Справа № 139/1269/18
24 жовтня 2019 року смт Муровані Курилівці
Мурованокуриловецький районний суд Вінницької області
в складі: головуючої-судді ОСОБА_1 ,
за участю: секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника обвинуваченого ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт Муровані Курилівці у приміщенні суду кримінальне провадження №12015020230000064 відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Олександрівка Олександрівського району Кіровоградської області, одруженого, із середньою спеціальною освітою, українця, громадянина України, який зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше неодноразово судимого, останній раз засуджений 21.05.2018 Івано-Франківським міським судом за ч. 4 ст. 70, ч. 1 ст. 289 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 7 років із конфіскацією майна,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України, -
ОСОБА_6 з метою продажу мотоцикла «Honda CRF 450Х» 2005 року випуску, без державного номерного знаку, розмістив оголошення на інтернет сайті «Авторіа».
В подальшому близько 18:00 год. 01.04.2015 ОСОБА_7 , який являється рідним братом ОСОБА_6 , на прохання останнього, з метою продажу мотоцикла «Honda CRF 450Х» 2005 року випуску, без державного номерного знаку, викачав даний мотоцикл з приміщення на територію подвір'я домоволодіння, що розташоване за адресою: АДРЕСА_2 , для огляду його ОСОБА_4 .
Під час розмови із ОСОБА_4 , останній, оглянувши мотоцикл, попросив ОСОБА_7 дозволу проїхатись на ньому з метою перевірки справності агрегатів мотоцикла, на що останній погодився.
У ОСОБА_4 , який раніше 04.11.2014 вчинив злочин, передбачений ч. 1 ст. 289 КК України, за який засуджений Рівненським міським судом Рівненської області 29.06.2017, виник умисел на незаконне заволодіння вказаним транспортним засобом.
Для того, щоб реалізувати свій злочинний умисел, ОСОБА_4 шляхом обману та зловживання довірою ОСОБА_7 , під приводом поїздки неподалік території домогосподарства, попросив останнього надати для цього мотоцикл.
ОСОБА_7 , будучи у помилковій впевненості в добросовісності дій ОСОБА_4 , на вказану пропозицію погодився.
Заволодівши мотоциклом ОСОБА_6 , ОСОБА_4 з місця огляду мотоцикла зник і місце перебування його в подальшому було невідоме.
Таким чином, ОСОБА_4 , діючи умисно, тобто усвідомлюючи протиправний та суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи тяжкі наслідки та свідомо бажаючи настання таких наслідків, керуючись корисливим мотивом, незаконно заволодів мотоциклом «Honda CRF 450Х» 2005 року випуску, без державного номерного знаку.
Згідно висновку автотоварознавчої експертизи за № 74 від 26.02.2018 вартість мотоцикла марки «Honda CRF 450Х», 2005 року випуску, становить 69374 грн 00 коп.
В результаті протиправних дій ОСОБА_4 , потерпілому ОСОБА_6 спричинено матеріальної шкоди на загальну суму 69374 гривень.
Вказані дії обвинуваченого ОСОБА_4 враховуючи зміну обвинувачення, органом досудового розслідування кваліфіковані за ч. 2 ст. 289 КК України, як незаконне заволодіння транспортним засобом, вчинене повторно, а також, що завдало значної матеріальної шкоди.
Обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у висунутому обвинуваченні не визнав, від дачі будь-яких пояснень, на підставі ст. 63 Конституції України, відмовився.
Захисник обвинуваченого адвокат ОСОБА_5 в судових дебатах просив виправдати його підзахисного посилаючись на те, що речові докази у справі досудовим слідством не встановлені. У потерпілого взагалі відсутні документи щодо права власності на вказаний мотоцикл, що підтвердив допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_7 , а тому в діях його підзахисного відсутній склад злочину.
Потерпілий ОСОБА_6 своєчасно та належним чином повідомлявся про дату, час і місце всіх судових засідань, однак при розгляді кримінального провадження присутній не був, неодноразово відмовлявся брати участь у судових засіданнях.
На підставі ст. 325 КПК України, враховуючи думку учасників судового провадження, суд вважав можливим провести судовий розгляд без потерпілого.
Незважаючи на невизнання обвинуваченим своєї вини, вона повністю доводиться показами свідків, допитаних в суді та іншими доказами, наданими стороною обвинувачення, належність та достовірність яких не оспорена стороною захисту чи потерпілим, що безпосередньо досліджені у судовому засіданні.
