Справа № 357/10911/19
3/357/4337/19
18.10.2019 року cуддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Дубановська І. Д. , розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з Білоцерківського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, працюючого на Рокитнянському гранітному спецкар'єру, машиністом ескаваторщиком, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер в матеріалах справи відсутній, до адміністративної відповідальності раніше не притягувався, за ч.1 ст.130 КУпАП,-
Згідно протоколу серії БД №291433 про адміністративне правопорушення, 19 вересня 2019 року о 01 год. 30 хв. в м. Біла Церква по вул. Вернадського 2, водій ОСОБА_1 , керував автомобілем марки «OPEL ASCONA» д.н.з. НОМЕР_1 , у стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан алкогольного сп'яніння проводився у медичному закладі КНП БМР «Білоцерківська міська лікарня №4», що підтверджується медичним висновком №344, також за допомогою приладу «Алкотестер 3000», проба позитивна 1,48%, порушивши п.2.9 Б Правил дорожнього руху України, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.
Згідно протоколу серії БД №291434 про адміністративне правопорушення, 19 вересня 2019 року о 01 год. 30 хв. в м. Біла Церква по вул. Шевченка, водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем марки «OPEL ASCONA» д.н.з. НОМЕР_1 , не виконав законну вимогу працівників поліції про зупинку, а саме: при ввімкненому червоного та синього проблискового маяків та сирени намагався втекти неодноразово порушуючи ПДР, в ході переслідування було зупинено автомобіль шляхом блокування, порушивши п.2.4 Правил дорожнього руху України, передбачене ст.122-2 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 вину не визнав та пояснив, що 19 вересня 2019 року о 01 год. 30 хв. в м. Біла Церква по вул. Вернадського 2 він керував автомобілем марки «OPEL ASCONA» д.н.з. НОМЕР_1 , їхав дуже швидко, так як завозив мати до лікарні, на вимогу працівників поліції не зупинився, так як матері було дуже погано і хвилювався, що з неї щось станеться. Швидку допомогу викликали, але вони приїхали подивилися, щось вкололи і поїхали. Через деякий час матері стало гірше і він повіз сам до лікарні. Коли працівники поліції везли до лікарні здати аналізи він не підозрював, що від заспокійливих ліків виявиться стан алкогольного сп'яніння. Він пояснював лікарю та працівникам поліції, але ніхто його не слухав.
Свідок ОСОБА_2 пояснила, що 19 вересня 2019 року о 01 год. 30 хв. дійсно попросила сина вночі завезти її до лікарні, так як було дуже погано, швидка допомога не допомогла ф їй стало гірше. Всі рідні дуже злякалися.
Суддя розглянувши протоколи та додані до нього документи, заслухавши ОСОБА_1 , свідка, згідно протоколів про адміністративне правопорушення своїми діями ОСОБА_3 , вчинив правопорушення, передбачене ст.130 ч.1 КУпАП, порушив вимоги п.2.9а Правил дорожнього руху України, та також, своїми діями вчинив правопорушення, передбачене ст.122-2 КУпАП, порушив вимоги п.2.4 Правил дорожнього руху України.
Відповідно до ст.256 КупАП, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по - батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення;, нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі. При складанні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснюється його права і обов'язки, передбачені ст.268 КУпАП, про що робиться відмітка у протоколі.
Вислухавши ОСОБА_1 , свідка, дослідивши матеріали справи, суддя приходить до висновку, що відповідно до ч.2, 3 с.62 Конституції України, ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину.
Ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", зобов'язано суди застосовувати при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерела права, а ЄСПЛ притримується у своїх рішення позиції того, що суд вправі обґрунтовувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту (рішення Європейського суду з прав людини, справа "Коробов проти України" № 39598/03 від 21 липня 2011 року), тобто таких, що не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), п. 161, Series A заява № 25).
Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
При цьому, ЄСПЛ у справі «Аллене де Рібермон проти Франції» вказав, що сфера застосування принципу презумпції невинуватості є значно ширшою: він обов'язковий не лише для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших органів держави.
Згідно ч.1 ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення, відповідно до вимог ст.245 КУпАП, крім іншого, є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
За змістом вимог ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП наступає за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а так само за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння.
Отже, обов'язковою ознакою правопорушення, передбаченого вказаною частиною даної статті КУпАП, є керування транспортним засобом особою перебуваючи у стані сп'яніння або відмова від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан спяніння.
Також, суду не надані належні та допустимі докази, які підтверджують факт керування автомобілем марки «OPEL ASCONA» д.н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_1 , який знаходився за кермом з ознаками алкогольного сп'яніння, а не під дією ліків, про що повідомляв ОСОБА_1 .
У матеріалах справи також відсутні конкретні правові докази про відсторонення ОСОБА_1 від керування транспортним засобом та які б свідчили про наявність у поліцейських правових підстав вважати, що особа перебуває в стані сп'яніння, та складання протоколу за ч.1 ст.130 КУпАП.
Відповідно до положень статті 266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного сп'яніння підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами та оглядові на стан сп'яніння. У разі відсторонення особи від керування транспортним засобом можливість керування цим транспортним засобом надається уповноваженій нею особі, яка має посвідчення водія відповідної категорії та може бути допущена до керування транспортним засобом.
Враховуючи, що ОСОБА_1 нібито перебував з ознаками алкогольного сп'яніння, виникають обґрунтовані сумніви щодо упередженості патрульного поліції під час складання протоколу про адміністративне правопорушення, що випливає з непослідовних дій уповноваженої посадової особи, яка не відсторонила останнього від керування всупереч складеному відносно нього протоколу.
Відповідно до ст.251 КпАП України доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь - які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, іншими доказами.
Будь-які інші докази на підтвердження факту вчинення ОСОБА_1 правопорушення, суду не представлено.
Оскільки суду не надано належних та допустимих докази, які б підтвердили факт порушення п.п.2.9а, 2.4 Правил дорожнього руху України, провадження у справі підлягає закриттю на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, ст.122-2 КУпАП.
Керуючись ст.62 Конституції України, ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", ст. 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, п.24 постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 23 грудня 2005р. «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», ст.ст. ст.7, ч.1 ст.9, п.1 ч.1 ст.247, 252, 254, 256, 277, 278, 283 КУпАП, суддя -
Закрити провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності у зв'язку з відсутністю в діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та ст.122-2 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена до Київського Апеляційного суду через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області І. Д. Дубановська