Постанова від 17.10.2019 по справі 904/257/18

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.10.2019 року м. Дніпро Справа № 904/257/18

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Чередка А.Є. (доповідач)

суддів: Білецької Л.М., Коваль Л.А.,

при секретарі судового засідання Мудрак О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного підприємства "Спецбудмонтаж-21"

на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 22.04.2019 (суддя Ліпинський О.В.), повний текст якого складено 26.04.2019, у справі № 904/257/18

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Спеціалізована пересувна механізована колона 788", м. Дніпро

до Приватного підприємства "Спецбудмонтаж-21", м. Дніпро

про розірвання договору та стягнення заборгованості у розмірі 984 348, 33 грн. -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Спеціалізована пересувна механізована колона 788" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Приватного підприємства "Спецбудмонтаж-21" та з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог просить суд:

- розірвати договір №160816 від 16.08.2016 укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Спеціалізована пересувна механізована колона 788" та Приватного підприємства "Спецбудмонтаж-21";

- стягнути заборгованість у розмірі 984 348, 33 грн., з яких: основна заборгованість у розмірі 913 434,86 грн., пеня у розмірі 37 431,50 грн., інфляційні втрати у розмірі 33 481,97 грн.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 22.04.2019 у справі №904/257/18 позов задоволений частково:

- розірвано договір № 160816 від 16.08.2016 укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Спеціалізована пересувна механізована колона 788" та Приватним підприємством "Спецбудмонтаж-21";

- стягнуто з Приватного підприємства "Спецбудмонтаж-21" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Спеціалізована пересувна механізована колона 788" борг у розмірі 913 434, 86 грн., пеню в розмірі 35 698,62 грн. інфляційні втрати в розмірі 27 209,87 грн. витрати зі сплати судового збору в розмірі 16 407,15 грн.;

- в решті позовних вимог відмовлено.

Рішення місцевого господарського суду мотивоване порушенням відповідачем умов договору як в частині завершення виконання підрядних робіт до кінця 2017 року та дотримання строків використання авансового платежу, тому відповідно до пункту 10.8 договору сума одержаного та невикористаного відповідачем авансового платежу в розмірі 913 434,86 грн., підлягає поверненню на користь позивача.

Враховуючи наявність прострочення повернення авансових платежів місцевий господарський суд дійшов до висновку про обґрунтованість вимог про стягнення пені та інфляційних втрат та згідно зі здійсненим судом перерахунком з урахуванням строку встановленого пунктом 10.8 договору, стягнув з відповідача на користь позивача пеню в розмірі 35 698,62 грн. інфляційні втрати в розмірі 27 209,87 грн.

Оскільки внаслідок порушення відповідачем умов договору, позивач був позбавлений можливості своєчасно отримання результату попередньо оплачених ним будівельно-монтажних робіт, на який розраховував під час укладання договору, місцевий господарський суд дійшов до висновку, що таке порушення умов договору є істотним, що є достатньою підставою для розірвання договору в судовому порядку.

Не погодившись із рішенням місцевого господарського суду Приватне підприємство "Спецбудмонтаж-21" звернулося до Центрального апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 22.04.2019 у справі №904/257/18 та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що місцевий господарський суд дійшов до помилкового висновку про задоволення позовних вимог. Так, місцевим господарським судом неповно з'ясовані обставини щодо фактичного обсягу виконаних робіт, оскільки будівельно-технічна експертиза не була проведена у зв'язку із ненаданням позивачем матеріалів, необхідних для проведення експертизи.

Апелянт зазначає, що місцевим господарським судом не з'ясований дійсний об'єм виконаних робіт, строки їх виконання, що призвело до помилкового висновку про істотне порушення відповідачем умов договору та, відповідно, підстав для розірвання договору.

Апелянт е погоджується із доводами позивача та висновком місцевого господарського суду про те, що сплачена позивачем сума є авансовим платежем, оскільки у призначенні платежу платіжних доручень зазначено: "за БМР Реконструкція Об'єкта 12-ти квартирного житлового будинку в с. Вербуватівка, Юр'ївського району Дніпропетровської області згідно договору №160816 від 16.08.2016".

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 06.06.2019 (у складі колегії суддів: головуючого судді: Чередка А.Є. (доповідач), суддів: Коваль Л.А., Паруснікова Ю.Б.) відкрито апеляційне провадження з розгляду апеляційної скарги Приватного підприємства "Спецбудмонтаж-21" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 22.04.2019 у справі № 904/257/18, розгляд призначено у судове засідання на 04.07.2019.

Розгляд справи був відкладений з 04.07.2019 на 23.07.2019.

