Справа № 357/10276/16-к
1-кп/357/703/19
18 жовтня 2019 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області в складі:
головуючий суддя - ОСОБА_1
cекртар судового засідання - ОСОБА_2 ,
розглянувши під час судового засідання в приміщенні суду за обвинувальним актом стосовно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 186, ч.2 ст.289, ч.3 ст.15 ч.3 ст.185 КК України, клопотання прокурора про продовження заходів забезпечення, -
сторони кримінального провадження:
прокурор ОСОБА_4 ,
обвинувачений ОСОБА_3 ,
захисник ОСОБА_5 ,
на розгляді у Білоцерківському міськрайонному суді Київської області перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 01 квітня 2016 року за № 12016110030001482 щодо ОСОБА_3 за ознаками злочинів передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 186, ч.2 ст.289, ч.3 ст.15 ч.3 ст.185 КК України.
В судовому засіданні від 18 жовтня 2019 року прокурором ОСОБА_4 заявлене клопотання, в якому він просив продовжити дію обраного ОСОБА_3 запобіжного заходу у виді тримання під вартою на шістдесят діб.
Воно обґрунтоване тим, що залишається достатньо підстав вважати, що ОСОБА_3 , опинившись на волі, зможе вчинити інший злочин. На це вказує характер протиправних дій у яких обґрунтовано обвинувачується ОСОБА_3 , мотиви за яких вони вчинені.
Водночас, ОСОБА_3 з його захисником просили змінити йому запобіжний захід з тримання під вартою на домашній арешт у нічний час доби.
Обґрунтовували це тим, що ОСОБА_3 знаходиться під вартою третій рік, два обвинувальні вироки скасовані, як незаконні, на волі він зможе влаштуватися на роботу, продовжити навчання.
Заслухавши прокурора ОСОБА_4 , обвинуваченого ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_5 суд дійшов наступних висновків.
Згідно ч. 1 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.
Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу (ч. 2 ст. 331 КПК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Згідно ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Відповідно до ч. 1 ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв'язку з його доступом до зброї.
Суд зазначає, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні злочинів, за який передбачена відповідальність у виді позбавлення волі, його тримання під вартою обумовлювалось наявністю ризику вчинення нового злочину.
Згідно ч. 5 ст. 9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Суд зазначає, що за практикою Європейського суду з прав людини, існування обґрунтованої підозри щодо вчинення особою тяжкого злочину спочатку може виправдовувати тримання під вартою. Але тяжкість обвинувачення не може сама по собі бути виправданням тривалих періодів тримання під вартою (п. 61 рішення від 01 березня 2007 року у справі «Belevitskiy v. Russia» за заявою № 72967/01). Зі спливом певного часу саме тільки подальше існування обґрунтованої підозри щодо вчинення особою тяжкого злочину не може виправдовувати позбавлення свободи і судові органи зобов'язані навести інші підстави для продовження строку тримання під вартою. (п. 63 рішення від 27.11.2008 року у справі «Свершов проти України», заява № 35231/02).
Встановлено, що ОСОБА_3 перебуває під вартою три роки.
Суд визнає, такий період - тривалим.
Отже, для продовження дії обраного ОСОБА_3 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, поряд із обґрунтованою підозрою щодо вчинення злочину за який передбачена відповідальність у виді позбавлення волі, необхідним є наведення інших підстав.
Суд зазначає, що в матеріалах справи містяться докази, які свідчать про те, що в разі перебування на волі ОСОБА_3 має можливість працевлаштуватися та буде забезпечений місцем проживання.
На думку суду, ці обставини свідчать про зменшення ризику вчинення нових злочинів.
Отже, зважаючи на те, що існує обґрунтована підозра у вчиненні обвинуваченим злочинів за які передбачена кримінальна відповідальність у виді позбавлення волі, значний проміжок часу перебування ОСОБА_3 під вартою, зменшення ризику вчинення нових злочинів, що обумовлюється наявністю у ОСОБА_3 можливості працевлаштуватися та місця проживання, суд вважає за необхідне змінити йому запобіжний захід з тримання під вартою на домашній арешт з 19:00 год. до 07:00 год.
Таким чином, суд дійшов висновку, що клопотання прокурора належить залишити без задоволення, а клопотання обвинуваченого ОСОБА_3 про заміну запобіжного заходу - задовольнити.
Керуючись ст. 196, 202, 331, 369-372, 392-394 КПК України, -
клопотання прокурора ОСОБА_4 про продовження строків тримання під вартою - залишити без задоволення.
Клопотання обвинуваченого ОСОБА_3 про заміну запобіжного заходу - задовольнити.
Змінити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, продовжений 21 серпня 2019 року відносно обвинуваченого ОСОБА_3 .
Обрати відносно обвинуваченого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Біла Церква, Київської області, громадянина України, не одруженого, не працюючого, раніше судимого, обвинуваченого у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 186, ч.2 ст.289, ч.3 ст.15 ч.3 ст.185 КК України - запобіжний захід у вигляді домашнього арешту на строк 60 (шістдесят) діб, тобто до 16 грудня 2019 року.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_3 наступні обов'язки:
1. Не залишати місце постійного проживання - будинок АДРЕСА_1 з 19 год. до 07 год., крім випадків виклику до правоохоронних органів або суду, а також у невідкладних випадках для отримання медичної допомоги, особисто обвинуваченим або будь-ким з членів його сім"ї;
2. Прибувати на виклики до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області за першою вимогою;
3. Утримуватись від спілкування з потерпілими та свідками по справі у всіх випадках, коли це не пов'язано з проведенням судових засідань.
Роз'яснити обвинуваченому, що працівники органу внутрішніх справ з метою контролю за його поведінкою мають право з'являтися в житловий будинок, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього зобов'язань. Крім того роз'яснити, що у випадку порушення умов домашнього арешту до обвинуваченого за клопотанням прокурора може бути застосовано інший, більш суворий запобіжний захід.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення, для чого звільнити ОСОБА_3 з-під варти в залі суду.
Контроль за виконанням ухвали суду покласти на прокурора Білоцерківської місцевої прокуратури ОСОБА_4 .
Ухвала підлягає оскарженню в порядку та строки, передбачені ст. 395 КПК України.
Повний текст ухвали оголошений 22 жовтня 2019 року.
Суддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області ОСОБА_1