Копія
Справа № 681/1616/18
Провадження № 22-ц/4820/1787/19
22 жовтня 2019 року м. Хмельницький
Хмельницький апеляційний суд у складі колегії
суддів судової палати з розгляду цивільних справ
Ярмолюка О.І. (суддя-доповідач), Купельського А.В., Янчук Т.О.,
секретар судового засідання Шевчук Ю.Г.,
з участю представників позивача ОСОБА_1 ,
ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_3 до Полонської міської ради Хмельницької області, третя особа - ОСОБА_4 , про визнання нечинним і скасування рішення про затвердження акта узгоджувальної комісії з розгляду земельних питань, визнання права власності на земельну ділянку та усунення перешкод в користуванні нею за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на ухвалу Полонського районного суду Хмельницької області від 19 серпня 2019 року про відмову у роз'ясненні судового рішення,
встановив:
1.Описова частина
Короткий зміст вимог заяви
У серпні 2019 року ОСОБА_3 звернувся до суду з заявою про роз'яснення судового рішення.
ОСОБА_3 зазначив, що рішенням Полонського районного суду Хмельницької області від 16 квітня 2019 року у його позові про визнання нечинним і скасування рішення Полонської міської ради Хмельницької області (далі - Рада), зобов'язання Ради визначити та погодити межі земельної ділянки, визнання права власності на земельну ділянку й усунення перешкод у користуванні нею відмовлено. Відмовляючи в позові, суд першої інстанції керувався тим, що позивачем обрано неправильний спосіб захисту порушеного права, разом із тим, указаний висновок суду є незрозумілим.
За таких обставин ОСОБА_3 просив суд роз'яснити рішення від 16 квітня 2019 року, зокрема, в чому саме полягає неправильність обраного позивачем способу захисту порушених прав, свобод та охоронюваних законом інтересів і яким повинен бути цей спосіб захисту.
Короткий зміст ухвали суду першої інстанції
Ухвалою Полонського районного суду Хмельницької області від 19 серпня 2019 року заяву ОСОБА_3 залишено без задоволення.
Суд виходив з того, що вказане судове рішення відповідає вимогам процесуального закону, є зрозумілим і не містить суперечливих положень, а доводи позивача фактично зводяться до незгоди з рішенням суду, внаслідок чого підстави для його роз'яснення відсутні.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги
В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та направити справу для продовження розгляду до цього суду посилаючись на порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.
Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу
Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції у своєму рішенні не визначив такого способу захисту порушених прав та інтересів позивача, який не суперечить закону, внаслідок чого виникла неясність у правозастосуванні, а останньому чиняться перешкоди у зверненні до належного суду.
Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи
Рада та ОСОБА_4 не подали відзив на апеляційну скаргу.
2.Мотивувальна частина
Позиція суду апеляційної інстанції
Частиною 1 статті 375 ЦПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Заслухавши учасників судового процесу та дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не може бути задоволена.
Встановлені судами першої та апеляційної інстанції обставини
ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до Ради, третя особа на стороні відповідача - ОСОБА_4 , посилаючись на те, що при переході права власності на житловий будинок з господарськими спорудами по АДРЕСА_1 , до нього перейшло право власності на земельну ділянку площею 0,56 га, на якій розміщене вказане домоволодіння. Разом із тим, ОСОБА_4 неправомірно використовує частину цієї земельної ділянки, а Рада відмовляється відновити належне землекористування та надати йому дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою для встановлення фактичних меж земельної ділянки.
За таких обставин ОСОБА_3 просив суд: визнати нечинним і скасувати п. 1 рішення Ради від 22 червня 2018 року №11«Про затвердження акта узгоджувальної комісії обстеження земельних ділянок від 8 травня 2018 року, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 »; визнати за ним право власності на земельну ділянку, розташовану по АДРЕСА_1 , площею 0,56 га, з яких 0,25 га призначено для обслуговування житлового будинку та господарських споруд, а 0,31 га - для ведення особистого селянського господарства; зобов'язати Раду визначити та погодити межі цієї земельної ділянки згідно правовстановлюючих документів єдиним масивом і виділити її в натурі, усунути перешкоди в користуванні земельною ділянкою.
Рішенням Полонського районного суду Хмельницької області від 16 квітня 2019 року в позові відмовлено. При цьому суд керувався тим, що позов ОСОБА_3 є необґрунтованим і безпідставним, а позивачем обрано неправильний спосіб захисту порушеного права, оскільки при визнанні за ним права власності на спірну земельну ділянку суд може перебрати на себе повноваження органу місцевого самоврядування та вийти за межі своїх повноважень.
Застосовані норми права
Відповідно до ч. 1 ст. 271 ЦПК України за заявою учасників справи, державного виконавця, приватного виконавця суд роз'яснює судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення.
Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України у пункті 21 постанови від 18 грудня 2009 року № 14 «Про судове рішення у цивільній справі», роз'яснення рішення суду, а не ухвали, можливе тоді, коли воно не містить недоліків, що можуть бути усунені лише ухваленням додаткового рішення, а є незрозумілим, що ускладнює його реалізацію. Зазначене питання розглядається судом, що ухвалив рішення, і в ухвалі суд викладає більш повно та якісно ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін у суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду. Якщо фактично порушено питання про зміну рішення або внесення в нього нових даних, у тому числі й роз'яснення мотивів ухваленого рішення, суд ухвалою відмовляє в роз'ясненні рішення.
Судове рішення не може містити положень, що викликають його неоднозначне тлумачення та розуміння. Роз'яснення рішення суду є одним із способів усунення його недоліків, які унеможливлюють ясність та визначеність змісту судового рішення.
Рішення Полонського районного суду Хмельницької області від 16 квітня 2019 року є зрозумілим і таким, що не припускає іншого тлумачення, у ньому чітко зазначені висновки суду, які не ускладнюють реалізацію рішення. До того ж, ОСОБА_3 фактично порушує питання про зміну рішення суду та включення до його мотивувальної частини додаткових обґрунтувань безпідставності позову.
За таких обставин суд першої інстанції правомірно виходив з того, що підстави для роз'яснення судового рішення відсутні.
Доводи апеляційної скарги не спростовують указаного висновку суду.
3.Висновки суду апеляційної інстанції
Ухвала суду постановлена з додержанням вимог закону, тому підстав для її скасування не вбачається.
Керуючись ст.ст. 374, 375, 381, 382, 384, 389 ЦПК України,
постановив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення, а ухвалу Полонського районного суду Хмельницької області від 19 серпня 2019 року про відмову у роз'ясненні судового рішення - без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає.
Повне судове рішення складено 23 жовтня 2019 року.
Судді: /підпис/ О.І. Ярмолюк
/підпис/ А.В. Купельський
/підпис/ Т.О. Янчук
Згідно з оригіналом: суддя апеляційного суду О.І. Ярмолюк
Головуючий у першій інстанції - Дідек М.Б.
Доповідач - Ярмолюк О.І. Категорія 47