ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
15.10.2019Справа № 910/10118/19
Господарський суд міста Києва у складі судді Грєхової О.А., за участю секретаря судового засідання Коверги П.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали господарської справи
за позовом Публічного акціонерного товариства "Платинум Банк"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Бізнесфінанс" в особі голови комісії з припинення (ліквідатора) Данілова Артема Івановича
про визнання грошових вимог до боржника.
Представники сторін:
від позивача: Шестаков Д.М., довіреність № 47-Л від 05.04.2019;
від відповідача: не з'явився.
Публічне акціонерне товариство "Платинум Банк" звернулося до Господарського суду міста Києва із позовними вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Бізнесфінанс" в особі голови комісії з припинення (ліквідатора) Данілова Артема Івановича про визнання грошових вимог до боржника.
Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов'язань за Кредитним договором (про надання не відновлювальної відкличної кредитної лінії) № 20140516.БФ від 16.05.2014, в частині здійснення розрахунків та ухиленням відповідача від включення кредиторських вимог до проміжного ліквідаційного балансу, з огляду на перебування відповідача в процедурі ліквідації за рішенням засновників.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.07.2019 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 02.09.2019.
У судове засідання 02.09.2019 представник позивача з'явився, представник відповідача не з'явився.
За результатами судового засідання судом постановлено ухвалу про відкладення підготовчого судового засідання на 16.09.2019, яку занесено до протоколу судового засідання.
03.09.2019 та 04.09.2019 представником позивача подано заяви із зазначенням додаткових поштових адрес відповідача.
У судове засідання 16.09.2019 представники сторін не з'явились.
За результатами судового засідання судом постановлено ухвалу про відкладення підготовчого судового засідання на 30.09.2019.
У судове засідання 30.09.2019 представник позивача з'явився, представник відповідача не з'явився, про час, дату та місце судового засідання повідомлений належним чином, що підтверджується наявним в матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.
За результатами судового засідання 30.09.2019 судом, постановлено ухвалу про закриття підготовчого засідання та призначено справу до судового розгляду по суті на 15.10.2019, яку занесено до протоколу судового засідання.
У судове засідання 15.10.2019 представник позивача з'явився, представник відповідача не з'явився.
З метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвали суду направлялись судом рекомендованими листами з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та на адресу арбітражного керуючого Данілова А.І. зазначену в Єдиному реєстрі арбітражних керуючих.
Однак, ухвали суду направлені на юридичну адресу відповідача повернуті на адресу суду з поміткою відділення поштового зв'язку «вибули».
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що неотримання листів з ухвалами суду відповідачем та повернення їх до суду з поміткою «вибули» є наслідком свідомого діяння (бездіяльності) відповідача щодо їх належного отримання, тобто є власною волею відповідача.
При цьому, суд враховує, що відповідно до ч. 7 ст. 120 ГПК України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи.
У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
Водночас, відповідачем не повідомлено суд про зміну місцезнаходження та не забезпечення внесення відповідних змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Разом з тим, ухвали суду надіслані на адресу арбітражного керуючого Данілова А.І. були отриманні останнім.
Таким чином, як встановлено судом, відповідач був належним чином повідомлений про розгляд справи.
Згідно з ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.
Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі, зокрема, неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
Згідно з ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
При цьому, за приписами ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Зважаючи на викладене, оскільки неявка представника відповідача не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі.
На виконання вимог ст. 223 Господарського процесуального кодексу України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.
Відповідно до ст. 219 ГПК України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.
У судовому засіданні 15.10.2019 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва,
16 травня 2014 року між Публічним акціонерним товариством «Платинум Банк» (далі - кредитор, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Бізнесфінанс» укладено Кредитний договір (про надання не відновлювальної відкличної кредитної лінії) № 20140516.БФ (далі - Кредитний договір), за умовами якого, кредитор на умовах, передбачених цим Договором відкриває позичальнику не відновлювальну відкличну кредитну лінію з загальним лімітом в сумі, що визначена в п. 1.2 цього Договору та в межах якої надає позичальнику в користування грошові кошти (далі - кредит), а позичальник зобов'язується повернути наданий кредит, сплатити проценти за його користування у розмірі 10% річних, здійснити всі інші платежі за кредитом у встановлених даним Договором розмірах і строках та виконати свої зобов'язання за даним Договором в повному обсязі.
В подальшому, сторонами укладено ряд Додаткових договорів до Кредитного договору.
Відповідно до п. 1.4 Кредитного договору кредит надається позичальнику у вигляді траншів безготівковим перерахуванням коштів у валюті кредиту на рахунок позичальника, зазначений в п. 2.2 цього Договору, в межах загального ліміту, який доступний на день надання позичальником письмової заяви з обов'язковим зазначенням цілі використання, підписаній належним чином сторонами. Форма заяви визначена сторонами у Додатку № 1 до цього Договору. При цьому доступний загальний ліміт кредитної лінії зменшується при отримані позичальником кожного траншу та не відновлюється при погашенні позичальником частини наданого раніше кредиту.
