ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
09 жовтня 2019 року Справа № 903/85/19
Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Бучинська Г.Б., суддя Петухов М.Г. , суддя Грязнов В.В.
секретар судового засідання Гладка Л.А.
за участю представників сторін:
позивача: не з'явився
відповідача: Терлецький О.М.
третьої особи: не з'явився
за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Технологія Базальту" на рішення господарського суду Волинської області, ухваленого 01.07.19р. суддею Войціховський В.А. , повний текст складено 05.07.19р. у справі № 903/85/19
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Технологія Базальту"
до Приватного підприємсва "Луцькпідшипниксервіс"
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ТОВ "ВК Метал"
про стягнення 189 884,80 грн.
ТОВ «Технологія Базальту» (надалі - позивач) звернулося в Господарський суд Волинської області з позовом до ПП «Луцькпідшипниксервіс» (надалі - відповідач) про стягнення 179884,8 грн. вартості ланцюга та 10 000 збитки на проведення дослідження в якості товару.
Рішенням Господарського суду Волинської області від 01.07.19 року в позові відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що відповідачем на виконання взятих на себе зобов'язань по договору вжито всіх належних, допустимих та правомірних дій.
Суд дійшов висновку, що позивачем не доведено, що неналежне виконання відповідачем роботи, що негативно вплинуло на якість ланцюга.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач звернувся до Північно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Волинської області від 01.07.19 року та задовільнити позовні вимоги.
Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що суд першої інстанції не врахував той факт, що ланцюг замовлявся позивачем для виробничої лінії, при цьому, договором передбачено виготовлення ланцюга на підставі наданого позивачем взірця, якому мали б відповідати технічні характеристики виготовленого ланцюга.
При цьому апелянт посилається на те, що правовідносини між сторонами виникли на підставі змішаного договору технологічних робіт, підряду та поставки, оскільки за наданим позивачем зразком відповідач повинен здійснити подетальне креслення та виготовити ланцюг.
Відповідач в порушення ст. 673 ЦК України не передав замовнику товар, придатний для мети, з якою товар такого роду використовується.
ТОВ "Технологія базальту" стверджує, що не заперечувало приймання ланцюга відповідно до видаткової накладної № 2400, а тому дії щодо непідписання такої накладної не можуть оцінюватися судом як зловживання з боку покупця товару, та "штучним створенням обставин для пред'явлення претензій постачальнику"; також апелянт вказує, що є незрозумілими висновки суду щодо дефекту господарського договору та проведених до моменту укладення договору домовленостей, оскільки жодних суперечностей між укладеним договором та перепискою, що передувала його укладенню, немає.
Апелянт вказує на суперечності в висновках та оцінці наданих доказів, а саме, за тведженням заявника, судом першої інстанції не бралися до уваги умови переписки, яка передувала укладенню договору у відповідності до п. 11.3 договору, разом з тим при оцінці наданих креслень, судом вказано на невідповідність креслень, наданих до укаладення договору, які виконані на 3 аркушах та містять зображення готового обладнання, та креслень, наданих для проведення науково-дослідної роботи, що виконані на 10 аркушах та містять подетальний опис складових частин обладнання.
Судом не взято до уваги, що подетальне креслення розроблялося третьою особою, що підтверджується нею в поясненнях, виконавцями якого є ОСОБА_1 , Квятковський , дата виготовлення 29.03.2018.
Також апелянт стверджує, що подетальне креслення до моменту укладення договору надалося позивачем відповідачу з метою спрощення виконання зобов'язань за договором, оскільки на підставі взірця відповідач повинен був зробити подетальне креслення та виготовити ланцюг. Водночас судом не досліджувалося питання виготовлення ланцюга, а тому зроблено помилковий висновок, що позивачем на стадії пред'явлення позову не надано доказів погодження з відповідачем подетального опису складових частин замовленого обладнання до укладення договору та після його укладення. Вказуючи в судовому рішенні про долучення позивачем до матеріалів справи подетальних креслень в засіданні 18.06.19р. із зображенням відтиску печатки відповідача з підписом невідомоої особи та написом "погоджено", уд робить висновок про непогодження таких креслень відповідачем. При цьому апелянт стверджує, що подетальні креслення ланцюга були погодженні відповідачем передані ТОВ "Технологія базальту" та погоджені ним і повернуті відповідачу.
Суд першої інстанції зазначив, що ТОВ "ВК Метал" було виготовлено Ланцюг і Зірочки з якісних матеріалів (металів), що підтверджується наданими товариством в процесі розгляду справи видатковими накладними на придбання металопрокату та сертифікатами якості поставленого металопрокату, а умовами укладеного між Позивачем та Відповідачем договору поставки №0025/18 від 22.03.2018р. не передбачено окремих вимог щодо фізичних чи хімічних характеристик металопрокату, який слід було використовувати при виготовленні замовленого товару. Водночас, судом не враховано, що ланцюг замовлявся позивачем для виробничої лінії, та те, що за договором № 0025/18 від 22.03.18 ланцюг виготовлявся на підставі наданого взірця, а тому його технічні характеристики мали б відповідати наданому взірцю.
Апелянт заперечує висновок суду, що відмова позивача від монтажу ланцюга силами відповідача має наслідком припинення гарантійних зобов'язань, оскільки умовами договору не передбачено обов'язкової умови про здійснення монтажу виключно виробником або постачальником.