22.07.2019 відповідно до пункту 2.4.6 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду у Центральному апеляційному господарському суді, затверджених рішенням, оформленим протоколом зборів суддів Центрального апеляційного господарського суду №2 від 08.10.18р. зі змінами, проведено автоматичну зміну складу колегії суддів у судовій справі №904/257/18.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями для розгляду справи №904/257/18 визначено колегію суддів у складі: головуючого судді: Чередка А.Є. (доповідач), суддів: Білецької Л.М., Паруснікова Ю.Б.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 23.07.2019 колегією суддів у складі: головуючого судді: Чередка А.Є. (доповідач), суддів: Білецької Л.М., Паруснікова Ю.Б.) прийнято до свого провадження апеляційну скаргу Приватного підприємства "Спецбудмонтаж-21" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 22.04.2019 у справі №904/257/18.

У судовому засіданні 23.07.2019 оголошено перерву до 12.09.2019.

У зв'язку з перебуванням судді - члена колегії Паруснікова Ю.Б. ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 06.09.2019 (розгляд апеляційної скарги Приватного підприємства "Спецбудмонтаж-21" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 22.04.2019 у справі № 904/257/18 призначений у судове засідання на 19.09.2019.

У зв'язку з перебуванням судді - члена колегії Паруснікова Ю.Б. ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 13.09.2019 (розгляд апеляційної скарги Приватного підприємства "Спецбудмонтаж-21" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 22.04.2019 у справі № 904/257/18 призначений у судове засідання на 26.09.2019.

У судовому засіданні 26.09.2019 оголошено перерву до 01.10.2019.

У судовому засіданні 01.10.2019 оголошено перерву до 17.10.2019.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 17.10.2019р., на підставі розпорядження керівника апарату щодо призначення повторного автоматизованого розподілу судової справи у зв'язку із перебуванням у відрядженні судді Паруснікова Ю.Б.., та протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.10.2019р., апеляційну скаргу прийнято до провадження колегію суддів у складі головуючого судді - Чередко А.Є., суддів - Білецька Л.М., Коваль Л.А.

Апеляційний суд, дослідивши наявні у справі докази, перевіривши правильність висновків, повноту їх дослідження місцевим господарським судом вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено господарським судом та підтверджується матеріалами справи, 16.08.2016 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Спеціалізована пересувна механізована колона 788" (генпідрядник) та Приватним підприємством "Спецбудмонтаж-21" (субпідрядник) укладений договір № 160816, відповідно до умов якого генпідрядник доручає, а субпідрядник забезпечує відповідно до проектно-кошторисної документації та умов договору виконання будівельно-монтажних робіт з реконструкції Об'єкта - 12-ти квартирного житлового будинку в с. Вербуватівка, Юр'ївського району Дніпропетровської області.

Склад та обсяги робіт, що доручаються до виконання субпідряднику, визначені на підставі проектно-кошторисної документації. Склад та обсяги робіт можуть бути переглянуті в процесі реконструкції у разі внесення змін до проектної документації (пункт 1.3 договору).

Пунктом 1.4 договору встановлено, що субпідрядник розпочинає виконання робіт після виконання генпідрядником зобов'язань щодо сплати авансу, і завершує виконання робіт до кінця 2017 року.

Відповідно до пункту 2.1. договору договірна ціна складає 4 900 000,00 грн., у тому числі ПДВ 20% - 816 666,67 грн.

Відповідно до пункту 3.1.6 договору генпідрядник має право ініціювати внесення змін до договору, вимагати розірвання договору та відшкодування збитків за наявності істотних порушень субпідрядником умов договору підряду.

Розрахунки за виконанні роботи здійснюються на підставі акту здачі-приймання виконаних робіт по формі КБ-2в, довідки про вартість виконаних будівельних робіт по формі КБ-3 та рахунку на оплату робіт; поетапно проміжними платежами в міру виконання робіт (пункт 10.1 договору).

Відповідно до пункту 10.6 договору генпідрядник при наявності бюджетних коштів перераховує субпідряднику аванс на придбання матеріалів, конструкцій, виробів у розмірі не більше 30 % від вартості річного обсягу робіт за цим договором згідно з календарним графіком виконання робіт, протягом 10 банківських днів, для придбання субпідрядником необхідних для виконання кожного виду робіт у порядку, передбаченому постановами Кабінету Міністрів України № 1764 від 27.12.2001 "Про затвердження Порядку державного фінансування капітального будівництва" та № 117 від 23.04.2014 "Питання попередньої оплати товарів, робіт і послуг, що закуповуються за бюджетні кошти". Згідно постанови Кабінету Міністрів України № 117 від 23.04.2014 попередня оплата передбачається на строк не більше трьох місяців (п. 10.6 договору).

