м. Вінниця
17 жовтня 2019 р. Справа № 120/2711/19-а
Вінницький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Вільчинського О.В.,
за участю:
секретаря судового засідання: Драло В.О.,
позивача: ОСОБА_1 ,
представника позивача: Дем'янюка В.Б.,
представника відповідача: Бешлея І.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовом: ОСОБА_1
до: Головного управління Національної поліції у Вінницькій області
про: визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді,
До Вінницького окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції у Вінницькій області (далі - ГУ НП у Вінницькій області, відповідач) про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді.
Підставою для звернення до суду з цим позовом слугувала незгода позивача з наказом відповідача №1209 від 31.07.2019 в частині застосування до нього (позивача) дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення. Позивач вважає такий наказ протиправним, порушення про наявність у його діях дисциплінарного проступку не доведеним. Разом з позовною заявою позивачем подана заява про забезпечення позову.
Ухвалою суду від 23.08.2019 відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження у судовому засіданні з повідомленням сторін. Крім того, сторонам встановлені строки для подання відзиву на позов, відповіді на відзив та заперечень.
Ще однією ухвалою, постановленою 23.08.2019, відмовлено в задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову.
09.09.2019 від позивача через канцелярію суду надійшла заява про зміну предмету позову, відповідно до якої позивач просить:
- визнати протиправним та скасувати наказ виконуючого обов'язки начальника ГУ НП у Вінницькій області №1209 від 31.07.2019, в частині застосування до ОСОБА_1 - поліцейського сектору реагування патрульної поліції №3 Козятинського відділення поліції Калинівського відділу поліції ГУНП у Вінницькій області старшого сержанта поліції ОСОБА_1 , дисциплінарного стягнення у виді звільнення з посади;
- визнати протиправним та скасувати наказ начальника ГУ НП у Вінницькій області №147 о/с, яким позивача призначено на посаду поліцейського відділення №2 взводу №1 роти конвойної служби ГУ НП у Вінницькій області, звільнивши з посади поліцейського сектору реагування патрульної поліції №3 Козятинського відділення поліції Калинівського відділу поліції ГУНП у Вінницькій області;
- поновити ОСОБА_1 на посаді поліцейського сектору реагування патрульної поліції №3 Козятинського відділення поліції Калинівського відділу поліції ГУНП у Вінницькій області;
- стягнути з ГУ НП у Вінницькій області на користь ОСОБА_1 різницю в грошовому забезпеченні, за час вимушеного перебування на посаді поліцейського відділення №2 взводу №1 роти конвойної служби Головного управління Національної поліції у Вінницькій області;
- витребувати у відповідача довідку про грошове забезпечення поліцейського сектору реагування патрульної поліції №3 Козятинського відділення поліції Калинівського відділу поліції ГУНП у Вінницькій області та довідку про грошове забезпечення поліцейського відділення №2 взводу №1 роти конвойної служби ГУ НП у Вінницькій області.
10.09.2019 на адресу суду надійшов відзив від ГУ НП у Вінницькій області, відповідно до якого відповідач вважає поданий позов безпідставним та необґрунтованим. Мотивуючи відзив зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 7, п. 1 ч. 1 ст. 18 Закону України "Про Національну поліцію" поліцейський під час виконання своїх завдань забезпечує дотримання прав і свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, а також міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, і сприяє їх реалізації; зобов'язаний неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції та присяги поліцейського, тощо. Також зазначає, що підставою для прийняття оскаржуваного наказу слугував висновок службового розслідування від 26.07.2019, яким було встановлено обставини вчинення позивачем дисциплінарного проступку. Крім того, безвідповідальність та байдужість старшого сержанта поліції ОСОБА_1 , як поліцейського, призвели до негативного резонансу в суспільстві. Будучи працівником поліції, позивач свідомо в черговий раз проігнорував вимоги ч. 1 ст. 7 та ч. 2,4 ст. 18 Закону України "Про Національну поліцію", що виразились у недотриманні прав та свобод людини.
