провадження № 2/294/224/19
справа № 294/799/18
(заочне)
23 жовтня 2019 року Чуднівський районний суд Житомирської області
у складі:
головуючого - судді Мандро О.В.
при секретарі Рижук В.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м.Чуднові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 до ОСОБА_3 за участю третіх осіб - органу опіки та піклування Житомирської міської ради та органу опіки та піклування Великокоровинецької селищної ради Чуднівського району Житомирської області про позбавлення батьківських прав, -
08.06.2018 позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом в інтересах неповнолітнього ОСОБА_3 до відповідача ОСОБА_3 за участю третіх осіб - органу опіки та піклування Житомирської міської ради та органу опіки та піклування Великокоровинецької селищної ради Чуднівського району Житомирської області про позбавлення батьківських прав, мотивуючи свої вимоги тим, що відповідач по справі є батьком неповнолітньої дитини - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який позбавлений батьківського піклування, відповідач вихованням дитини не займається, аліменти не сплачує.
В судове засідання учасники справи не з'явились.
Позивач подала до суду заяву про розгляд справи за її відсутності, в якій одночасно зазначила, що позовні вимоги підтримує у повному обсязі, проти заочного розгляду справи не заперечує.
Відповідачпро дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином шляхом направлення судових повісток про виклик у судові засідання засобами поштового зв'язку та публікації оголошення про виклик відповідача на офіційному веб-сайті Чуднівського районного суду Житомирської області, у встановлений судом строк відповідач відзив не надав, про причини не з'явлення до суду не повідомив.
Представник органу опіки та піклування Великокоровинецької селищної ради Чуднівського району Житомирської області Поруба С.В. до суду подав заяву про розгляд справи без його участі, в якій зазначив, що проти задоволення позову не заперечує.
Представник органу опіки та піклування Житомирської міської ради Жалюк В.С. до суду подав заяву про розгляд справи без його участі, в якій зазначив, що позовні вимоги підтримує повністю.
Бердичівська місцева прокуратура Житомирської області про день, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, про причини нез'явлення представника до суду не повідомила.
На підставі статей 211, 223, 280 Цивільного процесуального кодексу України (надалі по тексту - ЦПК України) суд вважає можливим розглядати справу за відсутності учасників справи та ухвалити заочне рішення у справі на підставі наявних в ній доказів, оскільки позивач не заперечує проти заочного вирішення справи.
Дослідивши та оцінивши письмові докази у справі у їх сукупності, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, батьком неповнолітньої дитини - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , являється відповідач по справі ОСОБА_3 .
Відповідно до акту обстеження матеріально-побутових умов проживання від 07.06.2018, неповнолітня дитина - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає разом з матір'ю ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та бабою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , батько дитини ОСОБА_3 з родиною не проживає, не бере участі у вихованні дитини та злісно ухиляється від батьківських обов'язків (а.с.4).
Шлюб укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 розірвано, що підтверджується свідоцтвом про розірвання шлюбу, виданим відділом реєстрації актів цивільного стану Житомирського міського управління юстиції від 22.11.2006 (а.с.10).
Зі змісту характеристики ОСОБА_2 , виданої Житомирським міським колегіумом вбачається, що відповідач ОСОБА_3 впродовж навчання сина в школі інтересу до діяльності дитини не проявляв (а.с.7).
На переконання суду, невідвідування відповідачем навчального закладу дитини повною мірою не може свідчити про ухилення від виконання своїх обов'язків та не є достатньою підставою для позбавлення відповідача батьківських прав.
Як на одну з підстав позбавлення батька дитини батьківських прав, позивач посилається на несплату відповідачем аліментів на утримання дитини, проте будь-яких доказів на підтвердження цієї обставини позивачем не надано.
Відповідно до ст.11 Закону України «Про охорону дитинства» сім'я є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього. Кожна дитина має право на проживання в сім'ї разом з батьками або в сім'ї одного з них та на піклування батьків.
Відповідно до ст. 164 Сімейного кодексу України (надалі по тексту - СК України) мати, батько можуть бути позбавлені батьківських прав, якщо вона, він не забрали дитину з полового будинку або з іншого закладу охорони здоров'я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини; жорстоко поводяться з дитиною; є хронічними алкоголіками або наркоманами; вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини; засуджені за вчинення умисного кримінального правопорушення щодо дитини.
Відповідно до ч.4 ст.19 СК України при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, місця проживання дитини, виселення дитини, зняття дитини з реєстрації місця проживання, визнання дитини такою, що втратила право користування житловим приміщенням, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду, управління батьками майном дитини, скасування усиновлення та визнання його недійсним обов'язковою є участь органу опіки та піклування, представленого належною юридичною особою.
Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв'язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи (ч. 5 ст. 19 СК України).
Суд може не погодиться з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини (ч.6 ст.19 СК України).
З даних висновку органу опіки та піклування Житомирської міської радивід 20 березня 2019 №276 про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 , вбачається, що орган опіки та піклування Житомирської міської радивважає за доцільне позбавити батьківських прав ОСОБА_3 відносно неповнолітньої дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.52).
Суд не погоджується з даними висновку органу опіки та піклування, який є недостатньо обґрунтованим, не з'ясовано у відповідача його ставлення до виконання батьківських обов'язків, у висновку не йдеться, яким чином позбавлення батьківських прав відповідача сприятиме захисту інтересів дитини.
Пленум Верховного Суду України в пунктах 15, 16 постанови від 30 березня 2007 року №3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» роз'яснив, що позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно їх утримують, та інше), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов'язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об'єктивного з'ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.
Особи можуть бути позбавленні батьківських прав лише щодо дитини, яка не досягла вісімнадцяти років, і тільки з підстав, передбачених ст. 164 СК України.
Ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення, не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування своїми обов'язками.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини справи, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог.
При розгляді справи позивачем не було доведено наявності підстав для позбавлення відповідача батьківських прав, вичерпний перелік яких закріплено у ст.164 СК України. Позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, позивачем належних та допустимих доказів ухилення відповідача від виконання своїх батьківських обов'язків, які б були законною підставою для позбавлення його батьківських прав, не надано.
На підставі наведеного вище та керуючись ст.51 Конституції України, нормами Закону України «Про охорону дитинства», роз'ясненнями постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 березня 2007 року № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав», ст.ст. 19, 150, 151, 164, 166 Сімейного кодексу України, ст.ст. 4, 12, 13, 56, 76, 80, 81, 141, 211, 223, 258-259, 263-265, 280-284, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд -
У задоволенні позову ОСОБА_1 в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 до ОСОБА_3 за участю третіх осіб - органу опіки та піклування Житомирської міської ради та органу опіки та піклування Великокоровинецької селищної ради Чуднівського району Житомирської області про позбавлення батьківських прав -відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте Чуднівським районним судом Житомирської області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду може бути оскаржене позивачем до Житомирського апеляційного суду через Чуднівський районний суд Житомирської області шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження чи на перегляд заочного рішення, якщо апеляційна скарга чи заява про перегляд заочного рішення подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання заяви про перегляд заочного рішення чи апеляційної скарги, якщо їх не було подано. У разі подання заяви про перегляд заочного рішення чи апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після перегляду справи.
Суддя: О.В. Мандро