вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"23" жовтня 2019 р. Справа№ 910/1016/19
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Агрикової О.В.
суддів: Чорногуза М.Г.
Кравчука Г.А.
Секретар судового засідання: Мельничук О.С.,
за участю представників сторін:
від позивача не з'явились
від відповідача 1 Максюк С.В.
від відповідача 2 не з'явились
від третьої особи не з'явились
розглянувши апеляційну скаргу
Товариства з обмеженою відповідальністю "Шалигинське"
на рішення Господарського суду міста Києва від 29.05.2019 (повний текст рішення складено 06.06.2019 р.)
у справі № 910/1016/19 (суддя Літвінова М.Є.)
За позовом Акціонерного товариства "Прокредит Банк"
до:
1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Шалигинське",
2. Фізичної особи-підприємця Опанасюк Олександри Євгенівни
третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги, щодо предмета спору, на стороні відповідачів - Приватний виконавець виконавчого органу Сумської області Закорко Вадим Вікторович
про зняття арешту з заставного майна, -
У 2019 році Акціонерне товариство "Прокредит Банк" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Шалигинське" та Фізичної особи-підприємця Опанасюк Олександри Євгенівни про зняття арешту з заставного майна.
Позов обґрунтований тим, що накладення арешту приватним виконавцем виконавчого округу Сумської області Закорко В.В. у виконавчому провадженні № 56607971 на рухоме майно Товариства з обмеженою відповідальністю "Шалигинське" порушує законні права позивача, як заставодержателя за Договором застави рухомого майна № 393633 - ДЗ1 від 11.10.2017, який укладено в забезпечення кредитних зобов'язань Товариства з обмеженою відповідальністю "ШАЛИГИНСЬКЕ" перед АТ "ПроКредит Банк", який має переважне право на звернення стягнення на предмет застави.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 29.05.2019 року позовні вимоги задоволено повністю. Вирішено зняти арешт з рухомого майна, що належить Товариству з обмеженою відповідальністю "Шалигинське" та перебуває в заставі Акціонерного товариства "Прокредит Банк" відповідно до Договору застави рухомого майна №393633-ДЗ1 від 11.10.2017 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Тригуб Є.О., зареєстрованого в реєстрі за №4645, а саме:
- зерно-пакувальна машина ЗРМ-180, інвентарний номер Ш00000804, місцезнаходження: Сумська обл., м. Глухів, вул. Рильський шлях, буд. 1а;
- система контролю за температурою у всіх силосах, інвентарний номер Ш00000313, місцезнаходження: Сумська обл., м. Глухів, вул. Рильський шлях, буд. 1а;
- аналізатор зерна інфрачервоний infratec 1241, інвентарний помер Ш0001460, місцезнаходження: Сумська обл., м. Глухів, вул. Рильський шлях, буд. 1а;
- обладнання згідно балансової довідки (Додаток № 1 до Договору), загальна заставна вартість 592830,00 гри., місцезнаходження: Сумська обл., м. Глухів, вул. Рильський шлях, буд. 1а, а саме: Вага вагонна ТВВ-150СD-13.5(8)-ПФ, інвентарний номер Ш00000282; Ваги автомобільні ОВОТ-СS-0318 інвентарний номер Ш00000290; Ваги автомобільні ОВОТ-СS-0318 №3 інвентарний номер Ш00000291; Ваги електронні інвентарний номер Ш00000317; Ваги лабораторні інвентарний номер Ш00000299; Вимірювач вологості зерна "Дніпро-Зк" інвентарний номер Ш00000771; Вимірювач вологості зерна "Дніпро-Зк" інвентарний номер Ш00000772; Вологомір Кеtt (Японія) РМ-410 М2 інвентарний номер Ш00000301; Вологомір зерна "Дніпро-3" з по вір кою інвентарний помер Ш00000493; Вологомір зерна НЕ ІіЕе PFAUFFER інвентарний номер Ш00000911; Вологомір зерна НЕ ІіЕе PFAUFFER інвентарний номер Ш00000912; Зернорозпакувальна машина ЗРМ-180 інвентарний номер Ш00000302; Інфракрасний аналізатор СПЕКТРАН-119М інвентарний номер Ш00000634; Млинок лабораторний ЛМТ-2 інвентарний номер Ш00000305; Насос "Аквой-103" інвентарний номер Ш00000314; Сушильна шафа СЕШ - 3м інвентарний номер Ш00000775; Сушильна шафа СП ЗОС інвентарний номер Ш00001743; Шафа сушильна СЄШ-ЗМУ інвентарний номер Ш00001359; Прилад числа падіння ПЧП-3 інвентарний номер Ш00000666; Розподілювач пробДПЗ-10 (нерж) інвентарний номер Ш00000306; Дистилятор лабораторний електричний ДЛ інвентарний номер Ш60001101; Ваги КЕRN РСВ200-2 інвентарний номер Ш00000315; Вимірювач деформації клейковини ИДК-ЗМ інвентарний номер Ш00000633; Вологомір зерна "Дніпро-3" з повіркою інвентарний номер Ш00000494; Млинок лабораторний ЛМТ інвентарний номер Ш00001430; Лічильник газу мембранний ВК-G10Т V6 DN32Eister інвентарний номер Ш00001360;
- транспортний засіб: тип- Спеціалізований причіп самоскид - Е, марка Нефаз, модель 8560-082-02, випуску 2012 року, колір оранжевий, № шасі (кузова, рами) НОМЕР_1 , реєстраційний № НОМЕР_2 , який належить ТОВ "ШАЛИГИНСЬКЕ" на праві власності па підставі свідоцтва про реєстрацію Т3 серії НОМЕР_3 , виданого Центром 5941, 16.02.2016, місцезнаходження: Сумська область, Глухівський район , смт. Шалигине, вул.Шевченка, буд. 199 ;
- транспортний засіб: тип - Спеціалізований вантажний самоскид, марка КАМАЗ, модель 45144, випуску 2012 року, колір оранжевий, № шасі (кузова, рами) НОМЕР_4 , НОМЕР_7, реєстраційний номер НОМЕР_5 , який належить "ШАЛИГИНСЬКЕ" на праві власності на підставі свідоцтва про реєстрацію ТЗ серії НОМЕР_6 , виданого Центром 5941, 16.02.2016, місцезнаходження: Сумська область, Глухівський район, смт. Шалигине, вул. IIIевченка, буд .199 , накладений постановою приватного виконавця виконавчого органу Сумської області Закорко В.В. від 13.06.2018 про арешт майна боржника у виконавчому провадженні №56607971.