11.09.2019 через канцелярію суду позивачем було подано заяву про виклик і допит свідків, а саме ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .
Ухвалою, постановленою в судовому засіданні 11.09.2019 без виходу до нарадчої кімнати, суд прийняв заяву позивача про зміну предмету позову, оскільки це право позивача подавати таку заяву та ним було дотримано всіх вимог КАС України. Крім того, ухвалою суду від 11.09.2019 викликано в судове засідання для надання пояснень ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .
19.09.2019 позивачем на адресу суду була подана відповідь на відзив, відповідно до якої позивач заперечує проти доводів відповідача, вказує, що на момент притягнення його до дисциплінарної відповідальності діючих дисциплінарних стягнень позивач не мав. Також заперечує проти доводів відповідача, що проявленні ним байдужість чи бездіяльність суперечили сутності і призначенню Національної поліції, хоча останній був притягнутий до дисциплінарної відповідальності за вчинення саме активних дій, які принизили честь і гідність ОСОБА_4 , а відтак вказані твердження суперечать оскаржуваному позивачем наказу. Окрім того, просить суд взяти до уваги той факт, що відповідач як на доказ вини ОСОБА_1 посилається на пояснення ОСОБА_5 , який і виклав в мережу Інтернет вказаний фрагмент відео. Однак вказана особа, на думку позивача, є неупереджена, постійно провокує працівників поліції, про що вказує довідка ГУ НП у Вінницькій області Калинівського відділу поліції Козятинського відділення поліції від 22.08.2019 за №11064/219/03-2019, відповідно до якої протягом 2018-2019 років ОСОБА_5 47 разів звертався із заявами до Козятинського відділення поліції, з них 21 раз із скаргами на дії працівників поліції.
03.10.2019 відповідачем на виконання вимоги суду були подані довідки про доходи позивача (з вирахуванням середньоденного та середньомісячного грошового забезпечення) для долучення до матеріалів справи.
В судовому засіданні 03.10.2019 позивач підтримав позов у повному обсязі, посилаючись на наявні докази та відповідь на відзив. Відповідач проти позову заперечував, вважаючи його безпідставним та таким, що не підлягає задоволенню. Також просив посилався на відзив та на заперечення проти відповіді на відзив.
В судовому засіданні також були допитані свідки ОСОБА_2 ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .
Надаючи пояснення, ОСОБА_2 зазначив, що по прибутті на місце події було виявлено людину, яка лежала на лавці, а саме мешканця м. Козятин ОСОБА_4 Працівники поліції намагалися розбудити дану особу, коли останній побачив поліцейських, то попросив їх напитися. Сержант ОСОБА_1 допоміг ОСОБА_4 , який лежав на лавці, напитися водою з пляшки, яка стояла поруч з ОСОБА_4 , заливши невелику кількість води у ротову порожнину останньому. Також ОСОБА_4 було запропоновано викликати швидку допомогу, на що останній відмовився. Після чого працівниками поліції було проведено ОСОБА_4 додому та продовжено здійснювати патрулювання.
ОСОБА_3 , надаючи пояснення суду, вказав, що приїхавши в парк м. Козятин при патрулюванні побачили жителя міста - ОСОБА_4 , який спав на лавці. На запитання, чому він лежить, останній відповів, що погано себе почуває. Від виклику швидкої допомоги відмовився, натомість попрохав напитися води. Старший сержант ОСОБА_1 допоміг ОСОБА_4 напитися водою жовтого кольору з пляшки, що стояла поруч лежачого, оскільки стояв найближче до нього. Після чого поліцейські допомогли йому підвестися на, що останній їм подякував.
