іменем України
10.10.2019 Справа № 905/900/19
Суддя - Говорун О.В.
Секретар судового засідання - Коновалова А.І.
Особа, якій законом надано право звертатись до суду в інтересах інших осіб - заступник керівника Маріупольської місцевої прокуратури №1 в інтересах держави, в особі Маріупольської міської ради.
Відповідач - Фізична особа-підприємець Бондарева Лідія Валентинівна.
Про зобов'язання повернення земельної ділянки.
Представники учасників справи:
прокурор - Владимирець А.О.;
від позивача - не з'явився;
від відповідача - не з'явився.
Заступник керівника Маріупольської місцевої прокуратури №1 (далі - прокурор) в інтересах держави в особі Маріупольської міської ради (далі - позивач) звернувся до господарського суду Донецької області з позовною заявою до Фізичної особи-підприємця Бондаревої Лідії Валентинівни (далі - відповідач) про зобов'язання повернення земельної ділянки.
В обґрунтування позовних вимог прокурор посилається на порушення відповідачем інтересів органу місцевого самоврядування, оскільки після закінчення договору оренди землі відповідач не повернув земельну ділянку Маріупольській міській раді.
У судовому засіданні прокурор просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
04.07.2019 відповідачем подано відзив на позовну заяву, у якому просив відмовити у задоволенні позовних вимог з посиланням на те, що після закінчення строку договору оренди не мала наміру поновлювати договір, а отже договір є припиненим. Умовами договору не передбачено яким шляхом земельна ділянка мала бути повернута орендодавцеві, а у Маріупольської міської ради не було перешкод у прийнятті земельної ділянки, оскільки відповідач не користувався цією ділянкою, земельна ділянка вільна від забудови.
30.07.2019 позивачем подано клопотання у якому зазначено, що відповідач не заперечує щодо повернення позивачу земельної ділянки, кадастровий номер 1412300000:02:007:0297, у зв'язку з чим позивач направив на адресу відповідача акти приймання-передачі вказаної земельної ділянки.
Позивач та відповідач у судове засідання не з'явились, про дату, час та місце були повідомлені належним чином.
Суд, дослідивши письмові докази у справі, встановив наступні факти та відповідні ним правовідносини.
Рішенням Маріупольської міської ради від 26.12.2006 № 5/8-1152 «Про надання земельної ділянки по вул . Флотській в Приморському районі м.Маріуполя Фізичній особі-підприємцю Бондаревій Л.В. » затверджено проект землеустрою щодо відведення із земель запасу житлової та громадської забудови та надано в оренду терміном на 10 років земельну ділянку (кадастровий номер 1412300000:02:007:0297) площею 0,0870 га для будівництва та подальшого функціонування кафе по вул .Флотській в Приморському районі м.Маріуполя (а.с.37).
13.02.2007 між позивачем (орендодавець) та відповідачем (орендар) укладено договір оренди земельної ділянки (далі - договір) за змістом п.п.1.1, 2.1 яких, орендодавець надає згідно рішення від 26.12.2006 №5/8-1152 Маріупольської міської ради земельну ділянку, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку, яка знаходиться по вул.Червонофлотській в Приморському районі м. Маріуполя, площею 0,0870 га (а.с.22-24).
Відповідно до п.3.1 договору, договір укладено на 10 (десять) років (до 26.12.2016).
Земельна ділянка передається в оренду з метою та за цільовим призначенням: для будівництва та подальшого функціонування кафе (п. 5.1. договору).
Відповідно до п.7.1. договору, після припинення дії договору орендар повертає орендодавцеві земельну ділянку у стані, не гіршому порівняно з тим, у якому він одержав її в оренду.
Згідно з п.11.3.1. договору, дія договору припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено.
Договір зареєстрований у Маріупольському міському відділі Донецької регіональної філії Державного підприємства "Центр Державного земельного кадастру", про що у книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі вчинено запис від 23.02.2007 №04.07.162.00085 (а.с.23 зворотній бік).
На виконання умов договору позивач передав, а відповідач прийняв земельну ділянку в оренду, що підтверджується актом приймання-передачі земельної ділянки 1412300000:02:007:0297 за адресою: вул. Червонофлотській в Приморському районі м.Маріуполя (а.с.29).
Згідно з ст.1 Закону України «Про оренду землі», оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.
