23 жовтня 2019 року ЛуцькСправа № 140/2785/19
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Димарчук Т.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання відмови протиправною та зобов'язання здійснити перерахунок та виплату основної та додаткової пенсії,
ОСОБА_1 звернувся з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (далі - Головне управління ПФУ у Волинській області, відповідач) про:
- визнання протиправною відмови Головного управління ПФУ у Волинській області у проведенні перерахунку та виплаті ОСОБА_1 основної пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю відповідно до статей 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»;
- зобов'язання провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 основної пенсії, відповідно до частини 4 статті 54 ЗУ "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", як потерпілому від Чорнобильської катастрофи (І категорія), інваліду 3 групи у розмірі 6-ти мінімальних пенсій за віком, яка застосовується відповідно до статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України» на відповідний рік починаючи з 04.10.2005 по 13.11.2007 та як потерпілому від Чорнобильської катастрофи (І категорія), інваліду 2 групи в розмірі 8-ми мінімальних пенсій за віком, яка застосовується відповідно до статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України» на відповідний рік починаючи з 14.11.2007 по дату набрання рішенням суду законної сили з урахуванням виплачених сум пенсії.
- зобов'язання провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 додаткової пенсії, за шкоду заподіяну здоров'ю, відповідно до статті 50 ЗУ "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", як потерпілому від Чорнобильської катастрофи (І категорія), інваліду 3 групи у розмірі 50% мінімальної пенсії за віком, яка застосовується відповідно до статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України» на відповідний рік починаючи з 04.10.2005 по 13.11.2007 та як потерпілому від Чорнобильської катастрофи (І категорія), інваліду 2 групи в розмірі 75% мінімальної пенсії за віком, яка застосовується відповідно до статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України» на відповідний рік починаючи з 14.11.2007 по дату набрання рішенням суду законної сили з урахуванням виплачених сум пенсії.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 08.07.2019 ОСОБА_1 звернувся до відповідача із письмовою заявою про прийняття рішення щодо перерахунку та виплати його основної пенсії відповідно до частини 4 статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», як інваліду 3 групи в розмірі 6-ти мінімальних пенсій за віком, встановленої статтею 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», починаючи з 04.10.2005 по 13.11.2007 та як інваліду 2 групи в розмірі 8-ми мінімальних пенсій за віком, встановленої статтею 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», починаючи з 14.11.2007, а також з проханням провести перерахунок та виплату додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, відповідно до статті 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», як інваліду 3 групи в розмірі 50% мінімальної пенсії за віком, встановленої статтею 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», починаючи з 04.10.2005 по 13.11.2007 та як інваліду 2 групи в розмірі 75% мінімальної пенсії за віком, встановленої статтею 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», починаючи з 14.11.2007.
Листом №635/К-01 від 08.07.2019 відповідач повідомив, що умови, порядок призначення та мінімальні розміри пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, та додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю внаслідок Чорнобильської катастрофи визначаються актами Кабінету Міністрів України, відповідно до норм статей 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». На даний час порядок обчислення пенсій по інвалідності та розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи регламентований постановою КМ України від 23.11.2011 №1210 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», тому підстав для проведення перерахунку пенсії не має.
Позивач вважає таке рішення відповідача необґрунтованим, незаконним та таким, що порушує його право на соціальний захист та отримання пенсії, як інваліда Чорнобильської АЕС у більшому розмірі, ніж йому виплачував відповідач, у зв'язку з чим, звернувся за захистом своїх прав та інтересів до суду.
Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 23.09.2019 відкрито провадження в даній адміністративній справі та на підставі статті 263 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС України) постановлено судовий розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), у строк не більше тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Відповідач у відзиві на адміністративний позов від 15.10.2019 №19438/06-39 позовні вимоги не визнав, просив відмовити у їх задоволенні. Зазначив, що питання подання та оформлення документів для призначення пенсій врегульовано Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 № 22-1 (далі - Порядок №22-1).
Пунктом 4.1. Порядку №22-1 передбачено, що орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою (додаток 3). Заяви про перерахунок пенсії приймаються органом, що призначає пенсію, за наявності в особи всіх необхідних документів.