Згідно з п. 1.6 Кредитного договору позичальник зобов'язаний повернути кредит у повному обсязі 06 липня 2017 року або достроково у випадках, передбачених цим Договором, з урахуванням умов п. 3.3 цього Договору.
У відповідності до п. 3.3 Кредитного договору позичальник зобов'язаний здійснювати погашення кредиту наступним чином:
- 30 грудня 2016 року в сумі 51 225 000,00 грн;
- 06 липня 2017 року в сумі 2 775 000,00 грн.
Пунктом 2.3 Кредитного договору обумовлено, що кредитор надає позичальнику кредит у безготівковій формі, шляхом перерахування суми кредиту н поточний рахунок позичальника, згідно з заявою позичальника та умов, передбачених цим Договором. Заява подається позичальником не пізніше одного банківського дня до бажаної дати отримання кредиту за виключенням випадку отримання позичальником кредиту в день укладення цього Договору.
Згідно з пунктами 3.1 та 3.2 Кредитного договору проценти а користування кредитом нараховуються кредитором на залишок заборгованості основної суми за кредитом в день сплати заборгованості за процентами, виходячи з фактичної кількості днів у місяці та 360 днів у році. При розрахунку процентів враховується день надання кредиту і не враховується день, в який наступає строк погашення.
Погашення нарахованих процентів за користування кредитом здійснюється у валюті кредиту щоквартально 20 числа (день сплати заборгованості) кожного місяця визначеного в графіку сплати процентів, який викладено в Додатку № 2 до Кредитного договору та є його невід'ємною частиною, та в дату повного погашення заборгованості за кредитом, в порядку та на умовах, передбачених цим Договором, відповідно до прогнозного графіку сплати процентів.
Відповідно до п. 4.3 Кредитного договору сторони домовились, згідно ст. 212, 1050, 1052 ЦК України кредитор набуває право вимагати від позичальника достроково погасити кредит, а позичальник зобов'язується на вимогу кредитора достроково погасити кредит в повному обсязі та сплатити нараховані проценти за користування кредитом, нараховані штрафні санкції та інші платежі та нарахування за цим Договором (за їх наявності), що підлягають сплаті позичальником на користь кредитора у випадку, зокрема невиконання або неналежного виконання позичальником пунктів 7.1.5 - 7.1.6 цього Договору та/або у випадку порушення умов цього Договору, передбаченого п. 8.2 цього Договору. При цьому, датою погашення кредиту є наступний робочий день за днем, коли кредитору стало відомо про хоча б один з фактів, які вказують на це.
Пунктами 7.1.5 та 7.1.6 Кредитного договору узгоджено, що крім зобов'язань, які випливають з інших положень цього Договору, позичальник зобов'язується попередньо письмово повідомити кредитора: про зміну адреси місцезнаходження, в тому числі про фактичну адресу місцезнаходження; про зміну осіб, уповноважених діяти від імені позичальника, рівно як і про зміну підстав та об'єму повноважень осіб, які ведуть справи з кредитором; про зміну номерів телефоні (інших реквізитів узгоджених сторонами засобів комунікації), контактних осіб, уповноважених вести справи з кредитором; про зміну учасників (засновників) позичальника), та до повного погашення кредиту та сплати процентів за його користування: не змінювати свій організаційно-правовий статус без письмового повідомлення кредитора; не здійснювати реорганізацію (злиття, приєднання, поділ, виділення, перетворення) чи ліквідацію, не здійснювати зміну складу засновників (учасників) позичальника без письмового повідомлення кредитора. При цьому, повідомляти кредитора про намір проведення вказаних заходів не пізніше ніж за 90 календарних днів до початку проведення цих заходів; не вчиняти будь-яких дій, спрямованих на обтяження майна, що належить позичальнику на праві власності, зокрема заставою, без письмової згоди кредитора. При цьому для отримання такої згоди, повідомляти кредитора про намір проведення вказаних дій не пізніше ніж за 30 календарних днів до початку їх вчинення; без письмової згоди на це кредитора не отримувати кредити в інших банківських та фінансових установах; без письмової згоди на це кредитора не виступати в якості гаранта або поручителя щодо виконання зобов'язань будь-якими іншими юридичними, фізичними особами-підприємцями або фізичними особами.
Позивач зазначає, що ПАТ «Платинум Банк» взяті на себе зобов'язання виконав належним чином, надавши ТОВ «Фінансова компанія «Бізнесфінанс» надавши кредитні кошти у розмірі 58 000 000,00 грн, однак відповідач порушив взяті на себе зобов'язання з повернення кредитних коштів та сплати відсотків за користування кредитними коштами, в зв'язку з чим за відповідачем обліковується заборгованість з повернення кредитних коштів у розмірі 54 000 000,00 грн, заборгованість по сплаті процентів у розмірі 15 090 000,00 грн та пеня у розмірі 47 567 877,57 грн.
