15 жовтня 2019 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_1
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3
при секретарі судового засідання ОСОБА_4
за участю прокурора ОСОБА_5
захисника ОСОБА_6
підозрюваного ОСОБА_7
розглядаючи у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Києві апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні - прокурора відділу прокуратури Київської області ОСОБА_5 , на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 27 червня 2018 року, -
Цією ухвалою відмовлено в задоволенні клопотання слідчого в ОВС першого слідчого відділу управління з розслідування кримінальних проваджень слідчими органів прокуратури та процесуального керівництва прокуратури Київської області ОСОБА_8 , погоджене прокурором першого відділу процесуального керівництва управління з розслідування кримінальних проваджень слідчими органів прокуратури та процесуального керівництва прокуратури Київської області ОСОБА_9 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, відносно
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Києва, українця, громадянина України, адвоката, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, якому вручено повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України.
Постановлене рішення слідчий суддя мотивував відсутністю доказів обґрунтованості підозри ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України, та вручення повідомлення про підозру неналежною особою.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, прокурор у провадженні подав апеляційну скаргу з доповненнями, в якій просить ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову, якою застосувати відносно ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з визначенням застави у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб. Так, згідно доводів апеляційної скарги, надані слідчим матеріали містять достатньо фактів і відомостей, які дають підстави вважати підозру ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення обґрунтованою. Також, апелянт посилається на доведеність стороною обвинувачення існування у поведінці останнього ризиків, передбачених ст. 177 КПК України. Не застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_7 , на думку прокурора, не зможе в повній мірі забезпечити виконання завдань кримінального провадження.
Крім того, апелянт зазначає, що повідомлення про підозру ОСОБА_7 було вручено в порядку, передбаченому ст. 278 КПК України та належною особою.
Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, який підтримав апеляційну скаргу і просив її задовольнити, ОСОБА_7 та його захисника, які заперечували проти задоволення апеляційної скарги, дослідивши матеріали судового провадження, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.
Відповідно до вимог ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може перешкоджати кримінальному провадженню чи вчинити інше правопорушення.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча один з ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним в клопотанні.
Положеннями частини 2 вказаної норми закону передбачено, що слідчий суддя, суд зобов'язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявності обставин, передбачених ч. 1 ст. 194 КПК України.
В ході апеляційного розгляду справи, колегією суддів встановлено, що зазначених вимог закону слідчим суддею дотримано.
Так, відмовляючи в задоволенні клопотання слідчого про застування відносно ОСОБА_7 запобіжного заходу, слідчий суддя послався на відсутність обґрунтованої підозри та заявлених ризиків, а також на те, що саме повідомлення про підозру здійснено неналежною особою.
З такими висновками слідчого судді колегія суддів погоджується.
Так, ОСОБА_7 здійснює адвокатську діяльність на підставі свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю № 2390 від 15 грудня 2005 року, виданого Київською міською КДКА, згідно рішення № 26-1-24 від 15 грудня 2005 року.
Відповідно до ч. 1 ст. 481 КПК України, письмове повідомлення про підозру адвокату здійснюється Генеральним прокурором, його заступником, керівником регіональної прокуратури в межах його повноважень.
У провадженні управлінням з розслідування кримінальних проваджень слідчими органів прокуратури та процесуального керівництва прокуратури Київської області перебуває кримінальне провадження № 42017110000000165 від 23 березня 2017 року за ч. 3 ст. 369 КК України.
12 березня 2018 року, в рамках вказаного кримінального провадження, ОСОБА_7 було вручено повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України. При цьому, яка вбачається з зазначеного повідомлення, воно хоча і підписане прокурором Київської області ОСОБА_10 , проте безпосередньо було вручено старшим слідчим першого СВ прокуратури Київської області ОСОБА_11 (т. 1 а.с. 50).
Таким чином, повідомлення про підозру ОСОБА_7 було здійснено слідчим, який у відповідності до ч. 1 ст. 481 КПК України не має повноважень на вчинення зазначених дій.
Також, виходячи з практики Європейського суду з прав людини, наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів чи інформації, які б могли переконати об'єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин. Додані до клопотання слідчого матеріали таких відомостей не містять.
Також, сукупність наданих суду матеріалів не містить доказів наявності ризиків неналежної процесуальної поведінки ОСОБА_7 .
При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог Кримінального процесуального кодексу України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.
У кожному конкретному кримінальному провадженні слідчий суддя, застосовуючи вид обтяження має неухильно дотримуватися вимог закону.
За таких обставин, колегія суддів не вбачає підстав для скасування ухвали слідчого судді, у зв'язку з чим апеляційна скарга прокурора, за викладених в ній доводів, не підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 177, 178, 181, 183, 193, 194, 309, 404, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -
Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 27 червня 2018 року, якою відмовлено в задоволенні клопотання слідчого в ОВС першого слідчого відділу управління з розслідування кримінальних проваджень слідчими органів прокуратури та процесуального керівництва прокуратури Київської області ОСОБА_8 , погоджене прокурором першого відділу процесуального керівництва управління з розслідування кримінальних проваджень слідчими органів прокуратури та процесуального керівництва прокуратури Київської області ОСОБА_9 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, відносно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , залишити без зміни, а апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні - прокурора відділу прокуратури Київської області ОСОБА_5 , без задоволення.
Ухвала апеляційного суду оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді: ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3
Справа № 11-сс/824/739/2019 Категорія ст. 183 КПК України
Слідчий суддя суду 1-ї інстанції: ОСОБА_12
Доповідач у суді апеляційної інстанції: ОСОБА_1