ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
23.10.2019Справа № 910/14809/19
Суддя Господарського суду міста Києва Алєєва І.В., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Цитрус-Фарм» про забезпечення позову у справі
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Цитрус-Фарм»
до Фізичної особи-підприємця Карпюк Анни Валеріївни
про визнання дійсною додаткової угоди до договору оренди
До господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Цитрус-Фарм» до Фізичної особи-підприємця Карпюк Анни Валеріївни про визнання дійсною додаткової угоди № 2 до договору оренди.
При цьому, позивачем подано заяву про забезпечення позову, в які просить суд зобов'язати фізичну особу-підприємця Карпюк Анну Валеріївну виконувати положення додаткової угоди № 2 від 01.09.2018 до договору № 6 оренди нежитлового приміщення від 02.11.2016, яка була укладена між ТОВ «Цитрус-Фарм» і ФОП Карпюк та заборонити фізичній особі-підприємцю Карпюк Анні Валеріївні перешкоджати здійсненню законної господарської діяльності ТОВ «Цитрус-Фарм» в орендованому приміщенні (м. Київ, вул. Регенераторна, 4, прим. 10-164) шляхом блокування входу в приміщення, відключення тепло-, водо-, енергопостачання або в будь- який інший спосіб.
Розглянувши заяву Публічного акціонерного товариства «Українська інноваційна компанія» про забезпечення позову, суд дійшов висновку про необхідність повернення заявнику заяви про забезпечення позову без розгляду, з огляду на наступне.
Відповідно до статті 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 139 Господарського процесуального кодексу України, заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити: найменування суду, до якого подається заява; повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв'язку та адресу електронної пошти, за наявності; предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; ціну позову, про забезпечення якого просить заявник; пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення; інші відомості, потрібні для забезпечення позову.
Якщо заява про забезпечення позову подається до відкриття провадження у справі, в такій заяві додатково зазначаються повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) інших осіб, які можуть отримати статус учасника справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштові індекси, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України, відомі номери засобів зв'язку та адреси електронної пошти. Реєстраційний номер облікової картки платника податків або паспортні дані інших сторін - фізичних осіб, що не є підприємцями, вказуються у випадку, якщо вони відомі заявнику.
В порушення вимог ст. 139 ГПК України, заявник у заяві вказав адресу фізичної особи-підприємця, що не відповідає відомостям в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Крім того, в обґрунтування заяви про забезпечення позову Товариство з обмеженою відповідальністю «Цитрус-Фарм» посилається на те, що забезпечення позову дозволить уникнути протиправного перешкоджання здійснення законної господарської діяльності ТОВ «Цитрус-Фарм» в орендованому приміщенні. При цьому, Товариство «Цитрус-Фарм» в заяві про забезпечення позову не наводить належного обґрунтування щодо необхідності забезпечення позову, яке повинне підтверджуватись належними та допустимими доказами, що не було зроблено заявником.
За таких обставин, дана заява про забезпечення позову подана без дотримання вимог ст. 139 Господарського процесуального кодексу України.
Частиною 7 статті 140 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 139 цього Кодексу, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.
Враховуючи викладене, заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Цитрус-Фарм» про забезпечення позову підлягає поверненню.
Керуючись ст.ст. 136, 137, 139, 140, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд,
1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Цитрус-Фарм» повернути заявнику.
2. Ухвала набирає законної сили негайно після її підписання та може бути оскаржена відповідно до приписів статті 255 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя І.В. Алєєва