Так, свідок ОСОБА_7 - рідний брат потерпілого ОСОБА_6 суду показав, що 01.04.2015 року до будинку їх матері прийшов товариш його брата ОСОБА_8 , разом з обвинуваченим та повідомив йому, що брат продає мотоцикла та попросив показати його покупцю - обвинуваченому. Він викачав його з приміщення на подвір'я, оглянувши мотоцикла обвинувачений попросив на ньому проїхатись з метою перевірки справності агрегатів. Він дозволив, однак той з місця огляду зник. Пізніше він дізнався, що обвинувачений поїхав в сторону с.Морозівка.
Свідок ОСОБА_9 суду показав, що у 2015 році працював сільським головою с. Морозівка. В перших числах квітня 2015 року знаходився на окраїні села, заготовляв дрова і бачив як зі сторони села виїхала невідома йому особа на мотоциклі червоного кольору.
Свідок ОСОБА_10 суду показав, що у 2015 році він займався вантажними перевезеннями, розмістивши рекламу на сайті ОLX. В кінці березня до нього зателефонував обвинувачений та попросив перевезти з смт.Мурованих Куриловець до м.Жмеринки мотоцикл. 01.04.2015 вони зустрілись та поїхали у смт.Муровані Курилівці. Заїхавши в смт.Муровані Курилівці обвинувачений комусь зателефонував з іншого телефону. Через пару хвилин до них підійшов чоловік, з яким вони поїхали до будинку потерпілого. Вони вийшли та пішли на подвір'я, а він ще деякий час знаходився у автомобілі. Коли він підійшов побачив на подвір'ї мотоцикла, біля якого стояли обвинувачений з другом потерпілого та його братом. Мотоцикл спочатку не заводився, коли його завели, обвинувачений попросив дозволу проїхатись на ньому з метою перевірки справності агрегатів мотоцикла. Власник виніс йому шолом. Обвинувачений сів на мотоцикла і після того він його не бачив, його телефон був вимкнений.
Свідок ОСОБА_8 суду показав, що з потерпілим ОСОБА_11 перебуває у дружніх відносинах. Точної дати не пам'ятає, але близько чотирьох років тому ОСОБА_11 зателефонував йому з проханням зустрітися з покупцем та показати йому мотоцикла, який він продавав. Обвинуваченого він зустрів на заправці при в'їзді до смт.Мурованих Курилівцях. Він приїхав з водієм на бусі, вони поїхали до будинку потерпілого, зайшли на подвір'я, вдома була його мати ОСОБА_12 та брат ОСОБА_7 . Обвинуваченому викачали мотоцикла, він попросив проїхатися, сів на мотоцикла і не повернувся. На запитання прокурора вказав, що саме обвинувачений був тим покупцем з яким він їздив до будинку ОСОБА_13 та якому показували мотоцикла.
За клопотанням сторони обвинувачення був допитаний свідок ОСОБА_12 .
Свідок ОСОБА_12 суду показала, що є матір'ю потерпілого ОСОБА_6 , у квітні 2015 року син подзвонив та повідомив, що приїде хлопець, якому треба показати мотоцикла. Обвинувачений приїхав разом з другом її сина ОСОБА_14 . Мотоцикл стояв у веранді, вони його викачали на двір, обвинувачений попросив проїхатися, щоб перевірити його справність. Після чого не повернувся. На запитання прокурора з впевненістю вказала, що це був саме обвинувачений, який на той час був в окулярах та елегантно одягнутий.