Надаючи свої пояснення, свідок ОСОБА_4 зазначив, що 25.06.2019 він посварився зі своєю дружиною, перебуваючи у пригніченому стані останній відправився у "наливайку", де вживав алкогольні напої. Після чого пішов у парк, де почав себе погано почувати, у зв'язку з чим приліг на лавку для покращення свого самопочуття. Почувши поліцейських, які пропонували викликати швидку та відкривши очі, попросив працівників поліції випити води, на його вимогу працівники поліції дали останньому напитися, допомогли підвестися та довести його додому. Жодних порушень, на його думку, з боку працівників поліції не виявлено.
В судовому засіданні 17.10.2019 були досліджені диски із відеозаписом подій 25.06.2019, що подані сторонами.
Сторона позивача в судовому засіданні наполягала на відсутності поршень службової дисципліни позивача та безпідставності притягнення його до відповідальності.
Сторона відповідача в судовому засіданні наполягала, що ГУ НП у Вінницькій області правомірно та у відповідності до норм чинного законодавства до позивача застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби, оскільки, службовою перевіркою були встановлені факти порушення позивачем службової дисципліни, що суперечить встановленим Дисциплінарним статутом вимогам до працівників поліції.
Дослідивши матеріали адміністративної справи, заслухавши пояснення сторін та пояснення свідків, суд встановив наступне.
07.12.2016 ОСОБА_1 наказом ГУ НП у Вінницькій області призначений на посаду поліцейського, сектору реагування патрульної поліції №3 Козятинського відділення поліції Калинівського відділу поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області.
27.06.2019 т.в.о. заступника начальника управління - начальник ВІОС УКЗ ГУ НП у Вінницькій області старший лейтенант поліції ОСОБА_6 звернувся до т.в.о. начальника ГУ НП у Вінницькій області ОСОБА_13 з рапортом про призначення службового розслідування, у якому доповів про те, що 26.06.2019 в мережі Інтернет розміщено відео із заголовком "Знущання поліцією над Людиною м. Козятин", у якому зафіксовано як троє людей в однострої стоять над чоловіком, який лежить на лавці в громадському місці та один із них поливає обличчя лежачого рідиною жовтого кольору з пляшки. Зазначено, що в подальшому працівниками ВІОС УКЗ ГУ НП у Вінницькій області було встановлено, що на відео зафіксовані поліцейські Козятинського відділення поліції Калинівського ВП ГУ НП у Вінницькій області, а саме начальник сектору реагування патрульної поліції № 3 Козятинського відділення поліції Калинівського ВП ГУ НП у Вінницькій області капітан поліції ОСОБА_2 , інспектор сектору реагування патрульної поліції № 1 Козятинського відділення поліції Калинівського ВП ГУ НП у Вінницькій області старший лейтенант поліції ОСОБА_3 та поліцейський сектору реагування патрульної поліції № 3 Козятинського відділення поліції Калинівського ВП ГУ НП у Вінницькій області старший сержант поліції ОСОБА_1
27.06.2019 ГУНП у Вінницькій області винесено наказ №941 "Про призначення та проведення службового розслідування".
26.07.2019 затверджений висновок службового розслідування за фактом порушення службової дисципліни поліцейськими Козятинського відділення поліції Калинівського ВП ГУНП у Вінницькій області. У цьому висновку вказано, що підставою для призначення службового розслідування стало те, що до ГУНП у Вінницькій області надійшла інформація, що 26.06.2019 в Інтернет ресурсі було розміщено відео із заголовком "Знущання поліцією над Людиною м. Козятин". На відео зафіксовано як троє людей в однострої стоять над чоловіком, який лежить на лавці в публічному місці та один із них поливає обличчя лежачого з пляшки рідиною жовтого кольору. В подальшому встановлено, що на відео зафіксовані поліцейські Козятинського ВП Калинівського відділу поліції ГУНП у Вінницькій області, а саме ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .
Наказом ГУ НП у Вінницькій області від 31.07.2019 за №1209 за порушення службової дисципліни до старшого сержанта ОСОБА_1 застосовано дисциплінарне стягнення у виді звільнення з посади.
