вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"09" жовтня 2019 р. Справа№ 910/13318/16
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Разіної Т.І.
суддів: Михальської Ю.Б.
Тарасенко К.В.
Секретар судового засідання: Майданевич Г.А.
За участю представників сторін: згідно протоколу судового засідання від 09.10.2019.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Укрнафта» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 18.02.2019 у справі № 910/13318/16 (суддя Босий В.П., повний текст ухвали складено 22.02.2019), яка прийнята у результаті розгляду скарги Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» на дії Шевченківського районного відділу виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Бізнес Факторинг», м. Київ
до 1) публічного акціонерного товариства «Укрнафта», м. Київ
2) товариства з обмеженою відповідальністю «Зурбаган - Юг», м. Київ
про стягнення 513 255, 89 дол. США.
28.01.2019 до Господарського суду міста Києва звернулось Публічне акціонерне товариство «Укрнафта» зі скаргою на дії Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві.
Скарга мотивована на тим, що державний виконавець неправомірно арештував кошти відповідача-1 у виконавчому провадженні № 57982950, безпідставно залишив без розгляду клопотання ПАТ «Укрнафта», безпідставно вчинив дії щодо списання коштів з рахунку ПАТ «Укрнафта», а тому скаржник просив визнати дії державного виконавця, постанову ВП № 57952950 від 28.05.2018 та розпорядження № 57982950/12 від 11.01.2019 неправомірними.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.02.2019 у справі № 910/13318/16 в задоволенні скарги Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» на дії Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві відмовлено повністю.
Ухвала мотивована тим, що вимоги Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» викладеній в скарзі є не обґрунтованими, а рішення та дії державних виконавців прийняті та вчинені відповідно до норм чинного законодавства.
Не погоджуючись з рішенням суду, Публічне акціонерне товариство «Укрнафта» звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило суд скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 18.02.2019 у справі № 910/13318/16 (ЄДРСР № 80051680), ухвалити нове рішення, яким скаргу ПАТ «Укрнафта» № 01/01/07/137 від 25.01.2019 задовольнити.
Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції неповно з'ясовані обставини, що мають значення для справи, суд першої інстанції визнав встановленими обставини, які не були доведені, а висновки суду не відповідають обставинам справи.
Скаржник стверджує, що суд першої інстанції не оцінив належним чином надані ним докази щодо повідомлення державного виконавця про зарахування зустрічних однорідних вимог, натомість прийняв усні пояснення державного виконавця про неотримання такого повідомлення як належний доказ.
Крім того, відповідач-1 наголошує, що присутній у судовому засіданні представник ДВС стверджувала (бездоказово), що повідомлення ПАТ «Укрнафта» про здійснення зарахування Шевченківським РВ ДВС Києва зареєстровано 28.12.2018 і їх було передано державному виконавцю 29.12.2018, при цьому факту неотримання взагалі, на що послався суд першої інстанції, представник ДВС не вказував.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 25.04.2019 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» (№09.1-04.1/2776/19) на ухвалу Господарського суду міста Києва від 18.02.2019 у справі № 910/13318/16, справу № 910/13318/16 призначено до розгляду на 22.05.2019.
Розпорядженням Північного апеляційного господарського суду від 21.05.2019 у зв'язку з призначенням судді Власова Ю.Л. суддею Верховного Суду, у справі № 910/13318/16 призначено повторний автоматизований розподіл справи.
Витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.05.2019 у справі № 910/13318/16 визначено колегію суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя: Пашкіна С.А., судді: Буравльов С.І., Зубець Л.П.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22.05.2019 у справі № 910/13318/16 прийнято до свого провадження апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 18.02.2018р. у справі № 910/13318/16.
22.05.2019 від ПАТ «Укрнафта» надійшла заява про відвід суддям Північного апеляційного господарського суду Пашкіній С.А., Буравльову С.І., Власову Ю.Л.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22.05.2019 визнано необґрунтованою заяву Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» про відвід судді Пашкіній С.А. та судді Буравльову С.І, заяву Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» в частині відводу судді Власова Ю.Л.- залишено без розгляду, матеріали оскарження № 910/13318/16 передано для здійснення визначення складу судової колегії автоматизованою системою для вирішення питання про відвід відповідно до положень ст. 32 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 28.05.2019 відмовлено у задоволенні заяви публічному акціонерному товариству «Укрнафта» про відвід суддів Пашкіної С.А., Буравльова С.І. від розгляду справи № 910/13318/16.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 03.06.2019 у справі № 910/13318/16 поновлено апеляційне провадження у даній справі; розгляд апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» призначено на 25.06.2019.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 25.06.2019 у справі № 910/13318/16 відкладено розгляд даної справи на 16.07.2019.