Крім показів потерпілого, свідків, винність обвинуваченого ОСОБА_4 , доводиться дослідженими у судовому засіданні доказами, що надані стороною обвинувачення:
- витягом з ЄРДР № 12015020230000064 від 02.04.2015 згідно якого 02.04.2015 зареєстровано кримінальне провадження за фактом того, що невідомі особи здійснили незаконне заволодіння мотоциклом марки «Honda CRF 450Х» 2005 року випуску, що знаходився на території домоволодіння за адресою: АДРЕСА_2 та належить ОСОБА_6 (Т. 1 а.к.п. 187);
- письмовою заявою ОСОБА_7 від 01.04.2015 згідно якої останній в той день звернувся в поліцію з повідомленням про викрадення з території домоволодіння його матері за адресою: АДРЕСА_2 , мотоцикла марки «Honda CRF 450Х» 2005 року випуску, що належить його брату ОСОБА_6 (Т. 1 а.к.п. 188);
- орієнтуванням на викрадений мотоцикл марки «Honda CRF 450Х» 2005 року випуску (Т. 1 а.к.п. 189);
- рапортом ст. о/у Мурованокуриловецького ВП Могилів-Подільського ВП ГУНП у Вінницькій області капітана поліції ОСОБА_15 від 09.12.2015 про те, що в ході оперативно розшукових заходів було встановлено, що до викрадення мотоцикла може бути причетний, в тому числі, ОСОБА_4 (Т. 1 а.к.п. 194);
- протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 20.01.2016 та довідкою до нього відповідно до яких ОСОБА_7 було по фотографії опізнано ОСОБА_4 як особу, яка викрала мотоцикл (Т. 1 а.к.п. 195-197);
- протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 21.01.2016 та довідкою до нього відповідно до яких ОСОБА_12 було по фотографії опізнано ОСОБА_4 як особу, яка викрала мотоцикл (Т. 1 а.к.п. 198-200);
- протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 21.01.2016 та довідкою до нього відповідно до яких ОСОБА_8 було по фотографії опізнано ОСОБА_4 як особу, яка викрала мотоцикл (Т. 1 а.к.п. 201-203);
- протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 19.02.2016 відповідно до якого ОСОБА_10 було по фотографії опізнано ОСОБА_4 як особу, яку він привіз в смт Муровані Курилівці для покупки мотоцикла (Т. 1 а.к.п. 204-205);
- висновком експерта № 74 від 26.02.2018 згідно якого ринкова вартість аналогічного повно комплектного, технічно справного мотоцикла «Honda CRF 450Х» 2005 року випуску, на момент вчинення злочину, тобто станом на 02.04.2015 становить 69374 грн (Т. 1 а.к.п. 209-212);
- постановою слідчого від 07.11.2018 про уточнення анкетних даних ОСОБА_6 (Т. 1 а.к.п. 215-216).
Суд не бере до уваги твердження сторони захисту про те, що ОСОБА_6 не є власником викраденого мотоцикла з огляду на наступне.
Так, дійсно, з документів на транспортний засіб в матеріалах кримінального провадження наявний лише сертифікат походження виробника (Т. 1 а.к.п. 213-214). Однак, згідно п. 1 примітки до ст. 289 КК України, під незаконним заволодінням транспортним засобом у цій статті слід розуміти вчинене умисно, з будь-якою метою протиправне вилучення будь-яким способом транспортного засобу у власника чи користувача всупереч їх волі.
Судом встановлено, що потерпілий ОСОБА_6 на законних підставах користувався транспортним засобом викраденим обвинуваченим. Вказане підтверджується поясненнями його брата ОСОБА_7 та матері ОСОБА_12 , які підтвердили ту обставину, що ОСОБА_6 восени 2014 року придбав даний транспортний засіб, однак не зареєстрував його. При цьому, будь-які відомості про перебування цього мотоцикла у розшуку, до його викрадення обвинуваченим, матеріали кримінального провадження не містять. Те, що він не був зареєстрований у встановленому порядку, не спростовує доведеності винуватості обвинуваченого.
Крім того, Верховний Суд України у своїй постанові №5-299кс15 від 24.03.2016 року зробив висновок, згідно якого зазначення про законне чи незаконне володіння як житлом, так і «іншим володінням» особи вказує на будь-які підстави набуття особою фактичного права володіння цим майном (права мати річ), яке може бути як пов'язаним, так і не пов'язаним з юридичною фіксацією цього факту (отримання права на річ). Для визначення предмету злочину має значення лише встановлення, чи відноситься він до переліку матеріальних об'єктів, зазначених у статті 233 КПК, та чи підпадає цей об'єкт під ознаки фактичного володіння ним особи як житлом чи «іншим володінням».
Доказом розміру завданої злочином значної матеріальної шкоди є висновок судової товарознавчої експертизи № 74 від 26.02.2018, згідно якого ринкова вартість аналогічного повнокомплектного, технічно справного мотоцикла «Honda CRF 450Х» 2005, на момент вчинення злочину, тобто станом на 02.04.2015 року становить 69374 грн, 00 коп. (Т.1 а.к.п.208-212).