Присуджено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Шалигинське" на користь Акціонерного товариства "Прокредит Банк" судовий збір у розмірі 960 грн. 50 коп., з Фізичної особи-підприємця Опанасюк Олександри Євгенівни на користь Акціонерного товариства "Прокредит Банк" судовий збір у розмірі 960 грн. 50 коп.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що оскільки право застави виникло у позивача до винесення 13.06.2018 року приватним виконавцем виконавчого органу Сумської області Закорко Вадимом Вікторовичем постанови про арешт майна боржника ВП№56607971, якою було накладено арешт на все майно відповідача 1, з метою реалізації права позивача задовольнити свої вимоги як заставодержателя з правом вищого пріоритету публічного обтяження за рахунок предмета застави, тому позовні вимоги підлягають задоволенню.
Не погодившись з прийнятим рішенням Товариство з обмеженою відповідальністю "Шалигинське" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 29.05.2019 року у справі №910/1016/19 та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Вимоги та доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що рішення суду першої інстанції є незаконним, необґрунтованим, прийнятим з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи та неправильним застосуванням норм матеріального права. Зокрема скаржника вважає, що місцевим господарським судом не враховано, що постанова приватного виконавця виконавчого округу Сумської області Закорко В.В., яка була підставою накладення арешту на майно є чинною.
Також апелянт зазначає, що в матеріалах справи відсутні докази набуття позивачем права власності чи іншого речового права на майно, на яке було накладено арешт відповідною постановою. Крім того в апеляційній скарзі зазначено, що позивачем не обґрунтовано неправомірності накладення арешту чи того, що потреба у такому заході відпала. Й наостанок скаржник зазначає, що судом першої інстанції не вірно вирішено питання судових витрат, а саме помилково покладено судові витрати солідарно з відповідачів.
Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.07.2019 року сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Агрикова О.В., судді Коробенко Г.П., Разіна Т.І.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 05.07.2019 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Шалигинське" на рішення Господарського суду міста Києва від 29.05.2019 року у справі №910/1016/19 та призначено розгляд справи на 25.07.2019 року.
12.07.2019 року через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів від відповідача 1 надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з участю представника в іншому судовому засіданні.
25.07.2019 року через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів від відповідача 1 надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з тим, що адвокат Максюк С.В. на даний час не ознайомлений з матеріалами справи та позбавлений можливості повною мірою скористатись своїми процесуальними правами учасника справи та належним чином представляти інтереси свого клієнта.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 25.07.2019 року відкладено розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Шалигинське" на рішення Господарського суду міста Києва від 29.05.2019 року у справі №910/1016/19 на 05.09.2019 року.
29.07.2019 року через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів від позивача надійшла заява про розгляд справи без участі представника.
03.09.2019 року через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів від позивача надійшла заява про розгляд справи без участі представника.
Відповідно до витягу з протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 04.09.2019 року, у зв'язку з відпусткою судді Коробенко Г.П., сформовано для розгляду апеляційної скарги у справі №910/1016/19 колегію суддів у складі головуючого судді: Агрикової О.В., суддів: Разіна Т.І., Чорногуз М.Г.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 05.09.2019 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Шалигинське" на рішення Господарського суду міста Києва від 29.05.2019 року у справі №910/1016/19 прийнято до провадження колегією суддів у визначеному складі та призначено розгляд справи на 12.09.2019 року.
Відповідно до витягу з протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 11.09.2019 року, у зв'язку з відпусткою судді Хрипуна О.О., сформовано для розгляду апеляційної скарги у справі №910/1016/19 колегію суддів у складі головуючого судді: Агрикової О.В., суддів: Чорногуз М.Г., Кравчук Г.А.
23.10.2019 року через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів від відповідача 1 надійшло клопотання про долучення додаткових доказів.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.09.2019 року апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Шалигинське" на рішення Господарського суду міста Києва від 29.05.2019 року у справі №910/1016/19 прийнято до провадження колегією суддів у визначеному складі та призначено розгляд справи на 23.10.2019 року.
В судовому засіданні 23.10.2019 року представник відповідача 1 надав усні пояснення по справі, відповів на запитання суду, просив долучити додаткові докази до матеріалів справи та на підставі цих доказів рішення суду першої інстанції скасувати та закрити провадження у справі за відсутністю предмета спору. Представники позивача, відповідача 2 та третьої особи в судове засідання не з'явились, про дату та час судового засідання повідомлені належним чином.
Щодо долучення додаткових доказів до матеріалів справи колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до ч.3, ст. 269 Господарського процесуального кодексу України докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.
У вирішенні питань щодо прийняття додаткових доказів суд апеляційної інстанції повинен повно і всебічно з'ясовувати причини їх неподання з урахуванням конкретних обставин справи і об'єктивно оцінити поважність цих причин. При цьому обґрунтування неможливості подання доказів суду першої інстанції згідно із зазначеною нормою Господарського процесуального кодексу покладається саме на заявника (скаржника), а апеляційний господарський суд лише перевіряє та оцінює їх поважність і не зобов'язаний самостійно з'ясовувати відповідні причини.