Наказом ГУ НП у Вінницькій області від 27.08.2019 № 147 о/с старшого сержанта поліції ОСОБА_1 призначено поліцейським відділення № 2 взводу № 1 роти конвойної служби ГУ НП у Вінницькій області, звільнивши з посади поліцейського сектору реагування патрульної поліції ГУ НП у Вінницькій області, з 30.08.2019.
Не погодившись із звільненням зі служби в поліції із займаної посади, позивач звернувся до суду із цим позовом.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам та аргументам учасників справи, суд виходить з такого.
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України регулюються Законом України "Про Національну поліцію" від 02.07.2015 №580-VIII (далі - Закон №580-VІІІ).
Відповідно до частини першої статті 1 Закону №580-VІІІ Національна поліція України - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.
Згідно з частиною першою статті 17 Закону №580-VІІІ поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.
За змістом частини першої статті 59 Закону №580-VІІІ служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 18 Закону №580-VІІІ поліцейський, поміж іншого, зобов'язаний: неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського.
Відповідно до пункту 1 розділу II Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України 09.11.2016 №1179, під час виконання службових обов'язків поліцейський, зокрема, повинен: неухильно дотримуватися положень Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов'язки, діяти лише на підставі, у межах повноважень та в спосіб, що визначені Конституцією, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, міжнародними договорами України, а також цими Правилами.
Окрім того, суд вважає за необхідне звернути увагу позивача на те, що в силу положень частини першої статті 64 Закону №580-VІІІ особа, яка вступає на службу в поліцію, складає Присягу на вірність Українському народові.
Аналіз тексту Присяги поліцейського є підставою для висновку, що в основу поведінки працівника поліції закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки. Працівник поліції покладає на себе не тільки певні службові зобов'язання, але й моральну відповідальність за їх невиконання.
Відповідно до частин першої та другої статті 19 Закону №580-VІІІ у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону. Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.
За нормами пункту 6 частини 1 статті 77 Закону №580-VІІІ поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
Законом України "Про Дисциплінарний статут" затверджено Дисциплінарний статут Національної поліції України, відповідно до статті 11 якого за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.
Відповідно до частин першої-третьої статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.
Службова дисципліна ґрунтується на створенні необхідних організаційних та соціально-економічних умов для чесного, неупередженого і гідного виконання обов'язків поліцейського, повазі до честі і гідності поліцейського, вихованні сумлінного ставлення до виконання обов'язків поліцейського шляхом зваженого застосування методів переконання, заохочення та примусу.
Службова дисципліна, крім основних обов'язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України "Про Національну поліцію", зобов'язує поліцейського:
1) бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України;
2) знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов'язки;
3) поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень;
4) безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону;
5) вживати заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов'язків поліцейського, та негайно інформувати про це безпосереднього керівника;
6) утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов'язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України;
7) утримуватися від висловлювань та дій, що порушують права людини або принижують честь і гідність людини;
8) знати і виконувати заходи безпеки під час несення служби, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку;
9) підтримувати рівень своєї підготовки (кваліфікації), необхідний для виконання службових повноважень;
10) берегти службове майно, забезпечувати належний стан зброї та спеціальних засобів;
11) поважати честь і гідність інших поліцейських і працівників поліції, надавати їм допомогу та стримувати їх від вчинення правопорушень;
12) дотримуватися правил носіння однострою та знаків розрізнення;
13) сприяти керівникові в організації дотримання службової дисципліни, інформувати його про виявлені порушення, у тому числі вчинені іншими працівниками поліції;
14) під час несення служби поліцейському заборонено перебувати у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп'яніння.
Аналіз наведених положень Дисциплінарного статуту Національної поліції України є підставою для висновку про те, що службова дисципліна полягає у виконанні (дотриманні) законодавчих та підзаконних актів із питань службової діяльності та бездоганному і неухильному додержанні порядку і правил, що такими нормативними актами передбачені.
Статтею 11 Дисциплінарного статуту Національної поліції України визначено, що за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.
За вчинення адміністративних правопорушень поліцейські несуть дисциплінарну відповідальність відповідно до цього Статуту, крім випадків, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення.
