Справа № 357/10916/19
3/357/4339/19
17.10.2019 року cуддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Дубановська І. Д. , розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з Білоцерківського відділу поліції ГУНП в Київській області відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер в матеріалах справи відсутній, до адміністративної відповідальності зі слів не притягувався, за ст.130 ч.1 КУпАП,-
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії БД №291252 від 17 вересня 2019 року, 17 вересня 2019 року о 00 год. 22 хв. в м. Біла Церква по вул. Механізаторська 147, водій ОСОБА_1 , керував автомобілем марки «MERCEDES BENZ VITO 108» д.н.з. НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку проводився у лікаря нарколога в Білоцерківській лікарні №4.
Вказаними діями ОСОБА_1 порушив вимоги п.2.9 а ПДР України, чим вчинив адміністративне правопорушення передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 вину не визнав та пояснив, що 17 вересня 2019 року о 00 год. 22 хв. в м. Біла Церква по вул. Механізаторська 147 керував автомобілем марки «MERCEDES BENZ VITO 108» д.н.з. НОМЕР_1 де зупинили його працівники поліції та запропонували проїхати до лікарні на визначення стану алкогольного сп'яніння, так як він був впевнений, що алкогольне сп'яніння не виявиться, поїхав до лікарні. В лікарні працівники поліції зверхньо віднеслися до нього, аналізи він не здавав, звідки з'явилась довідка з лікарні не знає, підписував якийсь документ, що саме ніхто не пояснив. З часом дізнався, що викликають до суду.
Свідок ОСОБА_2 пояснив, що йому зателефонував ОСОБА_1 і попросив, щоб під'їхав, коли приїхав побачив, що працівники поліції ОСОБА_1 повезли до лікарні, а він поїхав за ними. З лікарні вийшов ОСОБА_1 і сказав, що аналізи не брали, а він підписав документ, який не пам'ятає. Вони сіли до автомобіля і поїхали додому.
Вислухавши пояснення ОСОБА_1 , дослідивши матеріали справи, суддя приходить до висновку, що відповідно до ч.2, 3 с.62 Конституції України, ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину.
Ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", зобов'язано суди застосовувати при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерела права, а ЄСПЛ притримується у своїх рішення позиції того, що суд вправі обґрунтовувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту (рішення Європейського суду з прав людини, справа "Коробов проти України" № 39598/03 від 21 липня 2011 року), тобто таких, що не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), п. 161, Series A заява № 25).
Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
При цьому, ЄСПЛ у справі «Аллене де Рібермон проти Франції» вказав, що сфера застосування принципу презумпції невинуватості є значно ширшою: він обов'язковий не лише для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших органів держави.
Згідно ч.1 ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення, відповідно до вимог ст.245 КУпАП, крім іншого, є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
За змістом вимог ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП наступає за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а так само за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння.
Отже, обов'язковою ознакою правопорушення, передбаченого вказаною частиною даної статті КУпАП, є керування транспортним засобом особою перебуваючи у стані сп'яніння або відмова від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп'яніння.
За змістом п.2.9 а Правил дорожнього руху України водієві забороняється: керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.
Відповідно до пунктів 6, 7 Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я поліцейський в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду. Не можуть бути залучені як свідки поліцейські або особи, щодо неупередженості яких є сумніви.
Також, суду не надані належні та допустимі докази, які підтверджують факт керування автомобілем марки «MERCEDES BENZ VITO 108» д.н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_1 , який знаходився за кермом з ознаками алкогольного сп'яніння.
У матеріалах справи також відсутні конкретні правові докази про відсторонення ОСОБА_1 від керування транспортним засобом та які б свідчили про наявність у поліцейських правових підстав вважати, що особа перебуває в стані алкогольного сп'яніння, та складання протоколу за ч.1 ст.130 КУпАП.
Відповідно до положень статті 266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного сп'яніння підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами та оглядові на стан сп'яніння. У разі відсторонення особи від керування транспортним засобом можливість керування цим транспортним засобом надається уповноваженій нею особі, яка має посвідчення водія відповідної категорії та може бути допущена до керування транспортним засобом.
Враховуючи, що ОСОБА_1 нібито перебував з ознаками алкогольного сп'яніння, виникають обґрунтовані сумніви щодо упередженості патрульного поліції під час складання протоколу про адміністративне правопорушення, що випливає з непослідовних дій уповноваженої посадової особи, яка не відсторонила останнього від керування всупереч складеному відносно нього протоколу.
Відповідно до ст.251 КпАП України доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь - які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, іншими доказами.
Також в матеріалах справи згідно висновку щодо результатів медичного огляду №342 складеного 17 вересня 2019 року водій ОСОБА_1 знаходився в стані алкогольного сп'яніння, також підкреслено «ознак сп'яніння не виявлено», що не можливо зрозуміти.
Будь-які інші докази на підтвердження факту вчинення ОСОБА_1 правопорушення, суду не представлено.
Оскільки суду не надано належних та допустимих доказів, які б підтвердили факт порушення ОСОБА_1 п.2.9 а Правил дорожнього руху України, провадження у справі підлягає закриттю на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Керуючись ст.62 Конституції України, ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", ст. 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, п.24 постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 23 грудня 2005р. «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», ст.ст. ст.7, ч.1 ст.9, п.1 ч.1 ст.247, 252, 254, 256, 277, 278, 283 КУпАП, суддя -
Закрити провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності у зв'язку з відсутністю в діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена до Київського Апеляційного суду через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області І. Д. Дубановська