В обґрунтування не подання таких доказів в строки передбачені законом строки, відповідача 1 зазначив, що йому, як адвокату не було відомо про наявність таких доказів.
Колегія суддів зазначає, що докази, які відповідач 1 просить долучити до матеріалів справи виникли вже після розгляду даної справи в суді першої інстанції, і відповідно не розглядались останнім, а тому колегія суддів відхиляє клопотання відповідача 1 про долучення додаткових доказів до матеріалів справи.
Згідно з п. 11, ст. 270 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, стосовно якого немає відомостей щодо його повідомлення про дату, час і місце судового засідання, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки будуть визнані судом поважними.
Відповідно до п. 12, ст. 270 Господарського процесуального кодексу України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Таким чином, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.
Враховуючи те, що наявні матеріали справи є достатніми для всебічного, повного і об'єктивного розгляду справи, та зважаючи на обмежений процесуальний строк розгляду апеляційної скарги, судова колегія визнала за можливе розглянути апеляційну скаргу у відсутності представників позивача, відповідача 2 та третьої особи.
Статтями 269 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, Північний апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 11.10.2017 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Шалигинське" (позичальник) та Публічним акціонерним товариством "Прокредит Банк" (банк) укладено Рамкову кредитну угоду №FW202.1289, відповідно до умов якої банк встановлює для позичальника наступні рамкові кредитні умови: максимальна сума - 5 600 000, 00 грн., максимальний строк - 120 місяців, максимальний розмір процентів - 40% річних. (а.с. 18-25).
Відповідно до п. 4 Рамкової кредитної угоди №FW202.1289 від 11.10.2017 кошти за кредитною послугою видаються згідно з кредитним договором.
За користування кредитною послугою позичальник зобов'язаний сплатити банку проценти у розмірі та в порядку, визначеним рамковою угодою та кредитним договором у межах максимального розміру процентів, встановлених рамковою угодою (п. 5 угоди); проценти за користування кредитом встановлюються відповідним кредитним договором та не можуть перевищувати максимальний розмір, встановлений цією угодою (п. 5.2 угоди); будь-яка кредитна послуга, кошти за якою були отримані згідно з цією угодою, погашається в порядку, визначеному цією угодою та відповідним кредитним договором (п. 8 угоди).
Відповідно до п. 16 Рамкової кредитної угоди №FW202.1289 від 11.10.2017 банк може вимагати дострокового погашення кредиту по будь-якому з кредитних договорів з важливої причини й оголосити кредитну послугу належною до сплати, а також вимагати негайного повного погашення кредиту з врахуванням усіх процентів та інших нарахувань. Важлива причина включає настання однієї або кількох подій, зокрема, прострочення позичальником належного до сплати платежу більше ніж 30 календарних днів; позичальник зобов'язаний достроково погасити весь залишок кредиту протягом 30 банківських днів з дня відправлення (вручення, якщо банк вручив вимогу) позичальнику чи поручителям вимоги, якщо інша сума чи строк дострокового погашення не будуть вказані у вимозі.
Також 17.10.2017 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Шалигинське" (позичальник) та Публічним акціонерним товариством "Прокредит Банк" (банк) укладено Кредитний договір №202.45957/FW202.1289, відповідно до умов якого банк зобов'язується надати позичальнику строковий кредит, загальна сума якого складає 2 380 000, 00 грн., строком на 36 місяців від дати видачі кредиту включно; на непогашену частину основної суми кредиту нараховуються відсотки у розмірі 6% річних, виходячи з 360 календарних днів у році; погашення кредиту здійснюється у порядку, встановленому у графіку. (а.с. 26-27).
Графіком повернення кредиту та сплати процентів (Додаток №1 до Кредитного договору №202.45957/FW202.1289 від 17.10.2017 року) сторони встановили дати та суми повернення кредиту позичальником, а також дати та розміри процентів за користування кредитом, які підлягають сплаті. (а.с. 28).
Крім того 17.10.2017 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Шалигинське" (позичальник) та Публічним акціонерним товариством "Прокредит Банк" (банк) укладено Кредитний договір №202.45834/FW202.1289, відповідно до умов якого банк відкриває для позичальника відновлювальну кредитну лінію на умовах: 1) дія ліміту - з 17.10.2017 по 16.09.2020, розмір ліміту - 4 135 000, 00 грн.; 2) дія ліміту - з 17.09.2020 по 19.10.2020, розмір ліміту - 2 067 500, 00 грн.; на непогашену частину основної суми кредиту нараховуються відсотки у розмірі 6% річних, виходячи з 360 календарних днів у році; погашення кредиту здійснюється у дату погашення. (а.с. 29-31).
Також, 11.10.2017 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Шалигинське" (заставодавець) та Публічним акціонерним товариством "Прокредит Банк" (заставодержатель) укладено Договір застави рухомого майна №393633-ДЗ1, яким було забезпечено виконання відповідачем 1 (позичальником) своїх зобов'язань за Кредитним договором №202.45957/FW202.1289 від 17.10.2017 року та за Кредитним договором №202.45834/FW202.1289 від 17.10.2017 року. (а.с. 32-41).
