ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
17 жовтня 2019 року Справа № 924/237/18
Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
Головуючий суддя Маціщук А.В., суддя Олексюк Г.Є. , суддя Петухов М.Г.
секретар судового засідання Мазур О.Г.
за участю представників сторін:
позивача - адв. Ребрик А.М.
відповідача - не з'явився
третіх осіб - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та адвоката Якимчука А.В.
розглянувши апеляційну скаргу позивача Акціонерного товариства "УкрСиббанк"
на рішення Господарського суду Хмельницької області від 26.06.2019 р. ухваленого колегією суддів у складі: головуючого судді Гладія С.В., судді Танасюк О.Є., судді Музики М.В.о 18:06 год. у м.Хмельницькому, повний текст складено 27.06.2019 р.
у справі № 924/237/18
за позовом Акціонерного товариства "УкрСиббанк" м. Київ
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Діамант плюс", с. Шарівка, Ярмолинецького району, Хмельницької області
за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача:
1. Шведи Валентини Анатоліївни
2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Ельбрус"
3. ОСОБА_5
4. ОСОБА_1
5. ОСОБА_6
6. ОСОБА_2
7. ОСОБА_3
8. ОСОБА_7
9. ОСОБА_8
10. ОСОБА_9
11. Приватного підприємства "007"
про звернення стягнення на предмет іпотеки
Відповідно до рішення Господарського суду Хмельницької області від 26.06.2019 р. у справі № 924/237/18 відмовлено у задоволенні позову Акціонерного товариства "УкрСиббанк" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Діамант плюс" про звернення стягнення на предмет іпотеки.
Не погоджуючись з ухваленим рішенням, позивач Акціонерне товариство "УкрСиббанк" подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Хмельницької області від 26.06.2019 р. у справі та прийняти нове рішення, яким задоволити позов. Акціонерне товариство «УКРСИББАНК» вважає рішенням Господарського суду Хмельницької області незаконним, необґрунтованим та таким, що винесене з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи; винесене за недоведеністю обставин, що мають значення для справи, які суд визнав встановленими; винесене за невідповідності висновків викладених в оскаржуваному рішенні фактичним обставинам по справі; винесене з неправильним застосуванням норм матеріального права; винесене з порушенням норм процесуального права.
Вважає хибними, такими, що свідчать про неповне з'ясування обставин по справі та про невідповідність висновків суду фактичним обставинам по справі, висновки суду про припинення договорів іпотеки, оскільки в межах розгляду справи № 822/5793/15 надавалась оцінка лише правомірності дій державного реєстратора, а не обставинам припинення іпотеки.
При цьому така оцінка стосувалась виключно дій державного реєстратора щодо вилучення обтяжень і лише щодо будівлі готельно-ресторанного комплексу загальною площею 936,9 кв.м., що розташований у АДРЕСА_1 , яке виступає забезпеченням за кредитними договорами ФОП Швед В. А. (кредитного договору № 11181053000 від 10.07.2007 р. та ередитного договору № 11181124000 від 10.07.2007 р.)
Рішення судів у справі № 822/5793/15 не містять в собі жодних посилань на припиненням іпотеки і таких фактів не встановлено Крім того, не містять жодних обставин стосовно іншого об'єкту - оздоровчо-розважального комплексу загальною площею 2358,7 кв.м., що розташований у АДРЕСА_1 (який виступає забезпеченням за кредитними зобов'язаннями ОСОБА_5 , ОСОБА_1 , ОСОБА_6 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ).
Доводить про відсутність підстав для припинення іпотеки і безпідставне застосування судом положень ст. 17 Закону України «Про іпотеку». Звертає увагу, що у ст. 17 Закону України «Про іпотеку» немає такої підстави припинення іпотеки як скасування записів.
Як доказ припинення іпотеки судом вказано на листи представника АТ «УКРСИББАНК» Левицького В. В. від 07.05.2013р. до Реєстраційної служби Хмельницького міськрайонного управління юстиції №30-31-301 та №30-31-301, якими вказано про погашення кредитних договорів в частині вартості застави майна. Просить суд апеляційної інстанції звернути увагу на той факт, що сама по собі наявність повідомлення з проханням виключити записи не є доказом припинення іпотеки.
Доводить, що матеріали справи не містять жодного доказу, який би свідчив про погашення заборгованості за кредитними договорами і за наведеного, підстави для припинення іпотеки, передбачені ст. 17 Закону України «Про іпотеку», - відсутні, а висновок суду про припинення іпотечних договорів не відповідає фактичним обставинам у справі.
Зазначає, що відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України «Про іпотеку» (в редакції на момент укладення договорів іпотеки) - взаємні права і обов'язки іпотекодавця та іпотекодержателя за іпотечним договором виникають з моменту його нотаріального посвідчення. За договорами укладеними до 03.08.2013 р. (включно) - права та обов'язки іпотекодавця та іпотекодержателя за іпотечним договором виникають з моменту його нотаріального посвідчення. За договорами, укладеними з 04.08.2013 р. взаємні права і обов'язки іпотекодавця та іпотекодержателя виникають з моменту державної реєстрації іпотеки відповідно до закону.
За наведеного права Акціонерного Товариства «УКРСИББАНК» як іпотекодержателя на підставі договорів іпотеки виникли з моменту нотаріального посвідчення договорів іпотеки - 12.07.2007 р., 01.04.2008 р., 07.04.2008 р., 21.04.2008 р., 23.04.2008 р., 28.05.2008 р., 29.05.2008 р., 18.06.2008 р., 04.07.2008 р. відповідно.
Посилаючись на ч. 2 ст. 12 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» доводить, що в даному випадку має місце невідповідність записів фактичним даним, оскільки скасування записів відбулось без достатніх підстав - без припинення основного зобов'язання.
