Справа № 357/11460/19
3/357/4502/19
22.10.2019 року cуддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Дубановська І. Д. , розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з Білоцерківського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер в матеріалах справи відсутній, до адміністративної відповідальності раніше не притягувався, за ст.124 КУпАП,-
29 серпня 2019 року о 09 год. 00 хв. в м. Біла Церква по бул. Олександрійському 20, водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем марки «ВАЗ 21063» д.н.з. НОМЕР_1 , не вибрав безпечної швидкості, не врахував дорожню обстановку, що призвело до заносу, виїзду за межі проїзної частини та наїзду на дерево. При ДТП автомобіль отримав механічні пошкодження з матеріальними збитками, чим вчинено правопорушення, передбачене ст.124 КУпАП.
Він же, 29 серпня 2019 року о 09 год. 00 хв. в м. Біла Церква по бул. Олександрійському 20, водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем марки «ВАЗ 21063» д.н.з. НОМЕР_1 , будучи причіпний до ДТП залишив місце пригоди, чим вчинено правопорушення, передбачене ст.122-4 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 вину не визнав та пояснив, що рухався з доступною швидкістю не порушуючи правил дорожнього руху. На алеї ввелися ремонтні роботи та на дорогу попала грязь. Коли він їхав автомобіль занесло на алею і він в'їхав в дерево. Хтось з людей викликали швидку допомогу, в лікарню їхати відмовився, після чого пішов за евакуатором, коли повернувся автомобіля не було.
За таких обставин з урахуванням положень ст.1 ч.2 ст.268 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя вважає за можливе розглянути справу за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.
Заслухавши ОСОБА_1 , вивчивши матеріали справи, суд вважає, що провадження в справі підлягає закриттю на підставі п.1 ст.247 КУпАП у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.ст.124, 122-4 КУпАП, з наступних підстав.
Згідно п.26 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року за №14 Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті особа підлягає притягненню до адміністративної відповідальності у разі вчинення порушення нею як учасником дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна. Тобто зазначений перелік є вичерпним, не було спричинення легких тілесних ушкоджень потерпілій, тому не охоплюється складом адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.
Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 року № 23-рп / 2010 адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах і правових презумпції, в тому числі, і закріпленої в статті 62 Конституції України презумпції невинності.
Крім цього, ЄСПЛ підкреслив, що обов'язок адміністративного органу нести тягар доведення є складовою презумпції невинності і звільняє особу від обов'язку доводити свою непричетність до скоєння порушення.
Відповідно до ст. 19 Закону України «Про міжнародні договори України», ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов'язкова до застосування судами як джерело права.
Ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", зобов'язано суди застосовувати при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерела права, а ЄСПЛ притримується у своїх рішення позиції того, що суд вправі обґрунтовувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту (рішення Європейського суду з прав людини, справа "Коробов проти України" № 39598/03 від 21 липня 2011 року), тобто таких, що не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), п. 161, Series A заява № 25).
Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
При цьому, ЄСПЛ у справі «Аллене де Рібермон проти Франції» вказав, що сфера застосування принципу презумпції невинуватості є значно ширшою: він обов'язковий не лише для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших органів держави.
Згідно ч.1 ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення, відповідно до вимог ст.245 КУпАП,крім іншого, є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
За змістом вимог ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до диспозиції ст.124 КУпАП порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна, з протоколу про адміністративне правопорушення видно, що ОСОБА_1 виїхав за межі проїзної частини та наїхав на дерево, що не відповідає ст.124 КУпАП.
Відповідно до ст.251 КпАП України доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь - які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, іншими доказами.
Будь-які інші докази на підтвердження факту вчинення ОСОБА_1 правопорушення, суду не представлено.
Оскільки суду не надано належних та допустимих доказів, провадження у справі підлягає закриттю на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.ст.124, 122-4 КУпАП.
Керуючись ст.62 Конституції України, ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", ст. 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, п.24 постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 23 грудня 2005р. «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», ст.7, ч.1 ст.9, п.1 ч.1 ст.247, ст.ст.252, 254, 256, 277, 278, 283 КУпАП, суддя -
Закрити провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності у зв'язку з відсутністю в діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого та ст.ст.124, 122-4 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена до Київського Апеляційного суду через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.
СуддяІ.Д.Дубановська
Білоцерківського міськрайонного суду
Київської області