Справа № 357/7057/19
2/357/3309/19
Категорія 29
22 жовтня 2019 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області в складі: головуючого - судді Бондаренко О.В., при секретарі - Бондаренко Н.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом заступника керівника Білоцерківської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Білоцерківської міської ради Київської області, Комунального некомерційного підприємства Білоцерківської міської ради «Білоцерківська міська лікарня №2» до ОСОБА_1 , третя особа: Міське фінансове управління Білоцерківської міської ради, про стягнення витрат на стаціонарне лікування потерпілого від злочину, -
Позивач, звернувся до суду з даним позовом 01.07.2019 року обґрунтовуючи тим, що ухвалою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 08.05.2017 року ОСОБА_1 , звільнено від кримінальної відповідальності за ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст.286 КК України у зв'язку з примиренням винного з потерпілим. 01.02.2017 року близько 16 год.12 хв. водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем марки «ГАЗ 2752-114» державний номерний знак НОМЕР_1 та рухаючись по проспекту Князя Володимира в напрямку по площі Соборної напроти будинку №58 по вулиці Надрічна в м. Біла Церква Київської області, в порушення вимог п.2.3 (б) Правил дорожнього руху України, де вказано, що для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний, бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі, п.12.3 Правил дорожнього руху України, де вказано, що у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об'єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди, невірно оцінив умови та дорожню обстановку, проявив неуважність, не обрав безпечну швидкість, не своєчасно застосував екстрене гальмування та допустив наїзд на пішохода ОСОБА_2 , яка перетинала проїзну частину справа на ліво відносно напрямку руху автомобіля «ГАЗ 2752-114» державний номерний знак НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 . В результаті дорожньо-транспортної пригоди пішохід ОСОБА_2 отримала тілесні ушкодження у вигляді перелому 4, 5, 6, 7 ребер зліва, забою нижньої долі лівої легені, гідропневмотораксу, підшкірної емфіземи, які відносяться до категорії тілесних ушкоджень середньої тяжкості, так як для повного зрощення переломів необхідно тривалий строк - більше ніж 3 тижні. Сукупність допущених водієм ОСОБА_1 вимог п.п.2.3 (б), 12.3 Правил дорожнього руху України знаходяться в прямому причинному зв'язку із вказаною дорожньо-транспортною пригодою та її наслідками. У зв'язку з отриманими тілесними ушкодженнями потерпіла ОСОБА_3 знаходилась на стаціонарному лікуванні в КНП БМР «Білоцерківська міська лікаря №2» в період з 01.02.2017 року по 02.03.2017 року. Фактичні витрати на стаціонарне лікування потерпілої ОСОБА_3 становлять 16 813,48 грн., проведено на лікуванні 29 ліжко-днів. Ухвала Білоцерківського міськрайонного суду від 08.05.2017 року набрала законної сили. Відповідно до п.2 «Порядку обчислення розміру фактичних витрат закладу охорони здоров'я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння та зарахування стягнення з винних осіб коштів до відповідного бюджету і їх використання» затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №545 від 16.07.1993 року сума коштів, яка підлягає відшкодуванню, визначається закладом охорони здоров'я, в якому перебував на лікуванні потерпілий, виходячи з кількості ліжко-днів, проведених ним в стаціонарі та вартості витрат на його лікування в день. У відповідності до статуту КНП БМР «Білоцерківська міська лікаря №2» затвердженого рішенням Білоцерківської міської ради від 27.09.2018 року №2797-57-VII є закладом охорони здоров'я, що засноване на комунальній власності територіальної громади міста БілаЦерква. Засновником та власником підприємства є територіальна громада міста Біла Церква, в особі Білоцерківської міської ради. Витрати, які з вини відповідача здійснені КНП БМР «Білоцерківська міська лікаря №2» на стаціонарне лікування потерпілої ОСОБА_2 від злочину, негативно впливають на фінансування інших хворих, внаслідок чого порушуються інтереси держави у сфері дотримання прав і свобод людини і громадянина та в галузі охорони здоров'я