Відповідно до п. 2.2 Договору застави рухомого майна №393633-ДЗ1 від 11.10.2017 предметом застави є:
- зерно-пакувальна машина ЗРМ-180, інвентарний номер Ш00000804, місцезнаходження: Сумська обл., м. Глухів, вул. Рильський шлях, буд. 1а, заставна вартість 162 842, 50 грн.;
- система контролю за температурою у всіх силосах, інвентарний номер Ш00000313, місцезнаходження: Сумська обл., м. Глухів, вул. Рильський шлях, буд. 1а, заставна вартість 262 944, 50 грн.;
- аналізатор зерна інфрачервоний infratec 1241, інвентарний помер Ш0001460, місцезнаходження: Сумська обл., м. Глухів, вул. Рильський шлях, буд. 1а, заставна вартість 481 463, 50 грн.;
- обладнання згідно балансової довідки (Додаток № 1 до Договору), загальна заставна вартість 592 830, 00 гри., місцезнаходження: Сумська обл., м. Глухів, вул. Рильський шлях, буд. 1а, а саме: Вага вагонна ТВВ-150СD-13.5(8)-ПФ, інвентарний номер Ш00000282; Ваги автомобільні ОВОТ-СS-0318 інвентарний номер Ш00000290; Ваги автомобільні ОВОТ-СS-0318 №3 інвентарний номер Ш00000291; Ваги електронні інвентарний номер Ш00000317; Ваги лабораторні інвентарний номер Ш00000299; Вимірювач вологості зерна "Дніпро-Зк" інвентарний номер Ш00000771; Вимірювач вологості зерна "Дніпро-Зк" інвентарний номер Ш00000772; Вологомір Кеtt (Японія) РМ-410 М2 інвентарний номер Ш00000301; Вологомір зерна "Дніпро-3" з по вір кою інвентарний помер Ш00000493; Вологомір зерна НЕ ІіЕе PFAUFFER інвентарний номер Ш00000911; Вологомір зерна НЕ ІіЕе PFAUFFER інвентарний номер Ш00000912; Зернорозпакувальна машина ЗРМ-180 інвентарний номер Ш00000302; Інфракрасний аналізатор СПЕКТРАН-119М інвентарний номер Ш00000634; Млинок лабораторний ЛМТ-2 інвентарний номер Ш00000305; Насос "Аквой-103" інвентарний номер Ш00000314; Сушильна шафа СЕШ - 3м інвентарний номер Ш00000775; Сушильна шафа СП ЗОС інвентарний номер Ш00001743; Шафа сушильна СЄШ-ЗМУ інвентарний номер Ш00001359; Прилад числа падіння ПЧП-3 інвентарний номер Ш00000666; Розподілювач пробДПЗ-10 (нерж) інвентарний номер Ш00000306; Дистилятор лабораторний електричний ДЛ інвентарний номер Ш60001101; Ваги КЕRN РСВ200-2 інвентарний номер Ш00000315; Вимірювач деформації клейковини ИДК-ЗМ інвентарний номер Ш00000633; Вологомір зерна "Дніпро-3" з повіркою інвентарний номер Ш00000494; Млинок лабораторний ЛМТ інвентарний номер Ш00001430; Лічильник газу мембранний ВК-G10Т V6 DN32Eister інвентарний номер Ш00001360;
- транспортний засіб: тип- Спеціалізований причіп пр-самоскид - Е, марка Нефаз, модель 8560-082-02, випуску 2012 року, колір оранжевий, № шасі (кузова, рами) НОМЕР_1 , реєстраційний № НОМЕР_2 , який належить ТОВ "ШАЛИГИНСЬКЕ" на праві власності па підставі свідоцтва про реєстрацію Т3 серії НОМЕР_3 , виданого Центром 5941, 16.02.2016, місцезнаходження: Сумська область, Глухівський район, смт. Шалигине, вул.Шевченка, буд.199, заставна вартість 128 016, 00 грн.;
- транспортний засіб: тип - Спеціалізований вантажний самоскид, марка КАМАЗ, модель 45144, випуску 2012 року, колір оранжевий, № шасі (кузова, рами) НОМЕР_4 , НОМЕР_7, реєстраційний номер НОМЕР_5 , який належить "ШАЛИГИНСЬКЕ" на праві власності на підставі свідоцтва про реєстрацію ТЗ серії НОМЕР_6 , виданого Центром 5941, 16.02.2016, місцезнаходження: Сумська область , Глухівський район, смт. Шалигине, вул. IIIевченка, буд . 199 , заставна вартість 868 248, 00 грн.
Загальна заставна вартість - 2 496 344, 50 грн.
Відповідно до п. 3.1 Договору застави рухомого майна №393633-ДЗ1 від 11.10.2017 право застави на предмет застави виникає з моменту укладення договору та у повному обсязі діє до моменту припинення його дії.
Відповідно до п. 6.1 Договору застави рухомого майна №393633-ДЗ1 від 11.10.2017 заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави у випадку порушення позичальником або заставодавцем умов договорів, укладених з заставодержателем; пред'явлення іншими особами вимог щодо предмета застави, здійснення процедури публічного чи приватного обтяження предмета застави, звернення стягнення на предмет застави чи виникнення інших обставин, що можуть призвести до укладення та затягування задоволення вимог заставодержателя за рахунок предмета застави.
У п. 6.3 Договору застави рухомого майна №393633-ДЗ1 від 11.10.2017 сторони погодили, що звернення стягнення здійснюється за вибором заставодержателя шляхом продажу предмета застави будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу; набуття заставодержателем права власності на предмет застави; реалізації предмета застави згідно з рішенням суду; звернення стягнення на підставі виконавчого напису нотаріуса; звернення стягнення у інший спосіб, що дозволений законодавством на момент такого звернення.
Колегія суддів також звертає увагу, що в матеріалах справи наявний витяг з Державного реєстру обтяжень рухомого майна №58079740, з якого вбачається, що 11.10.2017 року до Державного реєстру обтяжень рухомого майна було внесено запис про приватне обтяження рухомого майна боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю "Шалигинське" на підставі Договору застави рухомого майна №393633-ДЗ1 від 11.10.2017 року; обтяжувач - Публічне акціонерне товариство "Прокредит Банк". (а.с. 45).