Поліцейських, яких в установленому порядку притягнуто до адміністративної, кримінальної або цивільно-правової відповідальності, одночасно може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності згідно з цим Статутом.
Згідно зі статтею 12 Дисциплінарного статуту Національної поліції дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.
За змістом частини першої-третьої статті 13 Дисциплінарного статуту Національної поліції України дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.
Отже, недотримання службової дисципліни є дисциплінарним проступком, за вчинення якого до особи-порушника застосовуються заходи дисциплінарного стягнення, зокрема, звільнення з органів внутрішніх справ.
За змістом статті 14 Дисциплінарного статуту Національної поліції України метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків проводиться службове розслідування.
Службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського, яке призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.
Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.
Відповідно до пункту 1 Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2018 №893 "Про реалізацію окремих положень Дисциплінарного статуту Національної поліції України" (далі - Порядок №893), службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.
Підставами для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.
Згідно з пунктом 2 Порядку №893 службове розслідування призначається, зокрема, за наявності даних про: внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей про скоєння поліцейським кримінального правопорушення; повідомлення поліцейському про підозру в учиненні ним кримінального правопорушення, якщо службове розслідування не було проведено на підставі абзацу другого цього пункту або якщо за його результатами не було встановлено дисциплінарного проступку.
Відповідно до частини дев'ятої статті 20 Дисциплінарного статуту Національної поліції України застосування дисциплінарного стягнення у виді звільнення із служби в поліції, звільнення з посади, пониження у спеціальному званні на один ступінь здійснюється керівниками, які уповноважені приймати на службу до поліції, призначати на посаду та присвоювати спеціальне звання.
Враховуючи викладені вище правові норми, суд дійшов висновку, що т. в. о. начальника ГУ НП у Вінницькій області в межах повноважень прийняв наказ про призначення службового розслідування у зв'язку з надходженням інформації, що 26.06.2019 в Інтернет ресурсі було розміщено відео із заголовком "Знущання поліцією над Людиною м. Козятин".
Частиною першою статті 15 Дисциплінарного статуту встановлено, що проведення службових розслідувань за фактом порушення поліцейським службової дисципліни здійснюють дисциплінарні комісії.
За змістом пунктів 2 та 9 розділу VI Порядку №893 підсумковим документом службового розслідування є висновок службового розслідування, який складається зі вступної, описової та резолютивної частин. Висновок службового розслідування готує і підписує дисциплінарна комісія, затверджує керівник, який його призначив, або особа, яка виконує обов'язки керівника.
Вимоги до змісту висновку службового розслідування встановлені частиною першою статті 19 Дисциплінарного статуту Національної поліції України та передбачають необхідність зазначення у ньому: дату і місце складання висновку, прізвище та ініціали, посаду і місце служби членів дисциплінарної комісії, що проводила службове розслідування; підставу для призначення службового розслідування; обставини справи, зокрема обставини вчинення поліцейським дисциплінарного проступку; пояснення поліцейського щодо обставин справи; пояснення інших осіб, яким відомі обставини справи; пояснення безпосереднього керівника поліцейського щодо обставин справи; документи та матеріали, що підтверджують та/або спростовують факт вчинення дисциплінарного проступку; відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; причини та умови, що призвели до вчинення проступку, вжиті або запропоновані заходи для їх усунення, обставини, що знімають з поліцейського звинувачення; висновок щодо наявності або відсутності у діянні поліцейського дисциплінарного проступку, а також щодо його юридичної кваліфікації з посиланням на положення закону; вид стягнення, що пропонується застосувати до поліцейського у разі наявності в його діянні дисциплінарного проступку.
Згідно з частиною першою статті 16 Дисциплінарного статуту Національної поліції України службового розслідування проводиться та має бути завершено не пізніше одного місяця з дня його призначення керівником.