Скаржник в апеляційній скарзі посилається також на практику Верховного Суду України у справі № 6- 1685цс16 від 21 вересня 2016 року та Великої Палати Верховного Суду, викладену у постанові від 28.05.2018 р. у справі № 910/73/17. Доводить, що існування спірного запису в реєстрі про припинення іпотеки не позбавляє іпотекодержателя права доводити обставини дійсності такої іпотеки в суді.
Відповідач набув право власності на вказаний об'єкт нерухомості на підставі договору купівлі-продажу від 31 січня 2015 року, укладеного з Приватним підприємством « 007», посвідченого приватним нотаріусом Нагорною Т. В. та зареєстрованого в реєстрі за №49.
В силу норм ст. 23 Закону України «Про іпотеку» та Цивільного кодексу України до Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІАМАНТ ПЛЮС» після придбання вказаної нерухомості перейшли обов'язки за іпотечними договорами у тому обсязі і на тих же умовах, що існували до набуття ним права власності на предмет іпотеки, відповідно - в силу норм Закону України «Про іпотеку» та Цивільного кодексу України Акціонерне товариство «УКРСИББАНК» має права задовольнити свої вимоги за рахунок іпотеки.
Щодо відмови у позові з підстав відсутності доказів надання кредиту, то зазначає, що обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, можуть бути зазначені в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників. На підтвердження посилань щодо наявності зобов'язань Акціонерне Товариство «УКРСИББАНК» надано суду копії відповідних кредитних договорів та договорів іпотеки.
Зазначає, що в ході розгляду справи судом ставились запитання третім особам (позичальникам) відносно рішень судів про стягнення заборгованості, на що останні підтверджували їх наявність та стверджували, що з них проводиться стягнення державною виконавчою службою, що підтверджується звукозаписом судового засідання.
Тоді як відповідач заперечував проти задоволення позову виключно з посиланням на те, що іпотека припинена в т.ч. внаслідок виконання кредитних договорів, що має наслідком припинення іпотеки.
Звертає увагу, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази, які б свідчили про виконання зобов'язань за кредитними договорами з боку третіх осіб/позичальників, а надані Акціонерним Товариством «УКРСИББАНК» докази на підтвердження існування боргу - нічим не спростовані.
При цьому скаржник посилається на судові рішення в розрізі кредитних договорів, а саме:
Позичальник ФОП Швед В. А. - рішення Господарського суду Хмельницької області У справі № 9/5025/956/11 від 14.07.2011 р.;
Позичальник ФОП Швед В. А. - рішення Господарського суду Хмельницької області у справі № 924/108/13-г від 03.07.2013 р.;
позичальник ОСОБА_5 - рішення (повторне заочне) Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області у справі № 686/12767/15-ц від 27.11.2018 р.;
позичальник ОСОБА_1 - рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області у справі № 686/12986/15-ц від 27.11.2015 р.;
позичальник ОСОБА_6 - рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області у справі № 2218/22078/12 від 25.03.2013 р.;
позичальник ОСОБА_2 - рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області у справі № 686/1033/13-ц від 25.04.2013 р.;
позичальник ОСОБА_3 - рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області у справі № 686/3086/13-ц від 05.09.2013 р., яке залишено без змін постановою Хмельницького апеляційного суду від 19.02.2019 р.;
позичальник ОСОБА_7 - рішення Апеляційного суду Хмельницької області у справі № 686/4815/13-ц від 30.05.2015 р.;
позичальник ОСОБА_8 - рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області по справі № 686/4311/13-ц від 18.04.2013 р.;
позичальник ОСОБА_9 - рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області по справі № 2218/11716/12 від 27.02.2013 р.
Просить врахувати наведене та скасувати рішення суду першої інстанції, ухвалити нове, яким позов задоволити.
Відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю "Діамант плюс" подало суду відзив на апеляційну скаргу, вважає апеляційну скаргу такою, шо не підлягає задоволенню.
Посилається на заяву № 30-31-301 від 07.05.2013 р. де зазначено, що кредитний договір № 11181124000 від 10.07.2007 р. виконаний, а тому банк просить зняти заборону на відчуження нерухомого манна за адресою АДРЕСА_1 належного громадянці Швед Валентні Анатоліївні . Також, відповідно до заяви ПАТ «УКРСИББАНК» № 30-31-302 від 07.05.2013 року відомо, шо виконанні кредитні договори, які були забезпечені нерухомим майном за адресою АДРЕСА_3 , належного ТОВ «ЕЛЬБРУС».
Оскільки іпотекодержатель та іпотекодавець погодили виконання зобов'язання, як наслідок - договір іпотеки припинив свою дію, тому вказане майно перестаю бути обтяженим іпотекою.
Звертає увагу, що відповідно до договорів іпотеки, нерухоме майно, яке обтяжене іпотекою, мало зовсім інші реєстраційні номера, технічні характеристики, план забудови, адрес, та площу на відміну від нерухомого майна щодо якого позивач просить звернути стягнення. Так реєстраційні номера майна обтяженого іпотекою значились як 22386017 та 15417376. Майно на яке позивач простить провести стягнення має реєстраційний номер 124052668101, яке ніколи не було обтяжене іпотекою.
Вважає безпідставними доводи, що ТОВ «Діамант плюс» має перед ним зобов'язання, передбачені Законом України «Про іпотеку», оскільки саме на підставі договору між сторонами можуть виникати зобов'язання. Проте, ТОВ «Діамант плюс» не являється іпотекодавцем та немає перед позивачем жодних зобов'язань.
Звертає увагу, що законність дій щодо припинення обтяження іпотекою вказаного майна підтверджується і судовими рішеннями у справі № 822/5793/15, відповідно до яких визнано правомірними дії державного реєстратора щодо припинення обтяження іпотеки відносно вказаного майна, тобто визнано ту обставину, шо припинення іпотеки ініціював сам іпотекодержатель.
Вважає необґрунтованими посилання позивача, що припинення обтяження нерухомого майна, на яке було накладено на підставі договору іпотеки не припиняє самого обтяження майна іпотекою, оскільки відповідно до ст. 593 ЦК України у разі припинення права застави на нерухоме майно до державного реєстру вносяться відповідні дані.