та забезпечення пов'язаних з ними державних гарантій, що і є підставою для звернення прокурором в межах своєї компетенції до суду на захист державних інтересів. Разом з цим, КНП БМР «Білоцерківська міська лікаря №2» належним чином не здійснює покладені на неї обов'язки, оскільки до цього часу позов про стягнення витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину у сумі 16 813 грн. 48 коп. до суду не пред'явлений та відповідні витрати не відшкодовані. Враховуючи, що з часу набрання законної сили вироку Білоцерківського міськрайонного суду до цього часу ні КНП БМР «Білоцерківська міська лікаря №2», ні орган управління, яким є Білоцерківська міська рада, самостійно не вжили заходів цивільно-правового характеру з метою відшкодування витрат на лікування осіб, які є потерпілими від злочину, що свідчить про нездійснення належним чином відповідних повноважень, а фінансування вказаного закладу охорони здоров'я здійснюється, у тому числі за рахунок коштів Державного бюджету України, вищенаведене негативно впливає на соціально-економічну ситуацію та порушує інтереси у станови, які полягають у встановленому законодавством забезпеченні повернення до бюджету витрат, понесених закладом охорони здоров'я на стаціонарне лікування потерпілого від злочину. Окрім того, КНП БМР «Білоцерківська міська лікаря №2» не має в своєму штаті юридичної служби, яка могла б забезпечити належний правовий захист закладу охорони здоров'я та його органу управління в суді, в тому числі щодо звернення до суду з позовом про відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілої від злочину ОСОБА_2 . Таким чином, єдиною можливістю захистити державні інтереси є звернення прокурора до суду з відповідним позовом про відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого від злочину з відповідача, таке звернення до суду є виправданим, оскільки в даному випадку захисту потребують державні інтереси. КНП БМР «Білоцерківська міська лікаря №2» є закладом комунальної власності, тобто перебуває у власності територіальної громади м. Біла Церква, а тому кошти на відшкодування витрат на лікування повинні бути зараховані на відповідний рахунок закладу охорони здоров'я. Тому, просить стягнути з ОСОБА_1 на користь Комунального некомерційного підприємства Білоцерківської міської ради «Білоцерківська міська лікарня №2» на поточний рахунок кошти, витрачені на стаціонарне лікування потерпілої від злочину ОСОБА_2 , в розмірі 16 813 грн. 48 коп. та судові витрати.
19.07.2019 року було відкрито провадження у справі та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомлення (викликом) сторін.
В судове засідання представник позивача, прокурор Білоцерківської місцевої прокуратури Постельга О.А., не з'явився, про день, час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином, до суду подав клопотання про розгляд справи у його відсутності, вимоги підтримує в повному обсязі, просив позов задовольнити, проти винесення заочного рішення не заперечує.
Білоцерківська міська рада Київської області в судове засідання свого представника не направила, до суду подала заяву про розгляд справи у відсутності їх представника на розсуд суду, про день і час слухання справи офіційно повідомленні.
Комунальне некомерційне підприємство Білоцерківської міської ради «Білоцерківська міська лікарня №2» в судове засідання свого представника не направило, причини неявки суд не повідомили.
Відповідач, ОСОБА_1 , подав до суду заяву, в якій просив справу розглянути у його відсутності, позов визнає частково, тому що незрозумілий механізм нарахування суми та участь в процесі Білоцерківської прокуратури.
Третя особа, Міське фінансове управління Білоцерківської міської ради Київської області, в судове засідання свого представника не направило, до суду подали заяву про розгляд справи у відсутності їх представника, позов підтримали.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.
Відповідно до п.3 ст.131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Згідно ч.3 ст.23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Відповідно до ч.3 ст.56 ЦПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.
Згідно ч.4 ст.56 ЦПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 185 цього Кодексу.
