23 жовтня 2019 року
м. Київ
справа № 711/4875/16-к
провадження № 51-5068ск19
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати
Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши касаційну скаргу захисника засудженого ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5 та засудженого ОСОБА_4 на вирок Придніпровського районного суду м. Черкаси від 06 липня 2018 року та ухвалу Черкаського апеляційного суду від 19 серпня 2019 року щодо ОСОБА_4 та ОСОБА_6 ,
встановив:
У спільній касаційній скарзі засуджений ОСОБА_4 та адвокат ОСОБА_5 посилаючись на неповноту судового розгляду, невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження,неправильно надану оцінку доказам та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, просять скасувати постановлені щодо ОСОБА_4 судові рішення і призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
Перевіривши касаційну скаргу на відповідність вимогам ст. 427 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), колегія суддів дійшла висновку, що скаргу подано без додержання вимог зазначеної статті.
Згідно з п. 4 ч. 2 ст. 427 КПК касаційна скарга повинна містити обґрунтування заявлених скаржником вимог із зазначенням того, в чому полягає незаконність чи необґрунтованість судового рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 438 КПК підставами для скасування або зміни судового рішення судом касаційної інстанції є лише: істотне порушення вимог кримінального процесуального закону (ст. 412 КПК), неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність (ст. 413 КПК) чи невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого (ст. 414 КПК).
Отже, посилаючись у касаційній скарзі на незаконність судового рішення, особа, яка подає касаційну скаргу, має вказати на конкретні порушення закону, що є підставами для скасування або зміни судового рішення, і які, на її думку були допущені судами при винесенні судових рішень, навести конкретні аргументи в обґрунтування кожної позиції.
При цьому слід враховувати, що відповідно до ст. 433 КПК суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскаржуваному судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Однак, усупереч наведеним положенням процесуального закону, у поданій касаційній скарзі засуджений ОСОБА_4 та адвокат ОСОБА_5 , не зазначили, яких саме порушень допустилися суди першої і апеляційної інстанції, постановляючи судові рішення щодо ОСОБА_4 , та не вказали у чому саме ці порушення полягали, як вони вплинули на законність й обґрунтованість постановлених судових рішень, і чому ці порушення слід відносити до підстав для скасування касаційним судом цих судових рішень, згідно з ч. 1 ст. 438 КПК та з огляду на положення статей 412-414 цього Кодексу.
При цьому в своїй касаційній скарзі вони фактично посилаються на неповноту судового розгляду, не погоджуються з наданою судами оцінкою доказам та заперечують правильність встановлених фактичних обставин кримінального провадження, що в силу статей 433, 438 КПК не є предметом перевірки суду касаційної інстанції.
Також засуджений та адвокат не зазначають, у чому конкретно полягає незаконність ухвали апеляційного суду, які конкретно доводи апеляційної скарги сторони захисту в порушення ст. 419 КПК апеляційний суд належним чином не дослідив, не перевірив та не оцінив.
Крім того, відповідно до пунктів 1, 2 ч.1 ст. 50 КПК повноваження захисника на участь у кримінальному провадженні підтверджуються: - свідоцтвом про право на зайняття адвокатською діяльністю; - ордером, договором із захисником або дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
Всупереч положенням зазначених норм КПК, адвокат ОСОБА_5 не надала суду касаційної інстанції належно завірену копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю.
Оскільки касаційна скарга не відповідає вимогам, які до неї ставляться, її потрібно залишити без руху та встановити строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків.
Верховний Суд звертає увагу, що особа, яка подає касаційну скаргу та якій надано строк на усунення її недоліків, може виправити їх шляхом складання нового тексту касаційної скарги, якщо зауваження колегії суддів стосувалися змістовної частини скарги, та/або шляхом подання додаткових документів, якщо всупереч вимогам КПК, вона не надала усіх документів, які мають подаватися разом з касаційною скаргою.
Керуючись ч. 1 ст. 429 КПК, Верховний Суд
постановив:
Залишити без руху касаційну скаргу захисника засудженого ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5 та засудженого ОСОБА_4 і встановити п'ятнадцятиденний строк із дня отримання ухвали на усунення зазначених у ній недоліків.
У разі невиконання викладених в ухвалі вимог касаційну скаргу буде повернуто, особам, які її подали.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3