Таким чином, для звернення за перерахунком пенсії необхідно подати заяву встановленого зразка та надати всі необхідні для перерахунку документи. Заява, подана не за встановленою формою, не може розглядатися органами Пенсійного фонду України, як заява про перерахунок та не може призводити до відповідних правових наслідків.
Позивач подав заяву про прийняття рішення (а не про перерахунок) в порядку, визначеному Законом України «Про звернення громадян», і на виконання вимог цього закону отримав письмову відповідь управління, яка не є рішенням управління про відмову у перерахунку пенсії.
З наведених підстав просив відмовити у задоволенні позову.
Дослідивши наявні у матеріалах справи письмові докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення частково з наступних мотивів та підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в органах Пенсійного фонду України як одержувач пенсії по II групі інвалідності від захворювання, яке пов'язане з роботами по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС відповідно до статті 54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.
08.07.2019 позивач звернувся до відповідача із письмовою заявою про проведення перерахунку та виплати державної пенсії відповідно до частини 4 статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю відповідно до статті 50 цього ж Закону з урахуванням мінімальної пенсії за віком, встановленої статтею 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», починаючи з дня встановлення ОСОБА_1 вперше 3 групи інвалідності, пов'язаної із виконанням службових обов'язків по ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС по 24.04.2019, з нарахуванням компенсації втрати частини доходів (а.с.15).
Листом від 08.07.2019 за вих. №635/К-01 відповідач повідомив, що позивач перебуває на обліку в органах Пенсійного фонду України як одержувач пенсії по II групі інвалідності від захворювання, яке пов'язане з роботами по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. Відповідно до довідки від 22.09.2004 №12246, виданої Галузевим державним архівом Міністерства оборони України, що знаходиться в матеріалах пенсійної справи, позивач перебував на військових зборах та виконував роботи по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у складі військової частини 61511 протягом періоду з 02.08.1986 по 02.09.1986. При цьому, позивач перебував на дійсній строковій військовій службі протягом періоду з 20.11.1980 по 26.10.1982.
Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» №2148-VIII від 03.10.2017 внесено зміни до статті 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». З урахуванням змін, починаючи з 01.10.2017 особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю, пенсія по інвалідності обчислюється відповідно до цього Закону або за бажанням таких осіб - з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року.
Постановою Кабінету Міністрів України від 26.06.2019 №543 внесено зміни до пункту 9-1 Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою КМУ від 23.11.2011 №1210 (далі - Порядок №1210), відповідно до яких передбачено, що за бажанням військовослужбовців, зокрема, військовозобов'язаних, призваних на військові збори, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження військової служби (військових зборів) та внаслідок цього стали особами з інвалідністю, пенсія по інвалідності обчислюється з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року.
Щодо проведення перерахунку пенсії відповідно до норм статей 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” повідомили, що умови, порядок призначення та мінімальні розміри пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, та додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю внаслідок Чорнобильської катастрофи визначаються актами Кабінету Міністрів України з відповідних питань.
На даний час порядок обчислення пенсій по інвалідності та розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи регламентований постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 №1210 "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” (а.с.16).
Позивач вважаючи рішення відповідача про відмову у перерахунку пенсії незаконним та таким, що порушує його право на соціальний захист звернувся до суду із даним адміністративним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що склалися між сторонами, суд зазначає наступне.
Частиною 2 статті 19 Конституції Україні передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
За приписами пункту 6 частини першої статті 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
Закон України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” від 28.02.1991 №796-ХІІ (із змінами та доповненнями) (далі - Закон №796-ХІІ) визначає основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я та створює єдиний порядок визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення.
Статтею 1 Закону №796-ХІІ встановлено мету та основні завдання цього Закону, а саме, що він спрямований на захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та розв'язання пов'язаних з нею проблем медичного і соціального характеру, що виникли внаслідок радіоактивного забруднення території; громадян, які постраждали внаслідок інших ядерних аварій та випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї, та розв'язання пов'язаних з цим проблем медичного і соціального характеру.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг визначає Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV від 09.07.2003 (далі - Закон №1058-IV).