Крім цього в матеріалах справи наявна постанова про арешт майна боржника ВП№56607971 від 13.06.2018 року, якою приватним виконавцем виконавчого органу Сумської області Закорко Вадимом Вікторовичем було накладено на все нерухоме та рухоме майно боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю "Шалигинське" при виконанні наказу Господарського суду Сумської області від 04.04.2018 у справі №920/234/16 (стягувач - Фізична особі-підприємець Опанасюк Олександра Євгенівна - відповідач 2). (а.с. 166-167).
Як вбачається з Витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна №58079740, долученого позивачем до позовної заяви, 14.06.2018 року до Державного реєстру обтяжень рухомого майна було внесено запис про публічне обтяження (арешт) всього рухомого майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Шалигинське", підстава обтяження - постанова ВП№56607971 від 13.06.2018 приватного виконавця виконавчого округу Сумської області. (а.с. 47).
19.12.2018 року позивач звернувся до відповідача 1 із вимогою про дострокове погашення кредиту в якій зазначив, що згідно з Витягом з державного реєстру обтяжень рухомого майна від 19.12.2018 №57883944 на все рухоме майно позичальника накладено арешт на підставі постанови ВП№56607971 від 13.06.2018, винесеної приватним виконавцем виконавчого округу Сумської області, з огляду на що, на підставі п. 6.1 договору застави у банка виникло право звернути стягнення на предмет застави та, відповідно, право вимагати дострокового погашення кредиту. За таких обставин, позивача вимагав відповідача 1 протягом 7-ми календарних днів з дати отримання вимоги повністю погасити кредит з урахуванням всіх процентів та інших нарахувань, що складає 6 160 476, 45 дол США. Пеня - 51 418, 16 грн. (а.с. 48-49).
Крім того, 15.01.2019 року позивач звернувся до відповідача 1 із повідомленням про порушення забезпеченого обтяженням зобов'язання в якому вказав на те, що відповідачем 1 не було виконано вимогу позивача про дострокове погашення кредиту (вих. №1-2/18/6156/3 від 19.12.2018), у зв'язку з чим банк набув права звернути стягнення на предмет застави за Договором застави рухомого майна №393633-ДЗ1 від 11.10.2017 року. (а.с. 54-59).
Звертаючись з даним позовом, позивач стверджує, що він має вищий пріоритет на отримання задоволення своїх прав щодо рухомого майна, яке належить відповідачу 1 та було передано в заставу банку на умовах Договору застави рухомого майна №393633-ДЗ1 від 11.10.2017 року, ніж інші обтяжувачі (відповідач 2 - стягував у виконавчому провадженні ВП№56607971), в той час як накладення приватним виконавцем арешту на все майно відповідача 1 (в тому числі і на те, яке передано в заставу позивачу), за твердженням позивача, порушує законні права банку як заставодержателя, який згідно норм законодавства в разі невиконання боржником забезпеченого заставою зобов'язання має право одержати задоволення з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами та має переважне право на звернення стягнення на предмет застави.
Дослідивши матеріали справи та заслухавши представників сторін колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог виходячи з наступного.
Відповідно до частини 1 статті 21 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" до забезпечувальних обтяжень, зокрема, належить застава рухомого майна згідно з параграфом 6 глави 49 Цивільного кодексу України, що виникає на підставі договору.
Згідно з частиною 2 статті 22 цього Закону за рахунок предмета обтяження обтяжувач має право задовольнити свою вимогу за забезпеченим обтяженням зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій договором. Розмір забезпеченої обтяженням вимоги визначається на момент її задоволення і включає: 1) відшкодування витрат, пов'язаних з пред'явленням вимоги і зверненням стягнення на предмет обтяження; 2) сплату процентів і неустойки; 3) сплату основної суми боргу; 4) відшкодування збитків, завданих порушенням боржником забезпеченого зобов'язання або умов обтяження; 5) відшкодування витрат на утримання і збереження предмета обтяження.
Так, згідно частини 1 статті 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
Відповідно до статті 572 Цивільного кодексу України (далі - ЦК) в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).
Статтею 589 ЦК передбачено, що у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором. Аналогічна норма міститься у статті 19 Закону України "Про заставу".
Згідно з частиною 1 статті 590 ЦК звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про заставу" застава - це спосіб забезпечення зобов'язань, якщо інше не встановлено законом.
В силу застави кредитор (заставодержатель) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) забезпеченого заставою зобов'язання одержати задоволення з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами.
Застава виникає на підставі договору, закону або рішення суду.
Також, відповідно до ст. 4 Закону України "Про заставу" предметом застави можуть бути майно та майнові права.
Предметом застави може бути майно, яке відповідно до законодавства України може бути відчужено заставодавцем та на яке може бути звернено стягнення.
Предметом застави може бути майно, яке стане власністю заставодавця після укладення договору застави, в тому числі продукція, плоди та інші прибутки (майбутній урожай, приплід худоби тощо), якщо це передбачено договором.
Предметом застави не можуть бути:
культурні цінності, що є об'єктами права державної чи комунальної власності і занесені або підлягають занесенню до Державного реєстру національного культурного надбання;
пам'ятки культурної спадщини, занесені до Переліку пам'яток культурної спадщини, що не підлягають приватизації.
Предметом застави не можуть бути вимоги, які мають особистий характер, а також інші вимоги, застава яких забороняється законом.
Предметом застави не можуть бути об'єкти державної власності, приватизація яких заборонена законодавчими актами, а також майнові комплекси державних підприємств та їх структурних підрозділів, що знаходяться у процесі корпоратизації.