ТОВ "Технологія базальту" спростовує твердження суду про недотримання позивачем умов договору щодо порядку та форми пред'явлення претензії, вказуючи, що при виявленні недоліків поставленого обладнання керувався розділом 6 договору.
Позивач не погоджується з висновком суду щодо "дисонансу" між поставленими на вирішення "Дослідження та аналізу конструкторсько-технологічної документації виробу" та висновку виконавця проведеної роботи, оскільки предметом договору, укладеного з Луцьким національним технічним університетом п. 3 додатку 1 до договору є звіт про можливі причини втрати працездатності виробу та варіанти їх усунення. При цьому апелянт стверджує, що суд надав оцінку кресленням , які були використані при формуванні звіту без детального їх аналізу.
Апелянтом спростовується висновок суду щодо оцінки звіту, зокрема суд вказав, що звіт не відповідає вимогам ГПК щодо висновку експерта. Сторона стверджує, що поданий звіт слід оцінювати як письмовий доказ у справі.
ТОВ "Технологія базальту" заперечує висновок суду, що розірванню договору та поверненню коштів за товар має передувати повернення товару неналежної якості, оскільки отримувач товару несе додаткові витрати у зв'язку з його транспортуванням для повернення.
Апелянт заперечує твердження суду про лише одне документально підтверджене повідомлення про виявлені недоліки товару, оскільки позивач повідомляв відповідача двічі, письмово і усно - 11.09.19, також заперечує факт неналежного обслуговування обладнання, оскільки інструкції з експлуатації ні постачальником , ні третьою особою не надавалося.
Позивач заперечує факт понесених витра на правничу допомогу відповідачем, оскільки адвокатське бюро "Олександра Терлецького", з яким укладено відповідачем догвоір зареєстровано лише 13.05.2019, а тому будь які витрати понесені до цієї дати не можуть вважатися витратами на правничу допомогу.
Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу заперечує її вимоги та вказує на наступне.
Посилання позивача про необхідність до даних правовідносин застосувати ст. 892 ЦК України є необгрунтованим, оскільки обладнання за договором між сторонами виготовлялося на основі вже існуючого виробу. згідно вже наявної конструкторської документації, що не можна ввжати замовленням нової технології.
Посилання позивача на існування двох примірників накладної, вважає хитрістю останнього, та зловживанням правом.
Відповідач заперечує домовленість міжж сторонами щодо подетальних креслень обладнання, оскільки надані до справи копії креслень не подані в оригіналах та містять виправлення і дописи, а тому судом правильно не взято до уваги жодні з поданих креслень.
ПП "Луцькпідшипниксервіс" вказує, що лише за умови належного виконання позивачем п. 5.4 Договору, шляхом надсилання належно оформленої претензії, разом із дефектним актом та доказами порушення прав позивача, у відповідача виникає обов'язок усунути недоліки на підставі підписаного дефектного акту. Однак, позивач вказаного не здійснив, чим порушив умови договору.
Відповідач наголошує на тому, що звіт на виконання науково-дослідної роботи наданий позивачем, не можна вважати письмовим доказом, його слід розцінювати з позиції та відповідності до вимог встановлених щодо висновку експерта, яким він не є по суті.
ПП "Луцькпідшипниксервіс" вказує на неправильне розуміння позивачем п.1 ч. 2 ст. 678 ЦК України, оскільки повернення коштів за одержаний товар повинно супроводжуватися з поверненням товару неналежної якості.
Відповідач заперечує твердження позивача щодо нереальності витрат на правову допомогу, оскільки реальна неможливість укласти договір до порушення провадження усправі спричинена законодавчо встановленою процедурою отримання статуса адвоката, яка не виключає факту реальності надання послуг з правової допомоги в період набуття такого статусу.
В судове засідання представники позивача та третьої особи сторін не з'явились. Про час і місце розгляду судом справи повідомлені належним чином.
Дослідивши матеріали справи, колегія приходить до висновку про можливість розгляду справи у відсутності представника сторін, оскільки останні не скористались своїми правами, передбаченими статтею 42 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши матеріали та обставини справи, апеляційну скаргу, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом при винесенні рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Північно-західного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити, а оскаржуване рішення залишити без змін, виходячи з наступного.
05.01.2018 року представник позивача звернувся до відповідача шляхом надсилання електронного листа запит на отримання цінової пропозиції та термінів виготовлення ланцюга та зірочок із доданими кресленнями №№1, 2, 3.
22 березня 2018 року між ТОВ "Технологія Базальту" та ПП "Луцькпідшипниксервіс" укладено договір поставки №0025/2018.
Згідно п.1.1 Договору, постачальник зобов'язався виготовити та передати у визначений термін у власність покупцеві обладнання - Ланцюг і Зірочки, а покупець, в свою чергу, прийняти та оплатити його.
Технічні характеристики обладнання вказуються у погоджених покупцем кресленнях, які є невід'ємною частиною Договору (п. 1.2 Договору).
Постачальник залишає за собою право залучати третіх осіб для виконання зобов'язань взятих на себе за Договором (п. 1.4 Договору).
