Іменем України
24 жовтня 2019 року
Київ
справа № 295/7219/16-а
провадження № К/9901/39013/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Коваленко Н. В., суддів: Берназюка Я.О., Желєзного І.В., розглянувши у письмовому провадженні в касаційному порядку справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про зобов'язання вчинити певні дії, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: Моніча Б.С., Жизневської А.В., Котік Т.С. від 16 січня 2017 року,
Короткий зміст позовних вимог
1. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про зобов'язання вчинити певні дії, в якому просив:
- визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирської області від 27 квітня 2016 року № 4291/03-02 в переведенні на пенсію за вислугу років у зв'язку зі звільненням зі служби в Національній поліції на підставі статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб»;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області перевести ОСОБА_1 на пенсію за вислугу років з дати звернення.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
2. Постановою Богунського районного суду м. Житомира від 25 жовтня 2016 року позовні вимоги ОСОБА_1 було задоволено.
Визнано протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирської області від 27 квітня 2016 року № 4291/03-02 про відмову в переведенні ОСОБА_1 на пенсію за вислугу років.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирської області перевести ОСОБА_1 на пенсію за вислугу років з дати звернення.
3. Задовольняючи позовні вимоги суд виходив з того, що згідно постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей» пільгова вислуга враховується саме при призначенні пенсій згідно з пункту «а» статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», а не при визначенні розміру такої пенсії.
4. Постановою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 16 січня 2017 року апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області було задоволено. Постанову Богунського районного суду м. Житомира від 25 жовтня 2016 року скасовано та ухвалено нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.
5. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд апеляційної інстанції виходив з того, що вислуга років позивача станом на день його звільнення (30 грудня 2015 року) у календарному обчисленні становить 21 рік 7 місяців 7 днів, що є недостатнім для призначення ОСОБА_1 пенсії за вислугу років у відповідності до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Посилання позивача на те, що в даному випадку для призначення йому пенсії за вислугу років підлягає застосуванню саме постанова Кабінету Міністрів України «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей» від 17 липня 1992 року № 393, якою позивачу на його думку для призначення пенсії вислугу років має зараховуватися пільговий стаж - 25 років 6 місяців 13 днів є безпідставними, оскільки згідно частини 4 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
6. Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанцій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, ОСОБА_1 звернувся із касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 16 січня 2017 року та залишити в силі постанову Богунського районного суду м. Житомира від 25 жовтня 2016 року.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
7. Судами попередніх інстанцій встановлено, що згідно наказу № 72 о/с від 30 грудня 2015 року вислуга років на день звільнення ОСОБА_1 складає: календарна - 21 рік 7 місяців 7 днів, у пільговому обчисленні - 27 років 8 місяців.
У квітні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирської області із заявою про переведення на пенсію за вислугу років.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирської області від 27 квітня 2016 року ОСОБА_1 було відмовлено в переведенні його на пенсію за вислугу років з посиланням на те, що календарна вислуга років на день звільнення позивача складає - 21 рік 7 місяців 7 днів, що не дає право на таку пенсію.
8. Не погоджуючись з таким рішенням відповідача, ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом.
9. Касаційна скарга обґрунтована тим, що згідно рішення Коституційного Суду України від 20 березня 2002 року № 5-рп/2002 необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена насамперед тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави пов'язана з ризиком для життя і здоров'я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей.
Порядок проходження служби в органах внутрішніх справ України врегульовано спеціальними нормативно-правовими актами, які покладають на громадян, які перебувають на такій службі, додаткові обов'язки і відповідальність.
Зупинення пільг, компенсацій і гарантій для військовослужбовців та працівників правоохоронних органів без відповідної матеріальної компенсації є порушенням гарантованого державою права на їх соціальний захист та членів їхніх сімей.
Розуміння сутності соціальних гарантій військовослужбовців та прирівняних до них осіб зміст та обсяг досягнутих ними соціальних гарантій не може бути звужено шляхом внесення змін до законодавства, а правовідносини по їхньому пенсійному забезпеченню виникають не в момент звернення за призначенням пенсії, а в момент виникнення права на її призначення.
