ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
про відмову у відкритті апеляційного провадження
"23" жовтня 2019 р. Справа № 906/451/18
Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії:
Головуючого судді Розізнана І.В.
судді Філіпова Т.Л.
судді Грязнов В.В.
розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Зернопоставка-М" на ухвалу господарського суду Житомирської області від 26.12.2018 у справі № 906/451/18 (суддя Тимошенко О.М.)
за позовом Національного банку України
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Приватофис"
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на сторні відповідача - Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк"
про звернення стягнення на предмет іпотеки
Національний банк України (надалі - Позивач) звернувся до Господарського суду Житомирської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Приватофис" (надалі - Відповідач), в якому просив в рахунок погашення заборгованості Публічного акціонерного товариства КБ "Приватбанк" за Кредитним договором № 19 від 3 березня 2009 року (з усіма змінами та доповненнями до нього) в сумі 3 674 478 038 грн 00 коп., звернути стягнення на предмет за іпотечним договором №17 від 5 вересня 2012 року, укладений між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю "ІСТЕЙН СЕРВІС", правонаступником всіх прав та обов'язків якого є Відповідач, що посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу та зареєстрований в реєстрі за № 3619, а саме на наступне майно: нежитлове приміщення, магазин, загальною площею 121,4 кв. м, що розташоване за адресою: Житомирська область, м. Житомир, вул. Велика Бердичівська, будинок 5/9, приміщення А. Встановити спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України "Про виконавче провадження", за початковою ціною 2 556 263грн без ПДВ.
Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 18 червня 2018 року відкрито провадження у справі №906/451/18.
14 грудня 2018 року до Господарського суду Житомирської області надійшла зустрічна позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Приватофис" №11/12-15 від 11 грудня 2018 року (том 3, а.с. 76), в якій останній просить визнати відсутнім у позивача права вимагати повернення відповідачем суми заборгованості за Кредитним договором № 19 від 3 березня 2009 року.
Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 26 грудня 2018 року у справі №906/451/18 за позовом Національного банку України до Товариства з обмеженою відповідальністю "Приватофис" за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на сторні відповідача - Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" про звернення стягнення на предмет іпотеки, зустрічну позовну заяву №11/12-15 від 11.12.2018 разом з доданими до неї матеріалами повернуто Товариству з обмеженою відповідальністю "Приватофис".
Не погоджуючись з прийнятою судом першої інстанції ухвалою, Товариство з обмеженою відповідальністю "Зернопоставка-М" звернулося до Північно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить поновити строк на апеляційне оскарження, ухвалу місцевого господарського суду скасувати. Передати зустрічну позовну заяву на розгляд суду першої інстанції.
Вирішуючи питання щодо апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Зернопоставка-М", апеляційним судом приймається до уваги наступне.
Господарський процес є різновидом юридичної діяльності, яку регулюють норми господарського процесуального права, тобто встановлена нормами процесуального права форма діяльності господарських судів, яка спрямована на захист порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів суб'єктів господарювання.
Предметом господарського процесу як форми діяльності суду є господарські спори або інші справи віднесені до компетенції господарських судів Господарським процесуальним кодексом України та іншими законами. Установлений нормами господарського процесуального права порядок порушення процесу, підготовки справи до розгляду, розгляду й вирішення справ, оскарження і перегляду рішень господарського суду, а також виконання рішень господарського суду є процесуальною формою.
В господарському процесі суд, сторони, інші учасники можуть здійснювати ті дії, які передбачені господарськими процесуальними нормами. Роль і значення процесуальної форми полягає в тому, щоби забезпечити захист існуючих прав суб'єктів господарювання та гарантувати винесення законних і обґрунтованих рішень. Господарський процес являє собою єдність процесуальних прав і обов'язків господарського суду, сторін та інших учасників процесу.
Процесуальна форма є нормативно встановленим порядком здійснення правосуддя.
Здійснення процесуальних прав і виконання процесуальних обов'язків повинно відбуватися згідно з порядком, встановленим господарським процесуальним законодавством.
Право на доступ до суду, закріплене у ст. 6 § 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, не є абсолютним. Воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання. Держави-учасниці користуються у цьому питанні певною свободою розсуду.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 20 травня 2010 року в справі "Пелевін проти України" зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг; оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.
Кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
Доступ до правосуддя здійснюється шляхом точного, послідовного і неухильного дотримання процесуального алгоритму, що передбачений Господарським процесуальним кодексом України.
У справі «Воловік проти України» (Volovik v. Ukraine) від 6 грудня 2007 року, заява №15123/03 зазначається, що відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції, якщо апеляційне оскарження існує в національному правовому порядку, держава зобов'язана забезпечити особам під час розгляду справи в апеляційних судах, в межах юрисдикції таких судів, додержання основоположних гарантій, передбачених статтею 6 Конвенції, з урахуванням особливостей апеляційного провадження, а також має братися до уваги процесуальна єдність судового провадження в національному правовому порядку та роль в ньому апеляційного суду (див., наприклад, рішення у справі «Подбіельські та ППУ Полпуре проти Польщі» (Podbielski and PPU Polpure v. Poland) від 26 липня 2005 року, заява № 39199/98, п. 62).