26.06.2019 від Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» надійшла заява про відвід суддям Північного апеляційного господарського суду Пашкіній С.А., Пономаренку Є.Ю., Буравльову С.І. у справі № 910/13318/16.
Колегія суддів дійшла висновку про необґрунтованість заявленого відводу суддям Пашкіній С.А., Пономаренку Є.Ю., Буравльову С.І., оскільки наведені заявником доводи у її обґрунтування, в розумінні ст.ст. 35, 36 ГПК України, не можуть бути підставою для відводу суддям Пашкіній С.А., Пономаренку Є.Ю., Буравльову С.І.
Під час вирішення питання щодо подальшого руху справи суддя Пашкіна С.А. заявила самовідвід у справі, зокрема, з метою унеможливлення виникнення сумнівів у скаржника щодо об'єктивності та неупередженості судді під час розгляду даної справи (скаржником у даній справі вже подавався відвід суддям Пашкіній С.А., Буравльову С.І. та Власову Ю.Л.).
Представник відповідача 12.07.2019 через відділ управління автоматизованого документообігу та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду надав письмові пояснення щодо обставин справи, в яких зазначив про недопустимість якого джерела доказування як усні пояснення без допиту у судовому засіданні як свідка та попередження про кримінальну відповідальність за надання завідомо неправдивих показань, а також зазначив, що рішенням у адміністративній справі № 640/793/19 встановлено отримання 26.12.2018 Шевченківським РВ ДВС міста Києва повідомлення про припинення зобов'язання шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 16.07.2019 у справі № 910/13318/16 заяву про самовідвід головуючого судді Пашкіної С.А. від розгляду апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» (№ 09.1-04.1/2776/19) на ухвалу Господарського суду міста Києва від 18.02.2019 у справі № 910/13318/16 задоволено; матеріали оскарження ухвали Господарського суду міста Києва від 18.02.2019 у справі № 91013318/16 передано для здійснення визначення складу судової колегії автоматизованою системою відповідно до положень ст. 32 ГПК України.
Розпорядженням в.о. керівника апарату Північного апеляційного господарського суду № 09.1-07/297/19 від 18.07.2019 у зв'язку з задоволенням заяви головуючого судді Пашкіної С.А. про самовідвід від розгляду справи, призначено повторний автоматизований розподіл судової справи № 910/13318/16.
Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.07.2019 для розгляду справи № 910/13318/16 сформовано судову колегію у складі головуючий суддя Разіна Т.І., судді: Іоннікова І.А., Тарасенко К.В.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22.07.2019 у справі № 910/13318/16 прийнято апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 18.02.2019 у справі № 910/13318/16 до провадження у складі колегії суддів: головуючий суддя Разіна Т.І., судді: Іоннікова І.А., Тарасенко К.В.; розгляд апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 18.02.2019 у справі № 910/13318/16 призначено на 04.09.2019.
28.08.2019 від представника боржника надійшло клопотання про долучення додаткових доказів, а саме ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 25.07.2019 у справі № 640/793/19, копії повідомлення про вручення поштового відправлення № 0103269637440, витягу з офіційного сайту АТ «Укрпошта щодо відстеження поштового відправлення № 0103269637440 та копію подання № ДВ/12 від 30.07.2019 про оплату судового збору. Клопотання мотивовано тим, що вказані докази підтверджують факт отримання виконавчою службою ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 25.07.2019 у справі № 640/793/19, яка в свою чергу підтверджує отримання заяви боржника до вчинення виконавчою службою оскаржуваних дій у виконавчому провадження, крім того, заявник вказує, що вказані докази виникли вже після прийняття оскаржуваної ухвали, а тому не могли бути подані до суду першої інстанції, однак, вони підтверджують факти які існували на момент прийняття оскаржуваної ухвали та мають бути враховані при розгляді апеляційної скарги.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 04.09.2019 у справі № 910/13318/16 відкладено розгляд апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 18.02.2019 у справі № 910/13318/16 на 24.09.2019; визнано явку державного виконавця Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві Мороз Л.Є. обов'язковою та зобов'язано Мороз Л.Є. надати для огляду в судовому засіданні 24.09.2019 матеріали виконавчого провадження № 57982950.
Розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду № 09.1-08/3826/19 від 24.09.2019 у зв'язку з перебуванням судді Іоннікової І.А. у відпустці, призначено повторний автоматизований розподіл судової справи № 910/13318/16.
Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.09.2019 для розгляду справи № 910/13318/16 сформовано судову колегію у складі головуючий суддя Разіна Т.І., судді: Михальська Ю.Б., Тарасенко К.В.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 27.09.2019 у справі № 910/13318/16 прийнято апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 18.02.2019 у справі № 910/13318/16 до провадження у складі колегії суддів: головуючий суддя Разіна Т.І., судді: Михальської Ю.Б., Тарасенко К.В.; розгляд апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 18.02.2019 у справі № 910/13318/16 призначено на 09.10.2019.
Представник відповідача-1 у судове засідання з'явився та надав пояснення по суті спору.
Державний виконавець Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві Мороз Л.Є., явка якого була визнана обов'язковою, у судове засідання не з'явився, матеріали виконавчого провадження № 57982950 не надав.
Позивач, відповідач-2 та Шевченківський районний відділ виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві своїх представників в судові засідання не направили; про причини неявки суд не повідомили, про час та місце розгляду справи належним чином повідомлені.
Відповідно до п. 12 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Відповідно до п.п. 1, 2, 4 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача-1, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються доводи та заперечення сторін, враховуючи невиконання державним виконавцем вимог суду, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, апеляційний господарський суд встановив наступне.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 29.09.2016 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Бізнес Факторинг» до Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» задоволено повністю. Присуджено до стягнення з Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Бізнес Факторинг» попередню оплату у розмірі 513 255,89 дол. США, що еквівалентно 32 822 714,17 рос. рублів, та судовий збір у розмірі 191 316,13 грн.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 02.03.2017, яка залишена без змін постановою Вищого господарського суду України від 18.04.2017, рішення Господарського суду міста Києва від 29.09.2016 скасовано повністю, а провадження у справі №910/13318/16 припинено на підставі п. 1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.
Постановою Верхового Суду від 16.02.2018 постанову Київського апеляційного господарського суду від 02.03.2017 та постанову Вищого господарського суду України від 18.04.2017 у справі №910/13318/16 скасовано, а справу передано на розгляд до Київського апеляційного господарського суду.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 29.05.2018 рішення Господарського суду міста Києва від 29.09.2016 року у справі №910/13318/16 змінено в частині пункту другого резолютивної частини рішення, який викладено наступній редакції:
«Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» (04053, м. Київ, пров Несторівський, 3-5; ідентифікаційний код 00135390) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Бізнес Факторинг» (03150, м. Київ, вул. Предславинська, 12, оф. 195; ідентифікаційний код 40386508) попередню оплату у розмірі 513 255,89 дол. США, що еквівалентно 13 657 739, 12 грн., та судовий збір у розмірі 191 316,13 грн.»., в іншій частині рішення Господарського суду міста Києва від 29.09.2016 року у справі № 910/13318/16 залишено без змін.
15.06.2018 Господарським судом міста Києва видано відповідний наказ.
Постановою Верховного Суду від 31.10.2018 рішення Господарського суду міста Києва від 29.09.2016 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 29.05.2018 в частині вирішення позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Бізнес Факторинг» до Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» про стягнення попередньої оплати та в частині розподілу судового збору скасовано, прийнято в цій частині нове рішення, яким позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Бізнес Факторинг» до Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» про стягнення попередньої оплати задоволено частково, присуджено до стягнення з Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Бізнес Факторинг» 6 591 241,32 грн. попередньої оплати, що станом на день подання позову еквівалентно 16 736 260,11 російських рублів, у решті позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Бізнес Факторинг» до Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» відмовлено, рішення Господарського суду міста Києва від 29.09.2016 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 29.05.2018 в частині відмови в задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Бізнес Факторинг» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Зурбаган - юг» про солідарне стягнення 100 000,00 грн. залишено без змін, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Бізнес Факторинг» на користь Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» 286 576,26 грн. судового збору за подання апеляційної та касаційної скарг, присуджено до стягнення з Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Бізнес Факторинг» 118 646,61 грн. судового збору за подання касаційної скарги №37-3/03/17 та 128 533,83 грн. - за перегляд Верховним Судом 16.02.2018 заяви позивача про перегляд Верховним Судом постанови Київського апеляційного господарського суду від 02.03.2017 та постанови Вищого господарського суду України від 18.04.2017.
22.12.2018 Господарським судом міста Києва видано відповідні накази.