Таким чином, аналізуючи зібрані у справі докази, як з точки зору допустимості так і з точки зору достовірності, суд приходить до висновку, що винність обвинуваченого ОСОБА_4 в інкримінованому йому злочині доведена повністю, а його дії слід кваліфікувати за ч. 2 ст. 289 КК України, як незаконне заволодіння транспортним засобом, вчинене повторно, а також, що завдало значної матеріальної шкоди.
Вирішуючи питання про призначення обвинуваченому ОСОБА_4 покарання, суд керується вимогами ст.ст. 65 - 67 КК України та роз'ясненнями Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 «Про практику призначення судами кримінального покарання» та виходить із принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.
Зокрема, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який згідно із ст. 12 КК України є тяжким злочином, особу винного, який на час вчинення злочину раніше не був судимий (Т. 2 а.к.п. 13-29), одружений (Т. 2 а.к.п. 34), має малолітню дитину (Т. 2 а.к.п. 35), по зареєстрованому місцю проживання характеризується позитивно (Т. 2 а.к.п. 40), згідно характеристики ДУ «Житомирська виправна колонія (№ 4)» ОСОБА_4 в місцях позбавлення волі знаходиться з 21.06.2016. За час тримання в Рівненському слідчому ізоляторі характеризувався негативно. За час відбування покарання допустив два порушення режиму тримання: за що один раз був покараний правами начальника слідчого ізолятора, з приводу другого порушення матеріали про стягнення в особовій справі відсутні. Заохочень не мав. В ДУ «Житомирська виправна колонія (№ 4)» відбував міру покарання з 05.11.2017, характеризувався посередньо, стягнень та заохочень не мав. З 03.02.2018 перебував в Івано-Франківській установі виконання покарань № 12, характеризувався посередньо, стягнень та заохочень не мав. В ДУ «Житомирська виправна колонія (№ 4)» відбуває міру покарання з 20.07.2018. Порушень режиму тримання не допускає, заохочень не має. На виробництві не працює через небажання працювати. Виконує роботи із самообслуговування під контролем. Не допускає порушень вимог пожежної безпеки. Дотримується правомірних та ввічливих взаємовідносин з персоналом. Не завжди виконує передбачені законом вимоги персоналу установи. У відношенні до представників адміністрації колонії тактовний, в індивідуальних бесідах поводить себе чемно, на запитання надає обґрунтовані відповіді. На зауваження реагує спокійно, приймає виважені рішення. Заходи виховного та профілактичного характеру відвідує, реагує на них позитивно. За характером енергійний (Т. 2 а.к.п. 30-32), згідно довідки про заохочення та стягнення ОСОБА_4 останній заохочень не має та має два стягнення: 28.10.2016 за порушення вимог режиму тримання оголошено догану начальником слідчого ізолятора; 01.12.2017 за порушення форми одягу оголошено догану начальником колонії (Т. 2 а.к.п. 33); на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває (Т. 2 а.к.п. 37-38).
Обставин, що пом'якшували б чи обтяжували покарання обвинуваченому ОСОБА_4 судом не встановлено.
Враховуючи всі обставини справи в їх сукупності, ставлення обвинуваченого ОСОБА_4 до вчиненого, як такого, що не розкаявся, що свідчить про його підвищену суспільну небезпеку та схильність до вчинення злочинів, а також враховуючи те, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення обвинуваченого, з урахуванням наведеного,суд переконаний, що саме покарання у виді позбавлення волі в межах санкції частини статті, за якою кваліфіковано його діяння, з конфіскацією усього належного на праві приватної власності майна, буде необхідним та достатнім і досягне мети не лише кари ОСОБА_4 за вчинене, а й буде слугувати для його виправлення та попередження вчинення нових злочинів як засудженим так і іншими особами.
При цьому, вироком Луцького міськрайонного суду Волинської області від 16.06.2016, що набрав законної сили 10.10.2016 згідно ухвали Апеляційного суду Волинської області від 10.10.2016, ОСОБА_4 визнано винним за вчинення 22.05.2015 злочину передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України та призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років з конфіскацією всього належного йому на праві приватної власності майна (Т. 1 а.к.п. 219-221).
Вироком Апеляційного суду Рівненської області від 20.12.2016, який набрав законної сили 20.12.2016, ОСОБА_4 з урахуванням ч. 4 ст. 70 КК України засуджено за ч. 2 ст. 289 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 6 років 1 місяць з конфіскацією майна за вчинення ним 26.10.2015 аналогічного злочину (Т. 1 а.к.п. 223-229).
