221/3863/19
2/221/952/2019
24 жовтня 2019 року м. Волноваха
Волноваський районний суд Донецької області
у складі: головуючого - судді Мохова Є.І.,
при секретарі судового засідання - Бридня О.Л.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Волноваха цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до військово-цивільної адміністрвції м. Волноваха про визнання права власності,
встановив:
24.05.2019 року позивач звернулася до суду з даним позовом, в якому зазначила, що на праві власності має земельну ділянку, площею 0,1000 га, кадастровий № 1421510100:01:006:0367, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , призначеної для будівництва, обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд. 17.10.2012 року отримала будівельний паспорт на індивідуальний житловий будинок та почала виконувати будівельні роботи. В 2016 році закінчила будівництво жилого будинку загальною площею 101,6 кв.м., житловою площею 32,3 кв.м., що підтверджується технічним паспортом на будинок, експлікацією приміщень, плану та характеристикою будинку. Оформити своє право на побудований будинок позивач не має можливості, оскільки відсутній оригінал правовстановлюючого документу. Тому просила визнати за нею право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 .
У судове засідання позивач не з'явилася, у позовній заяві просила розглянути справу за її відсутності, на позові наполягає.
Представник військово-цивільної адміністрвції м. Волноваха в судове засідання не з"явився, про причину неявки суд не інформував, тому суд визнає причину неявки відповідача неповажною і вважає можливим розгляд справи у відсутності сторін, з постановленням заочного рішення, що відповідає положенням статті 280 ЦПК України.
За письмової згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням статті 280 ЦПК України.
У відповідності до вимог частини 2 статті 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось через неявку у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі.
Дослідивши матеріали цивільної справи, суд приходить до переконання про необхідність задоволення позовної заяви з огляду на наступне.
Згідно Державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЯМ № 084784 ОСОБА_2 належить на праві власності земельна ділянка площею 0,1000 га, кадастровий № 1421510100:01:006:0367, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , призначеної для будівництва, обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд виданого на підставі рішення Волноваської міської ради від 21.12.2011 року.(а.с.8).
17.10.2012 року ОСОБА_1 виданий відділом регіонального розвитку, містобудування та архітектури Волноваської райдержадміністрації будівельний паспорт індивідуального житлового будинку та позивач повідомила інспекцію держархбудконтролю у Донецькій області про початок виконання будівельних робіт.(а.с15-17).
В 2016 році закінчила будівництво житлового будинку та виготовила технічнйи паспорт на будинок АДРЕСА_1 ,загальною площею 101,6 кв.м., житловою площею 32,3 кв.м.(а.с.3-7).
Згідно ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.
Відповідно до статті 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Як роз'яснено у листі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 року №24-753/0/4-13 "Про судову практику розгляду цивільних прав про спадкування", якщо документи, що засвідчують право власності на нерухоме майно, існували, проте були втрачені власником та не можуть бути відновлені в передбаченому законом порядку, застосуванню підлягає ст. 392 ЦК України, відповідно якої позов про визнання права власності може бути пред'явлений, якщо це право оспорюється або не визнається іншою, а також у разі втрати власником документа, який засвідчує його право власності.
Враховуючи вищевикладене, повно і всебічно з'ясувавши обставини справи, на які посилалася позивач, як на підставу своїх вимог, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний зв'язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд приходить до переконання, що позов підлягає задоволенню.
На стягнення судових витрат позивач не наполягає.
На підставі ст.ст.328, 1218, 1261,1266 ЦК України, керуючись ст.ст.19, 81, 89, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд
вирішив:
Позов ОСОБА_1 до військово-цивільної адміністрвції м. Волноваха про визнання права власності, - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_3 право власності на об"єкт нерухомості- житловий будинок АДРЕСА_1 , з надвірними будівлями та спорудами, загальною площею 101,6 кв.м., житловою площею 32,3 кв.м.
Оригінал рішення зберігається в цивільній справі № 221/3863/19 в архіві Волноваського районного суду, Донецької області.
Рішення може бути оскаржене до Донецького апеляційного суду, шляхом подачі апеляції протягом 30-ти днів після проголошення рішення через Волноваський районний суд.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя Є.І. Мохов