Справа № 146/1166/19
"23" жовтня 2019 р. Томашпільський районний суд Вінницької області
в складі: головуючого-судді Пилипчука О.В.,
з участю секретаря судового засідання Бойко Т.Є.,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в смт Томашпіль цивільну справу
ім'я (найменування) сторін та інших учасників справи:
позивач: ОСОБА_1
відповідач: ОСОБА_2 ,
ОСОБА_3 ,
ОСОБА_4
вимоги позивача: про визнання права власності на спадкове майно
Виклад позиції позивача та заперечень відповідача.
21 серпня 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з даним позовом, в якому просить визнати за нею право власності в порядку спадкування за законом на спадкове майно, що залишилося після смерті ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Даний позов обґрунтовано наступним.
ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Нетребівка Томашпільського району Вінницької області померла ОСОБА_5 мати позивача.
Після її смерті залишилося спадкове майно - земельна ділянка площею 1,9999 га, що розташована на території Нетребівського старостинського округу Томашпільської об'єднаної територіальної громади, кадастровий номер № 0523983300:03:000:0573.
Позивач вказує, що після смерті матері являється спадкоємцем першої черги та, що окрім неї спадкоємцями першої черги є ОСОБА_6 та ОСОБА_3 , які є її рідними братами.
Також позивач зазначає, що ніяким іншим чином, окрім як судовим визнати за собою право власності не може
Заяви, клопотання, процесуальні дії у справі.
Ухвалою Томашпільського районного суду від 19 вересня 2019 року відкрито загальне позовне провадження у справі, підготовче засідання у справі призначено 09 жовтня 2019 року.
Ухвалою Томашпільського районного суду від 09 жовтня 2019 року до справи в якості співвідповідача залучено ОСОБА_4 , відкладено підготовче судове засідання на 23 жовтня 2019 року.
Доводи учасників справи.
В судове засіданні позивач ОСОБА_1 не з'явилася, однак завчано направила на адресу суду заяву, згідно якої справу просить розглянути без її участі, позовні вимоги підтримує, попросить їх задовольнити.
Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з'явився, однак завчано направив на адресу суду заяву, в якій зазначив, що позов визнає, просить справу розглянути без його участі.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, однак завчасно направив на адресу суду заяву, в якій зазначив, що позов визнає, просить справу розглянути без його участі.
Відповідач ОСОБА_4 в судове засідання не з'явилася, однак завчасно направила на адресу суду заяву, в якій зазначила, що позов визнає, просить справу розглянути без її участі.
Фактичні обставини, встановлені судом, норми права, які застосовував суд, мотиви суду.
Суд, розглянувши заяви сторін, оцінивши їх належність та достовірність, сприяючи всебічному й повному з'ясуванню обставин справи, що має істотне значення для правильного вирішення спору, прийшов до наступного.
Відповідно до ст.129 Конституції України судді при здійсненні правосуддя незалежні і підкоряються лише закону. Основними засадами судочинства є: законність; рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; забезпечення доведеності вини; змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості; підтримання державного обвинувачення в суді прокурором; забезпечення обвинуваченому права на захист; гласність судового процесу та його повне фіксування технічними засобами; забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом; обов'язковість рішень суду.
Відповідно до ч.1 ст.2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно ч.3 ст. 3 ЦПК України, провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно ч.ч. 1,2 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах.
Відповідно ч.ч.1-4 ст. 10 ЦПК України, суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що встановлені Конституцією та законами України. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Згідно ч.1 ст.. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Відповідно ч.3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно ч.1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно ч.1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно ч.1-4 ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.
Відповідно ч.1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно ч.6 ст. 81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно ч.1 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Відповідно ч.9 ст. 83 ЦПК України, копії доказів (крім речових доказів), що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи. Суд не бере до уваги відповідні докази у разі відсутності підтвердження надсилання (надання) їх копій іншим учасникам справи, крім випадку, якщо такі докази є у відповідного учасника справи або обсяг доказів є надмірним, або вони подані до суду в електронній формі, або є публічно доступними.