Оскільки службове розслідування стосовно позивача було призначене 27.06.2019 та за його підсумками складено відповідний висновок, який 26.07.2019 затверджений т.в.о. начальника ГУ НП у Вінницькій області, то відповідачем дотримано вимоги закону щодо строків проведення службового розслідування.
Аналіз змісту вищевказаного висновку службового розслідування дає підстави суду стверджувати про його відповідність вимогам, встановленим Дисциплінарним статутом Національної поліції України та Порядком №893.
Відповідно до змісту вказаного висновку в ході проведення службового розслідування встановлено, що 25.06.2019 до чергової частини Козятинського відділення поліції Калинівського ВП ГУНП у Вінницькій області, за телефоном спецлінії «102», надійшло повідомлення від ОСОБА_5 , який потребує допомоги поліції в сквері іменні О. С. Пушкіна м. Козятин. Дане повідомлення відповідно до вимог Порядку ведення єдиного обліку в органах (підрозділах) поліції заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події, затвердженого наказом МВС України від 08.02.2019 № 100, було зареєстровано в ITC ІПНП (журналі ЄО) Козятинського відділення поліції за № 4571. На місце події відповідно до Інструкції з організації реагування на заяви та повідомлення про кримінальні, адміністративні правопорушення або події та оперативного інформування в органах (підрозділах) Національної поліції України, затвердженої наказом МВС України від 16.02.2018 № 111, направлено групу реагування патрульної поліції. При виїзді групи реагування патрульної поліції Козятинського відділення поліції на місце події встановлено, що порушень публічної безпеки та порядку виявлено не було, ніхто з громадян із письмовими заявами та повідомленнями до поліцейських не звертався. В ході проведення патрулювання в сквері іменні О. С. Пушкіна, на одній із лавочок для відпочинку поліцейськими було виявлено невідомого чоловіка, який лежав на лавці. Підійшовши до нього поліцейські побачили, що це житель м. Козятина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який неодноразово притягувався до адміністративної відповідальності за вчинення ним адміністративних порушень. ОСОБА_4 перебував в стані алкогольного сп'яніння. Після чого поліцейські провели ОСОБА_4 до вул . Склярова, де він їм подякував та пішов у невідомому їм напрямку. Опитаний з даного приводу ОСОБА_5 пояснив, що 25.06.2019 близько 20:00 години він разом зі своїми дітьми відпочивав у сквері імені О.С. Пушкіна. Приблизно о 20:40 ОСОБА_5 помітив, що на лавці в сквері імені О.С. Пушкіна лежить невідома йому особа чоловічої статті у стані алкогольного сп'яніння. Після чого ОСОБА_5 вирішив викликати працівників поліції та здійснив виклик за телефоном спецлінії "102".
Через деякий час, як зазначено у висновку службового розслідування, на місце виклику прибуло троє поліцейських, серед яких був начальник сектору реагування патрульної поліції № З Козятинського відділення поліції Калинівського відділу поліції ГУНП у Вінницькій області капітан поліції ОСОБА_2 Поліцейські намагалися розбудити громадянина, на що останній не реагував. Після чого один з поліцейських взяв півлітрову пластикову пляшку з водою жовтого кольору, яка стояла поряд з невідомим громадянином та почав поливати громадянина. Після чого вказаний громадянин проснувся та сів на лавку. Потім поліцейські поспілкувалися з ним декілька хвилин та повели його на вихід із скверу імені О .С. Пушкіна.
В ході проведення службового розслідування були допитані також позивач, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 Однак безпосередньо пояснень ОСОБА_4 як головного учасника цих подій відібрано не було. Натомість відповідач, надаючи пояснення в судовому засіданні, посилався на те, що органами поліції було вжито усіх можливих способів для відібрання пояснень, однак у зв'язку з відсутністю ОСОБА_4 в його будинку пояснення відібрані не були.