Відповідно до ст.13 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
Пунктом 1 ч. 1 ст. 31 Закону України «Про оренду землі» визначено, що договір оренди землі припиняється в разі закінчення строку, на який його було укладено. Така умова передбачена і п.11.3.1 зазначеного вище договору.
Згідно листа управління земельних відносин Маріупольської міської ради від 23.11.2016 №2909, відповідача було повідомлено щодо спливу строку договору оренди земельної ділянки та про відсутність наміру поновлення терміну дії договору оренди земельної ділянки. Вказаний лист було направлено на адресу відповідача (а.с.39-40).
Як зазначає відповідач у відзиві, наміру щодо поновлення укладеного між сторонами договору оренду не було.
Відповідно до копії акту виїзного обстеження №16 від 18.10.2018, складеного головними спеціалістами відділу контролю за використанням активів департаменту по роботі з активами Маріупольської міської ради, земельна ділянка з кадастровим номером 1412300000:02:007:0297, площею 0,087 га не використовується та вільна від будь-якої забудови (а.с.35).
Згідно з листом Головного управління ДФС у Донецькій області від 25.02.2019 №16158/10/05-99-46-20, станом на 25.02.2019, заборгованість з податків, обов'язкових внесків та інших платежів у відповідача відсутня (а.с.82).
Відповідно до ч.2 ст.291 Господарського кодексу України (далі - ГК України), договір оренди припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено.
Згідно з ст. 34 Закону України «Про оренду землі», у разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором. Орендар не має права утримувати земельну ділянку для задоволення своїх вимог до орендодавця.
Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
У разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі (ч.1 ст.785 ЦК).
Умови повернення земельної ділянки позивачем та відповідачем були погоджені в розділі 7 договору оренди земельної ділянки.
За змістом п. 7.1 договору, обов'язок повернення земельної ділянки покладений на орендаря. В той же час, умовами договору не визначений порядок повернення ділянки. Однак, як було зазначено вище, передача в користування відповідачу земельної ділянки відбулась за актом приймання-передачі (а.с.29), а отже цілком розумним та передбачуваним є повернення земельної ділянки у такий саме спосіб.
Умовами договору не визначено ініціатора направлення такого акту. Маріупольська міська рада, з метою ефективного розпорядження землею комунальної власності, не була позбавлена можливості звернутись до орендаря з відповідним актом приймання-передачі.
Зазначена дія була вчинена позивачем лише під час розгляду справи - 23.07.2019 (а.с.99), тобто після більше ніж двох з половиною років з часу припинення договору оренди землі.
Доказів підписання відповідачем зазначеного вище акту суду надано не було.
Таким чином, приймаючи до уваги, що строк дії договору сплив 26.12.2016, а земельна ділянка, на дату прийняття рішення у справі, за актом приймання - передачі не повернута, суд приходить до висновку, що вимога прокурора про зобов'язання відповідача повернути позивачу орендовану земельну ділянку за актом прийому-передачі підлягає задоволенню.
Щодо наявності підстав для представництва прокурором інтересів держави в особі Маріупольської міської ради в цій справі суд зазначає наступне.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.1311 Конституції України, прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Згідно з ч.1, 3-4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», представництво прокурором інтересів держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті. Не допускається здійснення прокурором представництва в суді інтересів держави в особі державних компаній, а також у правовідносинах, пов'язаних із виборчим процесом, проведенням референдумів, діяльністю Верховної Ради України, Президента України, створенням та діяльністю засобів масової інформації, а також політичних партій, релігійних організацій, організацій, що здійснюють професійне самоврядування, та інших громадських об'єднань. Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.
Частиною 3 статті 53 ГПК України передбачено, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.
При зверненні з позовом, в обґрунтування підстав для представництва, прокурор зазначив, що з моменту закінчення терміну дії договору по 20.05.2019 (пред'явлення позову до суду), позивачем не вживались жодні дії щодо повернення земельної ділянки, для подальшої можливості реалізації повноважень власника землі щодо передачі її в оренду іншим особам та надходження відповідних коштів з орендної плати за землю до місцевого бюджету.
Вказані вище обставини, а також надсилання позивачем відповідачу актів приймання-передачі земельної ділянки для їх підписання лише під час розгляду справи, свідчать про неналежне виконання Маріупольською міською радою своїх обов'язків щодо ефективного розпорядження земельною ділянкою комунальної власності.