За змістом пункту 12.2 договору у разі невиконання або несвоєчасного виконання зобов'язань субпідрядник сплачує генпідряднику штрафні санкції (пеню) у розмірі облікової ставки Національного банку України за кожний день прострочення, а у разі здійснення попередньої оплати субпідрядник, крім сплати штрафних санкцій, повертає генпідряднику неосвоєні вчасно кошти з урахуванням індексу інфляції.

Відповідно до пункту 11.1 договору приймання-передача закінченого об'єкта реконструкції буде здійснюватися відповідно до вимог нормативних актів, які регламентують прийняття закінчених об'єктів в експлуатацію.

Матеріалами справи підтверджується, що у період з 31.05.2017 по 31.10.2017 Товариство з обмеженою відповідальністю "Спеціалізована пересувна механізована колона 788" (генпідрядник) перерахувало Приватному підприємству "Спецбудмонтаж-21" (субпідрядник) грошові кошти в загальному розмірі 1 900 000,00 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями (а.с. 21-26, том 1).

На виконання умов договору Приватним підприємством "Спецбудмонтаж-21" протягом 2017 року частково виконані роботи, про що складені акти здачі - приймання виконаних робіт по формі КБ-2в та довідки про вартість виконаних будівельних робіт по формі КБ-3 на загальну суму 986 565,14 грн.,

Таким чином, різниця між сплаченою Товариством з обмеженою відповідальністю "Спеціалізована пересувна механізована колона 788" у 2017 році сумою, та вартістю виконаних Приватним підприємством "Спецбудмонтаж-21" протягом зазначеного періоду робіт, складає 913 434,86 грн. (1 900 000,00 грн. - 986 565,14 грн. = 913 434,86 грн.).

Товариство з обмеженою відповідальністю "Спеціалізована пересувна механізована колона 788" посилається на істотне порушення Приватним підприємством "Спецбудмонтаж-21" умов договору в частині виконання робіт, у зв'язку з чим просить розірвати договір та стягнути суму авансового платежу, пеню та інфляційні нарахування за несвоєчасне повернення авансового платежу.

Предметом спору є розірвання договору №160816 від 16.08.2016 та стягнення суми авансового платежу у розмірі 913 434,86 грн., пені та інфляційних нарахувань за несвоєчасне повернення авансового платежу.

Відповідно до статті 317 Господарського кодексу України будівництво об'єктів виробничого та іншого призначення, підготовка будівельних ділянок, роботи з обладнання будівель, роботи з завершення будівництва, прикладні та експериментальні дослідження і розробки тощо, які виконуються суб'єктами господарювання для інших суб'єктів або на їх замовлення, здійснюються на умовах підряду.

Для здійснення робіт, зазначених у частині першій цієї статті, можуть укладатися в тому числі договори підряду на капітальне будівництво. Загальні умови договорів підряду визначаються відповідно до положень Цивільного кодексу України про договір підряду, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Відповідно до статті 875 Цивільного кодексу України за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов'язаних з місцезнаходженням об'єкта.

До договору будівельного підряду застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (стаття 530 Цивільного кодексу України).

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).

Згідно з частиною 2 статті 651 Цивільного кодексу України договір може бути розірвано за рішенням суду на вимогу однієї зі сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коди внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавлена того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

За умовами статті 320 Господарського кодексу України, у разі якщо підрядник не береться своєчасно за виконання договору або виконує роботу настільки повільно, що закінчення її до строку стає явно неможливим, замовник має право вимагати розірвання договору та відшкодування збитків.

Зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду (стаття 188 Господарського кодексу України).

Відповідно до пункту 3.1.6 договору генпідрядник має право ініціювати внесення змін до договору, вимагати розірвання договору та відшкодування збитків за наявності істотних порушень субпідрядником умов договору підряду.

Генпідрядник має право ініціювати розірвання договору, якщо субпідрядник за своєї вини, зокрема, допустив відставання темпів виконання робіт від передбачених графіком на 30 днів за відсутності порушення умов договору генпідрядником (пункт 14.3 договору).

Так, відповідно до пункту 1.4 договору субпідрядник розпочинає виконання робіт після виконання генпідрядником зобов'язань щодо сплати авансу, і завершує виконання робіт до кінця 2017 року.