На виконання відповідних наказів державною виконавчою службою вчинялись певні дії.
Вважаючи, що дії державного виконавця по виконанню наказів у справі № 910/13318/16 є незаконними, відповідач-1 звернувся до суду першої інстанції зі скаргою, в якій просив:
- визнати дії державного виконавця щодо накладення арешту на кошти ПАТ «Укрнафта» у виконавчому провадженні №57982950 неправомірними;
- визнати постанову ВП№57982950 від 28.12.2018 про арешт коштів боржника неправомірною;
- визнати залишення державним виконавцем клопотань ПАТ «Укрнафта» №01/01/07/13 від 04.01.2019 і №01/01/07/34 від 11.01.2019 без розгляду неправомірними;
- визнати дії державного виконавця щодо складання розпорядження №57982950/12 від 11.01.2019 і визначення для переказу 247 180,44 грн. на користь ТОВ «ФК «Бізнес Факторинг», а також 24 718,04 грн. виконавчого збору і 240,00 грн. витрат виконавчого провадження на користь Державного бюджету України неправомірними;
- визнати дії начальника Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві щодо затвердження розпорядження №57982950/12 від 11.01.2019 неправомірними;
- визнати розпорядження №57982950/12 від 11.01.2019 неправомірним.
В обґрунтування поданої скарги заявник стверджує, що ПАТ «Укрнафта» було здійснено зарахування зустрічних вимог на суму 247 180,44 грн., а відтак дії державного виконавця щодо накладення арешту на кошти ПАТ «Укрнафта» в межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору/основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження, штрафів у розмірі 272 138,48 грн., дії щодо складання розпорядження №57982950/12 від 11.01.2019 і визначення для переказу 247 180,44 грн. на користь ТОВ «ФК «Бізнес Факторинг», 24 718,04 грн. виконавчого збору і 240,00 грн. витрат виконавчого провадження на користь Державного бюджету України, а також дії начальника Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві щодо затвердження такого розпорядження є неправомірними.
Разом з тим, скаржник зазначає про те, що його клопотання №01/01/07/13 від 04.01.2019 і №01/01/07/34 від 11.01.2019 залишені державним виконавцем без розгляду, оскільки після їх надходження у виконавчому провадженні було складено виконавцем та затверджено начальником розпорядження №57982950/12 від 11.01.2019.
Стаття 55 Конституції України вказує, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Згідно зі ст. 2 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 № 1404-VIII (надалі - Закон № 1404-VІІІ) однією із засад виконавчого провадження є забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців.
Відповідно до ч. 1 ст. 74 Закону № 1404-VІІІ рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.
Статтею 339 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.
Статтею 19 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа:
1) за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення;
2) за заявою прокурора у випадках представництва інтересів громадянина або держави в суді;
3) у разі якщо виконавчий лист надійшов від суду на підставі ухвали про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду в порядку, встановленому законом;
4) в інших передбачених законом випадках.
Частиною 1 п. 1 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, за заявою стягувача про примусове виконання рішення.
Так, постановою державного виконавця Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиція у місті Києві від 28.12.2018 відкрито виконавче провадження №57982950 з примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва №910/13318/16 від 22.12.2018.
При цьому, на підставі ст. 56 Закону України «Про виконавче провадження» 28.12.2018 державним виконавцем винесено постанову про арешт коштів боржника у виконавчому провадженні №57982950, якою накладено арешт на грошові кошти ПАТ «Укрнафта» у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору/основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження та штрафів у загальному розмірі 272 138,48 грн.
Такі дії скаржник вважає неправомірними, оскільки відбулось зарахування зустрічних вимог на суму 247 180,44 грн., на підтвердження чого ПАТ «Укрнафта» надані заяви про зарахування №01/01/07/3702 від 22.12.2018 та № 01/01/07/3703 від 22.12.2018, направлені Товариству з обмеженою відповідальністю «ФК «Бізнес факторинг».
За змістом статей 598, 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом. Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до статті 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Одностороннім правочином є дія однієї сторони, яка може бути представлена однією або кількома особами.
Статтею 204 Цивільного кодексу України передбачено презумпцію правомірності правочину та зазначено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов'язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема на підставі судового рішення.
Таку правову позицію наведено у постанові Верховного Суду України від 06.07.2015 у справі №6-301цс15.
Згідно з частиною 3 статті 203 Господарського кодексу України господарське зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічної однорідної вимоги, строк якої настав або строк якої не зазначений чи визначений моментом витребування.
