Справа № 131/1994/18
2017 р.
(З А О Ч Н Е)
11 жовтня 2019 р.
Іллінецький районний суд Вінницької області в складі головуючого судді Олексієнка О.Ю.,
розглянувши у спрощеному провадженні в м. Іллінці справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Країна» до ОСОБА_1 про стягнення шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо транспортної пригоди, ціна позову 11 564 грн.,
До Іллінецького районного суду Вінницької області в грудні 2019 року ПАТ «Страхова компанія «Країна» звернулось з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо транспортної пригоди.
Позовні вимоги мотивовані тим, що між ПАТ «Страхова компанія «Країна» та ОСОБА_2 було укладено договір добровільного страхування наземного транспортного засобу, № 01/УА/0136297/2.1.5 предметом якого були майнові інтереси страхувальника, пов'язані з володінням, користуванням та розпорядженням транспортним засобом «KIA SORENTO», державний № НОМЕР_1 .
02.02.2017 року о 12 год. 40 хв. в м. Вінниця по вул. Келецька сталася дорожньо-транспортна пригода за участі забезпеченого автомобіля «KIA SORENTO», державний № НОМЕР_1 та автомобіля «ГАЗ 33021» державний № НОМЕР_2 .
Постановою Вінницького міського суду Вінницької області ОСОБА_1 було визнано винним у настанні вищезазначеної ДТП.
З метою відшкодування понесених збитків, пов'язаних із пошкодженням автомобіля «KIA SORENTO», потерпіла особа звернулася із заявою про виплату страхового відшкодування до ПАТ «Страхова компанія «Країна». На підставі страхового акту № 01/434335/2.1.5.1 від 27.03.2017, ПАТ «Страхова компанія «Країна» здійснила виплату страхового відшкодування в розмірі 11 564,50 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 3969 від 27.03.2017 року.
Вищевикладене й стало підставою для звернення до суду позивача із вимогою про стягнення з ОСОБА_1 на користь позивача завдані збитки в порядку регресу в розмірі 11 564,50 грн., та судові витрати.
Представник позивача ПАТ «Страхова компанія «Країна» Шелестинська А.В. надала суду заяву про розгляд справи у її відсутність із зазначенням, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі, проти заочного розгляду справи не заперечує.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився,про час та місце розгляду справи повідомлявся своєчасно та належним чином поштовими повідомленнями. Про причини неявки суду не повідомлено.
На підставі ст. 280 ЦПК Україну разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи. Суд вирішив провести заочний розгляд справи.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення позову, з наступних підстав.
При розгляді справи судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.
Постановою Вінницького міського суду Вінницької області від 03.03.2017 року, у справі № 127/2783/17 яка набрала законної сили 14.03.2017 року, було встановлено наступне.
02.02.2017 року, о 12 год., 40 хв., водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом ГАЗ 33021, д.н.з. НОМЕР_2 , в м. Вінниця по вул. Келецька, під час перестроювання з лівої смуги руху в праву не надав дорогу автомобілю «KIA SORENTO», д.н.з. НОМЕР_1 , який рухався в попутному напрямку, внаслідок чого відбулось зіткнення, від чого автомобілі отримали технічні пошкодження.
Вищевказаним судовим рішенням ОСОБА_1 визнано винним у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та призначено йому адміністративне стягнення у виді штрафу розміром 20 (двадцять) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 340 (триста сорок) гривень на користь держави.
Згідно із ч. 6 ст. 82 ЦПК України постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, яка набрала законної сили, є обов'язковою для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалена постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
Між ПАТ «Страхова компанія «Країна» та ОСОБА_2 було укладено договір укладено договір добровільного страхування наземного транспортного засобу, № 01/УА/0136297/2.1.5 предметом якого були майнові інтереси страхувальника, пов'язані з володінням, користуванням та розпорядженням транспортним засобом «KIA SORENTO», державний № НОМЕР_1 .
Відповідно до ч. 1 ст.16 Закону України «Про страхування» договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.
Дана норма кореспондується з положеннями ст. 979 ЦК України якою визначено, що за договором страхування страховик зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити страхувальникові або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Судом встановлено, що подія, яка сталася 02.02.2017 року, є страховим випадком.
Згідно із ст.ст. 1166, 1187 ЦК України шкода, завдана особі чи майну фізичної або юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала. Обов'язок відшкодувати завдану шкоду виникає у її завдавача за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, - незалежно від наявності вини.
Особою, яка зобов'язана відшкодувати шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки, є фізична або юридична особа, що на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди, позички тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
З метою відшкодування понесених збитків, пов'язаних із пошкодженням «KIA SORENTO», державний № НОМЕР_1 , потерпіла особа звернулася із заявою про виплату страхового відшкодування до ПАТ «Страхова компанія «Країна».
ПАТ «Страхова компанія «Країна» виплатило страхове відшкодування у розмірі 11 564,50 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 3969 від 27.03.2017 року.