Пунктом 2.1 договору сторони передбачили, що постачання товару в рамках даного догвору здійснюється в рамках базису поставки EXW- склад постачальника відповідно до Міжнароддних правил тлумачення торгових термінів "ІНКОТЕРМС" 2010 за адресою м. Луцьк, вул. Стуса,9.
Обов'язок постачальника з поставки товару вважається виконаним з моменту передачі Постачальником обладнання та видаткової накладної (п. 2.2 договору).
Право власності на обладнання переходить до покупця при передачі обладнання покупцеві. Передача обладнання оформляється шляхом проставлення відмітки про отримання обладнання на примірнику накладної, скріпленої підписом уповноваженої особи покупця. Ризик випадкової загибелі, пошкодження обладнання переходить від постачальника до покупця з моменту передачі йому олбладнання і документів (п. 2.3 договору).
Пунктом 4.1 Договору передбачено, що товар, який поставляється за цим договором, має відповідати вимогам, встановленим державними стандартами та технічними умовами, діючими в Україні для даного виду обладнання, а також вимогам і стандартам виробника обладнання.
Пунктом 5.1 договору сторони передбачили, що приймання обладнання за якістю і кількістю здійснюється за супровідною документацією на обладнання, передною постачальником покупцеві одночасно з поставкою товару.
Претензії покупця щодо якості товару розглядаються постачальником протягом 14 днів (п. 5.5 договору).
Пунктом 5.4 Договору визначено, що в разі виявлення покупцем прихованих недоліків товару, останній вправі пред'явити постачальнику претензії в строки, передбачені законодавством України. Разом з претензією покупець зобов'язаний надати рекламаційний акт.
Пунктом 5.6 Договору сторони погодили, що претензії покупця по якості товару не підлягають задоволенню в разі порушення покупцем порядку проведення налагодження роботи товару, правил експлуатації товару, правил зберігання товару, у випадку самостійного розбирання будь-яких вузлів і агрегатів в товарі, без попереднього погодження з постачальником або внесення змін в конструкцію товару, в інших випадках неналежного використання товару покупцем.
В разі обгрунтованого надання претензії щодо якості або комплектності товару, постачальник зобов'язаний протягом 21 дня з дня надання претензії замінити товар, доукомплектувати товар або виправити в товарі недоліки (п. 5.7).
Постачальник гарантує покупцю якість товару, що постачається (п. 6.1 Договору).
Пунктом 6.2 договору передбачено, що у випадку виходу товару із ладу з вини покупця та/або третьої особи (в разі неякісного монтажу та/або установки, порушені умови експлуатації, зберігання, транспортування), а також у випадку механічних пошкоджень товару, постачальник відповідальності не несе.
Протягом гарантійного строку на підставі дефектного акту, підписаного сторонами, постачальник зобов'язаний за свій рахунок усунути недоліки (дефекти), якщо виявлені недоліки сталися з його вини, а не внаслідок порушення покупцем чи третьою особою правил користування та монтажу. Гарантія не розповсюжується на механічні пошкодження товару, отримані ним в результаті неналежної експлуатації та/або зберігання (п. 6.3).
У випадку виявлення недоліків (дефектів) обладнання, покупець зобов'язаний повідомити про це постачальника в найкоротші строки, а останній зобов'язується протягом трьох днів, з дати отримання від покупця повідомлення про виявлені недоліки обладнання, направити свого представника для з'ясування обставин виникнення недоліків (дефектів) товару, при цьому сторони складають та підписують дефектний акт, в якому встновлюються причини та терміни усунення недоліків (дефектів) (п. 6.5).
Згідно п. 6.7 Договору в разі порушення покупцем умов експлуатації або вимог проведення монтажних робіт гарантія на товар не надається.
Умовами Договору п. 7.1 передбачено, що постачальник несе відповідальність за відповідність продукції в цілому за своїми науковими і технічними параметрами вимогам технічного завдання або іншого нормативного документа (погодженого креслення).
Додатками №№1, 2 від 22.03.2018р. до договору було встановлено зобов'язання постачальника поставити покупцю "Ланцюг S. 00.00.00" довжиною 32 м.п. за наданим взірцем замовника та погодженим кресленням, а також "Зірочки для ланцюга Z8 P150 R60" в кількості 2 шт. за наданим кресленням замовника та "Зірочки для ланцюга Z10 P150 R60" в кількості 6 шт. за наданим кресленням замовника.
28.03.18 р. відповідач виставив позивачу рахунок на оплату ланцюга в сумі 149904 грн. та зірочок для ланцюга в сумі 36292 грн. та 115407 грн.
На виконання умов договору покупець, на підставі виставленого до оплати рахунку, позивач перерахував відповідачу кошти на в сумі 361 923,60 грн., що підтверджується платіжними дорученнями: № 1905 від 03.04.18 р. на суму 50000 грн., № 1931 від 06.04.2018 року на суму 130 961,80 грн. та банківською випискою від 13.06.2018 року на суму 180 961,80 грн.
Крім того, керуючись п. 1.4 Договору, відповідачем залучено до виконання робіт ТОВ "ВК Метал", з яким було укладено договір поставки №17 від 22.03.2018 року.
На виконання взятих на себе зобов'язань, ТОВ "ВК Метал" виготовлено ланцюг і зірочки для ланцюга, що підтверджено безпосередньо третьою особою у долучених до справи поясненнях.