Предметом застави підприємств державної форми власності, приватизація яких заборонена законодавчими актами, та їх структурних підрозділів, що знаходяться в процесі корпоратизації, можуть бути їх товари в обороті або в переробці.
Предметом застави не можуть бути гуртожитки як об'єкти нерухомого майна, житлові комплекси та/або їх частини, на які поширюється дія Закону України "Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків".
Статтею 20 Закону України "Про заставу" визначено, що заставодержатель набуває права звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором. Звернення стягнення на заставлене майно здійснюється за рішенням суду або третейського суду, на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо інше не передбачене законом або договором застави.
Аналіз статей 546, 572, 576, 577 ЦК, статей 1, 4 Закону України "Про заставу" дає підстави для висновку, що суть застави полягає в тому, що кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника.
У ст. 59 Закону України "Про виконавче провадження" наведені підстави для зняття арешту з майна державним виконавцем.
При цьому, у частині 5 зазначеної статті передбачено, що в усіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.
Відповідно до частин 1, 6 статті 51 Закону України "Про виконавче провадження" для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями, стягнення на заставлене майно боржника може бути звернено у разі, якщо: право застави виникло після ухвалення судом рішення про стягнення з боржника коштів; вартість предмета застави перевищує розмір заборгованості боржника заставодержателю; наявна письмова згода заставодержателя. Спори, що виникають під час виконавчого провадження щодо звернення стягнення на заставлене майно, вирішуються судом.
Згідно із частиною 1 статті 59 Закону України "Про виконавче провадження" особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.
Отже, позов про зняття арешту з майна може бути пред'явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно).
Отже, з матеріалів справи, а саме з договору застави рухомого майна №393633-ДЗ1 від 11.10.2017 року вбачається, що заставодержателем (та в подальшому обтяжувачем) спірного майна є АТ «ПроКредитБанк» (позивач), за яким зареєстровано обтяження (застава рухомого майна) у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна. (а.с. 45).
Виходячи зі змісту ч.1 ст.8 Конституції України охоронюваний законом інтерес перебуває під захистом не тільки закону, а й об'єктивного права в цілому, що панує у суспільстві, зокрема, справедливості, оскільки інтерес у вузькому розумінні зумовлюється загальним змістом такого права та є його складовою.
Згідно із ч.1 ст.16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Як зазначено Конституційним Судом України в рішенні №18-рп/2004 від 01.12.2004р., види і зміст охоронюваних законом інтересів, що перебувають у логічно-смисловому зв'язку з поняттям «права» як правило не визначаються у статтях закону, а тому фактично є правоохоронюваними.
Для розуміння поняття «охоронюваний законом інтерес» важливо врахувати й те, що конфлікт інтересів притаманний не тільки правовим і не правовим інтересам, а й конгломерату власне законних, охоронюваних законом і правом інтересів.
Поняття «охоронюваний законом інтерес» у логічно-смисловому зв'язку з поняттям «права» треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об'єктивного і прямо не опосередкований у суб'єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних та колективних потреб, які не суперечать Конституції та законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загально правовим засадам.
Зважаючи на ту обставину, що накладення арешту має своїм наслідком заборону на відчуження арештованого майна, ним порушується право заставодержателя (позивача), у зв'язку із невиконанням боржником зобов'язання, одержати задоволення свої вимог за рахунок застави.
З огляду на характер спірних правовідносин сторін, підстави і предмет заявленого позову, а також встановлені судом першої інстанції фактичні обставини у справі, колегія суддів дійшла висновку про те, що саме заставодержатель (позивач у справі), має право на звернення до суду з позовом про зняття арешту із заставленого майна у разі звернення стягнення на це майно для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями, в порядку примусового виконання за виконавчими документами.
З огляду на вище викладене, доводи апелянта щодо відсутності доказів набуття позивачем права власності чи іншого речового права на майно, на яке було накладено арешт колегією суддів відхиляються.
Щодо доводів апеляційної скарги стосовно не обґрунтованості неправомірності накладення арешту колегія суддів зазначає наступне.
Згідно з ч. 3 ст. 12 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" на підставі реєстрації встановлюється пріоритет обтяження, якщо інші підстави для виникнення пріоритету не визначені цим Законом. Задоволення прав чи вимог декількох обтяжувачів, на користь яких встановлено обтяження одного й того ж рухомого майна, здійснюється згідно з пріоритетом, який визначається в порядку, встановленому цим Законом.
У ст. 14 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" зазначено, що обтяжувач з вищим пріоритетом має переважне право на звернення стягнення на предмет обтяження.
Відповідно до ст. 21 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" до забезпечувальних обтяжень належать: 1) застава рухомого майна згідно з параграфом 6 глави 49 Цивільного кодексу України, що виникає на підставі договору; 2) право застави рухомого майна згідно з статтею 694 Цивільного кодексу України; 3) право притримання рухомого майна згідно з параграфом 7 глави 49 Цивільного кодексу України; 4) інші обтяження рухомого майна, які кваліфікуються як забезпечувальні. Зміст окремих видів забезпечувальних обтяжень встановлюється законом та/або договором.
Згідно з ч. 1 ст. 23 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" відповідно до забезпечувального обтяження обтяжувач має право в разі порушення боржником забезпеченого обтяженням зобов'язання або договору, на підставі якого виникло забезпечувальне обтяження, якщо інше не передбачено законом чи договором, одержати задоволення своєї вимоги за рахунок предмета обтяження в черговості згідно із встановленим пріоритетом.
У ч. 3 ст. 23 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" зазначено, що обтяжувач набуває права вимагати виконання забезпеченої обтяженням вимоги незалежно від настання строку виконання в разі настання однієї з таких обставин: 1) інша ніж обтяжувач особа набула права стягнення на предмет обтяження; 2) порушено провадження у справі про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом; 3) прийнято рішення про ліквідацію юридичної особи, рухоме майно якої є предметом забезпечувального обтяження.