Рішенням Конституційного Суду України № 3-рп/99 від 08.04.1999 встановлено, що поняття «інтереси держави» є оціночним і в кожному конкретному випадку прокурор чи його заступник самостійно визначає з посиланням на законодавство підстави подання позову, вказує, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення інтересів держави, обґрунтовує необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах. Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб'єктів права власності та господарювання тощо.
Як вбачається з ухвали Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 08.05.2017 року (а.с.7), ОСОБА_1 звільнено від кримінальної відповідальності за ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст.286 КК України у зв'язку з примиренням винного з потерпілим. Ухвала набрала законної сили 15.05.2017 року.
Також, з ухвали вбачається, що 01.02.2017 року близько 16 год.12 хв. водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем марки «ГАЗ 2752-114» державний номерний знак НОМЕР_1 та рухаючись по проспекту Князя Володимира в напрямку по площі Соборної напроти будинку №58 по вулиці Надрічна в м. Біла Церква Київської області, в порушення вимог п.2.3 (б) Правил дорожнього руху України, де вказано, що для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний, бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі, п.12.3 Правил дорожнього руху України, де вказано, що у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об'єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди, невірно оцінив умови та дорожню обстановку, проявив неуважність, не обрав безпечну швидкість, не своєчасно застосував екстрене гальмування та допустив наїзд на пішохода ОСОБА_2 , яка перетинала проїзну частину справа на ліво відносно напрямку руху автомобіля «ГАЗ 2752-114», державний номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 .
Відповідно до ч.6 ст.82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
З відповіді на запит №03-05/402 від 28.02.2019 року (а.с.8), вбачається, що в Білоцерківську міську лікарню №2 (нині КНП БМР «Білоцерківська міська лікаря №2») було доставлено потерпілу ОСОБА_2 , яка знаходилась на стаціонарному лікуванні з 01.02.2017 року по 02.03.2017 року. Фактичні витрати на стаціонарне лікування визначаються згідно Порядку обчислення розміру фактичних витрат на лікування закладу охорони здоров'я на стаціонарнелікуванняпотерпілоговідзлочинногодіянняіззарахуванням з винних осіб до відповідного бюджету і їх використанням, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України №545 від 16.07.1993 року. Фактичні витрати КНП БМР «Білоцерківської міської лікарні №2» на стаціонарне лікування потерпілої ОСОБА_2 становлять 16 813 грн. 48 коп. Проведено - 26 ліжко-днів. Фактичні витрати одного ліжка дня лютий2017 року становить - 581 грн. 28коп.,березень 2017 року становить - 537 грн. 64 коп. Розрахунок: 28 л/д х 581 грн. 28 коп. + 01 л/д х 537 грн. 64 коп. = 16 813 грн. 48 коп.
Згідно п.3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 7 липня 1995 року №11 «Про відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину, та судових витрат» питання про відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого вирішується згідно з Порядком обчислення розміру фактичних витрат закладу охорони здоров'я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння та зарахування стягнених з винних осіб коштів до відповідного бюджету і їх використання, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №545 від 16 липня 1993 року. Термін і обґрунтованість перебування потерпілого від злочину на стаціонарному лікуванні визначається на підставі даних лікувального закладу, де він перебував на лікуванні. До справи має бути приєднана довідка-розрахунок бухгалтерії цього закладу із записом про загальну суму фактичних витрат на лікування потерпілого.
Відповідно до п.3 Постанови КМ України №545 від 16.07.1993 року «Про затвердження Порядку обчислення розміру фактичних витрат закладу охорони здоров'я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння та зарахування стягнених з винних осіб коштів до відповідного бюджету і їх використання» визначена сума коштів на лікування потерпілого стягується судом з обвинуваченого або фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, при ухваленні вироку за позовом закладу охорони здоров'я або прокурора.
У разі коли при ухваленні вироку сума коштів, витрачених на стаціонарне лікування потерпілого, ще не була визначена і рішення про їх відшкодування не було прийнято, стягнення провадиться в порядку цивільного судочинства за позовом вказаних юридичних осіб. У такому ж порядку відшкодовуються витрати на стаціонарне лікування особи, яка постраждала від злочину, в разі закриття кримінального провадження за нереабілітуючими обставинами.