При цьому, позивача стало відомо, що ТОВ «Фінансова компанія «Бізнесфінанс» з 04.02.2019 перебуває в стані припинення за рішенням засновників, в зв'язку з чим, відповідачем направлено вимогу про включення до проміжного ліквідаційного балансу вимоги ПАТ «Платинум Банк» на суму 98 614 787,28 грн, яка залишена відповідачем без відповіді та задоволення, що стало підставою для звернення з даним позовом до суду.
Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.
Укладений договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно зі ст. ст. 173, 174, 175 ГК України (ст. ст. 11, 202, 509 ЦК України) і відповідно до ст. 629 ЦК України є обов'язковим для
Відповідно до статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
До відносин за кредитним договором застосовуються положення про позику, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Статтею 1049 Цивільного кодексу України визначено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Статтею 10561 ЦК України визначено, що процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.
Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Матеріалами справи підтверджуються доводи банку, а відповідач не скористався своїм правом на спростування даних доводів, що позивачем кредитні кошти за Кредитним договором у розмірі 54 000 000,00 грн не повернуті, відсотки за користування кредитними коштами у розмірі 15 090 000,00 грн не сплачені.
В силу положень ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідачем не надано суду жодних доказів належного виконання зобов'язань за спірними кредитним договором, як і не надано доказів, які б спростовували наявність такої заборгованості або свідчили про відсутність у нього обов'язку сплатити заявлену до стягнення суму заборгованості за тілом кредиту та процентами.
З огляду на зазначене, приймаючи до уваги встановлені обставини, суд дійшов висновку про наявність у відповідача заборгованості з повернення кредиту та сплати відсотків у зазначених позивачем розмірах.
У зв'язку з неналежним виконанням грошових зобов'язань за договором позивач нарахував відповідачу пеню у розмірі 47 567 877,57 грн.
Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (частина 1 статті 230 Господарському кодексі України).
Згідно з частинами 1, 3 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
У відповідності до частини 2 статті 551 Цивільного кодексу України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі. Сторони можуть домовитися про зменшення розміру неустойки, встановленого актом цивільного законодавства, крім випадків, передбачених законом.
Згідно з п. 9.2 Кредитного договору за порушення встановлених цим Договором строків погашення кредиту, сплати процентів та інших строкових платежів, передбачених цим Договором, кредитор має право нараховувати та стягувати, а позичальник зобов'язаний сплатити на вимогу кредитора пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період прострочення, від суми простроченої заборгованості, за кожен день прострочення платежу. Зазначена пеня нараховується та сплачується починаючи за наступного календарного дня за днем дати платежу, зазначеної п. 3.2 та п. 3.3 цього Договору, по дату погашення включно.
Пунктом 9.5 Кредитного договору сторонами узгоджено, що згідно ст. 232 Господарського кодексу України, штрафні санкції передбачені п. 9.2 цього Договору, нараховуються кредитором протягом трьох років від дня коли зобов'язання мало бути виконане позичальником.
Перевіривши наданий позивачем розрахунки пені, суд вважає їх арифметично вірними, відтак, з урахуванням фактичних обставин справи, судом встановлено, що стягненню з відповідача підлягає пеня в розмірі 47 567 877,57 грн.
04.02.2019 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань було внесено відомості про припинення Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Бізнесфінанс». Засновниками відповідача було визначено строк для пред'явлення кредиторами своїх вимог - до 04.04.2019.
Як вбачається з матеріалів справи, 04.02.2019 банком було направлено Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Бізнесфінанс» в особі Голові комісії з припинення (ліквідатора) Данілова Артема Івановича засобами поштового зв'язку заяву кредитора про грошові вимоги №10/393/1-Л від 04.02.2019, в якій повідомлялось про наявність у Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Бізнесфінанс» заборгованості перед Публічним акціонерним товариством «Платинум банк» за Кредитним договором 20140516.БФ від 16.05.2014 в загальному розмірі 98 614 787,28 грн, просив включити дані вимоги до проміжного ліквідаційного балансу.
Однак, за твердженнями банку жодної відповіді на звернення до ліквідаційної комісії відповідача відносно погашення спірної заборгованості позивачем отримано не було, у зв'язку з чим банк вказує на наявність правових підстав для вирішення питання щодо визнання та включення таких вимог до проміжного ліквідаційного балансу відповідача в судовому порядку.
Пунктом 1 частини 1 ст. 110 Цивільного кодексу України передбачено, що юридична особа ліквідується за рішенням її учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, в тому числі у зв'язку із закінченням строку, на який було створено юридичну особу, досягненням мети, для якої її створено, а також в інших випадках, передбачених установчими документами.