Суд апеляційної інстанції зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 254 ГПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.
Відповідно до частини 2 статті 254 Господарського процесуального кодексу України ухвали суду першої інстанції оскаржуються в апеляційному порядку окремо від рішення суду лише у випадках, передбачених статтею 255 цього Кодексу.
Згідно з пунктом 6 частини 1 статті 255 Господарсько процесуального кодексу України, окремо від рішення суду першої інстанції може бути оскаржена в апеляційному порядку ухвала суду першої інстанції про повернення заяви позивачеві (заявникові).
Як вбачається, особа, яка не брала участі у справі - Товариство з обмеженою відповідальністю "Зернопоставка-М" звернулася до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою, мотивуючи її тим, що судове рішення (ухвала) не відповідає засадам законності та обґрунтованості, оскільки постановлено судом з порушенням норм процесуального права, з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, викладено в ухвалі висновки, що не відповідають обставинам справи, що відповідно до статті 280 Господарського процесуального кодексу України є підставою для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції. При цьому зазначає, що права заявника за даним позовом порушені у зв'язку з тим, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Зернопоставка-М" є одним з учасників товариства, які володіють часткою в статутному капіталі відповідача.
Як вбачається із матеріалів справи, 21.01.2019 відповідач - ТОВ "Приватофис" звернувся до Північно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на ухвалу Господарського суду Житомирської області від 26 грудня 2018 року в справі № 906/451/18.
Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 25 березня 2019 року апеляційну скаргу відповідача на ухвалу Господарського суду Житомирської області від 26 грудня 2018 року в справі № 906/451/18 залишено без задоволення. Ухвалу Господарського суду Житомирської області від 26 грудня 2018 року залишено без змін.
Відповідно до частин 1 та 4 статті 272 Господарського процесуального кодексу України, якщо апеляційна скарга надійшла до суду апеляційної інстанції після закінчення апеляційного розгляду справи, і особа, яка подала скаргу, не була присутня під час апеляційного розгляду справи, суд розглядає відповідну скаргу за правилами цієї глави. Суд апеляційної інстанції розглядає скаргу, вказану в частині першій цієї статті, в межах доводів, які не розглядалися під час апеляційного розгляду справи за апеляційною скаргою іншої особи.
Частиною 5 статті 275 Господарського процесуального кодексу України зазначено, що суд відмовляє у відкритті провадження за апеляційною скаргою, поданою відповідно до частини першої цієї статті, якщо суд розглянув наведені у ній доводи під час апеляційного розгляду справи за апеляційною скаргою іншої особи.
Зі змісту апеляційної скарги вбачається, що подана Товариством з обмеженою відповідальністю "Зернопоставка-М" апеляційна скарга на ухвалу Господарського суду Житомирської області від 26 грудня 2018 року по справі №906/451/18, яка вже була переглянута в апеляційному порядку, фактично не містить інших доводів, відмінних від доводів апеляційної скарги відповідача, які вже були розглянуті Північно-західним апеляційним господарським судом під час винесення постанови апеляційного господарського суду від 25 березня 2019 року.
З огляду на зазначене, суд апеляційної інстанції зазначає, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Зернопоставка-М" фактично повторно наводить ті аргументи, які були викладені у апеляційній скарзі відповідача.
А відтак, суд апеляційної інстанції не може повторно досліджувати правомірність винесення ухвали місцевим господарським судом щодо повернення зустрічної позовної заяви, поданої відповідачем, а саме правильність застосування норм процесуального права, оскільки відбувається ревізування прийнятого судового рішення.
Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який передбачає дотримання принципу "res judicata", тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відступ від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами (див. п.46 рішення у справі "Устименко проти України", п.п.51,52 рішення у справі "Рябих проти Росії", п.31 рішення у справі "Марушин проти Росії", п.61 рішення у справі "Брумареску проти Румунії").
Окрім того, судом звертається увага апелянта на те, що нормами процесуального закону, зокрема ч.1 ст.254 ГПК України, передбачено право особи подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.
В свою чергу Товариство з обмеженою відповідальністю "Зернопоставка-М" оскаржує судове рішення у вигляді ухвали, що не передбачено законом.
З огляду на зазначене, колегія суддів Північно-західного апеляційного господарського суду дійшла висновку про відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Зернопоставка-М" та повернення матеріалів апеляційної скарги разом з доданими до неї документами на підставі частини п'ятої статті 272 Господарського процесуального кодексу України апелянту.
Щодо клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали, то колегія суддів, з огляду на відмову у відкритті апеляційного провадження, не вбачає правових підстав для його розгляду та винесення відповідного процесуального рішення.
Керуючись статтями 234, 235, 272 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Зернопоставка-М" на ухвалу Господарського суду Житомирської області від 26 грудня 2018 року в справі № 906/451/18 .
2. Повернути заявнику матеріали апеляційної скарги разом з доданими до неї документами - всього на 7 аркушах в т.ч. і конверт.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та у строк відповідно до статей 287-291 Господарського процесуального кодексу України.
Головуючий суддя Розізнана І.В.
Суддя Філіпова Т.Л.
Суддя Грязнов В.В.