Відповідно до Конституції України усі суб'єкти права власності рівні перед законом (частина четверта статті 13); кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю; право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом (частини перша, друга статті 41); правовий режим власності визначається виключно законами України (пункт 7 частини першої статті 92).
Згідно ст. 41, 55 Конституції України, право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Права людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом способами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Главою 29 ЦК України ( ст.ст. 386-394 ) регулюється захист права власності.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Нетребівка Томашпільського району Вінницької області померла ОСОБА_5 (а.с.17).
До відносин спадкування необхідно застосовувати законодавство чинне на час відкриття спадщини.
Спадщина відкрилась ІНФОРМАЦІЯ_1 в день смерті спадкодавця ОСОБА_5 .
В цей час діяв ЦК України (2003 року). Згідно цього, зазначений нормативно-правовий акт потрібно застосувати для вирішення цих спірних правовідносин.
Згідно ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Відповідно до ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Згідно ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно до ч. 1 ст. 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.
Відповідно до ч. 1 ст. 1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.
Відповідно до ч. 1-2 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням.
Згідно ч. 1 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.
Прийняття спадщини - це акт, який поширюється на всі об'єкти спадкування водночас і свідчить про бажання скористатися правом на спадщину. До спадкоємця в момент виникнення правонаступництва переходять і ті права, які в цей час ще не були відомі.
Факт родинних відносин між спадкодавцем ОСОБА_5 та спадкоємцем ОСОБА_1 підтверджується копією свідоцтва про народження останньої та свідоцтвом про одруження (а.с. 18, 20).
Відповідно до ст. 1261 ЦК України-перша черга спадкоємців за законом- у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Отже, ОСОБА_1 є спадкоємцем за законом першої черги спадкування на майно, що залишилося після смерті ОСОБА_5 .
Як вбачається зі ст. 81 ЗК України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі, зокрема прийняття спадщини.
Як вбачається із копії державного акту на право приватної власності на землю серії ЯБ № 946124, даний державний акт видано 27.07.2007 Томашпільською районною державною адміністрацією ОСОБА_5, яка на підставі розпорядження Томашпільської районної державної адміністрації від 02.07.2003 № 270 є власником земельної ділянки 2,00 га, що розташована на території Нетребівської сільської ради Томашпільського району Вінницької області.
Як вбачається із витягу з Держгеокадастру відомості про земельну ділянку згідно державного акту серія ЯБ № 946124, від 27.07.2007 року, виданий на підставі розпорядження Томашпільської РДА №270 від 02.07.2003 року гр. ОСОБА_5 на території Нетребівської сільської ради площею 2,0 га були внесені до Державного реєстру земель. При цьому було уточнено площу і вона становить 1,9999 га, їй присвоєно кадастровий номер 0523983300:03:000:0573 та внесено відомості до Державного земельного кадастру. Вказано, що земельна ділянка, кадастровий номер 0523983300:03:000:0573, знаходиться у приватній власності ОСОБА_5 (а.с. 12-14)
Відповідно до п.24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» при розгляді цих справ, судом перевіряється наявність обґрунтованої постанови про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальних дій, зокрема відмови у видачі свідоцтва про спадщину.
Як вбачається із відповіді державного нотаріуса Томашпільської державної нотаріальної контори на заяву ОСОБА_1 , останній відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_5 , оскільки відсутні оригінали правовстановлюючих документів на ім'я спадкодавця.
Згідно абзацу 3 пункту 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
Якщо нотаріусом обґрунтовано відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, виникає цивільно-правовий спір, що підлягає розглядові у позовному провадженні.
Право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності (ст. 392 ЦК).
Відповідно до п.24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» при розгляді цих справ, судом перевіряється наявність або відсутність спадкової справи стосовно спадкодавця у державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини.