Відповідно до статті 601 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.
Вимоги, які можуть підлягати зарахуванню, мають відповідати таким умовам: 1) бути зустрічними (кредитор за одним зобов'язанням є боржником за іншим, а боржник за першим зобов'язанням є кредитором за другим); 2) бути однорідними, тобто вони повинні бути однорідними у розумінні їх матеріального змісту, тобто мати однорідний предмет; 3) строк виконання щодо таких вимог настав, не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги.
Спеціального порядку та форми здійснення відповідної заяви як одностороннього правочину не передбачено законодавством, за загальними правилами про правочини (наслідки недодержання його письмової форми) здійснення відповідної заяви про зарахування на адресу іншої сторони як односторонній правочин слід вважати зробленою та такою, що спричинила відповідні цивільно-правові наслідки, в момент усної заяви однієї з сторін на адресу іншої сторони, чи в момент вручення однією стороною іншій стороні повідомлення, що містить письмове волевиявлення на припинення зустрічних вимог зарахуванням. Моментом припинення зобов'язань сторін в такому разі є момент вчинення заяви про зарахування у визначеному порядку.
Таким чином, за своєю правовою природою припинення зобов'язання зарахуванням зустрічної вимоги - це одностороння угода, яка оформляється заявою однієї з сторін.
Частиною 4 статті 19 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що сторони зобов'язані невідкладно, не пізніше наступного робочого дня після настання відповідних обставин, письмово повідомити виконавцю про повне чи часткове самостійне виконання рішення боржником, а також про виникнення обставин, що обумовлюють обов'язкове зупинення вчинення виконавчих дій, про встановлення відстрочки або розстрочки виконання, зміну способу і порядку виконання рішення, зміну місця проживання чи перебування (у тому числі зміну їх реєстрації) або місцезнаходження, а боржник - фізична особа - також про зміну місця роботи.
При цьому, повідомлення має бути підтверджено відповідними доказами, в даному випадку заявами про зарахування №01/01/07/3702 від 22.12.2018 і №01/01/07/3703 від 22.12.2018 та доказами їх направлення стягувачу.
22.12.2018 ПАТ «Укрнафта» направило на адресу Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиція у місті Києві заяви №01/01/07/3705 від 22.12.2018 та №01/01/07/3706 від 22.12.2018, в яких заявник просив врахувати зарахування зустрічних вимог на суму 247 180,44 грн., до заяв боржник додав копії заяв про зарахування та доказів їх відправлення.
За твердженням скаржника, заяви №01/01/07/3705 та №01/01/07/3706 від 22.12.2018 отримані адресатом 26.12.2018, тобто ще до відкриття виконавчого провадження №57982950 та здійснення оскаржуваних дій.
Заслухавши усні пояснення державного виконавця, суд першої інстанції дійшов висновку, що на момент вчинення оскаржуваних дій виконавець не був обізнаний про здійснення зарахування, а в матеріалах виконавчого провадження №57982950 заява №01/01/07/3705 від 22.12.2018 та №01/01/07/3706 від 22.12.2018 станом на момент винесення постанови від 28.12.2018 були відсутні.
Однак колегія суддів не може погодитись з такими висновками суду першої інстанції, оскільки боржник не зобов'язаний нести ризики несвоєчасного повідомлення Шевченківським районним відділом державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиція у місті Києві його працівника, а саме державного виконавця якому передані матеріали виконавчого провадження, про обставини які стали відомі органу ще 26.12.2018, а тому вчинення з 28.12.2018 дій по виконанню наказів без урахування заяви про зарахування зустрічних вимог на суму 247 180,44 грн., є неправомірним.
Крім того, зважаючи що виконавче провадження ВП № 57982950 було відкрито лише 28.12.2018, боржнику до відкриття виконавчого провадження не було та не могло бути відомо який саме державний виконавець буде вчиняти дії по виконанню відповідного наказу, а тому висновки суду першої інстанції про обов'язок боржника повідомити саме конкретного державного виконавця про часткове припинення зобов'язання шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог є безпідставним.
Окремо колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що у рішенні Окружного адміністративного суду міста Києва від 02.04.2019 у справі №640/793/19 встановлено факт отримання заяви про зарахування зустрічних однорідних вимог органом ДВС 26.12.2018 засобами поштового зв'язку та 22.12.2018 на електронну пошту, що зазначена на офіційному сайті Міністерства юстиції України.
