ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
21 жовтня 2019 року Справа № 903/85/19
Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Бучинська Г.Б., суддя Петухов М.Г. , суддя Грязнов В.В.
при секретарі судового засідання: Пацьола О.О.
без повідомлення учасників справи
розглянувши заяву ПП "Луцькпідшипниксервіс" про винесення додаткової постанови
за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Технологія Базальту" на рішення господарського суду Волинської області від 01.07.19р. у справі № 903/85/19
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Технологія Базальту"
до Приватного підприємства "Луцькпідшипниксервіс"
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ТОВ "ВК Метал"
про стягнення 189 884,80 грн.
ТОВ «Технологія Базальту» (надалі - позивач) звернулося в Господарський суд Волинської області з позовом до ПП «Луцькпідшипниксервіс» (надалі - відповідач) про стягнення 179884,8 грн. вартості ланцюга та 10 000 збитки на проведення дослідження в якості товару.
Рішенням Господарського суду Волинської області від 01.07.19 року в позові відмовлено.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач звернувся до Північно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Волинської області від 01.07.19 року та задовільнити позовні вимоги.
Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу просив постановити рішення про розподіл судових витрат на підставі заяви поданої протягом п'яти днів після ухвалення апеляційним судом постанови.
09.10.19 р. Північно-західним апеляційним господарським судом за наслідками розгляду апеляційної скарги ТОВ "Технологія Базальту" на рішення господарського суду Волинської області від 01.07.19р. у справі № 903/85/19, апеляційну скаргу залишено без задоволення, оскаржуване рішення без змін.
11.10.19 р. представник ПП "Луцькпідшипниксервіс" звернувся в апеляційний суд з заявою про винесення додаткової постанови, у якій він просить стягнути з позивача на користь відповідача судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 5500 грн.
До клопотання відповідачем додано акт виконаних робіт від 10.10.19 р., платіжне доручення № 920 від 10.10.19 р. про перерахування і отримання коштів, виписки по особовому рахунку за період 17.05.19 р.
Дослідивши матеріали справи, розглянувши заяву відповідача про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, колегія суддів вважає, що вказана заява позивача підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Реалізація кожним права на правову допомогу не може залежати від статусу особи та характеру її правовідносин з іншими суб'єктами права. Правову позицію щодо цього висловив Конституційний Суд України у Рішенні від 16 листопада 2000 року №13-рп/2000 у справі про право вільного вибору захисника.
Зокрема, в абзаці п'ятому пункту 5 мотивувальної частини Рішення зазначено, що "закріпивши право будь-якої фізичної особи на правову допомогу, конституційний припис "кожен є вільним у виборі захисника своїх прав" (частина перша статті 59 Конституції України) за своїм змістом є загальним і стосується не лише підозрюваного, обвинуваченого чи підсудного, а й інших фізичних осіб, яким гарантується право вільного вибору захисника з метою захисту своїх прав та законних інтересів, що виникають з цивільних, трудових, сімейних, адміністративних та інших правовідносин".
Конституційне право кожного на правову допомогу за своєю суттю є гарантією реалізації, захисту та охорони інших прав і свобод людини і громадянина, і в цьому полягає його соціальна значимість.
Правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз'яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо. Вибір форми та суб'єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати.
Вибір форми та суб'єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати, тоді як конституційне право на професійну правничу допомогу не може бути обмежено.
У відповідності до статті 26 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.
Визначення договору про надання правової допомоги міститься в статті першій Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», згідно з якою договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
За приписами частини 3 статті 27 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.
Договір про надання правової допомоги за своєю правовою природою є договором про надання послуг, який в свою чергу, врегульовано Главою 63 Цивільного кодексу України. Зокрема, стаття 903 Цивільного кодексу України передбачає, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Згідно зі статтею 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Частина 1 ст. 123 ГПК України встановлює, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, серед іншого, належать витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 123 ГПК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 126 ГПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Згідно з частиною 2 статті 126 ГПК України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Частиною третьою ст. 126 ГПК України встановлено, що для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч. 4 ст. 126 ГПК України).