15.06.2018 року відповідач поставив позивачу Ланцюг S.00.00.00 в кількості 32 погонних метрів та зірочки для ланцюга Z8 P150 R60 в кількості 2 шт., а також зірочки для ланцюга Z10 P150 R60 в кількості 6 шт, що підтверджується накладною №2400 від 15.06.19 р.
З матеріалів справи вбачається, що монтажні роботи по встановленню ланцюга здійснювалися позивачем самостійно.
26.08.18 р. позивачем було виявлено, що кріплення, які скріплюють ланки ланцюга, самостійно під час роботи розкріпилися у двох місцях, про що повідомлено відповідача листом № 206 від 27.08.19 р. про виявлені недоліки, в якому просив відповідача направити представника для складання дефектного акту (т. 1 а.с. 31).
Згідно відповіді підприємтсва від 04.09.18 (т.1 а.с. 32), на звернення позивача щодо руйнування кріплень ланцюга, відповідачем направлено представника виробника для огляду технічного стану ланцюга. Після проведення огляду представник виробника відзначив неможливість встановити причини руйнування кріплень, разом з тим, встановив, що інші кріплення були належної якості та без дефектів. Представником виробника під час огляду ланцюга виявлено, що роботи по належному технічному обслуговуванню не проводились, що порушує умови п. 5.6, 6.7 Договору, п. 5 Додатку № 1 до Договору і може суттєво вплинути на довговічність ланцюга та неможливість виконання взятих гарантійних зобов'язань. Звернув увагу на те, що огляд кріплень і своєчасна їх заміна в разі виявлення пошкоджень є роботою по технічному обслуговуванню.
З матеріалів справи вбачається, що позивач самостійно усунув недоліки ланцюга.
В подальшому, вихід з ладу ланцюга відбувся повторно, про що позивачем повідомлено відповідача у телефонному режимі 11.09.18 р.
На звернення відповідача в телефонному режимі щодо псування кріплень ланцюга, який був поставлений позивачем згідно Договору від 22.03.18 р., відповідач листом від 12.09.2019 № 130 повідомив, що руйнування ланцюгів виникає, оскільки в ході експлуатації не проводиться очистка і змащування ланцюга, що порушує п. 5.6, 6.7 Договору, п. 2 Додатку № 1 до договору. Крім того, відповідач запропонував позивачу направити представника виробника ланцюга для розмонтування ланцюга, очистки від залишків, перевірки технічного стану та заміни кріплень на платній основі (т. 1 а.с. 33).
25.09.18 р. позивач звернувся до відповідача з вимогою № 239 про повернення коштів, сплачених за обладнання неналежної якості, в якій позивач відмовився від договору поставки та просив повернути кошти (т. 1 а.с. 34).
Відповідач листом № 135 від 28.09.18 р. відмовився повернути кошти сплачені позивачем за обладнання, мотивуючи відсутність доказів неналежної якості ланцюга (т. 1 а.с.36).
Позивач повторно звернувся до відповідача з вимогою про повернення коштів № 265 від 01.11.18 р (т. 1 а.с. 38).
У відповіді № 151 від 26.11.18 р. відповідач зазначив, що ТОВ "Технологія базальту" не надано доказів невідповідної якості товару умовам договору. Відповідач та виробник ланцюга, були повідомлені лише про геометричні розміри ланцюга та його орієнтовну конструкцію. Вимог щодо матеріалу виготовлення, розмір сили руйнівних навантажень, що діють на ланцюг, величину навантаження на розрив, вологість середовища, температурні режими, а також інформацію про особливість технологічного процесу позивачем не було надано. Представники виробника та ПП "Луцькпідшипниксервіс" могли прибути для ремонту та огляду ланцюга у будь-який час. Зважаючи на вказане та те, що на даний час неможливо встановити, які роботи проводилися по самостійному ремонту, вимога про повернення коштів не може бути задоволена.
Предметом позову у даній справі є матеріально - правова вимога позивача про повернення сплаченої за товар грошової суми та збитків, нарахованих за проведення дослідження.
Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов'язань за договором про виробництво та поставку обладнання в частині поставки товару належної якості, що, на думку позивача, є підставою для вимоги про повернення вартості товару неналежної якості згідно зі ст. 678 ЦК України. Недоліки щодо якості товару Позивач доводить Звітом про виконану науково-дослідну роботу по дослідженню та аналізу конструкторсько-технічної документації виробу "Ланцюг S.00.00.00"(т. 1 а.с. 50-71).
Аналізуючи встановлені обставини справи, апеляційний господарський суд вважає за необхідне враховувати наступні положення чинного законодавства України.
Договір є підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (ст.ст. 11, 626 ЦК України), які мають виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до договору (ст. 526 ЦК України), а одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається (ст. 525 ЦК України).
Відповідно до частини першої та другої ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Згідно ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Як встановлено ч. 1 ст. 268 ГК України та ст. 675 ЦК України, товар який продавець передає або зобов'язується передати покупцеві, має відповідати вимогам щодо його якості, встановлених в межах укладеного між сторонами договору.
Означений обов'язок також передбачений, враховуючи положення ч. 1 ст. 712 цього Кодексу, і для договору поставки.
