23 жовтня 2019 року
Київ
справа №200/14867/18-а
адміністративне провадження №К/9901/23949/19
Колегія суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду:
суддя-доповідач - Гусак М. Б., судді - Олендер І.Я, Усенко Є.А.,
перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 18 березня 2019 року та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 2 липня 2019 року у справі № 200/14867/18-а за позовом ОСОБА_1 до Лівобережного об'єднаного управління Пенсійного Фонду України м. Маріуполя про визнання дій протиправними та стягнення завданої шкоди,
19 серпня 2019 року ОСОБА_1 звернувся з касаційною скаргою на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 18 березня 2019 року та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 2 липня 2019 року у справі № 200/14867/18-а.
Верховний Суд ухвалою від 29 серпня 2019 року касаційну скаргу залишив без руху, оскільки відповідачем не заявлено клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження.
У межах строку, встановленого судом, скаржник виконав вимоги, зазначені в ухвалі Верховного Суду від 24 вересня 2019 року про залишення касаційної скарги без руху.
При вирішенні питання щодо можливості відкриття касаційного провадження за зазначеною касаційною скаргою суд виходить з такого.
Згідно з частиною першою статті 13 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Аналіз наведених норм дає підстави для висновку про те, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.
За правилами пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності, крім випадків, якщо: касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Відповідно до пункту 6 частини шостої статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справою незначної складності є справа щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
З матеріалів касаційної скарги вбачається, що предметом оскарження у справі є: визнання протиправними дій щодо утримання з пенсії, яка призначалася до виплати позивачу, сум податку на доходи фізичних осіб за період з квітня 2015 року по жовтень 2017 року; стягнення суми завданої шкоди внаслідок протиправного утримання з пенсії позивача податку на доходи фізичних осіб в сумі 14734,25 грн.
Виходячи з того, що сума щодо якої може бути заявлено вимогу про її стягнення на підставі оскаржуваних рішень відповідача, становить менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб колегія суддів вважає, що справа, у якій подано касаційну скаргу на судове рішення, є справою незначної складності.
Винятків, які б виключали можливість застосування положень пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України, не вбачається.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Керуючись статями 328, 333 КАС України, колегія суддів
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 18 березня 2019 року та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 2 липня 2019 року у справі № 200/14867/18-а.
Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити скаржнику, а копію касаційної скарги залишити в суді касаційної інстанції.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: підписМ. Б. Гусак
підписІ. Я. Олендер
підписЄ. А. Усенко