Суд звертає увагу на те, що співмірність витрат - це доволі суб'єктивна категорія, яка залежить від кількох чинників, та може тлумачитися судом відповідно до його дискреційних повноважень. Проте дискреція суду в цьому випадку усічена та може бути застосована лише за клопотанням іншої сторони.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у п. 95 рішення у справі "Баришевський проти України" від 26.02.2015, п. 80 рішення у справі "Двойних проти України" від 12.10.2006, п. 88 рішення у справі "Меріт проти України" від 30.03.2004 заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5 ст. 126 ГПК України).
При цьому ч. 8 ст. 129 ГПК України встановлює, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Як вбачається з заяви про здійснення розподілу судових витрат, відповідач просить стягнути з позивача 5500 грн. витрат на професійну правничу допомогу за розгляд апеляційної скарги в апеляційному господарському суді.
В підтвердження надання адвокатом Терлецьким О.М. відповідачу адвокатських послуг в суді апеляційної інстанції при розгляді справи № 903/85/19 надано: акт № 3 від 10.10.19 р. приймання-передачі наданих послуг, платіжне доручення № 920 від 10.10.19 р., заключну виписку за період 17.05.19 р. Крім того, в матеріалах справи міститься Договір № 004 від 14.05.19 р. про надання ПП "Луцькпідшипниксервіс" правової допомоги адвокатським бюро "Олександра Терлецького".
Дослідивши надані відповідачем докази, апеляційний суд не бере до уваги, як належний доказ на підтвердження оплати послуг адвоката в суді апеляційної інстанції - заключну виписку по рахунку за період 17.05.19 р., оскільки, вказаний документ підтверджує перерахунок коштів в сумі 5500 грн. - 17.05.19 р., тобто до порушення апеляційного провадження у даній справі.
Водночас, відомості, що містяться в акті наданих послуг від 10.10.19 р. свідчать про те, що загальна кількість витраченого адвокатом часу на надання правової допомоги в суді апеляційної інстанції становить 42 годин, а саме: підготовка відзиву на апеляційну скаргу 8 год., підготовка заперечень 6 год., підготовка клопотання про ознайомлення із матеріалами справи 1 год., участь в судовому засіданні 10 год., ознайомлення з матеріалами справи - 4 год., проведення вичитки та відповідь на процесуальні документи 5 год, дослідження судової практики 8 год.
Вказані вище обставини свідчать про те, що заявлений до стягнення розмір витрат на оплату послуг адвоката в сумі 5500 грн. є співрозмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), часом витраченим адвокатом на виконання цих робіт, та ціною позову.
За таких обставин, клопотання відповідача про відшкодування судових витрат в порядку ч. 8 ст. 129 ГПК України по справі № 903/85/19 підлягають задоволенню в сумі 5500 грн.
Відтак, в силу приписів ст. 221, 244 ГПК України, колегія суддів дійшла висновку про необхідність ухвалити додаткове рішення у даній справі.
Керуючись ст. ст. 129, 221, 144 Господарського процесуального кодексу України, суд
Клопотання ПП "Луцькпідшипниксервіс" про відшкодування судових витрат в порядку ч. 8 ст. 129 ГПК України по справі №903/85/19 задовільнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Технологія Базальту"
(Волинська обл., Луцький р-н, с. Струмівка, вул. Липинського, б. 7 , код 39973685) на користь ПП "Луцькпідшипниксервіс" (Волинська обл., м. Луцьк, вул. Набережна, б. 10, код 30391862) витрати на професійну правничу допомогу в сумі 5500 грн.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у строк та в порядку, встановленому статтями 287-289 ГПК України.
Повний текст постанови складений "22" жовтня 2019 р.
Головуючий суддя Бучинська Г.Б.
Суддя Петухов М.Г.
Суддя Грязнов В.В.