Справа № 357/7767/19
2/357/3501/19
Категорія 45
(ЗАОЧНЕ)
18 жовтня 2019 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючого судді - Ярмола О. Я. ,
при секретарі - Сінчук О. С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Біла Церква цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право на користування житловим приміщенням,
Позивач звернулася до суду з вказаним позовом мотивуючи тим, що на підставі договору дарування вона є власником будинку АДРЕСА_1 . В даному будинку був зареєстрований її бувший чоловік - відповідач у справі, який з грудня 2018 року не проживає у зазначеному житловому приміщенні. Факт реєстрації відповідача створює ряд незручностей для позивача як власника житла, а тому позивач просить суд визнати відповідача таким, що втратив право на користування житловим приміщенням.
В судовому засіданні позивач підтримала позовні вимоги.
В судове засідання відповідач не з'явився, про день та час розгляду справи був повідомлений за зареєстрованою адресою проживання рекомендованими листами, а також, був викликаний через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, жодних клопотань, відзиву чи заперечень суду не подав, та відповідно до положень ч.11 ст.128 ЦПК України вважається, що відповідач повідомлений належно про розгляд справи.
На підставі ст. 280 ЦПК України, з урахуванням думки позивача, суд ухвалив провести заочний розгляд справи.
Заслухавши пояснення позивача, покази свідків, дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
В судовому засіданні встановлено, що позивач ОСОБА_1 являються власником будинку АДРЕСА_1 , на підставі договору дарування від 06.01.2001 року (а.с.10).
Встановлено, що сторони перебували в шлюбі з 19.11.2014 року по 10.12.2018року. Наведене підтверджується копією рішення Білоцерківського міськрайонного суду по справі № 357/8580/18 про розірвання шлюбу (а.с.11).
Згідно довідки про місце проживання та склад сім'ї, наданої Узинською міською радою
від 15.07.2019 року, в зазначеному будинку зареєстровані п'ять осіб: ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_4 , та зареєстрований, але не проживає ОСОБА_2 , відповідач по справі. (а.с.13).
Матеріали справи містять довідку Узинської міської ради про те, що ОСОБА_2 зареєстрований в буд. АДРЕСА_1 , але фактично не проживає. (а.с.14).
На підставі заяви позивача комісією було складено акт від 03.07.2019 року в присутності позивача та сусідів, які проживають в будинку під АДРЕСА_2 , за підписом начальника відділу ЦНАП, з даного Акту вбачається, що відповідач у справі ОСОБА_2 , в будинку АДРЕСА_1 , фактично, не проживає.
Позивач суду пояснила, що відповідач по справі ОСОБА_2 , її бувший чоловік який був зареєстрований в будинку, та деякий час проживав, але з липня 2018 року по даний час в будинку відповідач не проживає та не з'являється, і місце його перебування позивачу невідоме. В грудні 2018 році шлюб з відповідачем був розірваний. В добровільному порядку відповідач не бажає знятись з реєстраційного обліку, він зловживає спиртними напоями, а тому порозумітися з відповідачем неможливо. Відповідач не приймає жодної участі в утриманні спірного житла та оплаті комунальних послуг і його реєстрація в помешканні спричиняє незручності позивачу та додаткові витрати.
Допитана в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_5 , яка з дитинства знає позивача, суду пояснила, що відповідач бувший чоловік позивача, який не проживає в будинку позивача. Свідку відомо, що відповідач збирався їхати в Росію. Свідок ОСОБА_6 , яка є сусідкою позивача, суду показала, що знає родину ОСОБА_7 тривалий час, востаннє бачила відповідача влітку 2018 року. Свідку відомо, що в будинку АДРЕСА_1 проживає позивач разом з дітьми.
При вирішенні даного спору суд виходить з наступного.
За ст.150 ЖК України громадяни, які мають у приватній власності будинок (частину будинку), квартиру, користуються ним (нею) для особистого проживання і проживання членів їх сімей і мають право розпоряджатися цією власністю на свій розсуд: продавати, дарувати, заповідати, здавати в оренду, обмінювати, закладати, укладати інші не заборонені законом угоди.
Згідно ст.317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.
Відповідно до приписів ст.319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
За ст.391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Згідно ст.405 ЦК України члени сім'ї власника житла, які проживають разом з ним, мають право на користування цим житлом відповідно до закону. Житлове приміщення, яке вони мають право займати, визначається його власником. Член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.
На підставі викладеного, враховуючи встановлені обставини справи, суд приходить до висновку, що відповідача можливо визнати таким, що втратив право на користування зазначеним житлом. Доказів які б спростовували зазначене не надано.
Позивач не ставить вимогу про відшкодування судових витрат.
На підставі викладеного, керуючись ст. 150 ЖК України, ст. 317,391,405 ЦК України ст.ст. 12, 13, 81, 141, 158, 258- 265, 280-282 ЦПК України, суд, -
Позов задовольнити .
Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 народежння таким, що втратив право користування житловим приміщенням в будинку АДРЕСА_1 .
Заочне рішення може бути оскаржене позивачем до Киїського апеляційного суду протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.
Заочне рішення може бути скасоване Білоцерківським міськрайонним судом за письмовою заявою відповідача про перегляд заочного рішення, яку може бути подано до суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд -якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного тексту рішення.
Повний текст рішення виготовлено 23.10.2019 року.
СуддяО. Я. Ярмола