Справа №295/13290/18
Категорія 49
2/295/166/19
18.10.2019 року м. Житомир
Богунський районний суд м. Житомира в складі:
головуючого судді Перекупка І.Г.,
за участю секретаря судового засідання Поліщук К.Г.,
представника позивача ОСОБА_1 ,
представника відповідача ОСОБА_2 В.Л.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення пені за прострочення сплати аліментів, -
Позивач звернулася до суду з позовом, в якому з урахуванням обґрунтованого розрахунку просить стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 пенюза прострочення сплати аліментів в сумі 30547,29 грн. Свої вимоги позивачка обґрунтовує наступним, що відповідач є батьком ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Рішенням Житомирського районного суду Житомирської області № 278/3738/13-ц від 24.09.2013 року вирішено стягувати з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_6 , щомісячно, аліменти на утримання однієї малолітньої дитини ОСОБА_5 в розмірі ј частини всіх видів заробітку (доходу) відповідача, починаючи з 8 серпня 2013 року і до досягнення дитиною повноліття. Відповідач ухиляється від батьківського обов'язку щодо утримання дитини, аліменти належним чином не сплачує. Згідно довідки-розрахунку №52873/7.21-30/7 від 01.09.2019 року, виданої Богунським ВДВС м. Житомир Головного територіального управління юстиції у Житомирській області сума заборгованість по аліментам станом на 18.09.2018 року становить 9280,75 грн.
В судовому засіданні представник позивача наполягав на задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Представник відповідача заперечував щодо задоволення позовних вимог, просив відмовити в задоволенні у зв'язку з необґрунтованістю.
01.04.2019 року від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому він просить відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що відповідач офіційно працює в ПП «ОРІОН» на посаді інженера та регулярно отримує заробітну плату, з якої йдуть відрахування в розмірі ј частини в рахунок стягнення аліментів на дитину.
Суд, на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин цієї справи, на які позивач послався як на підставу своїх вимог, що викладені у позовній заяві та підтверджені доданими до неї доказами, які були досліджені судом, за відсутності заперечень відповідача, на засадах верховенства права, відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права, прийшов таких висновків.
В силу частин 1-3 ст.12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Частинами першою другою ст.13 ЦПК України визначено, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до вимог ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.
Згідно з нормами ч. 2 ст. 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Рішенням Житомирського районного суду Житомирської області № 278/3738/13-ц від 24.09.2013 року вирішено стягувати з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_6 , щомісячно, аліменти на утримання однієї малолітньої дитини ОСОБА_5 в розмірі ј частини всіх видів заробітку (доходу) відповідача, починаючи з 8 серпня 2013 року і до досягнення дитиною повноліття. (а.с. 9-10)
Згідно обґрунтованого розрахунку позивача станом на 11.10.2018 року існує заборгованість по пені в розмірі 30 547, 29 грн. (а.с. 121)
Відповідно довідки-розрахунку №4677/7.21 від 24.01.2019 року, виданої Богунським ВДВС м. Житомир Головного територіального управління юстиції у Житомирській області, заборгованість ОСОБА_4 по сплаті аліментів станом на 01.01.2019 року відсутня. (а.с. 94)
Згідно до розрахунку заборгованості зі сплати аліментів № 37102 від 22.05.2019 року, виданої Богунським ВДВС м. Житомир Головного територіального управління юстиції у Житомирській області, заборгованість по сплаті аліментів станом на 30.09.2018 року становить 1800,74 грн. (а.с. 109-112)
Згідно довідки директора ПП «ОРІОН» № 29 від 29.03.2019 року зазначено, що згідно виконавчого листа № 278/3738/13-ц від 10.10.2013 року аліменти на користь ОСОБА_3 (ІНН НОМЕР_1 ) виплачуються на карту виплат № НОМЕР_2 , оформленої у АТ КБ «ПриватБанк» на ім'я ОСОБА_3 Виплата аліментів на карту для виплат № 5168 7573 7723 5942 здійснюється з 01.06.2018 року по даний час. Заборгованості з виплати аліментів не було. Доплата аліментів за серпень та вересень 2018 р. здійснювалась на виконання постанови Богунського ВДВС м. Житомир ГТУЮ у Житомирській області від 06.09.2018 року. Доплата аліментів за січень 2019 р. здійснювалась у зв'язку з збільшенням розміру заробітної плати. (а.с. 81)
Виплата аліментів на карту виплат ОСОБА_3 здійснюється з 01.06.2018 року, що підтверджується відомостями розподілу виплат ПП «ОРІОН». (а.с. 82-93)
Згідно копії довідки про доходи Виробничого кооперативу «Вернісаж» №106 від 06.06.2019 року та копіями банківськими виписками, із заробітної плати ОСОБА_4 відраховувалися аліменти на підставі виконавчого листа № 278/3738/13-ц виданого 10.10.2013 р. За період з вересня 2014 року по серпень 2015 року аліменти пересилались через Укрпошту, а з вересня 2015 року на картковий рахунок № НОМЕР_3 в Житомирському обласному управлінні Ощадбанку № 10005/662. (а.с. 158-186)
Довідкою ПП «Сталевий світ» № 22 від 08.07.2019 р. зазначено, що виплата аліментів на користь ОСОБА_3 проводилася період з листопада 2013 року по вересень 2014 року, що підтверджується копіями чеків за №2953 від 09.12.2013р., №7089 від 08.01.2014р., №3502 від 07.02.2014р., №9223 від 07.03.2014р., №4205 від 07.04.2014р., №9004 від 07.05.2014р., №2017 від 06.04.2014р., №14357 від 07.08.2014р., №№20533, 20534 від 05.09.2014р. (а.с. 188-193)
Суд вважає, що підстави для настання у відповідача відповідальності за прострочення сплати аліментів відсутня з огляду на наступне.
