Ухвала від 02.10.2019 по справі 910/24323/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

02.10.2019Справа № 910/24323/16

За позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 )

до Публічного акціонерного товариства "Мостобуд" (01033, м. Київ, вул. Паньківська, буд. 5; ідентифікаційний код 01386326)

про стягнення заборгованості по заробітній платі в розмірі 110 218 грн. 31 коп.

В межах справи № 910/24323/16

За заявою Публічного акціонерного товариства "Альфа-Банк"

до Публічного акціонерного товариства "Мостобуд" (ідентифікаційний код 01386326)

про банкрутство

Суддя Чеберяк П.П.

Представники сторін:

Позивач не з'явився

Від відповідача Салашна Л.М. - представник

Розпорядник майна Кіцул С.Б.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У провадженні Господарського суду м. Києва перебуває справа № 910/24323/16 за заявою Публічного акціонерного товариства "Альфа-Банк" про банкрутство Публічного акціонерного товариства "Мостобуд" на стадії процедури розпорядження майном, введеної ухвалою Господарського суду м. Києва від 08.02.2017.

17.05.2019 до Господарського суду м. Києва звернувся ОСОБА_1 з позовом до Публічного акціонерного товариства "Мостобуд" про стягнення заборгованості по заробітній платі в розмірі 110 218 грн. 31 коп.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 27.05.2019 розгляд справи призначено на 24.07.2019.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 24.07.2019 судове засідання відкладено на 04.09.2019.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 04.09.2019 розгляд справи відкладено на 16.09.2019.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 16.09.2019 закрито підготовче провадження та призначено позов до судового розгляду по суті на 02.10.2019.

У судовому засіданні 02.10.2019 розглядався по суті позов ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства "Мостобуд" про стягнення заборгованості по заробітній платі та інфляційних нарахувань в розмірі 110 218 грн. 31 коп.

Представник позивача у судове засідання не з'явився.

Представник відповідача заявив про визнання заявленої позивачем заборгованості частково, на суму 28 116 грн. 85 коп.

Згідно ч. 4 ст. 10 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, вирішує усі майнові спори з вимогами до боржника, у тому числі спори про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів, пов'язаних із визначенням та сплатою (стягненням) грошових зобов'язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також справ у спорах про визнання недійсними правочинів (договорів), якщо з відповідним позовом звертається на виконання своїх повноважень контролюючий орган, визначений Податковим кодексом України.

Наведена норма кореспондується з положеннями п. 8 ч. 1 ст. 20 Господарського процесуального кодексу України згідно якого господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема, справи про банкрутство та справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого відкрито провадження у справі про банкрутство, у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів про визначення та сплату (стягнення) грошових зобов'язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також спорів про визнання недійсними правочинів за позовом контролюючого органу на виконання його повноважень, визначених Податковим кодексом України.

Розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства "Мостобуд" про стягнення заборгованості по заробітній платі та втрат від інфляції в загальному розмірі 42 172 грн. 48 коп., судом встановлено наступне.

ОСОБА_1 у період з 02.08.2011 по 16.04.2018 працював у відокремленому підрозділі Публічного акціонерного товариства "Мостобуд" - Мостобудівельний загін № 12 Публічного акціонерного товариства "Мостобуд" на посаді машиніста навантажувальної машини, що підтверджується записом в трудовій книжці.

Заборгованість відповідача перед позивачем із виплати заробітної плати за період з грудня 2012 по грудень 2014 року становить 28 116 грн. 85 коп., а також відшкодування витрат на відрядження в розмірі 14 055 грн. 63 коп., що підтверджується довідкою Публічного акціонерного товариства "Мостобуд" в особі відокремленого підрозділу Мостобудівельний загін № 12 Публічного акціонерного товариства "Мостобуд" від 30.04.2018 за вих. № 20.

Статтею 47 Кодексу законів про працю України передбачено, що власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.

Згідно з частиною 1 статті 116 Кодексу законів про працю України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про оплату праці" заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу. Аналогічні положення містяться і в статті 94 Кодексу законів про працю України. Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства.

З огляду на викладені обставини, суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню вимоги кредитора, які складають заборгованість з виплати заробітної плати в розмірі 28 116 грн. 85 коп.

Відповідно до ст. 233 Кодексу законів про працю України працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права. Тільки у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком. Якщо місячний чи тримісячний строк пропущено без поважних причин, у позові може бути відмовлено з цих підстав.

Позовні вимоги ґрунтуються на стягненні з відповідача витрат на відрядження, виплата яких регулюється положеннями статті 121 КЗпП України, а не ЗУ «Про оплату праці», а відтак вимоги про стягнення витрат на відрядження повинні заявлятися в тримісячний строк, коли позивач дізнався про порушення свого права.

Згідно з підпунктом 3.15 Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 13 січня 2004 року № 5, не належать до фонду оплати праці витрати на відрядження: добові (у повному обсязі), вартість проїзду, витрати на наймання житлового приміщення.

Враховуючи те, що витрати на відрядження не включаються до фонду оплати праці, то позивач мав би звернутися до суду за її стягненням в тримісячний строк з моменту звільнення, водночас, як вбачається з матеріалів справи позивач звернувся до суду лише 17.05.2019.

З огляду на викладені обставини позивач пропустив строк на звернення до суду за вирішенням трудового спору, оскільки з позовом про стягнення витрат на відрядження він звернувся поза межами строку передбаченими статтею 233 КЗпП України. Таким чином, заявлені позивачем вимоги про стягнення з відповідача витрат на відрядження в розмірі 14 055 грн. 63 коп. залишаються судом без задоволення.

Крім того, суд не вбачає підстав для задоволення заявлених позивачем вимог про стягнення з відповідача збитків від інфляції в розмірі 68 046 грн. 31 коп., нарахованих на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України, оскільки застосування даної норми, яка регулює зобов'язальні правовідносини і наслідки порушення зобов'язання до трудових правовідносин не передбачено чинним трудовим законодавством.

Наведений висновок також викладений Верховним Судом у складі Другої судової палати Касаційного цивільного суду в постанові від 30.01.2018 у справі № 333/7828/14-ц.

Відповідно до ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Суд не може збирати докази, що стосуються предмету спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному зверненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів.

З огляду на викладені обставини на наведені норми суд дійшов висновку щодо обґрунтованості заявлених позивачем частково, а саме в частині стягнення з відповідача нарахованої, але невиплаченої заробітної плати в розмірі 28 116 грн. 85 коп.

Керуючись ст. 10 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст. 73-74, 129, 234 Господарського процесуального кодексу України суд

УХВАЛИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Мостобуд" (01033, м. Київ, вул. Паньківська, буд. 5; ідентифікаційний код 01386326) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) нараховану, але невиплачену заробітну плату в розмірі 28 116 (двадцять вісім тисяч сто шістнадцять) грн. 85 коп.

3. В іншій частині позовну заяву залишити без задоволення.

4. Видати наказ.

5. Копію ухвали направити сторонам та розпоряднику майна боржника.

Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом чи Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції в порядку та строки, встановлені статтями 254-257 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя П.П. Чеберяк