Ст. 675 ЦК України передбачено поняття гарантії якості товару. Зокрема, товар, який продавець передає або зобов'язаний передати покупцеві, має відповідати вимогам щодо його якості в момент його передання покупцеві, якщо інший момент визначення відповідності товару цим вимогам не встановлено договором купівлі-продажу. Договором або законом може бути встановлений строк, протягом якого продавець гарантує якість товару (гарантійний строк). Гарантія якості товару поширюється на всі комплектуючі вироби, якщо інше не встановлено договором.
Частин 2, 3 ст. 678 ЦК України передбачено, що у разі істотного порушення вимог щодо якості товару (виявлення недоліків, які не можна усунути, недоліків, усунення яких пов'язане з непропорційними витратами або затратами часу, недоліків, які виявилися неодноразово чи з'явилися знову після їх усунення) покупець має право за своїм вибором: 1) відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми; 2) вимагати заміни товару. Якщо продавець товару неналежної якості не є його виготовлювачем, вимоги щодо заміни, безоплатного усунення недоліків товару і відшкодування збитків можуть бути пред'явлені до продавця або виготовлювача товару.
Відповідно до ч. 1 ст. 708 ЦК України, у разі виявлення покупцем протягом гарантійного або інших строків, встановлених обов'язковими для сторін правилами чи договором, недоліків, не застережених продавцем, або фальсифікації товару покупець має право за своїм вибором: 1) вимагати від продавця або виготовлювача безоплатного усунення недоліків товару або відшкодування витрат, здійснених покупцем чи третьою особою, на їх виправлення; 2) вимагати від продавця або виготовлювача заміни товару на аналогічний товар належної якості або на такий самий товар іншої моделі з відповідним перерахунком у разі різниці в ціні; 3) вимагати від продавця або виготовлювача відповідного зменшення ціни; 4) відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми.
У відповідності до ст. 673 ЦК України, продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу. У разі відсутності в договорі купівлі-продажу умов щодо якості товару продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, придатний для мети, з якою товар такого роду звичайно використовується. Якщо продавець при укладенні договору купівлі-продажу був повідомлений покупцем про конкретну мету придбання товару, продавець повинен передати покупцеві товар, придатний для використання відповідно до цієї мети.
Згідно зі ст. 837 ЦК України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.
Ст. 857 ЦК України унормовано, що робота, виконана підрядником, має відповідати умовам договору підряду, а в разі їх відсутності або неповноти - вимогам, що звичайно ставляться до роботи відповідного характеру. Виконана робота має відповідати якості, визначеній у договорі підряду, або вимогам, що звичайно ставляться, на момент передання її замовникові. Результат роботи в межах розумного строку має бути придатним для використання відповідно до договору підряду або для звичайного використання роботи такого характеру.
Аналізуючи умови укладеного між сторонами договору поставки № 0025/2018 від 22.03.2018, суд зазначає, що даний договір слід віднести до змішаного договору, який містить елементи договорів підряду (в частині виготовлення обладнання) та поставки (в частині постачання виготовленого обладнання).
Згідно зі ст. 628 ЦК України, до відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.
Згідно п.п.1.1, 1.2 Договору поставки №0025/2018 від 22.03.2018 року, постачальник (відповідач) зобов'язався виготовити та передати у визначений термін у власність покупцеві (позивачеві) обладнання - Ланцюг і Зірочки, а покупець, в свою чергу, прийняти та оплатити його. Технічні характеристики обладнання вказуються у погоджених Покупцем кресленнях, які є невід'ємною частиною Договору.
Додатками №№1, 2 від 22.03.2018р. до визначеного договору було встановлено зобов'язання Постачальника поставити Покупцю "Ланцюг S. 00.00.00" довжиною 32 м.п. за наданим взірцем Замовника та погодженим кресленням, а також "Зірочки для ланцюга Z8 P150 R60" в кількості 2 шт. за наданим кресленням Замовника та "Зірочки для ланцюга Z10 P150 R60" в кількості 6 шт. за наданим кресленням Замовника.
Доказом поставки обладнання, що є предметом договору, є видаткова накладна №2400 від 15.06.2018 року.
Отже, згідно погоджених між сторонами умов, виготовлення ланцюга повинно відбуватися за наданим взірцем Замовника та погодженими кресленнями.
Разом з тим, інші підписані та погоджені обома учасниками договору документи, які б стосувались його умов, матеріали справи не містять.
Позивач в позовній заяві посилається на проведення електронної переписки з Відповідачем щодо погодження умов договору, виготовлення та поставки товару.
Водночас, як правильно зазначено судом першої інстанції, згідно п.11.3. підписаного сторонами Договору поставки №0025/2018 від 22.03.2018 року після підписання цього договору всі попередні угоди, укладені між сторонами по предмету цього договору, а також протоколи про наміри та листування з питань, так чи інакше стосуються цього договору, втрачають юридичну силу, а отже не можуть братись судом до уваги при оцінці спірних правовідносин.