У своєму листі від 05.04.2019 №26.6.5-4368-09 стосовно причин неподання Маріупольською міською радою позовної заяви до господарського суду Донецької області до ФОП Бондаревої Л.В. про повернення земельної ділянки, позивач зазначив, що у Маріупольській міській раді відсутні кошти на сплату судового збору, у зв'язку з чим підтримує позовні вимоги Маріупольської місцевої прокуратури №1 щодо звернення з позовом до суду до ФОП Бондаревої Л.В. (а.с.47-48).
Суд зазначає, що відсутність грошових коштів для здійснення оплати судового збору за подання позову до суду, не може бути підставою для здійснення прокурором представництва інтересів відповідного суб'єкта.
Окрім цього, суд вважає за необхідне зазначити, що звернення прокурора до суду за захистом порушених інтересів територіальної громади не створює додаткових процесуальних привілеїв позивачу, порівняно з іншими учасниками судового процесу. Відсутні будь-які особливі процесуальні права чи обов'язки і у прокурора, як учасника судового процесу. Прокурор не звільнений від сплати судового збору у встановленому законом розмірі за подання до суду позовної заяви.
З огляду на вищенаведене, суд дійшов висновку, що звернення прокурора в інтересах держави, в особі Маріупольської міської ради, до господарського суду в цій справі відповідає функції представництва прокуратурою інтересів територіальної громади та направлено на їх захист.
Щодо розподілу судових витрат суд зазначає наступне.
Прокурор звернувся до суду з вимогою про зобов'язання повернення земельної ділянки загальною площею 0,0870 га, при цьому останнім було сплачено судовий збір у розмірі 14220,82 грн, згідно платіжного доручення №512 від 07.03.2019, як за вимогу майнового характеру. Проте, вимога, заявлена в позові, є немайновою. Отже, суд, на підставі п.1 ч.1 ст.7 Закону України «Про судовий збір», повертає Прокуратурі Донецької області переплачений розмір судового збору в сумі 12299,82 грн.
Частиною 9 статті 129 ГПК України передбачено, якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
Враховуючи, що ані позивач, ані відповідач, до подання позову до суду, не вчинили дій направлених на повернення земельної ділянки, суд вважає за необхідне покласти судові витрати на позивача та відповідача в рівних частинах.
Згідно з ч.1 ст.74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ч.ч.1,2 ст.86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 129, 236-238 ГПК України, господарський суд
Позов задовольнити повністю.
Зобов'язати Фізичну особу-підприємця Бондареву Лідію Валентинівну ( АДРЕСА_3 , ідентифікаційний податковий номер - НОМЕР_1 ) повернути на користь Маріупольської міської ради (87555, Донецька область, м.Маріуполь, пр.-т.Миру, 70, ідентифікаційний код юридичної особи -33852448) земельну ділянку загальною площею 0,0870 га, яка розташована по вул. Флотській в Приморському районі, м.Маріуполя з кадастровим номером 1412300000:02:007:0297 за актом прийому-передачі.
Стягнути з Фізичної особи-підприємця Бондаревої Лідії Валентинівни ( АДРЕСА_3 , ідентифікаційний податковий номер - НОМЕР_1 ) на користь прокуратури Донецької області (87500, Донецька область, м.Маріуполь, вул.Університетська, 6, ідентифікаційний код юридичної особи - 25707002) судовий збір у розмірі 960 (дев'ясот шістдесят) грн 50 коп.
Стягнути з Маріупольської міської ради (87555, Донецька область, м.Маріуполь, пр.Миру, 70, ідентифікаційний код юридичної особи - 33852448) на користь прокуратури Донецької області (87500, Донецька область, м.Маріуполь, вул.Університетська, 6, ідентифікаційний код юридичної особи - 25707002) судовий збір у розмірі 960 (дев'ятсот шістдесят) грн 50 коп.
Повернути з Державного бюджету України на користь Прокуратури Донецької області (87500, Донецька область, м.Маріуполь, вул.Університетська, 6, ідентифікаційний код юридичної особи - 25707002) судовий збір у розмірі 12299 (дванадцять тисяч двісті дев'яносто дев'ять) грн 82 коп.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга подається в порядку встановленому ст. 257 ГПК України, з урахуванням п.п.17.5) п.п.17 п.1 Розділу ХІ Перехідні положення ГПК України, протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 21.10.2019.
Суддя О.В. Говорун