10. Головним управлінням Пенсійного фонду України в Житомирської області подано заперечення на касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 16 січня 2017 року, в яких воно просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції - без змін.
11. Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, осіб начальницького і рядового складу Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за визначає Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
12. Пунктом «б» статті 1-2 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» передбачено, що право на пенсійне забезпечення на умовах цього Закону мають звільнені зі служби особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України, поліцейські, особи начальницького складу податкової міліції, особи начальницького і рядового складу Державної кримінально-виконавчої служби України, особи начальницького і рядового складу органів і підрозділів цивільного захисту.
13. Відповідно до пункту «а» статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» пенсія за вислугу років призначається особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах «б»-«д», «ж» статті 1-2 цього Закону (крім осіб, зазначених у частині третій статті 5 цього Закону), незалежно від віку, якщо вони звільнені зі служби: з 1 жовтня 2015 року по 30 вересня 2016 року і на день звільнення мають вислугу 22 календарних роки та 6 місяців і більш.
Оцінка доводів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанції
14. Аналіз норм Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» дає підстави для висновку про те, що законодавець розмежовує такі поняття як «вислуга років» та «календарна вислуга років». При цьому, до вислуги років є можливим зарахування стажу роботи у пільговому обчисленні і цей стаж теж враховується при призначенні пенсії (як правило впливає на розмір пенсії).
В то й же час для отримання права на призначення пенсії обов'язковою умовою є наявність саме календарної вислуги років у мінімально визначеному законом розмірі. До цієї вислуги зарахування стажу роботи у пільговому обчисленні законом не передбачено.
15. Судом встановлено, що позивач не має на момент звільнення необхідної календарної вислуги років, оскільки наявні 21 рік 7 місяців 7 днів при необхідних 22 календарних роки та 6 місяців.
16. Одночасно стаття 17 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» визначає вичерпний перелік видів служби та періоди часу, які зараховуються до вислуги років для призначенні пенсії.
17. Суд звертає увагу на те, що жодної відсилочної норми вказана стаття не містить, а також не містить посилання на те, що види служби та періоди часу, які зараховуються до вислуги років для призначення пенсії можуть бути встановлені підзаконними актами.
18. Крім того, в Законі України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» не вказано, що пенсію за вислугу років можна призначати особам при наявності вислуги, обчисленої на пільгових умовах.
19. Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» чітко передбачено, що пенсія за вислугу років призначається при наявності 22 календарних років та 6 місяців, та міститься виключний перелік періодів служби, які враховуються в календарну вислугу років.
20. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 27 березня 2018 року у справі № 295/6301/17, від 10 липня 2019 року у справі № 1840/3347/18 та від 22 серпня 2019 року у справі №295/7220/16-а.
21. Доводи позивача про необхідність застосування до спірних правовідносин норм постанови Кабінету Міністрів України «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей» від 17 липня 1992 року № 393, якою позивачу для призначення пенсії вислугу років має зараховуватися пільговий стаж - 27 років 8 місяців є безпідставними, оскільки згідно з частини 3 статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
22. Відтак, приписи пункту 3 Постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393 суперечать приписам статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», а тому застосуванню підлягає саме Закон, оскільки має вищу юридичну силу.
23. Таким чином, суд вважає, що право на пенсію за вислугу років визначається, виходячи з тривалості вислуги років саме у календарному обчисленні.
24. Враховуючи викладені вище обставини, суд дійшов висновку, що у позивача відсутнє право на призначення пенсії за вислугою років з урахуванням пільгової вислуги років, оскільки позивач не має встановленої пунктом «а» частини 1 статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» календарної вислуги років.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
25. За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку про те, що рішення суду апеляційної інстанції є законним і не підлягає скасуванню, оскільки суд, всебічно перевіривши обставини справи, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин; в ньому повно відображені обставини, що мають значення для справи, висновок суду щодо встановлених обставин і правові наслідки є правильними, а доводи касаційної скарги його не спростовують.
Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,
Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 16 січня 2017 року - без змін.
Постанова суду касаційної інстанції є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач Н.В. Коваленко
судді Я.О. Берназюк
І.В. Желєзний