Статтею 105 Цивільного кодексу України передбачений порядок виконання рішення про припинення юридичної особи, а саме: учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, відповідно до цього Кодексу призначають комісію з припинення юридичної особи (комісію з реорганізації, ліквідаційну комісію), голову комісії або ліквідатора та встановлюють порядок і строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється. Виконання функцій комісії з припинення юридичної особи (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії) може бути покладено на орган управління юридичної особи. До комісії з припинення юридичної особи (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії) або ліквідатора з моменту призначення переходять повноваження щодо управління справами юридичної особи. Голова комісії, її члени або ліквідатор юридичної особи представляють її у відносинах з третіми особами та виступають у суді від імені юридичної особи, яка припиняється. Строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється, не може становити менше двох і більше шести місяці (п.п. 3, 4, 5 ст. 105 Цивільного кодексу України).
Пунктом 6 цієї статті зазначено, що кожна окрема вимога кредитора, зокрема щодо сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, страхових коштів до Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування, розглядається, після чого приймається відповідне рішення, яке надсилається кредитору не пізніше тридцяти днів з дня отримання юридичною особою, що припиняється, відповідної вимоги кредитора.
Таким чином, позивач звернувся у визначений відповідачем строк для заявлення кредиторських вимог, проте, враховуючи визначені Нормативами і нормативними строками пересилання поштових відправлень, затверджених наказом Міністерства інфраструктури України №958 від 28.11.2013, строки пересилання простої письмової кореспонденції операторами поштового зв'язку, суд приходить до висновку, що Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Бізнесфінанс» не було розглянуто кредиторські вимоги позивача у встановлений ч. 6 ст. 105 Цивільного кодексу України строк.
Нормами частини 3 статті 112 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі відмови ліквідаційної комісії у задоволенні вимог кредитора або ухилення від їх розгляду кредитор має право протягом місяця з дати, коли він дізнався або мав дізнатися про таку відмову звернутися до суду із позовом до ліквідаційної комісії. За рішенням суду вимоги кредитора можуть бути задоволені за рахунок майна, що залишилося після ліквідації юридичної особи.
Зважаючи, що у Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Бізнесфінанс» був наявний обов'язок розглянути кредиторські вимоги Банку, які були заявлені останнім під час розгляду даного спору у Господарському суді міста Києва, суд приходить до висновку, що позивач звернувся до суду із даним позовом до відповідача в межах визначеного частиною 3 статті 112 Цивільного кодексу України строку.
Матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача грошового зобов'язання по сплаті на користь позивача заборгованості за Кредитним договором в загальному розмірі 116 657 877,57 грн та зобов'язання визнати та включити до проміжного ліквідаційного балансу підприємства кредиторські вимоги позивача у вказаному розмірі.
Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідно до ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
За таких обставин, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, з покладенням судового збору на позивача в порядку ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст.ст. 74, 76-80, 129, 236 - 240 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
1. Позов задовольнити повністю.
2. Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Бізнесфінанс" (03110, м. Київ, вул. Солом'янська, 5, офіс 1003; ідентифікаційний код: 35084758) в особі голови комісії з припинення (ліквідатора) Данілова Артема Івановича визнати грошові вимоги Публічного акціонерного товариства "Платинум банк" (03680, м. Київ, вул. Амосова, 12; ідентифікаційний код:33308489) на загальну суму 116 654 877 (сто шістнадцять мільйонів шістсот п'ятдесят сім тисяч вісімсот сімдесят сім) грн. 57 коп.
3. Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Бізнесфінанс" (03110, м. Київ, вул. Солом'янська, 5, офіс 1003; ідентифікаційний код: 35084758) в особі голови комісії з припинення (ліквідатора) Данілова Артема Івановича включити вимоги Публічного акціонерного товариства "Платинум банк" (03680, м. Київ, вул. Амосова, 12; ідентифікаційний код:33308489) на загальну суму 116 654 877 (сто шістнадцять мільйонів шістсот п'ятдесят сім тисяч вісімсот сімдесят сім) грн. 57 коп. до проміжного ліквідаційного балансу.
4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Бізнесфінанс" (03110, м. Київ, вул. Солом'янська, 5, офіс 1003; ідентифікаційний код: 35084758) на користь Публічного акціонерного товариства "Платинум банк" (03680, м. Київ, вул. Амосова, 12; ідентифікаційний код:33308489) витрати по сплаті судового збору в розмірі 3 842 (три тисячі вісімсот сорок дві) грн. 00 коп.
5. Після набрання рішенням Господарського суду міста Києва законної сили видати відповідні накази.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду через відповідний місцевий господарський суд протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено: 24.10.2019
Суддя О.А. Грєхова