З урахуванням викладеного просить суд рішення залишити без змін, а скаргу - без задоволення.
Третя особа ОСОБА_3 подала відзив на апеляційну скаргу.
Вважає апеляційну скаргу на рішення Господарського суду Хмельницької області від 26.06.2019 р. у справі № 924/237/18 такою, що підлягає залишенню без задоволення, оскільки судом повно і об'єктивно досліджено всі обставини справи, детально проаналізовано суть правовідносин і зроблені відповідні висновки.
Доводить про відсутність в матеріалах даної справи доказів видачі кредитних коштів, жодних доказів отримання кредитних коштів, здійснення погашення таких особами, які отримали кредит.
Звертає увагу, що на даний час цивільна справа №686/3086/13-ц за позовом АТ «Укрсиббанк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості по кредитному договору № 11350991000 від 28.05.2008 р. перебуває на розгляді в Касаційному цивільному суді.
Звертає увагу, що позивач також надав Акт № 3 «про вилучення для знищення документів, не внесених до Національного архівного фонду», тоді як лише за збігом п'яти років після погашення кредиту матеріали кредитної справи можуть знищуватись.
Вважає, що відповідно до листа № 30-31-302 від 07 травня 2013 року банк як юридична особа визнав відсутність зобов'язань по кредитних договорах, які були забезпечені іпотекою, фактично права на яку оспорюються в даній справі Акціонерним товариством «Укрсиббанк».
Заперечує також належність доказів одержання нею кредиту за договором про надання споживчого кредиту № 11350991000 від 28.05.2008 р.
Просить врахувати наведене у відзиві та залишити без змін рішення Господарського суду Хмельницької області від 26.06.2019 р. у справі № 924/237/18, апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Укрсиббанк» - без задоволення.
Інші учасники справи відзивів суду не подали.
У судовому засіданні представник скаржника надав пояснення і підтримав позицію, викладену в апеляційній скарзі.
Адвокат Заіка В.В., представник третіх осіб ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , звертає увагу суду на відсутність будь-яких документів, які б підтверджували наявність кредитних зобов'язань, за якими банк в межах даної справи хоче звернути стягнення на майно, яке вважає предметом іпотеки. Та позиція, що забезпечення реалізації майна може частково посприяти зменшенню фінансового тягаря третіх осіб є такою, що покладена на підтвердження отримання кредитних коштів і їхнім розпорядженням, погашенням чого немає в жодної третьої особи. Зазначає, що з моменту, коли треті особи дізнались про заочне рішення судів про стягнення заборгованості за цими кредитними договорами, вживають заходів з оскарження цих рішень і встановлення дійсних обставин справи. Просить рішення суду першої інстанції залишити без змін, а скаргу - без задоволення, оскільки рішення суду є законним в частині, що стосується третіх осіб, а висновки відповідають дійсним обставинам справи.
Третя особа ОСОБА_2 пояснила суду, що не підтримує правову позицію позивача та відповідача, а відстоює власні інтереси. Пояснила, що кредитні кошти не отримувала, проте кредитний договір підписала, однак заборгованість є погашеною.
Третя особа ОСОБА_3 підтримала позицію висловлену адвокатом, та пояснила суду, що банк не міг не знати про продаж майна. Зазначила, що не отримувала кредитні кошти. Просить рішення суду першої інстанції залишити в силі.
Третя особа ОСОБА_1 підтримала доводи, викладені адвокатом, та пояснила, що підписала кредитний договір, однак коштів не отримувала. Просить рішення суду першої інстанції залишити без змін, а скаргу - без задоволення.
Інші треті особи не забезпечили участь у судових засіданнях своїх представників.
Переглядаючи справу в суді апеляційної інстанції за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження, колегія суддів керується нормами ст.270 ГПК України. Відповідно до ч.12 ст.270 ГПК України неявка учасників справи, повідомлених в установленому порядку про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Зважаючи, що судом вжито необхідних заходів для завчасного повідомлення сторін про час і місце розгляду справи (а.с.224-259 у т.6, а.с.21-26, 34-42 у т.7), явка представників в судове засідання обов'язковою не визнавалась, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду апеляційної скарги без участі представників сторін за наявними у справі матеріалами.
Розглянувши апеляційну скаргу, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, заслухавши в судовому засіданні пояснення представників позивача/скаржника, відповідача, третіх осіб ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , перевіривши оцінку обставин справи та повноту їх встановлення місцевим господарським судом, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Північно-західного апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено наступне.
10.07.2007 р. Акціонерним комерційним інноваційним банком «Укрсиббанк» та фізичною особою підприємцем Швед Валентиною Анатоліївною як позичальником укладений кредитний договір № 11181053000, за умовами п. 1.1 якого банк зобов'язується надати, а позичальник зобов'язується прийняти, належним чином використовувати і повернути банку кредит у формі поновлювальної кредитної лінії в іноземній валюті в сумі ліміту кредитної лінії, що дорівнює 210000 доларів США у порядку і на умовах, визначених цим договором /а.с. 26-41 у т. 1/.
Згідно з п. 1.2.2 договору позичальник у будь-якому випадку зобов'язаний повернути в повному обсязі, в терміни, встановлені графіком погашення кредиту, але не пізніше 09 липня 2010 року, якщо тільки не застосовується інший термін повернення кредиту, встановлений на підставі додаткової угоди сторін або до вказаного терміну відповідно до умов розділу 11 цього договору на підставі будь-якого з п. п. 2.2, 2.4, 4.10, 5.3, 5.5, 5.6, 5.9, 5.10, 5.11, 7.4 договору. Позичальник зобов'язується повернути основну суму кредиту та сплачувати плату за користування кредитом у вигляді процентів, комісій, а також сплатити штрафні санкції та здійснити інші грошові платежі згідно умов договору на рахунок в АКІБ «»Укрсиббанк». Кредит вважається повернутим в момент зарахування грошової суми в повному обсязі на рахунок банку.
