранення, який передбачено п.11 Порядку №975.
Матеріалами справи підтверджено, що позивач разом із заявою про призначення та виплату одноразової грошової подав до Житомирського обласного військового комісаріату копії: довідки Житомирської обласної МСЕК серія 12 ААБ №901354; витяг із протоколу ЦВЛК №4819, висновку судово-медичної експертизи №2701/ж, послужного списку; військового квитка НОМЕР_1 ; паспорту; ідентифікаційного коду довіреності.
Ознайомившись із такими документами, суд вважає за необхідне вказати, що вони не містять відомостей про обставини поранення позивача, зокрема про те, що поранення не пов'язане із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження.
Висновок спеціаліста у галузі судово-медичної експертизи № 2701/Ж від 15.11.2016, вказує лише на характер і давність тілесних ушкоджень, які ймовірно могли утворитися внаслідок вогнепальних (осколкових) поранень, отриманих, зі слів ОСОБА_1 , у 1974 року під час бойових дій в Єгипті.
Разом з тим, протокол засідання Центральної військово-лікарської комісії Міноборони від 23.11.2016 №4819, яким визнано, що поранення (контузію) та захворювання позивача пов'язані з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велися бойові дії, був постановлений на підставі висновку спеціаліста у галузі судово-медичної експертизи № 2701/Ж від 15.11.2016, у якому відомості про обставини поранення, встановлені зі слів позивача.
Аналіз зазначених обставин, дає підстави для висновку, що ОСОБА_1 при зверненні до уповноваженого органу щодо призначення йому одноразової грошової допомоги не додав документ, який свідчить про причини та обставини поранення. При цьому рішення Центральної військово-лікарської комісії від 23.11.2016 № 4819, викладене у формі протоколу, не є належним документом, що вказує на причини та обставини поранення, травми, контузії та захворювання позивача.
Вказана позиція також викладена Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в постанові №735/372/17 від 17.10.2019
Крім того, суд при розгляді даної справи, бере до уваги висновок Верховного Суду у складі суддів Судової палати для розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду викладений у постанові від 10.04.2019 у справі №822/220/18 та вказує, що документами, які свідчать про причини та обставини поранення (контузії, травми, каліцтва), зокрема про те, що поранення (контузія, травма, каліцтво) не пов'язане з учиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення, не є наслідком учинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, можуть бути лише достовірні документи про причини і обставини одержання військовослужбовцем такого поранення. Неподання особою, яка звернулася за призначенням одноразової грошової допомоги, документів, що свідчать про причини та обставини поранення (контузії, травми, каліцтва), не створює для Міноборони обов'язку щодо їх витребовування.
З огляду на наведене, суд погоджується із доводами відповідача та зазначає, що відсутність документів, які визначені п.11Порядку №975, виключає можливість прийняття рішення комісією Міністерства оборони України.
Таким чином, підстави для призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням 2 групи інвалідності, внаслідок поранення/контузії, та захворювання, які пов'язані з виконанням обов'язків військової служби, при перебуванні в країнах, де велися бойові дії у відповідача відсутні.
Частиною першою та другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Положеннями статті 90 КАС України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
З огляду на викладене, та недоведеність позивачем своїх позовних вимог, у задоволенні позову слід відмовити в повному обсязі.
На підставі викладеного, керуючись статтями 242-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
вирішив:
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Міністерства оборони України про визнання дій протиправними, визнання протиправним та скасування пункту протоколу, зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано та може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено: 25 жовтня 2019 року.
Суддя О.В. Єфіменко