Разом з тим, Позивачем 18.06.19 було долучено до матеріалів справи копії подетальних креслень на 14 аркушах із зображенням відтиску печатки Відповідача, підписом невідомої особи та написом "Погоджено", однак на наданих копіях відсутнє погодження таких креслень Позивачем. Водночас, враховуючи надання даних документів безпосередньо позивачем, та виготовлення обладнання третьою особою ВК "Метал" у чіткій відповідності до погодженого сторонами креслення (пояснення ВК "Метал", т. 1 а.с. 239 зворот), суд приходить до висновку, що обладнання - ланцюг за договором поставки виготовлявся за кресленнями, які були погоджені сторонами договору, водночас не надані суду в оригіналі. Факт погодження сторонами креслень підтверджується й тим, що обладнання згідно договору відповідачем виготовлене та позивачем прийняте, для чого стороні постачальника необхідні були вихідні дані, які за твердженням позивача (замовника) ним надавалися та погоджувалися.
Ствержуючи, що відповідач здійснив поставку товару неналежної якості, позивач покликається на звіт Луцького державного технічного університету про виконання науково-дослідної роботи за договором від 10.10.18р. № 57 "Дослідження та аналіз конструкторсько-технічної документації виробу "Ланцюг S.00.00.00" (т.1 а.с. 44-71).
При цьому суд погоджується з твердженням позивача, що даний звіт слід оцінювати як письмовий доказ у справі, а тому застосування до нього вимог, які ставляться до висновку експерта, є помилковим.
Доводячи факт отримання товару неналежної якості та покликаючись на висновки звіту, позивач стверджує (позовна заява, т. 1 а.с. 7), що результати виявили невідповідність у кресленнях деталей ланцюга наданому позивачем прототипу (під прототипом у звіті розуміється базовий ланцюг, що поставлявся разом з використовуваним технологічним обладнанням і був виготовлений виробником цього обладнання), а також невідповідність у використаних відповідачем матеріалах, що негативно впливають на працездатність та довговічність ланцюга, що призводить до простоїв технологічного обладнання.
Згідно звіту, наданого позивачем, в результаті аналізу складального креслення "Ланцюг S.00.00.00" виявлено розбіжності з протипом ланцюга; в кресленнях не наведено технічних вимог щодо використання зварних швів; не регламентовано твердість витратних матеріалів.
У відповідності до п. 1.2 договору, технічні характеристики обладнання вказуються у погоджених Покупцем - позивачем кресленнях. А відтак усі вимоги в тому числі до конструкторсько-технічних параметрів та фізико-механічних характеристик матеріалів повинні, за умовами договору, бути визначені саме у кресленнях та погоджені позивачем.
Разом з тим, як встановлено попередньо судом та не заперечується позивачем, креслення, за якими виготовлялося обладнання третьою особою та які згідно з умовами договору є невід'ємною їх частиною (п.1.2 договору), були погоджені позивачем.
А відтак позивач не вправі заявляти вимоги щодо недоліків обладнання в частині безпосередньо недоліків креслення, умови якого погоджено стороною. Колегія також зауважує, що у кресленні відсутні вимоги щодо металу, з якого повинно виготовлятися обладнання, що підтверджується і у звіті ЛНТУ. Позивач при цьому не надав суду інших доказів, які б підтверджували, що вимоги щодо матеріалу, з якого виготовлявся ланцюг S.00.00.00, були погоджені сторонами.
Умовами договору, зокрема п. 4.1 договору, сторони погодили, що якість товару, який поставляється за цим договором, має відповідати вимогам, встановленим державними стандартами та технічними умовами, діючими в Україні для даного виду обладнання, а також вимогам і стандартам виробника обладнання. Судом встановлено, що обладнання, частиною якого є ланцюг, імпортного виробництва, поставлено з Італії (документи митного оформлення т.1 а.с. 111-132). Разом з тим, докази на підтвердження передачі відповідачу вимог і стандартів виробника обладнання в матеріалах справи відсутні.
Частинами 1,2 ст. 857 ЦК України визначено, що робота, виконана підрядником, має відповідати умовам договору підряду, а в разі їх відсутності або неповноти - вимогам, що звичайно ставляться до роботи відповідного характеру. Виконана робота має відповідати якості, визначеній у договорі підряду, або вимогам, що звичайно ставляться, на момент передання її замовникові.
Пунктом 7.1 договору сторони узгодили, що постачальник несе відповідальність за відповідність продукції в цілому за своїми науковими і технічними параметрами вимогам технічного завдання або іншого нормативного документа (погодженого креслення).
Отже, відповідальність постачальника у зв'язку з поставкою товару неналежної якості виникає лише у разі встановлення невідповідності продукції вцілому за своїми науковими і технічними параметрами вимогам технічного завдання або погодженого креслення.
Матеріали справи не містять доказів, що виготовлений третьою особою ланцюг S.00.00.00 не відповідає погодженому сторонами кресленню. Звітом, наданим позивачем, даний факт не встановлено. Жодного технічного завдання на виготовлення обладнання матеріали справи не містять. Встановлена звітом невідповідность у кресленнях щодо розміру деталей та відстутність умов про фізичні властивості матеріалу, з якого останні мають бути виконані, не може бути доказом на підтвердження факту виготовлення обладнання неналежної якості, оскільки креслення попередньо погоджувалися позивачем.
При цьому суд вказує, що як при укладені договору так і при його виконанні сторони повинні проявляти добросовісність та розумну обачність (ст. 509 ЦК України). У межах зобов'язання засади добросовісності конкретизуються як загальний обов'язок, що передбачає необхідність кожній стороні зробити все, що взаємно полегшить виконання зобов'язань і уникати того, що може їх ускладнити чи унеможливити виконати, тобто, сторони зобов'язані спільно зробити все, що необхідно для досягнення мети договору.