Згідно з п. 1.3 договору визначено розмір та порядок нарахування і сплати плати за кредит (під терміном «плата за кредит» в цьому договорі розуміються як проценти, так і комісії). Погоджено, що нараховування процентів за цим Договором здійснюється щомісяця, в останній робочий день поточного місяця, методом «факт/360» відповідно до вимог нормативно правових актів НБУ та чинного законодавства України. Період нарахування процентів згідно умов цього договору починається з дня фактичного надання кредитних коштів, якщо умовами п.п. 1.3.2, 1.3.3, 9.2 договору не передбачено іншу дату початку нарахування процентів, а в наступному з першого календарного дня поточного місяця, і закінчується останнім календарним днем поточного місяця. При цьому проценти нараховуються на суму кредитних коштів, що фактично надані банком позичальнику і які ще не повернуті останнім у власність банку відповідно до умов договору, якщо інша база нарахування процентів не передбачена умовами п. 1.3.2 та/або п.п. 1.3.3, 1.9 договору. Для розрахунку процентів день надання та день погашення кредиту вважається одним днем (п. 1.3.4 договору). Позичальник зобов'язується сплачувати проценти у строк - з 01 по 10 число (включно) кожного місяця, наступного за тим, за який були нараховані Банком такі проценти за користування кредитом. При цьому, остаточне погашення процентів повинно бути зроблене не пізніше дати остаточного повного повернення кредиту.
У відповідності до п. 1.4 договору цільове призначення (мета) кредиту: поповнення обігових коштів.
Згідно п. 1.5 договору кредит надається шляхом зарахування банком коштів на поточний рахунок позичальника № НОМЕР_1 у банку для подальшого використання за цільовим призначенням; або оплати банком платіжних документів позичальника за рахунок кредитних коштів, наданих відповідно до умов договору та в порядку, окремо обумовленому сторонами в письмовій формі.
Відповідно до п. 1.6 договору сторони погодили наступну черговість погашення позичальником своїх грошових зобов'язань за цим договором: 1) прострочені комісії (а саме: комісії банку, при сплаті яких позичальник порушив терміни їх оплати згідно умов договору), якщо буде мати місце прострочення; 2) строкові комісії (а саме: комісії банку, при сплаті яких позичальник не порушив терміни їх оплати згідно умов договору); 3) прострочені проценти (якщо буде мати місце прострочення); 4) строкові проценти; 5) прострочена сума основного боргу (якщо буде мати місце прострочення); 6) строкова сума основного боргу; 7) штрафні санкції за договором. У випадку перерахування грошових коштів на погашення кредиту та/або процентів та/або комісій у порушення вищевказаної черговості з вини позичальника, банк вправі самостійно перерозподілити кошти позичальника, що надійшли, відповідно до черговості, викладеної в цьому пункті договору, шляхом проведення відповідних бухгалтерських проводок.
Розділом 2 договору сторони передбачили умови забезпечення кредиту. Пунктом 2.1 договору визначено, що у забезпечення виконання зобов'язань позичальника за даним договором банком приймається: іпотека нерухомості, а саме: будівлі ресторанного готельного комплексу загальною площею 936,9 кв.м., що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , який належить на праві власності позичальнику.
Договір підписаний та скріплений печатками сторін.
Додатком 1 до договору сторони оформили графік погашення кредиту, згідно п. 2 якого позичальник згідно умов вищевказаного договору зобов'язується повернути банку кредит у таких розмірах, щоб станом на нижче вказану дату сума заборгованості за кредитом не перевищувала наступний розмір, а саме: 10.07.2007 р. 210000 дол. США, 10.07.2008 р. - 210000 дол. США, 13.07.2009 р. - 210000 дол. США /а.с. 42 у т. 1/.
Додатковою угодою № 2 до кредитного договору сторони передбачили викладення п. 1.3.5 договору в редакції, згідно якої позичальник зобов'язується сплачувати проценти у строк - з 01 по 25 число (включно) кожного місяця, наступного за тим, за який були нараховані банком такі проценти за користування кредитом /а.с. 43 у т. 1/.
10.07.2007 р. акціонерним комерційним інноваційним банком «Укрсиббанк» та фізичною особою підприємцем Швед Валентиною Анатоліївною як позичальником укладений кредитний договір № 11181124000, згідно п. 1.1 якого банк зобов'язується надавати, а позичальник зобов'язується прийняти, належним чином використовувати і повернути банку кредит (грошові кошти) в іноземній валюті в сумі 1400000,00 доларів США у порядку і на умовах визначених цим договором /а.с. 44-49 у т.1/.
Згідно п. 1.2.1 договору надання кредиту здійснюється у наступний термін: транш у сумі 830 000,00 доларів США в строк до 10.07.2007 р. за умови укладення договорів забезпечення виконання зобов'язань Позичальника, передбаченими п.п.2.1.3., п. п. 2.1.4., п.2.1. даного договору; залишок суми кредиту надається траншами на протязі дії всього строку кредитного договору за умови укладення договорів забезпечення виконання зобов'язань Позичальника, що передбачені п.2.1. даного договору.
Пунктом 1.2.2. договору сторони передбачили, що позичальник у будь-якому випадку зобов'язаний повернути кредит у повному обсязі - в терміни, встановлені графіком погашення кредиту (Додаток № 1 до Договору), але не пізніше « 10» липня 2014 року, якщо тільки не застосовується інший термін повернення кредиту, встановлений на підставі додаткової угоди Сторін або до вказаного терміну (достроково) відповідно до умов розділу 11 цього Договору на підставі будь-якого з п. п. 2.2., 2.4., 4.10., 5.3.,5.5.,5.6.,5.9., 5.10., 5.11., 7.4. Договору. Позичальник зобов'язується повернути основну суму кредиту та сплачувати плату за користування кредитом у вигляді процентів, комісій, а також сплатити штрафні санкції та здійснити інші грошові платежі згідно умов Договору на рахунок № НОМЕР_2 в АКІБ "УкрСиббанк". Кредит вважається повернутим в момент зарахування грошової суми в повному обсязі на зазначений у цьому пункті рахунок Банку.