Згідно ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Стаття 284 КПК України містить перелік підстав, за наявності яких кримінальне провадження закривається.
Так, зокрема, відповідно до п.7 ч.1 ст.284 КПК України кримінальне провадження закривається в разі, якщо потерпілий, а у випадках, передбачених цим Кодексом, його представник відмовився від обвинувачення у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.
При цьому, підстави, передбачені пунктами 5-7 частини 1 вказаної статті, не відносяться до реабілітуючих (тобто є такими, що не знімають підозру, але звільняють від кримінальної відповідальності).
Кримінальне провадження відносно ОСОБА_1 було закрито, у зв'язку з примиренням з потерпілою (п.7 ч.1 ст.284 КПК України), тобто з нереабілітуючих обставин, ухвалою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 08.05.2017 року було встановлено, що ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.286 КК України, відносно ОСОБА_2 , а отже ОСОБА_1 , як особа, яка вчинила злочин, зобов'язаний відшкодувати витрати за лікування потерпілої ОСОБА_2 в Білоцерківській міській лікарні № 2.
Що узгоджується з правовою позицією, викладеною в ухвалах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №6-29040ск15 від 16.03.2016 та №6-17168св15 від 11.11.2015 року.
Як вбачається з матеріалів справи з часу набрання законної сили ухвали Білоцерківського міськрайонного суду до цього часу ні КНП БМР «Білоцерківська міська лікаря №2», ні орган управління, яким є Білоцерківська міська рада, самостійно не вжили заходів цивільно-правового характеру з метою відшкодування витрат на лікування осіб, які є потерпілими від злочину, що свідчить про нездійснення належним чином відповідних повноважень, а фінансування вказаного закладу охорони здоров'я здійснюється, у тому числі за рахунок коштів Державного бюджету України, що негативно впливає на соціально-економічну ситуацію та порушує інтереси установи, які полягають у встановленому законодавством забезпеченні повернення до бюджету витрат, понесених закладом охорони здоров'я на стаціонарне лікування потерпілого від злочину.
Таким чином, з метою захисту державних інтересів з відповідним позовом про відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого від злочину з вказаним позов звернувся прокурор, а саме заступник керівника Білоцерківської місцевої прокуратури Київської області, ОСОБА_4 , який згідно Наказу Прокуратури Київської області №384к від 14.09.2018 року (а.с.9) з 17.09.2018 року призначений на адміністративну посаду, в порядку переведення з органів прокуратури Львівської області (п.5 ст.36 КЗпП України).
Відповідно до вимог ч.1 ч.3 ст.1206 ЦК особа, яка вчинила злочин, зобов'язана відшкодувати витрати закладові охорони здоров'я на лікування потерпілого від цього злочину, крім випадку завдання шкоди при перевищенні меж необхідної оборони або у стані сильного душевного хвилювання, що виникло раптово внаслідок насильства або тяжкої образи з боку потерпілого. Якщо лікування проводилося закладом охорони здоров'я, що є у державній власності, у власності Автономної Республіки Крим або територіальної громади, кошти на відшкодування витрат на лікування зараховуються до відповідного бюджету.
Згідно правового висновку Верховного Суду України на засіданні Судової палати у цивільних справах 24 лютого 2016 року у справі № 6-1343цс15, предметом якої був спір про відшкодування витрат на лікування, що відповідно до частини першої статті 1206 ЦК України особа, яка вчинила злочин, зобов'язана відшкодувати витрати закладові охорони здоров'я на лікування потерпілого від цього злочину, крім випадку завдання шкоди при перевищенні меж необхідної оборони або у стані сильного душевного хвилювання, що виникло раптово внаслідок насильства або тяжкої образи з боку потерпілого.
Згідно ч.7 ст.128 КПК України особа, яка не пред'явила цивільний позов в кримінальному провадженні, а також особа, цивільний позов якої залишено без розгляду, має право пред'явити його в порядку цивільного судочинства.
