Ухвала
23 жовтня 2019 року
м. Київ
справа № 280/1515/18
провадження № 61-18683ск19
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Дундар І. О. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Коростишівського районного суду Житомирської області від 24 травня 2019 року та постанову Житомирського апеляційного суду від 11 вересня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Коростишівської міської ради про відшкодування майнової та моральної шкоди,
Відповідно до частини третьої статті 6 Закону України «Про доступ до судових рішень» суд при здійсненні судочинства може використовувати лише текст судового рішення, який опубліковано офіційно або внесено до Реєстру.
Аналіз Єдиного державного реєстру судових рішень свідчить, що у жовтні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Коростишівської міської ради Житомирської області, у якому просив стягнути з Коростишівської міської ради Житомирської області на користь ОСОБА_1 : збитки, пов'язані з поданням та розглядом заяви від 22 червня 2017 про надання копії рішення міської ради щодо передання у власність земельних ділянок у розмірі 1 617,00 грн; витрати, пов'язані з поданням та розглядом даної позовної заяви у розмірі 1 000,00 грн; 80 000,00 грн на відшкодування моральної шкоди.
Рішенням Коростишівського районного суду Житомирської області від 24 травня 2019 року, залишеним без змін постановою Житомирського апеляційного суду від 11 вересня 2019 року, у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
15 жовтня 2019 року засобами поштового зв'язку ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Коростишівського районного суду Житомирської області від 24 травня 2019 року та постанову Житомирського апеляційного суду від 11 вересня 2019 року. ОСОБА_1 посилається на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права і просить скасувати рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
У частині третій статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, крім випадків, якщо: касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
Відповідно до пункту 1 частини шостої, частини дев'ятої статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Ціна позову у справі № 280/1515/18 становить 82 617,00 грн та не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Тобто справа № 280/1515/18 є малозначною у силу вимог закону.
У касаційній скарзі ОСОБА_1 з посиланням на пункт 2 частини третьої статті 389 ЦПК України вказує, що суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних. Проте справа № 280/1515/18 є малозначною внаслідок прямої вказівки закону і суд першої інстанції не визнавав її малозначною.
ОСОБА_1 у касаційній скарзі вказує, що справа становить значний суспільний інтерес та має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, оскільки судом проігноровано висновок Верховного Суду від 08 листопада 2017 року у справі № 459/2123/16-ц. Окрім цього, справа має суспільний інтерес відшкодування шкоди завданої незаконними діями сприятиме рецидиву беззаконності. Проте, ОСОБА_1 не обґрунтовує в чому саме проявляється ігнорування та чому саме справа стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, та в чому проявляється значний суспільний інтерес справи. Посилання у касаційній скарзі на порушення норм матеріального та процесуального права фактично підтверджує незгоду особи, яка подала касаційну скаргу, з оскарженими судовими рішеннями. І, відповідно, не свідчить, що справа має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики чи становить значний суспільний інтерес.
Посилання на інші випадки, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України за наявності яких судове рішення у малозначній справі підлягає касаційному оскарженню, касаційна скарга та додані до неї матеріали не містять.
Однією з основних засад судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, встановлених законом (пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України, пункт 9 частини третьої статті 2 ЦПК України).
Європейський суд з прав людини зауважує, що спосіб, у який стаття 6 Конвенції застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також до уваги мають бути взяті норми внутрішнього законодавства та роль касаційних судів у них. Вимоги до прийнятності апеляції з питань права мають бути більш жорсткими ніж для звичайної апеляційної скарги. З урахуванням особливого характеру ролі Верховного Суду, як касаційного суду, процедура, яка застосовується у Верховному Суді може бути більш формальною (LEVAGES PRESTATIONS SERVICES v. FRANCE, № 21920/93, § 45, ЄСПЛ, від 23 жовтня 1996 року; BRUALLA GOMEZ DE LA TORRE v. SPAIN, № 26737/95, § 37, 38, ЄСПЛ, від 19 грудня 1997 року).
Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судові рішення, що не підлягають касаційному оскарженню.
Таким чином, оскаржене рішення ухвалено у малозначній справі, ціна позову в якій не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Тому у відкритті касаційного провадження слід відмовити, оскільки касаційна скарга ОСОБА_1 подана на судові рішення, що не підлягають касаційному оскарженню.
Керуючись статтями 19, 260, 389, 394 ЦПК України,
Відмовити ОСОБА_1 у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою на рішення Коростишівського районного суду Житомирської області від 24 травня 2019 року та постанову Житомирського апеляційного суду від 11 вересня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Коростишівської міської ради про відшкодування майнової та моральної шкоди.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя І. О. Дундар