Згідно п. 1.3 договору погоджені розмірі та порядок нарахування і оплати плати за кредит (під терміном "плата за кредит" в цьому договорі розуміються як проценти, так і комісії).
Згідно з п. 1.3.5 договору позичальник зобов'язується сплачувати проценти у строк - з 01 по 10 число (включно) кожного місяця, наступного за тим, за який були нараховані Банком такі проценти за користування кредитом. При цьому, остаточне погашення процентів повинно бути зроблене не пізніше дати остаточного повного повернення кредиту.
У відповідності до п. 1.4 договору цільове призначення (мета) кредиту: рефінансування кредиторської заборгованості, проведення ремонтних робіт.
Згідно з п. 1.5 договору кредит надається шляхом зарахування банком коштів на поточний рахунок позичальника № НОМЕР_1 у банку для подальшого використання за цільовим призначенням; або оплати банком платіжних документів позичальника за рахунок кредитних коштів, наданих відповідно до умов Договору та в порядку, окремо обумовленому сторонами в письмовій формі.
Пунктом 1.6 сторони погодили черговість погашення позичальником своїх грошових зобов'язань за цим Договором яка ідентична черговості визначеній у кредитному договорі №11181053000 від 10.07.2007 р.
Згідно з п. 2.1 договору у забезпечення виконання зобов'язань позичальника за даним договором банком приймається: іпотека нерухомості, а саме: будівлі ресторанно - готельного комплексу загальною площею 936,9 кв. м., що розташований за адресою: м.Хмельницький, пров. Купріна, буд . 3 /1 , який належить на праві власності позичальнику.
Договір підписаний сторонами та скріплений відбитками їх печаток.
Сторонами також підписано: додаток № 1 до кредитного договору, відповідно до якого визначено графік погашення кредиту (остаточне повернення коштів повинно відбутися 10.06.2014 р.), додаткова угода № 3 від 02.02.2009 р., за умовами якої змінений кінцевий термін повернення кредиту не пізніше 10.07.2016 р., додаткова угода № 4 від 02.02.2009 р. у відповідності до якої сторони дійшли згоди про зміну схеми погашення кредиту /а.с. 50 -53 у т. 1/.
12.07.2007 р. Акціонерним комерційним інноваційним банком «Укрсиббанк» (далі - іпотекодержатель) та фізичною особою підприємцем Швед Валентиною Анатоліївною (далі - іпотекодавець) укладено договір іпотеки, за умовами п. 1.1. якого предметом іпотеки є нерухомість: будівля готельно-ресторанного комплексу загальною площею 936,9 кв.м, що належить іпотекодавцю на праві власності (предмет іпотеки), зареєстрована в Хмельницькому БТІ в державному реєстрі прав на нерухоме майно за р. № 15417376 та знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . /а.с. 54-56 у т. 1/.
У відповідності до п. 1.2 договору іпотеки іпотекою забезпечується в повному обсязі виконання усіх грошових зобов'язань іпотекодавця за кредитним договором № 11181053000 від 10.07.2007 р. та кредитним договором № 11181124000 від 10.07.2007 р. (надалі кредитні договори).
Згідно п. 2.1.1 договору іпотеки у разі невиконання або неналежного виконання іпотекодавцем зобов'язань за кредитним договором іпотекодержатель має право задовольнити свої вимоги за рахунок предмету іпотеки в повному обсязі переважно перед іншими кредиторами.
Пунктом 4.1 договору сторони визначили, що звернення стягнення здійснюється іпотекодержателем у: випадках, зазначених в в п.п. 2.1.1. - 2.1.2. цього договору, або у разі порушення провадження у справі про відновлення платоспроможності Іпотекодавця або визнання його банкрутом або; у разі порушення Іпотекодавцем будь-якого зобов'язання за цим Договором або будь-якого зобов'язання, що забезпечено іпотекою за цим Договором, або: в інших випадках відповідно до діючого законодавства.
Відповідно до п. 4.2 договору звернення стягнення здійснюється на підставі: або рішення суду; або виконавчого напису нотаріуса; або застереження про задоволення вимог іпотекодержателя; або за договором між іпотекодавцем та іпотекодержателем про задоволення вимог іпотекодержателя.
Згідно п. 4.5 договору звернення стягнення за рішенням суду та виконавчим написом нотаріуса здійснюється відповідно до Закону України «Про іпотеку».
Договір підписаний сторонами, скріплений відбитком печатки іпотекодержателя, посвідчений державним нотаріусом першої Хмельницької державної нотаріальної контори Оксанюк А.А. та зареєстровано в реєстрі за № 1-4443. Крім того, договір іпотеки містить заборону державного нотаріуса щодо відчуження зазначеного в договорі майна до припинення чи розірвання договору іпотеки.
Крім того, протягом квітня - липня 2008 року Акціонерним комерційним інноваційним банком «Укрсиббанк» (далі банк) та громадянами України укладено ряд договорів про надання споживчого кредиту:
01.04.2008 р. банком та громадянкою України ОСОБА_5 (позичальник) укладено договір про надання споживчого кредиту № 11326635000 з додатками /а.с. 57-64 у т.1/.
