Справа № 357/7712/19
2/357/3487/19
Категорія 25
18 жовтня 2019 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючого судді - Ярмола О. Я. ,
при секретарі - Сінчук О. С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в місті Біла Церква, в залі суду №5 цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики, -
Позивач звернулася до суду з вказаним позовом мотивуючи тим, що 03.01.2019 року між нею та відповідачем був укладений договір позики грошових коштів в простій письмовій формі у вигляді розписки. Відповідно до даної розписки відповідач отримав у позику 6000,00 дол.США (за офіційним курсом продажу долара станом на 11.07.2019р. позика становила 154 200,00 грн.) строком до 30.06.2019 року. Станом на 11.07.2019 року відповідач свої зобов'язання не виконав, а тому позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь борг в сумі 154 200,00 грн. та 1524,00 грн. судових витрат.
Позивач в судове засідання не з'явилася, подала суду заяву в якій вказала, що позові вимоги підтримує, просить провести розгляд справи без її участі, проти заочного розгляду справи не заперечила.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про день та час розгляду даної справи був повідомлений належно, подав заяву де вказав, що позов визнає, просив розглядати справу за його відсутності.
Відповідно до положення ч.3 ст.211 ЦПК України, учасник справи має право заявляти клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Відповідно до ч.4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
В даному випадку, суд вважає за можливе прийняти визнаня відповідачем позову. Встановленими та визнаними обставинами є:
- 03.01.2019 року між сторонами був укладений договір позики на суму 6000,00 дол.США, за умовами якого відповідач зобов'язувався повернути позивачу вказану суму боргу до 30.06.2019 року, що стверджується власноручною розпискою відповідача, яка приєднана до матеріалів справи (а.с.22).
- Сторони погодили, що розмір боргу, визначений станом на 11.07.2019р. згідно даних НБУ, становить 154200 грн.
За ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона /позикодавець/ передає у власність другій стороні /позичальникові/ грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
В даному випадку, відповідно до вимог ст.1047 ЦК України договір позики повинен бути укладеним у письмовій формі.
Згідно п.2 вказаної статті на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.
Суду надана позивачем розписка в підтвердження того, що відповідач взяв у ОСОБА_1 в борг кошти в сумі 6000,00 дол. США, що в еквіваленті становило 154 200,00 грн. Хоча зазначена вище розписка і не є належною письмовою формою договору позики, як вважає суд, але згідно законодавства може прийматися до уваги і приймається судом для підтвердження укладення договору позики між сторонами.
Згідно приписів ст. 1047 ЦК України розписка є одночасно документом, який підтверджує й передачу грошей позикодавцем позичальнику, й укладення договору позики.
Суд, також, виходить з того, що у наданій до суду розписці зазначені: сторони зобов'язання, грошова сума, яку отримали в позику відповідачі, строк виконання зобов'язання та особистий підпис боржників.
Отже, між сторонами було досягнуто згоди стосовно всіх істотних умов договору позики й розписка свідчить про його укладення відповідно до вимог ст.1046 ЦК України.
Зі змісту позовної заяви вбачається, що станом на 11.07.2019 року, тобто на день подачі даного позову до суду, відповідач не повернув борг.
Згідно ч.1 ст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона /боржник/ зобов'язана вчинити на користь другої сторони /кредитора/ певну дію /передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо/ або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
В ст.610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання /неналежне виконання/.
Так, за ст.1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику /грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем/ у строк та в порядку, що встановлені договором.
Однак, позивач не просить суд стягувати з відповідача заборгованість у доларах, а просить стягнути 154200 грн., еквівалент 6000 дол. США, визначений станом на 11.07.2019р. І зазначену суму боргу відповідач не заперечив, а тому суд вважає за можливе стягнути з відповідача борг в гривневому еквіваленті.
А тому проаналізувавши всі надані по справі докази, суд приходить до висновку, що між сторонам, дійсно, мав місце договір позики, заборгованість становить 154 200,00 грн., умови договору позики відповідач не виконав. Жодних доказів, які б спростовували такий висновок, суду не було надано.
Відповідно до ст.141 ЦПК України підлягає стягненню з відповідача на користь позивача судового збору - 1 542 грн. 00 коп.
Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 526, 533,549,625, 1046, 1047 ЦК України, ст.ст. 12, 13, 81, 141,158, 258- 265, 280-282 ЦПК України, суд, -
Позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (ІНПП НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 (ІНПП НОМЕР_2 ) суму боргу за договором позики від 03.01.2019 року - 154 200,00 грн. / сто п'ядесят чотири тисячі двісті гривень /.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (ІНПП НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 (ІНПП НОМЕР_2 ) судові витрати по справі в сумі 1 542 грн. (одну тисячу п'ятсот сорок дві гривні 00 копійок).
Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня отримання рішення.
Повний текст рішення суду складено 18.10.2019 року.
СуддяО. Я. Ярмола