Тому, узгодивши в договорі поставки умову про те, що обладнання повинно бути виготовлене на підставі погоджених замовником креслень, позивач взяв на себе обов'язок щодо перевірки таких креслень на їх відповідність конструкторсько-технічним параметрам та фізико-механічним характеристикам матеріалів прототипу. А тому погодивши їх без визначення всіх умов, претензії до яких заявляє в подальшому, проявив недобросовісність та недбалість до виконання своїх зобов'язань за договором, що призвело до неможливості досягти мети договору (визначену позивачем).
А тому суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що умовами укладеного між Позивачем та Відповідачем договору поставки №0025/18 від 22.03.2018р. не передбачено окремих вимог щодо фізичних чи хімічних характеристик металопрокату, який слід було використовувати при виготовленні замовленого товару, судом не може оцінюватись якість поставленого Відповідачем товару у відповідності до умов договору, які не визначені сторонами.
Поряд з тим, суд звертає увагу на положення частини 2 статті 678 ЦК України, на підставі якої Позивач обґрунтовує свої майнові вимоги та за умовами якої у разі істотного порушення вимог щодо якості товару (виявлення недоліків, які не можна усунути, недоліків, усунення яких пов'язане з непропорційними витратами або затратами часу, недоліків, які виявилися неодноразово чи з'явилися знову після їх усунення) покупець має право за своїм вибором: 1) відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми; 2) вимагати заміни товару.
Аналізуючи положення визначеної статті Кодексу, апеляційний суд вказує, що для застосування норми даної статті сторона зобов'язана довести існування факту істотного порушення вимог щодо якості товару (виявлення недоліків, які не можна усунути, недоліків, усунення яких пов'язане з непропорційними витратами або затратами часу, недоліків, які виявилися неодноразово чи з'явилися знову після їх усунення). Разом з тим, як вже встановлено судом, доказів невідповідності якості товару умовам договору, які погоджені сторонами, суду не надано.
Також колегія підтримує позицію суду першої інстанції, яка полягає в тому, що відмова Покупця від договору передбачає повернення всього отриманого згідно договору, в тому числі повернення неякісного товару у власність Продавця. Вибіркове використання Покупцем свого права на повернення коштів без повернення неякісного товару порушує справедливий баланс прав сторін на володіння майном. Зокрема, у випадку задоволення вимоги щодо повернення коштів, Покупець залишає за собою у власності неякісний товар, який вправі, в тому числі і використовувати в подальшому, та одночасно отримує в повернення кошти, в тоой час як Продавець залишається без реалізованого (поставленого) товару та без відповідних коштів (вартості товару).
Позивач вказує, що в судових засіданнях ним не заперечується можливість повернення товару, водночас така пропозиція не відображенна у жодній з вимог про повернення коштів, які надсилалися на адресу відповідача.
Досліджуючи всі додані до матеріалів справи докази, суд не знаходить підтвердження факту повернення Позивачем неякісного товару Відповідачу, що виключає право Позивача вимагати від Відповідача сплати коштів згідно п.1 ч. 2 ст. 678 ЦК України.
Щодо вимоги про стягнення збитків у розмірі 10 000 грн., що складає вартість робіт по договору № 57 від 10.10.18р. , укладеного з Луцьким національним технічним університетом, суд зазначає наступне.
Виходячи зі змісту статей 614, 623 ЦК України та статті 226 ГК України вбачається, що для застосування такого заходу відповідальності, як стягнення збитків потрібна наявність усіх елементів складу господарського правопорушення: 1) порушення зобов'язання; 2) збитки; 3) причинний зв'язок між порушенням зобов'язання та збитками; 4) вина.
Аналізуючи дії відповідача у даних правовідносинах суд не вбачає в таких діях порушення взятих на себе відповідачем зобов'язань та вини відповідача.
Зважаючи на відсутність обов'язкового складу правопорушення, аналізуючи поведінку сторін у спірних правовідносинах, суд приходить до висновку про безпідставність заявленого позову в частині стягнення збитків та недоведеність вини відповідача.
Щодо інших обставин, викладених в апеляційній скарзі, суд вказує на наступне.
Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції, що визнаний сторонами факт досягнення домовленостей щодо укладення договору підряду (монтажу обладнання) та визнаний факт відмови Позивача від монтажу ланцюга та зірочок силами Відповідача беззаперечно зумовлює настання наслідків, описаних в пунктах 5.6. та 6.7. договору поставки №0025/2018 від 22.03.2018 року, а саме припинення будь-яких гарантійних зобов'язань.
При цьому суд виходить з наступного.
Згідно п. 5.6. угоди від 22.03.2018р., претензії Покупця по якості товару не підлягають задоволенню в разі порушення Покупцем порядку проведення налагодження роботи товару, правил експлуатації товару, правил зберігання товару, у випадку самостійного розбирання будь-яких вузлів і агрегатів в товарі, без попереднього погодження з Постачальником або внесення змін в конструкцію товару, в інших випадках неналежного використання товару Покупцем.
Згідно п. 6.7. Договору в разі порушення Покупцем умов експлуатації або вимог проведення монтажних робіт гарантія на товар не надається.