08.04.2008 р. укладено договір № 11329601000 з додатками банком та громадянкою України ОСОБА_1 /а.с. 65-79 у т. 1/;
21.04.2008 р. акціонерним комерційним інноваційним банком «Укрсиббанк» (далі банк) та громадянином України ОСОБА_6 укладено договір про надання споживчого кредиту № 11336695000 з додатками /а.с. 80-98 у т. 1/;
23.04.2008 р. «Укрсиббанк» та громадянкою України ОСОБА_2 укладено договір про надання споживчого кредиту № 11338813000 з додатками /а.с. 99-114 у т. 1/;
28.05.2008 р. акціонерним комерційним інноваційним банком «Укрсиббанк» та громадянкою України ОСОБА_3 укладено договір про надання споживчого кредиту №11350991000 з додатками /а.с. 118-129 у т. 1/;
29.05.2008 р. акціонерним комерційним інноваційним банком «Укрсиббанк» та громадянином України ОСОБА_7 (позичальник) укладено договір про надання споживчого кредиту №11352935000 з додатками /а.с. 132-144 у т. 1/;
18.06.2008 р. акціонерним комерційним інноваційним банком «Укрсиббанк» та громадянином України ОСОБА_12 (позичальник) укладено договір про надання споживчого кредиту № 11361691000 з додатками /а.с. 178-162 у т. 1/;
04.07.2008 р. акціонерним комерційним інноваційним банком «Укрсиббанк» та громадянкою України ОСОБА_9 (позичальник) укладено договір про надання споживчого кредиту № 11368249000 з додатками /а.с. 166- 175 у т. 1/;
За умовами п. 1.1 перелічених договорів надання споживчого кредиту, банк зобов'язується надати позичальникам кредитні кошти в сумі: 630000,00 грн. - громадянці ОСОБА_9 , 165000.00 доларів США - громадянину ОСОБА_12 , 200000,00 доларів США - громадянину ОСОБА_7 , 165000,00 доларів США - громадянці ОСОБА_3 , 198500,00 доларів США - громадянці ОСОБА_2 , 200000,00 доларів США - громадянину ОСОБА_6 , 200000,00 доларів США - громадянці ОСОБА_1 , 1000000,00 грн. - громадянці ОСОБА_5 , а позичальники зобов'язані прийняти, належним чином використовувати і повернути банку кредитні кошти та сплатити плату за кредит у порядку та на умовах зазначених у даних договорах.
У відповідності до п. 1.5 договорів банк надає позичальникам кредит шляхом зарахування кредитних коштів на поточний рахунок позичальників.
На виконання зобов'язань за вказаними кредитними договорами Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» (іпотекодержатель) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЕЛЬБРУС» (іпотекодавець) укладено договори іпотеки, а саме:
договір іпотеки від 01 квітня 2008 року на забезпечення вимог за договором про надання споживчого кредиту № 11326635000 від 01 квітня 2008 року позичальнику ОСОБА_5 /а.с. 63-64 у т. 1/;
договір іпотеки від 07 квітня 2008 року на забезпечення вимог за договором про надання споживчого кредиту № 11329601000 від 07 квітня 2008 року позичальнику ОСОБА_1 /а.с. 78-79 у т. 1/;
договір іпотеки № 14012/4 від 21 квітня 2008 року на забезпечення вимог за договором про надання споживчого кредиту № 11336695000 від 21 квітня 2008 року позичальнику ОСОБА_6 /а.с. 96-98 у т 1/;
договір іпотеки від 23 квітня 2008 року на забезпечення вимог за кредитним договором № 11338813000 від 23 квітня 2008 року з позичальником ОСОБА_2 /а.с. 115-116 у т. 1/;
договір іпотеки від 28 травня 2008 року на забезпечення вимог за договором про надання споживчого кредиту № 11350991000 від 28 травня 2008 року позичальнику ОСОБА_3 /а.с. 130-131 у т. 1/;
договір іпотеки від 29 травня 2008 року на забезпечення вимог за договором про надання споживчого кредиту №11352935000 від 29 травня 2008 року позичальнику ОСОБА_7 /а.с. 145-146 у т.1/;
договір іпотеки від 18 червня 2008 року на забезпечення вимог за договором про надання споживчого кредиту № 11361691000 від 18 червня 2008 року позичальнику ОСОБА_8 1/а.с.63-165 у т. 1/;
договір іпотеки від 04 липня 2008 року на забезпечення вимог за договором про надання споживчого кредиту № 11368249000 від 04 липня 2008 року позичальнику ОСОБА_9 /а.с. 176-177 у т. 1/.
У відповідності до пунктів 1.1 цих договорів іпотеки іпотекодавець передає в іпотеку іпотекодержателю оздоровчо - розважальний комплекс (кафе, бар, сауна, більярд) з добудованими допоміжними приміщеннями, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_3 . зареєстровано в Реєстрі прав власності на об'єкти нерухомого майна за реєстраційним номером 22586017 та належить іпотекодавцю на праві власності. Загальна площа предмета іпотеки становить 2358,7 кв.м.
Згідно п. 1.2 договорів ринкова вартість предмету іпотеки, згідно звіту суб'єкта оціночної діяльності становить 11089069,00грн.
Пунктами 1.5 договорів передбачено, що іпотека розповсюджується на всі приналежності предмету іпотеки та на всі невід'ємні від нього поліпшення, складові частини, внутрішні системи, зміни, що існують на момент укладення договору та виникнуть в майбутньому.
Згідно пунктів 4.1 договорів сторони визначили, що іпотекодержатель має право звернення стягнення на предмет іпотеки: у разі порушення іпотекодавцем будь-якого зобов'язання за цими договорами або будь-якого зобов'язання, що забезпечено іпотекою за цими договорами.
Звернення стягнення здійснюється на підставі: рішення суду; виконавчого напису нотаріуса; позасудового врегулювання у відповідності до умов цих договорів та Закону України «Про іпотеку» (п. 4.2 договору).
Договори іпотеки підписані сторонами та скріплені їх печатками, посвідчені приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу Оксанюк А.А. та зареєстровані в реєстрі.
Крім того, іпотечні договори містять заборону приватного нотаріуса на відчуження зазначеного в договорах майна, що належить ТОВ "Ельбрус", які зареєстровані в реєстрі.