Таким чином, в момент вчинення оскаржуваних дій державний виконавець мав бути обізнаним про здійснення зарахування зустрічних однорідних вимог яке свідчило про часткове припинення грошового зобов'язання, а тому вчинені ним дії порушили права та охоронювані законом інтереси боржника.
При цьому, державний виконавець навіть після офіційного отримання повідомлення про зарахування зустрічних вимог продовжив виконання наказу в повному обсязі.
Верховний Суд у своїй постанові від 05.07.2018 у справі № 04/01/5026/1089/2011 зазначив, що з урахуванням положень ч. 3 ст. 18 та ч. 1 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження», визнав обґрунтованим висновок апеляційного суду щодо того, що суд може за наявності достатніх правових підстав визнати неправомірними дії державного виконавця або визнати неправомірним необґрунтоване зволікання з вчиненням відповідних дій, однак не може перебирати на себе функцію органу державної виконавчої служби, яка не покладена на суд законом.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає обґрунтованою скаргу Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» на дії Шевченківського районного відділу виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві, а дії державного виконавця в межах виконавчого провадження ВП № 57982950 вчинені без врахування зарахування зустрічних однорідних вимог на суму 247 180,44 грн. неправомірними.
Згідно ст.ст. 74, 77 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, а обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Відповідно до ст. 277 ГПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення, зокрема, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи.
Отже, наявні у справі матеріали та встановлені судом апеляційної інстанції обставини свідчать про невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, оскільки судом не було надано належну оцінку факту отримання 26.12.2018 повідомлення про зарахування зустрічних однорідних вимог Шевченківським районним відділом державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиція у місті Києві.
Оскільки за результатами розгляду справи, доводи апеляційної скарги знайшли своє підтвердження, колегія суддів дійшла висновку про задоволення апеляційної скарги та скасування оскаржуваної ухвали суду з прийняттям нового рішення про задоволення скарги на дії державного виконавця.
Витрати, пов'язані з розглядом скарги на дії державного виконавця, покладаються на позивача.
Витрати по сплаті судового збору, понесені при поданні апеляційної скарги, підлягають відшкодуванню відповідачу за рахунок позивача.
Керуючись ст. ст. 124, 129-1 Конституції України, ст. ст. 8, 11, 74, 129, 240, 255, 267-270, 273, 275, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд
1. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 18.02.2019 у справі № 910/13318/16 скасувати, а апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» задовольнити.
2. Прийняти нове рішення яким скаргу Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» на дії Шевченківського районного відділу виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві задовольнити.
3. Визнати дії державного виконавця Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Т.Р. Байрамова щодо накладення арешту на кошти ПАТ «Укрнафта» у виконавчому провадженні № 57982950 неправомірними.
4. Визнати постанову ВП № 57982950 від 28.12.2018 про арешт коштів боржника неправомірною.
5. Визнати залишення державним виконавцем Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Л.Є. Мороз клопотань ПАТ «Укрнафта» № 01/01/07/13 від 04.01.2019 і №01/01/07/34 від 11.01.2019 без розгляду у виконавчому провадженні № 57982950 неправомірним.
6. Визнати дії державного виконавця Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Л.Є. Мороз щодо складання розпорядження №57982950/12 від 11.01.2019 і визначення для переказу 247 180,44 гривень на користь ТОВ «ФК «Бізнес факторинг», а також 24 718,04 гривень виконавчого збору і 240,00 гривень витрат виконавчого провадження на користь Державного бюджету України неправомірними.
7. Визнати дії Начальника Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Б.І. Гоція щодо затвердження розпорядження №57982950/12 від 11.01.2019 неправомірними.
8. Визнати розпорядження Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві №57982950/12 від 11.01.2019 неправомірним.
9. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Бізнес Факторинг» (03150, м. Київ, вул. Предславинська, 12, оф. 195; ідентифікаційний код 40386508) на користь Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» (04053, м. Київ, пров. Несторівський, 3-5; ідентифікаційний код 00135390) 2 881,50 грн. (дві тисячі вісімсот вісімдесят одну грн. 50 коп.) судового збору за подання апеляційної скарги.
10. Доручити Господарському суду міста Києва видати наказ.
11. Справу направити до суду першої інстанції.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.
Постанову може бути оскаржено у касаційному порядку відповідно до вимог ст.ст. 286-289 Господарського процесуального кодексу України.
Повний тест рішення складено та підписано - 23.10.2019.
Головуючий суддя Т.І. Разіна
Судді Ю.Б. Михальська
К.В. Тарасенко