Справа № 357/11658/19
3/357/4604/19
17.10.2019 року cуддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Дубановська І. Д. , розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з Білоцерківського відділу поліції ГУНП в Київській області відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер в матеріалах справи відсутній, до адміністративної відповідальності не притягувався, за ст.130 ч.1 КУпАП,-
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ОБ №181508 від 02 жовтня 2019 року о 01 год. 06 хв., ОСОБА_1 , в м. Біла Церква по вул. Заярська 1-а, керував автомобілем марки «TOYTA RAV - 4» державний номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: звужені зіниці очей, які не реагують на світло, порушення мови, порушення координації рухів. Від проходження медичного огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку водій відмовився у присутності двох свідків.
Вказаними діями ОСОБА_1 порушив вимоги п.2.5 ПДР України, чим вчинив адміністративне правопорушення передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 вину не визнав та пояснив, що 02 жовтня 2019 року о 01 год. 06 хв. їхав до дому з роботи, 12 годин працював за комп'ютером, так як підроблює майстром по ремонту комп'ютерів. Очі були червоні, так працював за комп'ютером довгий час, коли закінчив роботу забув закапати очі. Наркотичні засоби не вживає і ніколи не вживав. Коли зупинили працівники поліції він їм пояснив, що очі запалені і сам запропонував проїхати в медичний заклад, щоб здати аналізи на наркотичне та алкогольне сп'яніння, але працівники поліції протримали його близько чотирьох годин і склали протокол про адміністративне правопорушення.
Вислухавши пояснення ОСОБА_1 , дослідивши матеріали справи, суддя приходить до висновку, що відповідно до ч.2, 3 с.62 Конституції України, ніхто не зобов'язаний доводити свою не винуватість у вчиненні злочину.
Ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", зобов'язано суди застосовувати при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерела права, а ЄСПЛ притримується у своїх рішення позиції того, що суд вправі обґрунтовувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту (рішення Європейського суду з прав людини, справа "Коробов проти України" № 39598/03 від 21 липня 2011 року), тобто таких, що не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), п. 161, Series A заява № 25).
Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
При цьому, ЄСПЛ у справі «Аллене де Рібермон проти Франції» вказав, що сфера застосування принципу презумпції невинуватості є значно ширшою: він обов'язковий не лише для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших органів держави.
Згідно ч.1 ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення, відповідно до вимог ст.245 КУпАП, крім іншого, є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
За змістом вимог ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП наступає за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а так само за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння.
Отже, обов'язковою ознакою правопорушення, передбаченого вказаною частиною даної статті КУпАП, є керування транспортним засобом особою перебуваючи у стані сп'яніння або відмова від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан спяніння.
За змістом п.2.5 Правил дорожнього руху України водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
Відповідно до пунктів 6, 7 Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я поліцейський в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду. Не можуть бути залучені як свідки поліцейські або особи, щодо неупередженості яких є сумніви.
Також, суду не надані належні та допустимі докази, які підтверджують факт керування автомобілем марки «TOYTA RAV - 4» державний номерний знак НОМЕР_1 ОСОБА_1 , який знаходився за кермом з ознаками наркотичного сп'яніння.
У матеріалах справи також відсутні конкретні правові докази про відсторонення ОСОБА_1 від керування транспортним засобом та які б свідчили про наявність у поліцейських правових підстав вважати, що особа перебуває в стані сп'яніння, та складання протоколу за ч.1 ст.130 КУпАП.
Відповідно до положень статті 266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного сп'яніння підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами та оглядові на стан сп'яніння. У разі відсторонення особи від керування транспортним засобом можливість керування цим транспортним засобом надається уповноваженій нею особі, яка має посвідчення водія відповідної категорії та може бути допущена до керування транспортним засобом.
Враховуючи, що ОСОБА_1 , нібито перебував з ознаками наркотичного сп'яніння, виникають обґрунтовані сумніви щодо упередженості патрульного поліції під час складання протоколу про адміністративне правопорушення, що випливає з непослідовних дій уповноваженої посадової особи, яка не відсторонила останнього від керування всупереч складеному відносно нього протоколу.
Відповідно до ст.251 КпАП України доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь - які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, іншими доказами.
Будь-які інші докази на підтвердження факту вчинення ОСОБА_1 правопорушення, суду не представлено.
Оскільки суду не надано належних та допустимих докази, які б підтвердили факт порушення ОСОБА_1 п.2.5 Правил дорожнього руху України, провадження у справі підлягає закриттю на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Керуючись ст.62 Конституції України, ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", ст. 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, п.24 постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 23 грудня 2005р. «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», ст.ст.7, ч.1 ст.9, п.1 ч.1 ст.247, 252, 254, 256, 277, 278, 283 КУпАП, суддя -
Закрити провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності у зв'язку з відсутністю в діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена до Київського Апеляційного суду через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської областіІ. Д. Дубановська