25.07.2018 року з метою досудового врегулювання відповідачу було направлено вимогу про відшкодування завданої майнової шкоди, однак вона залишилась без уваги відповідача.
Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 20 Закону України «Про страхування» страховик зобов'язаний при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк.
У ч. 1 ст. 25 Закону України «Про страхування» визначено, що здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.
Статтею 9 ЗУ «Про страхування» передбачено, що страховою виплатою є грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку. Розмір страхової суми та (або) розміри страхових виплат визначаються за домовленістю між страховиком та страхувальником під час укладання договору страхування або внесення змін до договору страхування, або у випадках, передбачених чинним законодавством. Страхове відшкодування - страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку. Страхове відшкодування не може перевищувати розміру прямого збитку, якого зазнав страхувальник.
Згідно п. 22.1. ст. 22 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Відповідно до п. 30.1. ст. 30 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» транспортний засіб вважається фізично знищеним, якщо його ремонт є технічно неможливим чи економічно необґрунтованим. Ремонт вважається економічно необґрунтованим, якщо передбачені згідно із звітом (актом) чи висновком про оцінку, виконаним аварійним комісаром, оцінювачем або експертом відповідно до законодавства, витрати на відновлювальний ремонт транспортного засобу перевищують вартість транспортного засобу до дорожньо - транспортної пригоди.
Згідно з п. 30.2. ст. 30 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» якщо транспортний засіб вважається знищеним, його власнику відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди.
Згідно з положеннями підпункту 33.1.4 пункту 33.1 статті 33 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання дорожньо-транспортної пригоди, яка може бути підставою для здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати), водій транспортного засобу, причетний до такої пригоди, зобов'язаний невідкладно, але не пізніше трьох робочих днів з дня настання дорожньо - транспортної пригоди, письмово надати страховику, з яким укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ), повідомлення про дорожньо - транспортну пригоду встановленого МТСБ у зразка, а також відомості про місцезнаходження свого транспортного засобу та пошкодженого майна, контактний телефон та свою адресу. Якщо водій транспортного засобу з поважних причин не мав змоги виконати зазначений обов'язок, він має підтвердити це документально.
Відповідно до абз. «ґ» п.п. 38.1.1. п. 38.1 ст. 38 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачає, що страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо - транспортну пригоду якщо він не повідомив страховика у строки і за умов, визначених у підпункті 33.1.2 пункту 33.1 статті 33 цього Закону.
Відповідно до правового висновку Верховного суду України, який міститься у постанові від 13.02.2014 року неузгодженість нумерації підпунктів пункту 33.1 статті 33 та підпунктів пункту 38.1 статті 38 Закону, після внесених до них змін Законом України від 17 лютого 2011 року № 3045-VI «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо дорожньо-транспортних пригод та виплати страхового відшкодування», не може обмежувати встановлене статтею 38 Закону право страховика подати регресний позов до страхувальника у разі недотримання строків і умов повідомлення страховика про дорожньо-транспортну пригоду, а тому й не може бути підставою для відмови в задоволенні такого позову.
Частина 1 статті 1191 ЦК України передбачає, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
У зв'язку з тим, що відповідач не повідомив позивача про настання страхової події протягом трьох робочих днів після настання ДТП, то після виплати страхового відшкодування на користь потерпілої особи, у позивача виникло право вимоги до відповідача про відшкодування завданої шкоди (в порядку регресу).
Згідно з ч. 1 та ч. 5 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
За таких обставин суд приходить до висновку, що в даному випадку існують підстави та необхідність для захисту прав позивача, шляхом стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Страхова компанія «Країна» завдані збитки в порядку регресу в розмірі 11 564,50 грн.
Враховуючи положення ч. 1 ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в сумі 1 762,00 грн.
Враховуючи вищенаведене та керуючись ст.ст. 12, 15, 16, 512, 514, 979, 988, 993, 1166, 1187 ЦК України,ЗУ «Про страхування», ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст.ст. 2, 4, 10-13, 76-83, 89, 133, 141, 229, 258, 259, 263-265, 275, 279, 280-282, 354 ЦПК України, суд,-
Позов Публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Країна» до ОСОБА_1 про стягнення шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо транспортної пригоди задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Країна» суму виплаченого страхового відшкодування у розмірі 11 564 (одинадцять тисяч п'ятсот шістдесят чотири) гривні 50 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Країна» судовий збір в сумі 1762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) гривні 00 копійок.
Копію цього рішення невідкладно надіслати сторонам.
Заочне рішення може бути переглянуте судом за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30 днів з дня його проголошення.
Рішення може бути оскаржене до Вінницького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Учасники справи:
Позивач: Публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Країна» (04176, м. Київ, вул. Електриків, буд. 29А, код ЄДРПОУ 20842474, МФО 380838, р/р НОМЕР_3 в ПАТ КБ «Правекс-Банк»)
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер - невідомий, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Суддя: