гСправа № 358/1300/18 Провадження № 1-кп/358/38/19
24 жовтня 2019 року м. Богуслав
Богуславський районний суд Київської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження № 12017260150000993, відомості про яке внесено до ЄРДР 13.09.2017 року, за обвинуваченням:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Богуслав, Київської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України, не одруженого, не працюючого, на утриманні малолітніх дітей не має, не військовозобов'язаного, ідентифікаційний номер платника податків: НОМЕР_1 , відповідно до ст. 89 КК України раніше не судимий,
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України,
За встановленими обставинами кримінального правопорушення, на початку вересня 2017 року, точного часу досудовим розслідуванням не встановлено, ОСОБА_4 , знаходився за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_2 , і у нього виник злочинний умисел, спрямований на незаконне заволодіння грошовими коштами інших громадян, шляхом їх обману під видом продажу через Інтернет-об'яви автомобіля марки «Citroen» за 2200 доларів СШ, якого не мав в наявності і не планував придбати для подальшої його реалізації.
З цією метою, реалізуючи злочинний умисел, діючи умисно та цілеспрямовано, з корисливих спонукань, в цілях власної наживи, ОСОБА_4 , під час розмови з товаришем ОСОБА_5 , якому не було відомо щодо злочинних намірів ОСОБА_4 , за винагороду попросив у останнього для тимчасового використання банківську картку «Приват Банк». Останній, в свою чергу, не маючи банківської картки, попросив її та копію паспорта у свого товариша ОСОБА_6 , якому також щодо злочинних намірів ОСОБА_4 відомо нічого не було.
11.09.2017 року на вказаний ОСОБА_4 мобільний телефон зателефонував ОСОБА_7 , та повідомив про наміри придбати автомобіль марки «Citroen».
За домовленістю з ОСОБА_4 він перерахував останньому на банківську картку «Приват Банк», яка належить ОСОБА_6 частину коштів, а саме 2600 грн..
З метою надання ознак правдивості своїм злочинним намірам, спрямованим на досягнення своєї злочинної корисливої мети, обвинувачений надіслав через СМС повідомлення фотознімки автомобіля, які скопіював у мережі Інтернет.
В ході телефонної розмови ОСОБА_4 , реалізуючи свій умисел, спрямований на заволодіння чужим майном, ввів потерпілого в оману, запевнивши його в тому, що після перерахування ним грошових коштів в сумі 2600 грн. на вказаний картковий рахунок він доставить йому автомобіль, вказаний у розміщеному ним сайті.
Потерпілий погодився, та 11.09.2017 року о 12 год. 52 хв. здійснив переказ грошових коштів в сумі 2600 гривень на вказаний ОСОБА_4 картковий рахунок «Приват Банк» № НОМЕР_2 , який був відкритий ОСОБА_6 та яким користувався обвинувачений за домовленістю з останнім.
Після перерахування потерпілим коштів на вказаний обвинуваченим картковий рахунок 11.09.2017 року, точного часу досудовим розслідуванням не встановлено, з банкомата, що розташований за адресою: Київська область, м. Богуслав, вул. Франка, 8, обвинувачений зняв кошти в сумі 2600 гривень та розпорядився ними на власний розсуд, чим довів свій злочинний умисел до кінця.
Після вчинення вказаних дій, вживаючи заходів щодо уникнення подальшого спілкування з потерпілим, обвинувачений позбавився карти оператора мобільного зв'язку.
Потерпілий заявив до обвинуваченого ОСОБА_4 цивільний позов у кримінальному провадженні, просив стягнути з нього кошти в сумі 2600 гривень матеріальної шкоди та 4000 гривень моральної.
Фактичні обставини злочину обвинувачений не заперечив, погоджується з кваліфікацією його дій за ст. 190 ч. 1 КК України, на підтвердження встановлених судом обставин винним себе у вчиненні вказаного злочину визнав та надав показання, з яких слідує, що з метою незаконного заволодіння чужими грошовими коштами, він вирішив розмістити на веб-ресурсі інтернет-об'яву про продаж автомобіля, якого не мав в наявності і не планував придбати для подальшої його реалізації.
Реалізуючи злочинний умисел, використовуючи підключення до інформаційної мережі загального доступу Інтернет через маршрутизатор, він розмістив на веб-ресурсі оголошення про продаж автомобіля марки «Citroen», усвідомлюючи, що власником автомобіля не являється та продавати будь-який автомобіль не має наміру.
11.09.2017 року на номер телефону, який він зазначив у розділі контактної інформації поданого оголошення, зателефонував потерпілий ОСОБА_7 ..
В ході телефонної розмови з потерпілим, він запевнив останнього в тому, що після перерахування ним грошових коштів в сумі 2600 гривень на вказаний ним картковий рахунок він доставить йому автомобіль.
Потерпілий погодився та 11.09.2017 року здійснив переказ коштів в сумі 2600 гривень на вказаний картковий рахунок «Приват Банк» № НОМЕР_2 , який був відкритий ОСОБА_6 та яким він користувався за домовленістю з останнім.
Після перерахування коштів він їх зняв та витратив, банківську картку повернув власнику. Наміру передавати автомобіль чи повертати кошти не мав.
У вчиненому обвинувачений щиро кається. Цивільний позов визнав повністю.