Як вбачається із відповіді державного нотаріуса Томашпільської державної нотаріальної контори від 04.10.2019 на запит суду від 20.09.2019, спадкову справу після померлої ОСОБА_5 заведено за № 80/2018.
З отриманою копії спадкової справи, заведеної після смерті ОСОБА_5 вбачається, що до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини звернулися ОСОБА_3 та ОСОБА_4 спадкодавцем ОСОБА_5 було складено 11.06.2004 року заповіт на ім'я ОСОБА_7 та ОСОБА_3
Спадкова справа досліджувалася в судовому засіданні.
Висновки суду за результатом розгляду справи.
Згідно ст. 206 ЦПК України, відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.
У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судових розгляд.
Відповідно до п. 24 ч.3 Постанови Пленуму Верховного Суду України №2 від 12 червня 2009 року «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції», у разі визнання відповідачем позову, яке має бути безумовним, і якщо таке визнання не суперечить закону і не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб (не відповідача), суд ухвалює рішення про задоволення позову, обмежившись у мотивувальній частині рішення посиланням на визнання позову без з'ясовування і дослідження інших обставин справи.
Відповідно до ч.3 ст. 200 ЦПК України, за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.
Відповідно ч.ч.1-5 ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
За наведених обставин, враховуючи, що позивачем доведено, що вона є спадкоємцем за законом після смерті своєї матері ОСОБА_5 і відповідачами визнано позовні вимоги ОСОБА_1 , визнання відповідачами позову не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд вважає, що за ОСОБА_1 може бути визнано в порядку спадкування за законом право власності на спадкове майно, що залишилося після смерті її матері ОСОБА_5 , що складається із земельної ділянки площею 1.9999 га, що розташована на території Нетребівської сільської ради Томашпільського району Вінницької області.
Відповідно до ч.5 ст.265 ЦПК України, у резолютивній частині рішення зазначається розподіл судових витрат.
Відповідно до положень ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до ч.1 ст. 142 ЦПК України, у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Як вбачається із матеріалів справи, позивачем ОСОБА_1 при подачі позову до суду сплачено судовий збір в розмірі 803,00 гривень (а.с.1), а тому враховуючи вимоги ч.1 ст. 142 ЦПК України, позивачу необхідно повернути з державного бюджету 401,50 гривень.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 210, 220, 328, 396, 640, 657, 1216-1218, ч. 1 ст. 1220, ст. 1221, ч. 1 ст. 1222, ч. 1 ст.. 1225, ч. 1, 2 ст. 1268, ч. 1 ст. 1269, ч. 5 ст. 1268 ЦК України, статтями 12, 13, 76-89, 90, 95, 141, 163, 200, 263, 265, 293, 315, 354 ЦПК України, суд-
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання права власності на спадкове майно задовольнити повністю.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на спадкове майно, що залишилося після смерті ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Нетребівка, Томашпільського району, Вінницької області, що складається із належної їй земельної ділянки площею 1,9999 га, кадастровий № 0523983300:03:000:0573, що розташована на території Нетребівського старостинського округу Томашпільської об'єднаної територіальної громади.
Повернути ОСОБА_1 50% суми сплаченого судового збору за квитанцією № 82 від 19.08.2019 року, а саме в сумі 401,50 грн (чотириста одна гривня п'ятдесят копійок)
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У відповідності до п.п. 15.5) п.п.15 п. 1 Розділу ХШ Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно- телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 2 ст. 358 ЦПК України.
Повне найменування (ім'я) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження:
позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , паспорт № НОМЕР_1 , виданий 17.12.1997 року Чернівецьким РВ УМВС України у Вінницькій області, адреса: АДРЕСА_1 ;
відповідач: ОСОБА_2 адреса: АДРЕСА_2 ,
відповідач: ОСОБА_3 адреса: АДРЕСА_3 ,
відповідач: ОСОБА_4 адреса: АДРЕСА_4 ,
Суддя: О. В. Пилипчук