Статтею 44 Закону №1058-IV встановлено порядок звернення за призначенням (перерахунком) пенсії, відповідно до якого заява про призначення (перерахунок) пенсії або про її відстрочення та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.
Частиною 5 статті 45 Закону №1058-IV визначено, що документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії.
Питання щодо подання та оформлення документів для призначення пенсій урегульовано Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 №22-1 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за №1566/11846; далі - Порядок №22-1).
Згідно з п. 1.5. Порядку №22-1 заява про переведення з одного виду пенсії на інший, про перерахунок пенсії, про виплату пенсії у зв'язку з виїздом на постійне місце проживання за кордон, поновлення виплати пенсії, про виплату частини пенсії на непрацездатних членів сім'ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, про виплату пенсії за довіреністю, термін дії якої більше одного року, через кожний рік дії такої довіреності, подається пенсіонером особисто або його законним представником до органу, що призначає пенсію, за місцем перебування на обліку як одержувача пенсії.
Пунктом 4.1. Порядку №22-1 передбачено, що орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою (додаток 3).
Заяви про переведення з одного виду пенсії на інший, про перерахунок пенсії й поновлення виплати раніше призначеної пенсії приймаються органом, що призначає пенсію, за наявності в особи всіх необхідних документів.
Аналіз наведених норм права дозволяє дійти висновку, що підставою для вчинення дій, спрямованих на перерахунок пенсії за віком, є відповідна заява особи та додані до неї необхідні документи, подані до уповноваженого органу Пенсійного фонду України в установленому порядку.
Відповідно до п. 4.3. Порядку № 22-1 не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії (у тому числі документів, одержаних відповідно до абзацу 2 пп. 3 п. 4.2 цього розділу), орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України.
Пунктом 4.3 Порядку №22-1 визначено, що рішення органу про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший візується спеціалістом, який його підготував, та спеціалістом, який його перевірив. Рішення підписується начальником управління (заступником начальника управління відповідно до розподілу обов'язків) та завіряється печаткою управління.
Таким чином, дана норма регламентує порядок підписання рішень пенсійного органу про призначення, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що прийняття рішення начальником управління в межах спірних відносин є способом реалізації владних повноважень.
Як було встановлено судом, ОСОБА_1 звернувся до відповідача із письмовою заявою про прийняття рішення щодо перерахунку та виплати його основної пенсії відповідно до частини 4 статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю відповідно до статті 50 цього ж Закону з урахуванням мінімальної пенсії за віком, встановленої статтею 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», починаючи з дня встановлення вперше 3 групи інвалідності, пов'язаної із виконанням службових обов'язків по ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС по 24.04.2019, з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.
З матеріалів справи вбачається, що Головне управління ПФУ у Волинській області не прийняло жодного рішення за результатами розгляду заяви ОСОБА_1 від 08.07.2019 в порядку, визначеному Законом №1058-IV та Порядком №22-1, натомість надіслало позивачу лист інформаційного характеру про те, що на даний час обчислення пенсій по інвалідності та розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи регламентований постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 №1210 "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.
Відтак, такі дії відповідача, на переконання суду, не є законним способом поведінки державного органу та є формальною відповіддю на звернення, оскільки не містять чіткого та однозначного рішення про відмову, а отже - не можуть вважатися “відмовою у перерахунку пенсії” у розумінні частини 5 статті 45 Закону №1058-IV та положень Порядку № 22-1.
Застосовуючи наведені вище норми законодавства суд дійшов висновку, що рішення про перерахунок чи про відмову в перерахунку пенсії повинно бути оформлене розпорядчим індивідуальним правовим актом - розпорядженням Головного управління ПФУ у Волинській області. Таке рішення не може оформлятися інформаційним листом.
На підставі вищевикладеного, суд вважає, що відповідач допустив протиправну бездіяльність щодо належного розгляду заяви ОСОБА_1 про перерахунок пенсії від 08.07.2019. Відсутність належним чином оформленого рішення Головного управління ПФУ у Волинській області про перерахунок чи про відмову в перерахунку пенсії позивачу, не зважаючи на надіслання заявнику листа, свідчить про те, що відповідач не прийняв жодного рішення з числа тих, які він повинен ухвалити за законом.
Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Так суд касаційної інстанції при розгляді аналогічних спорів неодноразово вказував на те, що підставою для повідомлення заявника про перерахунок/відмову перерахувати пенсію може бути виключно рішення, прийняте територіальним органом ПФУ з цього питання. Відсутність такого рішення свідчить про протиправну бездіяльність відповідача, а ефективним способом захисту прав заявника за таких обставин визнається зобов'язання ПФУ розглянути заяву про перерахунок пенсії та прийняти рішення відповідно до законів про пенсійне забезпечення.
Така правова позиція викладена у постанові 22.04.2014 у справі № 21-484а13 Верховного Суду України, а також Касаційного адміністративного суду в складі Верховного Суду в постановах від 06.03.2018 у справі №753/12809/14, від 27.03.2018 № 541/910/17, від 25.09.2018 №573/2476/16-а.
Посилання відповідача у відзиві на те, що форма поданої позивачем заяви не відповідає додатку 3 до Порядку №22-1 суд вважає безпідставним, оскільки відповідач, приймаючи рішення відповідно до частини 5 статті 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», може вказати про зазначені вище недоліки.
Крім того, відповідно до п. 4.2. Порядку № 22-1 при прийманні документів орган, що призначає пенсію:
1) перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж;
2) перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів;
3) перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності).
Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі;
4) видає пам'ятку пенсіонеру (додаток 4), копія якої зберігається у пенсійній справі.
З вищевикладеного слідує, що перевірка правильності оформлення заяви про перерахунок пенсії та відповідності викладених у ній відомостей є обов'язком саме пенсійного органу.
Відповідач, в порушення вимог п. 4.2. Порядку № 22-1, не перевірив правильність оформленої позивачем заяви та не вказав ОСОБА_1 на недоліки оформлення поданої заяви щодо її форми, а тому даний факт не може слугувати підставою для не розгляду заяви позивача та не винесення рішення про перерахунок або про відмову в перерахунку пенсії.
На переконання суду, зміст заяви позивача від 08.07.2019 не викликає сумнівів у предметі звернення особи до Головного управління ПФУ у Волинській області і містить відповідні обгрунтування. Так, Верховний суд у постанові від 25.09.2018 (справа №573/2476/16-а ) зазначив, що посилання відповідача (Управління ПФУ в Білопільському районі Сумської області) на те, що форма поданої позивачем заяви не відповідає додатку 2 до Порядку 22-1 та до неї не додано відповідних документів, колегія суддів вважає безпідставним, оскільки відповідач приймаючи рішення відповідно до частини п'ятої статті 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» може вказати про зазначені вище недоліки).
Суд зазначає, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 5 КАС України способом захисту прав особи від протиправної бездіяльності є визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, - тобто дії, які він повинен вчинити за законом.
Оскільки протиправна бездіяльність відповідача полягає у неприйнятті ним рішення за результатами розгляду заяви ОСОБА_1 від 08.07.2019, належним способом захисту прав позивача є зобов'язання Головного управління ПФУ у Волинській області розглянути повторно заяву позивача про перерахунок пенсії від 08.07.2019 та за результатами її розгляду прийняти відповідне рішення на підставі вимог Закону України №1058-IV та Порядку №22-1.
Відповідно до частин першої, другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідач не довів належними та допустимими доказами, що допустивши бездіяльність, яка виразилась у неприйнятті рішення за заявою позивача, діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачений Конституцією та законодавством України, а тому позовні вимоги слід задовольнити частково.
Керуючись статтями 243, 245, 246, 257, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області щодо неприйняття рішення за результатами розгляду заяви ОСОБА_1 про перерахунок пенсії від 08.07.2019 відповідно до ч.5 ст. 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 08.07.2019 та прийняти рішення відповідно до ч.5 ст. 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, встановленого статтею 295 КАС України, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення судового рішення.
Суддя Т.М. Димарчук