Враховуючи встановлені службовим розслідуванням обставини, суд вважає, що вони в достатній мірі підтверджують факт вчинення позивачем дисциплінарного проступку. Провина позивача у вчиненні дисциплінарного проступку в даному випадку проявляється у прямому умислі, тобто останній свідомо допускав настання несприятливих наслідків після вчинення ним даних дій. Дане порушення стало можливим внаслідок особистої недисциплінованості та повного ігнорування ним вимог чинного законодавства. Порушення службової дисципліни ОСОБА_1 підтверджуються також поясненням ОСОБА_5 та відповідними відео-матеріалами, долученим до справи.
Пояснення свідків, а саме працівників поліції та безпосередньо самого ОСОБА_4 суд розцінює критично, оскільки з наданих відео-доказів, які досліджувались в судовому засіданні, чітко видно, що ОСОБА_1 , не "давав напитися води на прохання ОСОБА_4 ", а усвідомлюючи свої дії, вилив невелику кількість води жовтого кольору на обличчя особи, яка лежала на лавці з заплющеними очима. Напитися води у такому положенні, на переконання суду, було неможливо.
Крім того, суд враховує, що ОСОБА_4 перебував у стані алкогольного сп'яніння, а відтак останній може не достовірно пам'ятати події, які відбулися 25.06.2019 в сквері м.Козятин.
З огляду на викладене суд погоджується з висновками, що містяться у висновку службового розслідування стосовно позивача, що старший сержант поліції ОСОБА_1 свідомо проігнорував вимоги ч. 1 ст. 7, ч. 2 та ч. 4 ст. 18 Закону України "Про Національну поліцію", що виразилось у недотриманні прав та свобод людини. Проявлені байдужість та бездіяльність ОСОБА_1 не лише суперечить сутності й призначенню Національної поліції України, а й викривляє уявлення про інтереси та ідеали громадянського суспільства на шляху до інтеграції нашої держави в європейську спільноту, що є підставою для накладення на нього дисциплінарного стягнення.
Відповідно до частини третьої статті 13 Дисциплінарного статуту Національної поліції України до поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: зауваження; догана; сувора догана; попередження про неповну службову відповідність; пониження у спеціальному званні на один ступінь; звільнення з посади; звільнення із служби в поліції.
Частиною другою цієї ж статті також встановлено, що дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони.
Згідно з частиною третьою статті 19 Дисциплінарного статуту Національної поліції України під час визначення виду стягнення дисциплінарна комісія враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.
Частинами четвертою та п'ятою статті 19 Дисциплінарного статуту Національної поліції України визначені обставини, що пом'якшують та обтяжують відповідальність поліцейського.
Згідно з частинами сьомою та восьмою статті 19 Дисциплінарного статуту Національної поліції України у разі встановлення вини поліцейського за результатами проведеного службового розслідування видається письмовий наказ про застосування до поліцейського одного з видів дисциплінарного стягнення, передбаченого статтею 13 цього Статуту, зміст якого оголошується особовому складу органу поліції.
Під час визначення виду стягнення керівник враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.
Частинами першою та дев'ятою статті 20 Дисциплінарного статуту Національної поліції України передбачено, що повноваження щодо застосування дисциплінарних стягнень мають керівники в межах, визначених цим Статутом.
Застосування дисциплінарного стягнення у виді звільнення із служби в поліції, звільнення з посади, пониження у спеціальному званні на один ступінь здійснюється керівниками, які уповноважені приймати на службу до поліції, призначати на посаду та присвоювати спеціальне звання.
Аналогічного змісту повноваження керівника щодо прийняття наказу за результатами службового розслідування визначені також Порядком №893.
Таким чином, повноваження щодо оцінки результатів службового розслідування, тяжкості проступку та обставин, за яких його скоєно, розмір заподіяної шкоди, попередньої поведінки винної особи та визнання нею вини тощо, а також безпосередньо затвердження висновку службового розслідування та визначення виду дисциплінарного стягнення, яке слід застосувати до конкретної особи є виключними повноваженнями відповідного керівника, який реалізуючи такі повноваження приймає відповідний наказ про притягнення поліцейського до дисциплінарної відповідальності.