Як вже було вище встановлено, 19.12.2018 року позивач звернувся до відповідача 1 із вимогою про дострокове погашення кредиту в якій зазначив, що згідно з Витягом з державного реєстру обтяжень рухомого майна від 19.12.2018 №57883944 на все рухоме майно позичальника накладено арешт на підставі постанови ВП№56607971 від 13.06.2018, винесеної приватним виконавцем виконавчого округу Сумської області, з огляду на що, на підставі п. 6.1 договору застави у банка виникло право звернути стягнення на предмет застави та, відповідно, право вимагати дострокового погашення кредиту. За таких обставин, позивача вимагав відповідача 1 протягом 7-ми календарних днів з дати отримання вимоги повністю погасити кредит з урахуванням всіх процентів та інших нарахувань, що складає 6 160 476, 45 дол США. Пеня - 51 418, 16 грн. (а.с. 48-49).
Крім того, 15.01.2019 року позивач звернувся до відповідача 1 із повідомленням про порушення забезпеченого обтяженням зобов'язання в якому вказав на те, що відповідачем 1 не було виконано вимогу позивача про дострокове погашення кредиту (вих. №1-2/18/6156/3 від 19.12.2018), у зв'язку з чим банк набув права звернути стягнення на предмет застави за Договором застави рухомого майна №393633-ДЗ1 від 11.10.2017 року. (а.с. 54-59).
Відповідно до ч. 3 ст. 38 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень", якщо рухоме майно, яке є предметом публічного обтяження, є також предметом інших обтяжень, задоволення прав обтяжувача за публічним обтяженням або особи, на користь якої встановлено публічне обтяження, здійснюється в черговості згідно з пріоритетом публічного обтяження.
Згідно з ч. 2 ст. 39 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" пріоритет публічного обтяження встановлюється з моменту його реєстрації. Зареєстровані публічні обтяження не мають пріоритету над обтяженнями того ж рухомого майна, які були зареєстровані раніше моменту реєстрації публічного обтяження, а також обтяженнями, які мають вищий пріоритет згідно з правилами, встановленими розділом III цього Закону.
Згідно з ч. 2 ст. 40 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень", якщо щодо предмета публічного обтяження зареєстроване інше обтяження з вищим пріоритетом, при зверненні стягнення на предмет публічного обтяження обтяжувач або особа, на користь якої встановлено публічне обтяження, зобов'язані надіслати обтяжувачу з вищим пріоритетом письмове повідомлення про звернення стягнення за публічним обтяженням у порядку, встановленому статтею 27 цього Закону. У цьому разі обтяжувач з вищим пріоритетом має переважне право на звернення стягнення на відповідне рухоме майно згідно з положеннями розділу IV цього Закону.
Згідно з частиною першою статті 51 Закону України "Про виконавче провадження" для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями, стягнення на заставлене майно боржника може бути звернено у разі, якщо право застави виникло після ухвалення судом рішення про стягнення з боржника коштів; вартість предмета застави перевищує розмір заборгованості боржника заставодержателю; наявна письмова згода заставодержателя.
Відповідно до частин першої, п'ятої статті 59 Закону України "Про виконавче провадження" особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. Арешт з майна може бути знятий виконавцем за рішенням суду.
Тобто, вищенаведені вимоги передбачають право заставодержателя звернутися до суду з позовом про зняття арешту з майна, якщо особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові.
Матеріалами справи встановлено, що позивач є заставодержателем спірного майна на підставі договору застави рухомого майна №393633-ДЗ1 від 11.10.2017 року та обтяжувачем спірного майна, що вбачається Державного реєстру обтяжень рухомого майна вбачається (а.с. 45).
Колегія суддів звертає увагу, що право застави у позивача виникло з 11.10.2017 року, що підтверджується Державним реєстром обтяжень рухомого майна, а публічне обтяження на все рухоме майно ТОВ «ШАЛИГИНСЬКЕ» на підставі постанови про арешт майна боржника ВП№56607971 від 13.06.2018 року зареєстроване 14.06.2018 року, що також підтверджується Державним реєстром обтяжень рухомого майна.