Потерпілий в судове засідання не з'явився, але в поданому позові просив суд слухати справу без його участі. Щодо міри покарання, просив суворо не карати. Цивільний позов задовольнити.
Не заперечив встановлених досудовим розслідуванням обставин прокурор.
Роз'яснивши учасникам кримінального провадження положення ст. 349 КПК України, з'ясувавши їх думку про визначення обсягу доказів, що підлягають дослідженню, та порядку їх дослідження, суд визнав недоцільним дослідження доказів стосовно фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються.
Суд з'ясував правильне розуміння учасниками кримінального провадження змісту цих обставин, не має сумнівів у добровільності та істинності їх позиції, роз'яснив, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини справи в апеляційному порядку, та здійснив судовий розгляд кримінального провадження із застосуванням правил ст. 349 ч. 3 КПК України, обмежившись допитом обвинуваченого, дослідженням матеріалів, що характеризують особу обвинуваченого.
Обвинувачення, пред'явлене ОСОБА_4 , знайшло своє підтвердження в судовому засіданні при розгляді кримінального провадження.
Діяння, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_4 , мало місце. Це діяння полягає у заволодінні чужим майном у виді коштів потерпілого ОСОБА_7 шляхом обману (шахрайство) та містить склад злочину, передбаченого ст. 190 ч. 1 КК України.
Обвинувачений є виним у вчиненні вказаного кримінального правопорушення та підлягає покаранню за вчинене.
Учасниками кримінального провадження не оспорюється доведеність вини обвинуваченого, кваліфікація його дій.
Обставини, які виключають кримінальну відповідальність, є підставою закриття кримінального провадження, а також обставини, що є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності або покарання, судом не встановлені.
Судом досліджено письмові докази, що характеризують особу обвинуваченого.
Обвинувачений ОСОБА_4 за місцем проживання характеризується позитивно, не перебуває на обліку у лікаря нарколога та лікаря психіатра.
Такі фактичні дані підтверджуються наданою характеристикою з місця проживання, виданою виконавчим комітетом Богуславської міської ради Київської області 20.08.2018 року, даними довідками Богуславської центральної районної лікарні Київської області №№ 891, 481.
Обставинами, що пом'якшують покарання, суд вважає щире каяття у вчиненому, сприяння розкриттю злочину.
Обставин, що обтяжують покарання, суд не вбачає.
Враховуючи тяжкість вчиненого злочину, особу обвинуваченого, обставини, що пом'якшують покарання, суд дійшов висновку про можливість застосування до обвинуваченого виду покарання, передбаченою санкцією ст. 190 ч. 1 КК України у вигляді обмеження волі із застосуванням ст. 75 КК України - звільненням від відбування покарання з випробуванням з покладенням на нього обов'язків, передбачених п. 1, п. 2, ч.1 ст. 76 КК України.
Суд вважає, що таке покарання сприятиме досягненню цілей кримінального судочинства, оскільки є для засудженого, який не працює, реальним для виконання. Вказане покарання, суд вважає достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нових злочинів.
Збільшений потерпілим позов про відшкодування шкоди з 2000 грн. до 4000 грн., який ОСОБА_4 визнаний в повному обсязі, спричиненої злочином, підлягає задоволенню з таких мотивів.
Відповідно до п. 10 ч.1 ст. 56 КПК України, протягом кримінального провадження потерпілий має право на відшкодування завданої кримінальним правопорушенням шкоди в порядку, передбаченому законом.
Частина 1 ст. 128 КПК України передбачає, що особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред'явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.
Відповідно до ч. 1 ст. 1177 ЦК України, шкода, завдана фізичній особі, яка потерпіла від кримінального правопорушення, відшкодовується відповідно до закону.
Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
В судовому засіданні встановлено, що потерпілому майнову шкоду завдано злочинними діями обвинуваченого.
Розмір позовних вимог в сумі 2600 гривень матеріальної шкоди та 4000 грн. моральної шкоди не оспорюється обвинуваченим, цивільний позов визнається в повному обсязі.
В рахунок відшкодування спричиненої шкоди кошти підлягають стягненню на користь потерпілого.
Судові витрати відсутні.
Запобіжний захід не обирався.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 124, 128, 349, 370, 374 КПК України, суд,
ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ст. 190 ч. 1 КК України, і призначити покарання у виді одного року обмеження волі.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_4 від відбування покарання звільнити з випробуванням з іспитовим строком на один рік та з покладенням відповідно до ст.76 КК України обов'язків: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який проживає за адресою: АДРЕСА_3 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , інші дані суду невідомі, на користь ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який проживає за адресою: АДРЕСА_4 , інші дані суду невідомі, спричинену злочином майнову шкоду в розмірі 2600 (дві тисячі шістсот) гривень 00 копійок, та 4000 (чотири тисячі) гривень 00 копійок спричиненої моральної шкоди.
Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який проживає за адресою: АДРЕСА_3 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , інші дані суду невідомі, на користь держави Україна судовий збір у розмірі 768 гривень 40 копійок.
Судові витрати відсутні.
Запобіжний захід не обирався.
Відповідно до ч. 6 ст. 376 КПК України копія вироку підлягає негайному врученню засудженому та прокурору.
Вирок може бути оскаржений до Київського апеляційного суду через Богуславський районний суд Київської області протягом 30 днів з дня його оголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Головуючий суддя ОСОБА_1