Підставою для притягнення до дисциплінарної відповідальності позивача став саме дисциплінарний проступок, сутність якого полягає у порушенні службової дисципліни, що свідчить про його низькі морально-ділові якості, суперечить інтересам законності, компрометує звання поліцейського. Такими обставинами є виключно фактичні дані, що свідчать про реальну наявність у діях особи ознак дисциплінарного проступку, зокрема, протиправної поведінки, шкідливих наслідків та причинного зв'язку між ним і дією порушника дисципліни.
Відповідно до статті 21 Дисциплінарного статуту Національної поліції України дисциплінарне стягнення застосовується не пізніше одного місяця з дня виявлення дисциплінарного проступку і не пізніше шести місяців з дня його вчинення шляхом видання дисциплінарного наказу.
У разі проведення службового розслідування за фактом вчинення дисциплінарного проступку днем його виявлення вважається день затвердження висновку за результатами службового розслідування.
Зважаючи на те, що висновок службового розслідування щодо позивача затверджено 26.07.2019, то саме ця дата вважається днем виявлення вчинення позивачем дисциплінарного проступку.
Відтак, оскаржуваний наказ в частині притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності прийнятий в межах його повноважень та в установлений законом місячний строк.
Суд зазначає, що, приймаючи присягу працівника поліції, ОСОБА_1 склав клятву "вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов'язки", тоді як обставини, встановлені службовим розслідуванням у відношенні ОСОБА_1 , суперечать морально-етичним принципам, встановленим для поліцейських. Суд погоджується із відповідачем, що вчинення подібних дій призводить до встановлення негативної суспільної думки населення щодо органів правопорядку, які у відповідності до своїх службових обов'язків повинні неупереджено дотримуватись законодавства України.
Відповідно до частин першої-третьої статті 22 Дисциплінарного статуту Національної поліції України дисциплінарне стягнення виконується негайно, але не пізніше місяця з дня його застосування, не враховуючи часу перебування поліцейського у відпустці, відрядженні або на лікарняному (у період тимчасової непрацездатності). Після закінчення зазначеного строку дисциплінарне стягнення не виконується.
Наказ про застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення виконується шляхом його оголошення в органі (підрозділі) поліції та особистого ознайомлення поліцейського з ним. У разі відмови особи від ознайомлення з наказом про це складається акт.
Дисциплінарні стягнення у виді звільнення з посади, пониження у спеціальному званні на один ступінь та звільнення із служби в поліції виконуються (реалізуються) шляхом видання наказу по особовому складу.
Зважаючи на викладене в установленому порядку та строки прийнято наказ від 27.08.2019 № 147 о/с про звільнення позивача з посади поліцейського сектору реагування патрульної поліції ГУ НП у Вінницькій області.
З урахуванням наведеного, суд приходить висновку про правомірність притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби в поліції у зв'язку з вчиненням ним дисциплінарного проступку, який компрометує його як поліцейського та дискредитує поліцію в цілому, а відтак відсутність підстав для задоволення позову в частині визнання протиправними та скасування оскаржуваних наказів. У зв'язку з цим не підлягають задоволенню позовні вимоги про поновлення на посаді та стягнення різниці грошового забезпечення за час вимушеного прогулу.
Згідно з частиною другою статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи вищевикладене, на підставі зібраних та досліджених доказів, аналізу чинного законодавства, суд дійшов висновку, що відповідачем як суб'єктом владних повноважень доведено правомірність своїх дій та рішень, у той час як позивач не навів достатньо обставин на підтвердження позовних вимог, а відтак у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 необхідно відмовити. Підстави для розподілу судових витрат у справі відсутні.
Керуючись ст.ст. 73-77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, -
У задоволенні позову відмовити повністю.
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 )
Головне управління Національної поліції у Вінницькій області (21000, м. Вінниця, вул. Театральна, 10, код ЄДРПОУ 40108672)
Суддя Вільчинський Олександр Ванадійович