Аналізуючи наведені норми права та умови договору, враховуючи те, що відповідач не виконав зобов'язання щодо виконання робіт за договором внаслідок чого прострочив виконання робіт більше ніж на 30 календарних днів, апеляційний господарський суд погоджується з висновком місцевого господарського суду про розірвання договору №160816 від 16.08.2016, укладеного між сторонами у справі.

Відповідно до пункту 10.8 договору субпідрядник зобов'язується згідно постанови Кабінету Міністрів України № 1764 від 27.12.2001 використати одержаний аванс на придбання і постачання необхідних для виконання робіт, матеріалів, конструкцій, виробів протягом трьох місяців після одержання авансу. По закінченні зазначеного терміну невикористані суми авансу повертаються генпідряднику, з нарахуванням річної відсоткової плати на рівні облікової ставки Національного банку України із застосуванням коефіцієнта 1,2.

Позивачем заявлена до стягнення сума авансового платежу у розмірі 913 434,86 грн. як одержаного та не використаного авансового платежу.

Оскільки матеріалами справи підтверджується невикористання відповідачем авансу у сумі 913 434,86 грн. протягом трьох місяців з дня його перерахування, місцевий господарський суд дійшов до висновку, що вказана сума підлягає стягненню з відповідача.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно зі статтею 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, в тому числі у вигляд обов'язку сплатити неустойку.

Відповідно до частини 2 статті 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання. У разі, якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність.

Відповідно до частини 1 статті 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

У сфері господарювання, згідно з частиною 2 статті 217 та частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України, застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до пункту 12.2 договору у разі невиконання або несвоєчасного виконання зобов'язань субпідрядник сплачує генпідряднику штрафні санкції (пеню) у розмірі облікової ставки Національного банку України за кожний день прострочення, а у разі здійснення попередньої оплати субпідрядник, крім сплати штрафних санкцій, повертає генпідряднику неосвоєні вчасно кошти з урахуванням індексу інфляції.

Позивачем заявлено до стягнення 37 431,50 грн. пені та 33 481, 97 грн. інфляційних втрат, нарахованих від суми здійснених позивачем платежів в розмірі 600 000,00 грн. (100 000,00 грн. від 01.03.2017 та 500 000,00 грн. від 15.03.2017).

Здійснивши перевірку розрахунку заявлених до стягнення сум пені та інфляційних втрат, розрахованих на суму авансових платежів в розмірі 100 000,00 грн., та 500 000,00 грн., місцевий господарський суд дійшов висновку, що вказані платежі були здійснені позивачем 01.03.2017 та 15.03.2017, відповідно, період прострочення щодо зазначених сум слід розраховувати по закінченню встановленого пунктом 10.8. договором трьохмісячного терміну, тобто, з 02.06.2017 та 16.06.2017 відповідно.

За підрахунками суду, з якими погоджується апеляційний господарський суд, з урахуванням визначених вище дат початку періоду прострочення повернення сум авансових платежів та визначених позивачем кінцевих дат нарахування (01.12.2017), загальний розмір належної до сплати пені становить 35 698, 62 грн., розмір інфляційних втрат за відповідний період складає 27 209,87 грн.

За таких обстави апеляційний господарський суд погоджується із висновком місцевого господарського суду про часткове задоволення позовних вимог.

Апеляційний господарський суд відхиляє доводи апелянта про те, що позивачем не доведено істотне опушення відповідачем умов договору №160816 від 16.08.2016 та, відповідно, підстав для розірвання договору.

Так, умовами договору передбачений кінцевий строк виконання робіт до кінця 2017 року, а також передбачено, що прийняття об'єкту з реконструкції відбувається з дотриманням правил прийняття закінчених об'єктів в експлуатацію.

Відповідно до частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (статті 76-79 Господарського процесуального кодексу України)

Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Між тим, відповідачем не надано до матеріалів справи належних та допустимих доказів в підтвердження виконання належним чином зобов'язань з реконструкції об'єкту з дотриманням правил прийняття закінчених об'єктів в експлуатацію як передбачено умовами спірного договору.

Заперечення відповідача про те, що на початку 2018 року, на виконання умов спірного договору ним були виконані підрядні роботи на суму 1 386 886,06 грн., що підтверджується актами приймання виконаних будівельних робіт за січень та лютий 2018 року та довідками про вартість виконаних робіт (а.с. 142-169, том 2) правильно відхилені місцевим господарським судом, оскільки вказані акти підписані в односторонньому порядку.

Для з'ясування обставин щодо фактичного виконання підрядних робіт за спірним договором, місцевим господарським судом призначалась судова експертизи, від оплати вартості якої сторони ухилилися (в тому числі й відповідач).

Відповідно до частини 4 статті 882 Цивільного кодексу України акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.