Тобто договором поставки умова щодо здійснення монтажу обладнання силами відповідача не передбачалася, як і не визначена умова, що проведення монтажу силами позивача позбавляє права замовника вимагати виконання постачальником гарантійного обслуговування обладнання.
Отже, для твердження про припинення будь-яких гарантійних зобов'язань потрібно довести факт порушення покупцем умов експлуатації або вимог проведення монтажних робіт. Разом з тим, такі докази відсутні в матеріалах справи. Крім того, передаючи обладнання, як зазначає апелянт в скарзі, продавцем не передавалися будь-які документи щодо правил його експлуатації.
Щодо оцінки судом дій позивача при виявленні недоліків отриманого обладнання.
П. 5.4 договору сторони передбачили, що у разі виявлення покупцем прихованих недоліків товару, останній вправі пред'явити постачальнику претензії в строки, передбаченгі законодавством України. Разом з претензією Покупець зобов'язаний надати рекламаційний акт.
Згідно п. 6.5 договору, у випадку виявлення недоліків (дефектів) обладнання, покупець зобов'язаний повідомити про це постачальника в найкоротші строки, а останній зобов'язується протягом трьох днів, з дати отримання від покупця повідомлення про виявлені недоліки обладнання, направити свого представника для з'ясування обставин виникнення недоліків (дефектів) товару, при цьому сторони складають та підписують дефектний акт, в якому встановлюються причини та терміни усунення недоліків (дефектів).
Тобто п. 5.4 договору регламентує дії покупця у разі виявлення прихованих недоліків, в той час як п. 6.5 договору сторони погодили порядок власних дій у випадку виявлення дефектів. А тому діючи у відповідності до п. 6.5 договору, як вбачається зі змісту повідомлення (т. 1 а.с. 31), в обов'язок позивача не входило складання рекламаційного акта. Разом з тим, вказуючи, що зазначений документ мав бути складений у формі претензії, судом першої інстанції не зазначено будь-яких недоліків щодо його форми та змісту. На переконання апеляційного суду дії позивача після виходу з ладу обладнання 26.08.2018 вчинені у чіткій відповідності з вимогами п. 6.5 договору, і лише зауваження до назви документа "повідомлення" (замість "претензія") не може оцінюватися як невчинення позивачем дій, які регламентовані договором у разі виявлення дефектів. Водночас за результатом прибуття до позивача представника відповідача, ними спільно, за умовами договору, повинен скаладатися дефектний акт, докази чого відсутні в матеріалах справи. У зв'язку з чим порушення умови п. 6.5 договору щодо нескладення дефектного акта вбачається у діях обох сторін договору.
Разом з тим, помилкова оцінка визначених дій сторін, не призвела до ухвалення неправильного рішення судом першої інстанції.
Інші аргументи позивача, викладені в апеляційній скарзі, не підтверджуються обставинами справи та не спростовують висновків суду.
У відповідності до практики ЄСПЛ, рішення національних судів мають бути обґрунтованими, зрозумілими для учасників справ та чітко структурованими; у судових рішеннях має бути проведена правова оцінка доводів сторін, однак, це не означає, що суди мають давати оцінку кожному аргументу та детальну відповідь на нього. Тобто мотивованість рішення залежить від особливостей кожної справи, судової інстанції, яка постановляє рішення, та інших обставин, що характеризують індивідуальні особливості справи.
За результатами оцінки всіх доказів у даній справі, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що докази, надані Позивачем у справі, не підтверджують факту поставки товару неналежної якості, зокрема якості, яка була узгоджена умовами договору, а відтак і підставності заявленого позову.
Вирішуючи питання щодо наявності підстав для задоволення заяви про компенсацію судових витрат, суд першої інстанцій дійшов правомірного висновку про задоволення заяви про стягнення з позивача понесених відповідачем витрат у цій справі у розмірі 5 500 грн., як співрозмірних та реальних, зважаючи на правову можливість сторін договору поширити умови договору на правовідносини, що існували до укладення такого договору, що визначено ст.631 ЦК України, а також фактичну участь адвоката - представника Відповідача у всіх попередніх судових засіданнях, а тому суд не вправі заперечувати реальність наданих послуг щодо правової допомоги визначених актом приймання - передачі наданих послуг від 20.05.2019.
Судова колегія вважає, що суд першої інстанції повно з'ясував обставини справи і дав їм правильну юридичну оцінку. Порушень чи неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права при розгляді спору судом першої інстанції, судовою колегією не встановлено, тому мотиви, з яких подана апеляційна скарга, не можуть бути підставою для скасування прийнятого у справі рішення, а наведені в ній доводи не спростовують висновків суду.
Відповідно до ст.. 129 ГПК України, судові витрати слід залишити за позивачем.
Керуючись ст. ст. 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Технологія Базальту" на рішення Господарського суду Волинської області від 01.07.19р. у справі № 903/85/19 залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Волинської області від 01.07.19р. у справі № 903/85/19 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у строк та в порядку, встановленому статтями 287-289 ГПК України.
Справу №903/85/19 повернути Господарському суду Волинської області.
Повний текст постанови складений "22" жовтня 2019 р.
Головуючий суддя Бучинська Г.Б.
Суддя Петухов М.Г.
Суддя Грязнов В.В.