Матеріали справи містять технічний паспорт, складений 23.06.2006 р. на приміщення готельно - ресторанного комплексу, розташованого по АДРЕСА_1 . площею 936.9 кв.м.. власником якого вказано Швед В.А. , та технічний паспорт, складений 01.02.2008 р. на приміщення оздоровчо - розважального комплексу по АДРЕСА_3 . площею 2358,7 кв.м., власником якого зазначено ТОВ «Ельбрус» /а.с. 137-152, 153-157 у т. 4/.
Відомості про іпотеку були внесені до Єдиного державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
07.05.2013 р. на адресу реєстраційної служби Хмельницького міськрайонного управління юстиції за підписом представника АТ «Укрсиббанк» Левицького В.В. направлений лист № 30-31-302, за змістом якого повідомлено, що у зв'язку із погашенням кредитних договорів в частині вартості застави майна, а саме: оздоровчо- розважального комплексу загальною площею 2358,7 кв.м., що розташований у АДРЕСА_3 , належного на праві власності ТОВ «Ельбрус», необхідно зняти заборону на відчуження вищезазначеного майна та виключити запис з реєстру іпотек /а.с. 70 у т. 3/.
Також 07.05.2013 р. на адресу реєстраційної служби Хмельницького міськрайонного управління юстиції за підписом представника АТ «Укрсиббанк» Левицького В.В. направлений лист № 30-31-301, за змістом якого повідомлено, що у зв'язку із погашенням кредитного договору № 11181124000 від 10.07.2007 р. в частині вартості майна, а саме: готельно - ресторанного комплексу загальною площею 936.9 кв.м.. що розташований у АДРЕСА_1 належного па праві власності Швед В.А. , необхідно зняти заборону на відчуження вищезазначеного майна та виключити запис з реєстру /а.с. 71 у т. 3/.
Матеріали справи містять картку прийому заяви № 2155383 від 07.05.2013 р., інформаційну довідку з Державного реєстру прав на нерухоме майно від 07.05.2013 р. та витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію обтяження № 3243393 від 07.05.2013 р., згідно якого припинено обтяження нерухомого майна, що належить ТОВ «Ельбрус» та передане в іпотеку за договором від 04.07.2008 р. - оздоровчо-розважального комплексу (кафе, бар, сауна, більярд) з добудованими допоміжними приміщеннями загальною площею 2358,7 кв. м., що розташований у АДРЕСА_3 , 3 /а.с. 171, 178 у т. 3/.
Матеріали справи містять картку прийому заяви № 2156125 від 07.03.2013 р., інформаційну довідку з Державного реєстру прав на нерухоме майно від 07.05.2013 року та витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію обтяження № 3244650 від 07.05.2013 р. згідно якого припинено обтяження нерухомого майна, що належить Швед. В.А та переданого в іпотеку за договором від 12.07.2007 р. - готельно - ресторанного комплексу загальною площею 936,9 кв.м., що розташований у АДРЕСА_1 /а.с. 162, 167 у т.3/.
Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 30.10.2015 р., залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 23.02.2016 р. та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 21.09.2016 р., відмовлено Публічному акціонерному товариству «УкрСиббанк» у задоволенні адміністративного позову до реєстраційної служби Хмельницького міськрайонного управління юстиції, треті особи Швед В.А та ОСОБА_14 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії /а.с. 182-196 у т. 3 /.
Відповідно до ч. 4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Так, судовими рішеннями у адміністративній справі встановлено, що відповідно до довіреності ПАТ "УкрСиббанк" від 18.01.2013 р. ОСОБА_15 був наділений повноваженнями підписувати всі пов'язані з виконанням довіреності, документи, повідомлення про вилучення записів з єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна.
Встановлено також, що для проведення державної реєстрації представником позивача були надані державному реєстратору документи відповідно до п. 27 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень для виключення запису про обтяження майна, що містились в Державному реєстрі іпотек та Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, і державним реєстратором було перевірено надані документи, та встановлено їх відповідність вимогам чинного законодавства. Так, встановлено, що факт виконання умов договору в частині погашення кредитних зобов'язань в частині вартості майна, що є предметом іпотеки, було встановлено державним реєстратором з листа-повідомлення ПАТ "УкрСиббанк", а тому підстави вимагати подання інших документів у державного реєстратора були відсутні.
Відповідно до постанови Хмельницького окружного адміністративного суду від 30.10.2015 р., ухвали Вінницького апеляційного адміністративного суду від 23.02.2016 р. та ухвали Вищого адміністративного суду України від 21.09.2016 р. встановлено, що державний реєстратор діяв в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України у межах визначених повноважень, отже дії державного реєстратора з вилучення записів про обтяження та іпотеку АТ "УкрСиббанк" щодо майна боржника були законними, та такими, що відповідали нормам діючого законодавства.
Доводи скаржника про те, що на даний час здійснюється кримінальне провадження стосовно ОСОБА_15 , діі якого від імені АТ "УкрСиббанк" були неправомірними, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки юридичною особою ПАТ "УкрСиббанк" були вчинені юридично значимі дії.
Колегія суддів у зв'язку з цим відзначає наступне.
Згідно ст.1 Закону України "Про іпотеку" іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.
Відносини, пов'язані з державною реєстрацією прав на нерухоме майно та їх обтяжень регулюються Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".
Згідно ч. 1 ст. 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державна реєстрація речових прав на нерухоме майно (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Частинами 1, 2 статті 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" визначено, що державна реєстрація прав є обов'язковою. Інформація про права на нерухоме майно та їх обтяження підлягає внесенню до Державного реєстру прав. Держава гарантує достовірність зареєстрованих прав на нерухоме майно та їх обтяжень.
Відповідно до ст. 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" записи до Державного реєстру прав вносяться на підставі прийнятого рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень. У разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав.
Відповідно до статті 17 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" встановлені вимоги до документів, що подаються для державної реєстрації прав та їх обтяжень.