В пункті 22 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» надано роз'яснення, що передбачена статтею 196 СК України відповідальність платника аліментів за прострочення їх сплати у виді неустойки (пені) настає лише за наявності вини цієї особи. На платника аліментів не можна покласти таку відповідальність, якщо заборгованість утворилася з незалежних від нього причин, зокрема, у зв'язку з несвоєчасною виплатою заробітної плати, затримкою або неправильним перерахуванням аліментів банками. В інших випадках стягується неустойка за весь час прострочення аліментів.
Статтею 180 СК України встановлено обов'язок батьків утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Сплата аліментів за рішенням суду є одним зі способів виконання обов'язку утримувати дитину тим з батьків, хто проживає окремо від дитини.
Відповідно до ч. 3 ст. 181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) в твердій грошовій сумі.
Ч. 3 ст. 195 СК України вказує, що розмір заборгованості за аліментами обчислюється державним виконавцем, приватним виконавцем, а в разі виникнення спору - судом.
За правилами ст. 196 Сімейного кодексу України, у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.
Оцінюючи правомірність та обґрунтованість зробленого позивачем розрахунку, суд виходить з того, що відповідно до правової позиції Верховного суду України, викладеній у постанові № 6-81цс13 від 11 вересня 2013 року, суд, оскільки зобов'язання зі сплати аліментів носить періодичний характер і має виконуватися щомісяця, повинен з'ясувати розмір несплачених аліментів по кожному з цих періодичних платежів, встановити строк, до якого кожне із цих зобов'язань мало бути виконано, та з урахуванням встановленого обчислити розмір пені, виходячи із суми несплачених аліментів за кожен місяць окремо від дня порушення платником аліментів свого обов'язку щодо їх сплати до дня ухвалення судом рішення, підсумувавши розміри нарахованої пені за кожен із прострочених платежів та визначивши її загальну суму.
При цьому за змістом ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Неустойка (пеня) - це спосіб забезпечення виконання зобов'язання. Її завдання - сприяти належному виконанню зобов'язання, стимулювати боржника до належної поведінки. Однак таку функцію неустойка виконує до моменту порушення зобов'язання боржником. Після порушення боржником свого обов'язку неустойка починає виконувати функцію майнової відповідальності. Це додаткові втрати неналежного боржника, майнове покарання його за невиконання або невчасне виконання обов'язку сплатити аліменти.
Згідно ч. 1 ст. 20 СК України, до вимог, що випливають із сімейних відносин, позовна давність не застосовується, крім випадків, передбачених частиною другою статті 72, частиною другою статті 129, частиною третьою статті 138, частиною третьою статті 139цього Кодексу.
Велика Палата Верховного Суду в своїй постанові від 12 вересня 2018 року справа № 759/9457/15-ц відійшла від попереднього висновку Верховного Суду України та висловила висновок,що у статті 196 СК України не встановлено будь-яких обмежень періоду нарахування пені, навпаки, в ній зазначено, що пеня нараховується за кожен день прострочення.
Правило про стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення означає, що при обчисленні загальної суми пені за прострочення сплати аліментів ураховується сума несплачених аліментів та кількість днів прострочення.
Оскільки аліменти нараховуються щомісячно, строк виконання цього обов'язку буде різним, отже і кількість днів прострочення також буде різною залежно від кількості днів у місяці. Тобто, пеня за прострочення сплати аліментів повинна нараховуватися на всю суму несплачених аліментів за кожен день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, у якому не проводилося стягнення.
Пеня за заборгованість по сплаті аліментів нараховується на всю суму несплачених аліментів за кожний день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, в якому не проводилося стягнення.
Отже, зобов'язання зі сплати аліментів носить періодичний характер і повинне виконуватися щомісяця, тому при розгляді спорів про стягнення на підставі частини першої статті 196 СК України пені від суми несплачених аліментів суд повинен з'ясувати розмір несплачених аліментів за кожним із цих періодичних платежів, установити строк, до якого кожне із цих зобов'язань мало бути виконане, та з урахуванням установленого - обчислити розмір пені виходячи із суми несплачених аліментів за кожен місяць окремо від дня порушення платником аліментів свого обов'язку щодо їх сплати до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, підсумувавши розміри нарахованої пені за кожен із прострочених платежів та визначивши її загальну суму.
Таким чином, суд вважає, що заборгованість відповідача по несплаті аліментів на користь позивача на утримання їх спільної дитини відсутня.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 20, 84, 180, 181, 194, 196 СК України, ст.ст. 12, 13, 76, 81, 89, 141, 223, 263-265, 352, 354 ЦПК України, суд, -
У задоволені позовних вимог ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення пені за прострочення сплати аліментів, відмовити.
Рішення може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду через Богунський районний суд м. Житомира шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення виготовлено 22.10.2019 року.
Суддя Перекупка І.Г.