Відтак, колегія суддів дійшла висновку, що накладення арешту на рухоме майно ТОВ «ШАЛИГИНСЬКЕ», а саме зерно-пакувальна машина ЗРМ-180, інвентарний номер Ш00000804, місцезнаходження: Сумська обл., м. Глухів, вул. Рильський шлях, буд. 1а; система контролю за температурою у всіх силосах, інвентарний номер Ш00000313, місцезнаходження: Сумська обл., м. Глухів, вул. Рильський шлях, буд. 1а; аналізатор зерна інфрачервоний infratec 1241, інвентарний помер Ш0001460, місцезнаходження: Сумська обл., м. Глухів, вул. Рильський шлях, буд. 1а; обладнання згідно балансової довідки (Додаток № 1 до Договору), загальна заставна вартість 592830,00 гри., місцезнаходження: Сумська обл., м. Глухів, вул. Рильський шлях, буд. 1а, а саме: Вага вагонна ТВВ-150СD-13.5(8)-ПФ, інвентарний номер Ш00000282; Ваги автомобільні ОВОТ-СS-0318 інвентарний номер Ш00000290; Ваги автомобільні ОВОТ-СS-0318 №3 інвентарний номер Ш00000291; Ваги електронні інвентарний номер Ш00000317; Ваги лабораторні інвентарний номер Ш00000299; Вимірювач вологості зерна "Дніпро-Зк" інвентарний номер Ш00000771; Вимірювач вологості зерна "Дніпро-Зк" інвентарний номер Ш00000772; Вологомір Кеtt (Японія) РМ-410 М2 інвентарний номер Ш00000301; Вологомір зерна "Дніпро-3" з по вір кою інвентарний помер Ш00000493; Вологомір зерна НЕ ІіЕе PFAUFFER інвентарний номер Ш00000911; Вологомір зерна НЕ ІіЕе PFAUFFER інвентарний номер Ш00000912; Зернорозпакувальна машина ЗРМ-180 інвентарний номер Ш00000302; Інфракрасний аналізатор СПЕКТРАН-119М інвентарний номер Ш00000634; Млинок лабораторний ЛМТ-2 інвентарний номер Ш00000305; Насос "Аквой-103" інвентарний номер Ш00000314; Сушильна шафа СЕШ - 3м інвентарний номер Ш00000775; Сушильна шафа СП ЗОС інвентарний номер Ш00001743; Шафа сушильна СЄШ-ЗМУ інвентарний номер Ш00001359; Прилад числа падіння ПЧП-3 інвентарний номер Ш00000666; Розподілювач пробДПЗ-10 (нерж) інвентарний номер Ш00000306; Дистилятор лабораторний електричний ДЛ інвентарний номер Ш60001101; Ваги КЕRN РСВ200-2 інвентарний номер Ш00000315; Вимірювач деформації клейковини ИДК-ЗМ інвентарний номер Ш00000633; Вологомір зерна "Дніпро-3" з повіркою інвентарний номер Ш00000494; Млинок лабораторний ЛМТ інвентарний номер Ш00001430; Лічильник газу мембранний ВК-G10Т V6 DN32Eister інвентарний номер Ш00001360; транспортний засіб: тип- Спеціалізований причіп самоскид - Е, марка Нефаз, модель 8560-082-02, випуску 2012 року, колір оранжевий, № шасі (кузова, рами) НОМЕР_1 , реєстраційний № НОМЕР_2 , який належить ТОВ "ШАЛИГИНСЬКЕ" на праві власності па підставі свідоцтва про реєстрацію Т3 серії НОМЕР_3 , виданого Центром 5941, 16.02.2016, місцезнаходження: Сумська область , Глухівський район , смт. Шалигине, вул.Шевченка, буд.199; транспортний засіб: тип - Спеціалізований вантажний самоскид, марка КАМАЗ, модель 45144, випуску 2012 року, колір оранжевий, № шасі (кузова, рами) НОМЕР_4 , НОМЕР_7, реєстраційний номер НОМЕР_5 , який належить "ШАЛИГИНСЬКЕ" на праві власності на підставі свідоцтва про реєстрацію ТЗ серії НОМЕР_6 , виданого Центром 5941, 16.02.2016, місцезнаходження: Сумська область, Глухівський район, смт. Шалигине, вул. IIIевченка, буд .199 , накладений постановою приватного виконавця виконавчого органу Сумської області Закорко В.В. від 13.06.2018 про арешт майна боржника у виконавчому провадженні №56607971 порушує законні права позивача, як заставодержателя, який згідно наведених вище положень чинного законодавства, в разі невиконання боржником - заставодавцем забезпеченого заставою зобов'язання має право одержати задоволення з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами та має переважне право на звернення стягнення на предмет застави, а тому доводи апелянта стосовно не обґрунтованості неправомірності накладення арешту колегією суддів відхиляються.
Крім того, колегія суддів відхиляє доводи апелянта, що місцевим господарським судом не враховано, що постанова приватного виконавця виконавчого округу Сумської області Закорко В.В., яка була підставою накладення арешту на майно є чинною оскільки п. 5, ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що у всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду, та вимогами чинного законодавства не вимагається скасування постанови про арешт для зняття арешту з майна.
Щодо доводів апеляційної скарги стосовно не вірного вирішення питання судових витрат колегія суддів зазначає наступне.
На думку апелянта ТОВ «ШАЛИГИНСТКЕ» жодних дій, які могли стати підставою подання позову у даній справі не вчиняло.
Згідно з частиною першою статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Колегія суддів звертає увагу, що підставою накладення арешту на спірне майно був наказ Господарського суду Сумської області від 04.04.2018 року у справі №920/234/16 де ТОВ «ШАЛИГИНСЬКЕ» є відповідачем, тобто фактично арешт на спірне майно накладено зокрема з вини ТОВ «ШАЛИГИНСЬКЕ», що спростовує доводи апелянта стосовно не вірного вирішення судом першої інстанції питання судових витрат.
Інших належних доказів на підтвердження своїх доводів та заперечень викладених в поданій апеляційній скарзі, скаржником не було надано суду апеляційної інстанції.
Колегія суддів також зазначає, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод. (рішення Суду у справі Трофимчук проти України, no. 4241/03, від 28.10.2010).
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Оскаржене судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення.
У справі, що розглядається, колегія суддів доходить висновку, що судом першої інстанції було надано скаржнику вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені в апеляційній скарзі не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків місцевого господарського суду.
Відповідно до ст. 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи вищезазначене, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що рішення господарського суду першої інстанції відповідає чинному законодавству та матеріалам справи, підстав для його скасування з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, не вбачається.
Згідно із ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на заявника.
Керуючись ст.ст. 74, 129, 269, 275, 276, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,-
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Шалигинське" на рішення Господарського суду міста Києва від 29.05.2019 року у справі №910/1016/19 залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 29.05.2019 року у справі № 910/1016/19 залишити без змін.
3. Повернути до Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/1016/19.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.
Постанова апеляційної інстанції може бути оскаржена до Верховного суду у порядку та в строк передбаченими ст.ст. 287-289 ГПК України.
Повний текст постанови складено 23.10.2019 року.
Головуючий суддя О.В. Агрикова
Судді М.Г. Чорногуз
Г.А. Кравчук