Між тим, матеріалами справи підтверджується, що відмовляючи у підписання актів приймання виконаних будівельних робіт за 2018 рік, позивачем направлено відповідачу лист із вимогою про надання виконавчої документації, а також підтвердження вартості фактично витрачених матеріальних ресурсів (а.с. 181-182, том 1). Доказів виконання зазначеної вимог Приватним підприємством "Спецбудмонтаж-21" не надано.

Враховуючи, що за приписами пункту 8.8. договору забезпечення повного, якісного і своєчасного ведення виконавчої документації, передбаченої ДБН А.3.1-5-2009 "Організація будівельного виробництва" покладається на субпідрядника, місцевим господарським судом правильно визнано відмову позивача (генпідрядника) в підписанні актів обґрунтованою.

Таким чином, апеляційний господарський суд погоджується із висновком місцевого господарського суду про те, що допущене відповідачем порушення договору (несвоєчасне виконання робіт у повному обсязі) є істотним, оскільки позбавило позивача можливості своєчасно отримати результат попередньо оплачених будівельно-монтажних робіт, на які він розраховував під час укладення договору (умовами договору передбачено виконання робіт до кінця 2017 року).

Також апеляційний господарський суд відхиляє доводи апелянта про те, що місцевим господарським судом помилково визначена сплачена позивачем сума авансовим платежем, оскільки у призначенні платежу платіжних доручень зазначено: "за БМР Реконструкція Об'єкта 12-ти квартирного житлового будинку в с. Вербуватівка, Юр'ївського району Дніпропетровської області згідно договору №160816 від 16.08.2016".

Так, матеріалами справи підтверджується, що на виконання умов договору (пункту 10.6) генпідрядник (позивач) перерахував відповідачу (субпідряднику) авансові платежі для придбання субпідрядником необхідних для виконання кожного виду робіт у загальній сумі 1 900 000,00 грн., при цьому в призначенні платежу зазначалось: "за БМР Реконструкція Об'єкта 12-ти квартирного житлового будинку в с. Вербуватівка, Юр'ївського району Дніпропетровської області згідно договору №160816 від 16.08.2016".

Відповідно до частини 2 статті 570 Цивільного кодексу України, якщо не буде встановлено, що сума, сплачена в рахунок належних з боржника платежів, є завдатком, вона є авансом.

Враховуючи, що перерахування позивачем суми (1 900 000,00 грн.) здійснювалось у порядку, встановленому договором (авансові платежі для придбання субпідрядником необхідних для виконання робіт) з призначенням "за БМР Реконструкція Об'єкта 12-ти квартирного житлового будинку в с. Вербуватівка, Юр'ївського району Дніпропетровської області згідно договору №160816 від 16.08.2016", а не щодо оплати робіт за конкретним актом приймання-передачі, з урахуванням приписів частини 2 статті 570 Цивільного кодексу України, апеляційний господарський суд вважає правильним висновок місцевого господарського суду щодо визначення суми 913 434,86 грн. (1 900 000,00 грн. - 986 565,14 грн.) як авансового платежу.

Відповідно до частини 1 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (частина 4 статті 269 Господарського процесуального кодексу України).

Враховуючи встановлені вище обставини справи, зазначені положення законодавства, апеляційний господарський суд відхиляє доводи апелянта, наведені в обґрунтування апеляційної скарги.

Таким чином, апеляційний господарський суд вбачає підстави, передбачені статтею 276 Господарського процесуального кодексу України, для залишення рішення суду першої інстанції без змін, а апеляційної скарги - без задоволення.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на апелянта.

Керуючись статтями 269, 275-279 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства "Спецбудмонтаж-21" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 22.04.2019 у справі №904/257/18 залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 22.04.2019 у справі №904/257/18 залишити без змін.

Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Приватне підприємство "Спецбудмонтаж-21".

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повна постанова складена 22.10.2019.

Головуючий суддя А.Є. Чередко

Суддя Л.М. Білецька

Суддя Л.А. Коваль

Попередній документ
85143263
Наступний документ
85143265
Інформація про рішення:
№ рішення: 85143264
№ справи: 904/257/18
Дата рішення: 17.10.2019
Дата публікації: 25.10.2019
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Господарське
Суд: Центральний апеляційний господарський суд
Категорія справи: Господарські справи (до 01.01.2019); Укладення, зміни, розірвання, виконання договорів (правочинів) та визнання їх недійсними, зокрема:; Розірвання договорів (правочинів); підряду
Розклад засідань:
22.01.2020 12:30 Центральний апеляційний господарський суд
05.02.2020 14:30 Центральний апеляційний господарський суд