Отже, на час набуття відповідачем Товариством з обмеженою відповідальністю «Діамант Плюс» права власності на нежитлове приміщення готельно- ресторанний та оздоровчо-розважальний комплекс загальною площею 3295,6 кв.м, що знаходиться по АДРЕСА_3 , у Державному реєстрі прав на нерухоме майно не було зареєстровано прав інших осіб та обтяжень стосовно об'єкта договору купівлі-продажу внаслідок дій іпотекодержателя ПАТ "УкрСиббанк".
Так, матеріалами справи підтверджено, що 31.01.2015 р. Приватним підприємством « 007» (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Діамант Плюс» (покупець) укладений договір купівлі-продажу, за умовами якого продавець передає у власність покупця, а покупець приймає у власність нежитлове приміщення готельно- ресторанний та оздоровчо -розважальний комплексу загальною площею 3295,6 кв.м., що знаходиться по АДРЕСА_3 , АДРЕСА_7 та оплачує вартість такого нерухомого майна згідно умов даного договору /а.с. 185-186 у т. 1/.
Відповідно до п.2 договору відчужуване нерухоме майно належить продавцю на праві приватної власності на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно серії НОМЕР_3 , виданого 01.08.2013 р.
31.01.2015 р. сторонами укладено договір купівлі - продажу земельної ділянки, відповідно до якого Приватне підприємство « 007» передає у власність належну йому земельну ділянку площею 0,1886 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, надану для будівництва та обслуговування об'єктів туристичної інфраструктури та закладів громадського харчування, а Товариство з обмеженою відповідальністю «Діамант Плюс» приймає земельну ділянку та сплачує за неї обговорену грошову суму /а.с. 187-188 у т. 1/.
За даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна від 22.03.2018 р. нежитлове приміщення - готельно - ресторанний та оздоровчо - розважальний комплекс загальною площею 3295,6 кв.м., що розташований у АДРЕСА_3 . З, реєстраційний номер нерухомого майна 124052668101, належить на праві приватної власності Товариству з обмеженою відповідальністю «Діамант Плюс» /а.с. 178-184 у т. 1/. Відомості про обтяження відсутні.
Висновком експерта № 4724/18-26 від 27.02.2019 р. у даній справі підтверджено, що нежитлові приміщення готельно-ресторанного та оздоровчо-розважального комплексу загальною площею 3295,6 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_7 складається з будівлі готельно-ресторанного комплексу загальною площею 936,9 кв.м., що розташована у АДРЕСА_1 , та оздоровчо-розважального комплексу загальною площею 2358,7 кв.м., що розташований АДРЕСА_3 3. /а.с. 66-81 у т. 5/.
Доводи скаржника про те, що факт скасування обтяжень нерухомого майна не свідчить про припинення зобов 'язальних відносин сторін, що ґрунтуються на іпотечних договорах, є необґрунтованими, оскільки Товариство з обмеженою відповідальністю «Діамант Плюс» немає договірних відносин стосовно іпотеки із позивачем ПАТ "УкрСиббанк".
Разом з тим, відповідач є добросовісним набувачем нерухомого майна, оскільки інше не встановлено судом, і придбане ним майно за даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно немає обтяжень.
Відповідно до норм ст. 2, 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" за даними державної реєстрації прав у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно Держава підтверджує факт наявності чи відсутності прав на нерухоме майно та їх обтяжень і гарантує достовірність таких даних.
Згідно з ч. 4 ст.11 ГПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Так, предметом регулювання статті 1 Першого Протоколу до Конвенції є втручання держави в право на мирне володіння майном.
Втручання у право на мирне володіння майном є законним, якщо здійснюється на підставі закону - нормативно-правового акта, що має бути доступним для заінтересованих осіб, чітким та передбачуваним щодо застосування та наслідків дії його норм.
Втручання є виправданим, якщо воно здійснюється з метою задоволення суспільного, публічного інтересу, за наявності об'єктивної необхідності у формі суспільного, публічного, загального інтересу, який може включати інтерес держави, окремих регіонів, громад чи сфер людської діяльності.
Критерій «пропорційності» передбачає, що втручання в право власності буде розглядатися як порушення статті 1 Першого Протоколу до Конвенції, якщо не було дотримано справедливої рівноваги (балансу) між інтересами держави (суспільства), пов'язаними з втручанням, та інтересами особи, яка так чи інакше страждає від втручання.
Отже, суд апеляційної інстанції зазначає, що з огляду на характер спірних правовідносин, установлені судом обставини та застосовані правові норми, втручання в право Товариства з обмеженою відповідальністю «Діамант Плюс» на мирне володіння майном суперечить сформульованим в усталеній практиці Європейського суду з прав людини критеріям правомірного втручання в це право.
З урахуванням наведеного колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для звернення стягнення на належний відповідачеві майновий комплекс в порядку звернення стягнення на підставі рішення суду.
З урахуванням наведеного інші доводи сторін не мають значення у спорі.
Колегія суддів при аналізі доводів скаржника щодо змісту рішення суду першої інстанції враховує позицію Європейського суду з прав людини, який у рішенні «Трофимчук проти України» зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не слід розуміти як вимогу детально відповідати на кожен довід (рішення від 28.10.2010, заява № 4241/03).
Підсумовуючи викладене суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що рішення Господарського суду Хмельницької області від 26.06.2019 р. у справі відповідає матеріалам справи, ґрунтується на чинному законодавстві і немає підстав для його скасування чи зміни. Доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують обґрунтованих висновків суду першої інстанції по суті позову.
Судові витрати за розгляд апеляційної скарги покладаються на скаржника згідно зі ст.129 ГПК України.
Керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 276, 281 - 282 Господарського процесуального кодексу України, суд
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "УкрСиббанк" залишити без задоволення. Рішення Господарського суду Хмельницької області від 26.06.2019 р. у справі № 924/237/18 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку, передбаченому Господарським процесуальним кодексом України.
Матеріали справи № 924/237/18 повернути Господарському суду Хмельницької області.
Повний текст постанови складений 22 жовтня 2019 року
Головуючий суддя Маціщук А.В.
Суддя Олексюк Г.Є.
Суддя Петухов М.Г.