Відповідно до листа №33-2463 від 05.06.2019 року (а.с.10-12), у зв'язку з отриманими тілесними ушкодженнями потерпіла ОСОБА_2 знаходилась на стаціонарному лікуванні в КНП БМР «Білоцерківській міській лікарні №2» в період з 01.02.2017 року по 02.03.2017 року. Фактичні витрати на стаціонарне лікування потерпілої ОСОБА_2 становлять 16 813 грн. 48 коп. проведено на лікуванні 26 ліжко-днів.
Положеннями ст.1166 ЦК України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Одним із принципів цивільного судочинства є диспозитивність, який полягає у тому, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявленою нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках. Учасник справи, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд (ст. 13 ЦПК України).
Ст. 12 ЦПК України передбачено, що учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом та кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно вимог ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до ст. 77 ЦПК України предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідач у заяві від 22.10.2019 року зазначив про визнання позову в частині, однак не вказав яку частину позовних вимог від визнає, а в якій частині заперечує, крім того, до суду не подано відзив з належними та допустимими доказами із запереченнями проти позову та спростування доводів позивача.
Даючи оцінку встановленим обставинам та доказам в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов обґрунтований та підлягає до задоволення в повному обсязі.
Відповідно до ч.6 ст.141 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, тому судові витрати підлягають стягненню із відповідача.
Тому, з урахуванням закону України «Про судовий збір» з відповідача на користь держави стягується судовий збір в розмірі 1 921,00 грн.
Керуючись ст.131-1 Конституції України, ст.23 Закону України «Про прокуратуру», ст. 1206 ЦК України, ст.ст.2, 3, 4, 5, 6, 7, 9, 10, 11, 12, 13, 141, 223, 247, 258, 259, 263-265, 274-279, 351, 352, 354, 355 ЦПК України, Порядком обчислення розміру фактичних витрат закладу охорони здоров'я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння та зарахування стягнення з винних осіб коштів до відповідного бюджету і їх використання, затвердженого постановою КМУ від 16.07.1993 року №545, суд -
Позовну заяву заступника керівника Білоцерківської місцевої прокуратури (місцезнаходження: 09100, Київська область, м. Біла Церква, вул. Шолом-Алейхема, 38-А) в інтересах держави в особі Білоцерківської міської ради (місцезнаходження: 09100, Київська область, м. Біла Церква, вул. Я. Мудрого, 15), Комунального некомерційного підприємства Білоцерківської міської ради «Білоцерківська міська лікарня №2» (місцезнаходження: 09100, Київська область, м. Біла Церква, вул. Семашка, 9) до ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 ), третя особа: Міське фінансове управління Білоцерківської міської ради (місцезнаходження: 09100, Київська область, м. Біла Церква, б-р Олександрійський, 113), про стягнення витрат на стаціонарне лікування потерпілого від злочину, задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Комунального некомерційного підприємства Білоцерківської міської ради «Білоцерківська міська лікарня №2» на поточний рахунок 31411544010002, отримувач БЦ ЦК/Біла Церква, банк отримувача - Казначейство України ( ЕАП), код отримувача (ЄДРПОУ) - 38009832, код банку ( МФО) - 899998, призначення платежу - ККД 24060300 «Інші надходження» (на стаціонарне лікування потерпілого від злочину) кошти, витрачені на стаціонарне лікування потерпілого від злочину ОСОБА_2 , в розмірі 16813,48 грн. (шістнадцять тисяч вісімсот тринадцять гривень 48 копійок).
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 1921, 00 грн. ( одна тисяча дев'ятсот двадцять одна гривня 00 копійок).
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду.
Заочне рішення може бути переглянуте Білоцерківським міськрайонним судом за письмовою заявою відповідача про перегляд заочного рішення, яка може бути подана до суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення повного заочного рішення суду.
Повний текст рішення складено 24.10.2019 року.
СуддяО. В. Бондаренко