Справа № 127/21162/19
Провадження № 2/127/2966/19
22.10.2019 Вінницький міський суд Вінницької області
в складі: головуючого судді Сичука М.М.,
за участю секретаря судового засідання Кoрoвай А.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Вінниці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про надання дозволу на виїзд дитини за кордон без згоди батька,-
Позивач ОСОБА_1 в серпні 2019 року звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про надання дозволу на виїзд дитини за кордон без згоди батька
Позов мотивовано тим, що сторони 18.10.2007 року зареєстрували шлюб у відділі РАЦС Вінницького МУЮ, актовий запис № 3097
Від шлюбу у сторін є син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який на сьогодні проживає з матір'ю та знаходиться на її утриманні.
Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 18.01.2015 року шлюб між сторонами розірвано.
Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 01.06.2016 року з відповідача було стягнуто аліменти на користь позивача на утримання сина у розмірі 750,00 грн., щомісячно, починаючи з 15.04.2016 року.
Позивач має намір забезпечити повноцінний відпочинок сину Кірілу в країнах ближнього та дальнього зарубіжжя, за для підвищення рівня світогляду дитини, покращення стану його здоров'я, фізичного, духовного та морального розвитку, що є забезпеченням інтересів дитини в межах здійснення батьківських прав та обов'язків.
У зв'язку з вищенаведеним позивач звернулася до суду та просила, згідно уточнень позовних вимог в судовому засіданні, надати дозвіл на виїзд за межі України на короткочасні подорожі до країн Європи, Єгипту та Туреччини строком до одного місяця неповнолітньому ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 без згоди та супроводу батька ОСОБА_2 у супроводі матері ОСОБА_1 до досягнення дитиною 16 років, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Представник позивача в судовому засіданні вимоги позовної заяви підтримала та просила надати дозвіл на виїзд за межі України на короткочасні подорожі до країн Європи, Єгипту та Туреччини строком до одного місяця неповнолітньому ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , без згоди та супроводу батька ОСОБА_2 у супроводі матері ОСОБА_1 до досягнення дитиною 16 років, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 . Надала пояснення аналогічні, викладеним у позовній заяві.
Відповідач в судовому засіданні позов визнав.
Відповідно до ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
Судом встановлено, що визнання відповідачем позову не суперечить закону та не порушує прав, свобод та інтересів інших осіб.
Суд, вислухавши пояснення учасників судового процесу, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивач та відповідач є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 11.01.2008 року.
Шлюб між позивачем та відповідачем розірвано рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 18.01.2015 року (цивільна справа № 127/28751/15-ц).
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є учнем 6-Б класу КЗ «Навчально-виховний комплекс: загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів - гуманітарно-естетичний колегіум № 29 ВМР» в 2019-2020 р.
Відповідно до ч. 3 ст. 51 Конституції України сім'я дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.
Відповідно до ч. 7 ст. 7 Сімейного кодексу України дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою.
Пунктами 1, 2 ст. 3 Конвенції про права дитини від 20.11.1989 року, яка набрала чинності для України 27.09.1991 року, передбачено, що в усіх діях щодо дітей незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, які займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов'язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.
Згідно ст. 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.
Частиною 1 ст. 313 ЦК України визначено, що фізична особа має право на свободу пересування.
Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд виходить з того, що відповідач не позбавлений батьківських прав відносно неповнолітньої дитини, а тому має право на здійснення своїх батьківських прав та виконання своїх батьківських обов'язків. Однак, суд зважує на те, що позбавлення можливості неповнолітньої дитини виїхати за кордон порушує її законні права та інтереси, зокрема ст. 33 Конституції України, яка визначає для громадян України вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України та ст.1 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України», згідно якої громадянин України має право виїхати з України і не може бути обмежений у праві на в'їзд в Україну.
Враховуючи зазначене вище та те, що відповідач позовні вимоги визнав, з метою захисту інтересів дитини, для забезпечення освітнього розвитку, суд вважає необхідним надати дозвіл на виїзд за межі України на короткочасні подорожі строком до одного місяця неповнолітньому ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 без згоди та супроводу батька ОСОБА_2 у супроводі матері ОСОБА_1 до досягнення дитиною 16 років, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 .
У відповідності до ч. 1 ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір в розмірі 768,40 грн.
Керуючись ст.ст. 141, 153, 57 СК України, ст.ст. 4, 10, 76, 141, 247, 264, 265, 268, 273 ЦПК України суд,-
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про надання дозволу на виїзд дитини за кордон без згоди батька задовольнити.
Надати дозвіл на виїзд за межі України на короткочасні подорожі до країн Європи, Єгипту та Туреччини строком до одного місяця неповнолітньому ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , без згоди та супроводу батька ОСОБА_2 у супроводі матері ОСОБА_1 до досягнення дитиною 16 років, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 768 (сімсот шістдесят вісім) гривень 40 копійок.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Вінницького апеляційного суду через Вінницький міський суд Вінницької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 .
Відповідач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_2 .
Суддя