Вироком Богородчанського районного суду Івано-Франківської області від 23.12.2016, який набрав законної сили 09.03.2017, ОСОБА_4 визнано винним за вчинення 23.06.2015 злочину передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України та з урахуванням ч. 4 ст. 70 КК України призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 7 років з конфіскацією майна (Т. 1 а.к.п. 232-237, 246-248).
Вироком Рівненського міського суду Рівненської області від 29.06.2017, ОСОБА_4 з урахуванням ч. 4 ст. 70 КК України засуджено до покарання у виді позбавлення волі на строк 7 років 6 місяців з конфіскацією майна за вчинення ним 04.11.2014 злочину передбаченого ч. 1 ст. 289 КК України (Т. 1 а.к.п. 223-229). Згідно довідки про судимість вказаний вирок змінений ухвалою Апеляційного суду Рівненської області в частині призначення покарання. Зокрема, на підставі ч. 4 ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначено покарання у виді семи років позбавлення волі з конфіскацією майна. Вирок набрав законної сили 12.09.2017 (Т. 2 а.к.п. 274-275)
Вироком Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 21.05.2018, що набрав законної сили 21.06.2018, ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні ним 22.06.2015 злочину передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України та з урахуванням ч. 4 ст. 70 КК України призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 7 років з конфіскацією майна (Т. 2 а.к.п. 240-243).
Крім того, оскільки ОСОБА_4 вироком Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 21.05.2018, який набрав законної сили 21.06.2018, з урахуванням ч.4 ст. 70 КК України, засуджений до покарання у виді позбавлення волі строком на 7 років із конфіскацією майна, то остаточне покарання йому слід призначити за правилами ч. 4 ст. 70 КК України шляхом часткового складання покарань, при цьому суд враховує, кількість злочинів вчинених обвинуваченим, умисну форму вини та корисливий мотив вчинення кожного з них, а також тяжкість їх наслідків.
У даному кримінальному провадженні запобіжний захід відносно ОСОБА_4 не застосовувався. Обвинувачений утримується під вартою згідно останнього вироку Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 21.05.2018. Разом з тим, ухвалою суду від 08.01.2019 обвинуваченого було тимчасово залишено в слідчому ізоляторі ДУ «Вінницька установа виконання покарань (№ 1)» у зв'язку з розглядом Мурованокуриловецький районним судом Вінницької області вказаного кримінального провадження до його розгляду та набрання законної сили кінцевого рішення суду у ньому.
Судові витрати в сумі 878 грн 90 коп. за проведення судової товарознавчої експертизи № 74 від 26.02.2018 (572 грн) та судової дактилоскопічної експертизи № 21 від 08.05.2015 (306 грн 90 коп.) слід стягнути з ОСОБА_4 на користь держави у відповідності до ч. 2 ст. 124 КПК України.
Речові докази в кримінальному провадженні відсутні.
Цивільний позов не заявлявся.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 368, 373-376 КПК України, суд, -
ОСОБА_4 визнати винним в скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст.289 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк шість років шість місяців з конфіскацією майна.
На підставі ч. 4 ст. 70 КК України призначити ОСОБА_4 остаточне покарання шляхом часткового складання покарань за цим вироком та вироком Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 21 травня 2018 року, - у виді позбавлення волі на строк сім років два місяці з конфіскацією майна.
Строк відбування покарання у виді позбавлення волі ОСОБА_4 рахувати з моменту пред'явлення вироку до виконання.
Зарахувати обвинуваченому ОСОБА_4 у строк покарання частково відбуте ним до вступу даного вироку в законну силу покарання за попереднім вироком Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 21 травня 2018 року.
До набрання вироком законної сили залишити ОСОБА_4 в слідчому ізоляторі ДУ «Вінницька установа виконання покарань (№ 1)».
Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави процесуальні витрати пов'язанні з проведеними судовою товарознавчою експертизою та судовою дактилоскопічною експертизою в сумі 878 гривень 90 копійок.
Речові докази в кримінальному провадженні відсутні.
Цивільний позов не заявлявся.
Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Вінницького апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги через Мурованокуриловецький районний суд Вінницької області.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, його захиснику та прокурору.
Суддя :